 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
25 жовтня Європарламент проголосував за введення нової Європейської системи в'їзду та виїзду (EES), яка докорінно змінить підрахунок часу перебування іноземців усередині Євросоюзу та держав Шенгенської угоди. Від її запровадження на практиці дані про кожного іноземця, який колись перетинав чи мас намір перетнути зовнішні кордони ЕС та/ чи Шенгену, зберігатимуться в комп'ютерній пам'яті, й сама система видаватиме вердикт, чи може ця персона перетнути кордон, чи ні. Звичайно, останнє слово та рішення про допуск (чи не допуск) іноземця до ЄС все одно залишатиметься за офіцером прикордонної служби. Тим не менше, планується, що така автоматизація суттєво полегшить як роботу прикордонників, так і ступінь безпеки Євросоюзу та Шенгену щодо проникнення на їхню територію небажаних осіб. Як це діятиме? Незважаючи на те. що нововведення почне діяти не раніше 2020 року, знати про його нюанси варто вже зараз хоча б тому, що в результаті суттєво змінюється порядок в'їзду громадян України до ЄС та Шенгену. Ні, візи не повертаються - в'їзд, як і раніше, залишається безвізовим. Але перед тим, як вирушити в дорогу, громадянин України має зареєструватися в Європейській системі інформації та авторизації подорожей (ETIAS) та подати електронну заявку на подорож. На практиці це виглядатиме таким чином: • громадянин України реєструється в системі, вводить особисту інформацію (ім'я, дату та місце народження, стать, національність, контактну інформацію та домашню адресу), інформацію про проїзний документ (термін дії закордонного паспорту, країну видачі) та країну першого в'їзду в Шенгенську зону; • заявник матиме ввести інформацію про: • будь-які засудження за серйозні кримінальні правопорушення, такі як тероризм, сексуальна експлуатація дітей, торгівля людьми або наркотиками, вбивства та зґвалтування, • перебування в конкретних зонах конфліктів, • адміністративні рішення залишити ЄС протягом останніх десяти років, винесені заявникові. Після введення всієї необхідної інформації система досліджуватиме кандидатуру заявника, звіряючи надану інформацію з тією, що знаходиться в різноманітних базах даних (Європол, VIS - той самий «чорний список» і т.д.). Після введення та відправки даних заявник має сплатити еквівалент 10 євро та дочекатися відповіді системи, яка може надійти за декілька хвилин, а може й затриматися - до 72 годин. Та в будь-якому разі відповідь надійде. Якщо відповідь позитивна, заявник може спокійно вирушати у дорогу протягом наступних 3-х років з часу отримання відповіді. Більше того, розробники системи вважають, що черги в пунктах пропуску на кордонах від запровадження EES та ETIAS суттєво пришвидшаться - адже офіцерам прикордонних служб не треба буде вручну вводити дані про мандрівника та ставити штампи у його паспорт. Хоча, повторимось, остаточне слово - впускати іноземця до ЄС чи ні - залишатиметься за прикордонником. Для кого такі новації Проходити процедуру реєстрації перед в'їздом до Європи мають громадяни усіх без винятку держав, які уклали угоди з ЄС та позосталими членами Шенгену про установлення безвізового режиму. Тобто громадяни США, Канади, Японії чи Нової Зеландії також повинні будуть реєструватися в системі ETIAS, сплачувати еквівалент 10 євро та чекати на відповідь. Отже, «зрада», яку так полюбляють розносити в українському інформпросторі певні медіа та публічні особи, скасовується: жодної дискримінації за ознакою національності чи громадянства не передбачається. Зрозуміло, що із кожного правила є винятки. В новій системи в'їзду до ЄС їх можна поділити на 2 великих класи: для певних категорій осіб допускається вільний в'їзд до Європи без реєстрації, а для деяких інших реєстрація буде безкоштовною. Друга категорія - досить коротка: до неї входять особи віком до 18 та від 60 років, а також члени сімей громадян ЄС або громадян третіх країн, які користуються правом вільного пересування в ЄС; студенти та аспіранти, що подорожують у навчально-виховних цілях та викладачі, які їх супроводжують; дослідники, які подорожують з метою проведення наукових досліджень; представники неприбуткових організацій віком до 25 років, які беруть участь у семінарах, конференціях або спортивних, культурно-освітніх заходах, організованих неприбутковими організаціями. У більшості випадків, такі громадяни (крім неповнолітніх та сеньйорів) залишаються поза увагою туристичних компаній, винятки можуть бути лише для організації корпоративних заходів для студентів чи молодих науковців. Що ж до першої категорії, то до неї відносяться представники специфічних професій, таких, як члени екіпажів транспортних засобів, дипломати або члени родин громадян ЄС. Ще одна категорія громадян, які не муситимуть проходити процедуру реєстрації - ті, хто отримуватиме довгострокові європейські візи категорії D. Наприклад, навчальні, робочі і т.