 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Естонська національна авіакомпанія заявила про початок польотів до столичного аеропорту «Жуляни». Рейси здійснюватимуться, починаючи з 25 квітня 2018 року, тричі на тиждень. При цьому з «Борисполя» Nordica не йде. Таким чином, на додаток до щоденного рейсу до Таллінна з головного київського хабу українські пасажири отримають три додаткових частоти до естонської столиці з міського аеропорту. Як розповів присутнім на прес-конференції в столичному аеропорту «Жуляни» українським журналістам та представникам туристичних компаній директор з комерційного розвитку авіакомпанії Nordica Свен Кукельмельк, рішення про розширення частотності в Україну було ухвалено в першу чергу завдяки безвізу та позитивним явищам в українській національній економіці. Бо саме завдяки цьому українці стали відчутно більше мандрувати до Європи, в тому числі на північ субконтиненту. Що ж до вибору для додаткових рейсів саме «Жулян», а не механічного нарощування частотності до «Борисполя», пан Кукельмекк відповів, що таке рішення ухвалювалось, у першу чергу, в інтересах українських пасажирів, у яких від квітня наступного року з'явиться можливість обирати, звідки летіти до Таллінна: з «Борисполя» чи «Жулян». Заради справедливості, скажемо, що такий вибір українські пасажири мали б і без приходу «Нордіки» до «Жулян», адже саме звідти, починаючи з 19 квітня, до Таллінна починає літати угорський лоукостер Wizz Air. Та наразі йдеться не про нього: на відміну від майбутнього конкурента, естонська авіакомпанія позиціонує себе як зручний спосіб дістатися нє тільки в ест0нську столицю, але й до всієї Північної Європи. В тому числі й не тільки маршрутною мережею авіакомпанії, але й морським транспортом: частину презентації пан Кукельмекк присвятив можливостям мандрівки морськими поромами акваторією Балтійського моря. Щоправда, на питання одного з українських туроператорів, чи пропонує його компанія спеціальні комбіновані тарифи на кшталт Air Sea, топ-менеджер відповів, що нічого подібного в них немає, але цілком може з'явитися. Досить багато уваги у своєму виступі пан Кукельмекк приділив флоту авіакомпанії та сервісу на борту. Перевізник використовує реактивні літаки Bombardier та турбогвинтові ATR порівняно невеликої пасажиромісткості (88 та 70 крісел відповідно), відтак на всіх бортах відсутні середні крісла. Більше того, на всій маршрутній мережі надається обслуговування за трьома класами: економ, преміум-економ та бізнес. Утім, на спробу кореспондента УТ з'ясувати, у чому ж полягає різниця між цими класами, крім обсягу послуг, та чи є якісь фізичні відмінності між ними, топ-менеджер виголосив досить-таки довгу промову, сутність якої полягала в тому, що класи відрізняються між собою обсягом включених послуг. Крім того, для пасажирів преміум-економ та бізнес-класу реалізовано «трохи ширші крісла та трохи більше простору для ніг». У чому полягає це «трохи», представник Nordica не уточнив. Зате розповів, що авіакомпанія зацікавлена відкрити сполучення з Івано-франковськом, і з цього приводу «переговори наразі близькі до завершення». На питання, скільки коштуватиме квиток до Києва, пан Кукельмекк сказав, що точно поки що сказати не може, але «близько 70 євро в один бік». Після вельми скромної презентації у багатьох присутніх склалося враження, що авіакомпанія розраховує, в першу чергу, на естонський пасажиропотік, який зацікавлений з тих чи інших причин відвідува¬ти Україну. Насправді, невеликі, але зручні літаки, суто класична лінійка тарифів (серед яких безбагажних немає у принципі), три класи обслуговування на борту й деякі інші характерні риси вказують на те, що маємо справу зі своєрідною бутік-авіакомпанією, орієнтованою на обслуговування представників північноєвропейського середнього класу. Ну й на вивіз тих із українських пасажирів, хто готовий платити за такі послуги. Бо українському ринку, незважаючи на деяке зростання, все одно притаманний високий ступінь ризику. Тому про прихід (чи повернення) в Україну таких скандинавських грандів, як SAS чи Finnair, поки що не йдеться: такі авіакомпанії люблять стабільність та передбачуваність, чого в Україні немає й невідомо коли буде. Логіку топ-менеджменту цих авіакомпаній зрозуміти можна: якщо, мовляв, у вас немає навіть IKEA, то куди й для чого нам літати? Однак навіть у такій ситуації розширення маршрутної мережі Nordica є для України надзвичайно корисним явищем. Бо такі невеликі бюргер-авіакомпанії зазвичай виступають у якості пробного камінця для великого й серйозного бізнесу, на кшталт перерахованих вище перевізників. Врешті-решт, інтерес в естонців до України був завжди - навіть за радянських часів тамтешній бізнес (підпільний чи у формі кооперативів) намагався налагодити з Україною горизонтальні зв'язки поза імперським центром у Москві. Цей інтерес не згаснув і зараз - про таке свідчать сезонні (літні) рейси Nordica до Одеси та спроби започаткувати подібне до Івано-Франковська - базового аеропорту для гірськолижних курортів «Буковель» та «Драгобрат». Бо Київ - це бізнес-напрямок, а до Одеси та Франковська деякі естонці їдуть відпочивати. Якщо ситуація розвиватиметься сприятливо, з'являтимуться й нові рейси з північноєвропейського регіону, й можливо, не тільки «Нордіки», а якщо раптом на наших теренах вибухне якийсь черговий катаклізм, вони просто, швидко й без зайвих витрат звідси підуть. Звичайно, не можна не брати до уваги й транзитних пасажирів, які рейсами Nordica через Таллінн летітимуть в Україну. Такий пасажиропотік є й зараз: за словами Свена Кукельмекка, другими після естонців за пасажиропотоком в Україну є громадяни Норвегії. *** Незважаючи на те, що Nordica працює у тісній кооперації з польським авіаперевізником LOT (більшість польотів виконуються під LOT-івськими кодами та позивними, на більшості повітряних суден нанесено логотип LOT), ця авіакомпанія позиціонує себе саме як естонську. Про це свідчать, зокрема, фольклорні елементи у лівреї, бортове меню з яскраво вираженим етнічним компонентом, асортимент бортового магазину і т.д. Тим не менше, спорідненість авіакомпанії з польським «братом» відчувається в усьому. Навіть процес заходу перевізника в «Жуляни» в точності відбувається за моделлю LOT: основний потік спрямовується у «Бориспіль», додатковий - у міський столичний аеропорт, при чому рейси відбуватимуться в режимі overnight: приліт до Києва невдовзі після півночі, виліт до Таллінна близько 6-ї ранку. Врешті-решт, для польської авіакомпанії це спрацювало - LOT успішно завантажує як бориспільські, так і жулянські, маршрути. То чому така схема не має спрацювати для Nordica?
|
|||||||||||||