д. Усі інші громадяни України - власники біометричних паспортів - муситимуть проходити процедуру реєстрації. Як діяти в специфічних випадках А от щодо наших співгромадян, які й надалі волітимуть отримувати шенгенські візи у «старі», тобто не біометричні паспорти, ситуація незрозуміла: чи доведеться їм, на додаток до звичайних консульських процедур, ще й проходити реєстрацію, поки невідомо. Сподіваємось, що у процесі підготовки до запровадження нової системи відповідні компетентні органи ЄС нададуть пояснення і з цього питання. Хоча логіка підказує, що подвійних контрольних процедур не буде: адже оброблення заявки на візу, по суті, й являє собою таку контрольну процедуру... Так, громадяни України, які отримують візи США чи Канади, не мусять проходити процедури віддаленої реєстрації на відміну, скажімо, громадян Франції, які користуються правом безвізового в'їзду до цих північноамериканських держав. Незважаючи на те, що епоха «старих» паспортів, здавалося б, відходить, для туристичних агентів й операторів це уточнення зайвим не буде: адже останні не біометричні паспорти було видано наприкінці 2016 року, тож теоретично ще в середині 2026 р. можуть з'явитися громадяни, які звертатимуться за шенгенськими візами до європейських консульських установ. Однак на практиці доля таких громадян з плином часу швидко добігатиме до нуля. Слід зауважити, що у випадку, коли система ETIAS видасть відмову до в'їзду, заявник матиме можливість оскаржити це рішення в суді тієї держави, яка була метою його подорожі. Однак на практиці це потребуватиме значної кількості часу та коштів, відтак навряд чи такою можливістю скористається значна кількість українців. Інша річ, що розробники обіцяють: необґрунтованих відмов без серйозних підстав не буде, й абсолютна більшість мандрівників отримуватиме дозволи на в'їзд протягом кількох десятків хвилин після реєстрації в системі та відправлення своїх даних. Місце агента в нових умовах На відміну від великої кількості «зрадофілів», українські туристичні агенти й туроператори сприйняли новину стримано. З одного боку, після практично нічим (крім наявності чинного біометричного паспорта) не обмеженої можливості в'їзду до ЄС запровадження системи попередньої реєстрації сприймається як обмеження свободи пересування. Тим більше, коли за це ще й доведеться платити. З іншого боку, для професіоналів туристичної галузі з'являється додатковий канал заробітку. Зрозуміло, що повернення до часів «віз ровиків» уже не буде. Тим не менше, можна спрогнозувати, що значна кількість наших співгромадян потребуватиме професійної допомоги у процедурі реєстрації в системі ETIAS, яку зможуть надавати туристичні компанії. Однак для ефективності такої діяльності агенти, та й оператори, потребуватимуть певних можливостей. Наприклад, дізнаватися в системі, чи має конкретна особа чинну реєстрацію, чи їй потрібно пройти цю процедуру (вперше чи учергове). Для операторів, які формуватимуть групи на європейських напрямках, такий інструмент необхідний для уникнення інцидентів на кордонах при їх фізичному перетині. Що ж до агентів, то цей інструмент дасть їм можливість убезпечити себе від претензій та вимог повернення коштів у результаті відсутності чи спливання терміну реєстрації громадян, які вирушають у тури. Чи будуть доступними такі інструменти для третіх осіб, та яким буде їхній функціонал, поки що невідомо. Залишається лише сподіватися, що свого часу всі деталі функціонування нової системи буде детально роз'яснено. Утім, професіонали туристичної галузі з активною життєвою позицією можуть спробувати вплинути на ситуацію, надсилаючи аргументовані звернення до виконавчого органу ЄС - Єврокомісії. Попри те, що запровадження системи реєстрації в'їзду громадян третіх держав є суто внутрішньою справою ЄС, й особи з-поза його меж формально не можуть вплинути на його рішення, аргументовані звернення Єврокомісія все ж таки розглядає, й при наявності чіткої аргументації та відповідної кількості звернень думку української туристичної громадськості можуть взяти до уваги. Редакція «Українського туризму» щиро дякує за сприяння в підготовці цього матеріалу своїх давніх друзів та партнерів: громадську організацію «Європа без бар'єрів» та персонально її керівника пані Ірину Сушко
|
|||||||||||||