 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Тема можливості скасування системи обслуговування туристів All Inclusive вже протягом багатьох років будоражить туристичну громадськість: чутки про те, що невдовзі «олл інклюзиву» не стане, з'являються зі сталою періодичністю. Зазвичай такий поголос поширюється двічі на рік: перед початком «високого» туристичного сезону та після його закінчення. Як правило, інформаційні вкидання на цю тематику розповсюджуються в інформаційному просторі лавиноподібно, зазвичай із посиланням на анонімних «турецьких підприємців» або ж на якусь громадську організацію, що об'єднує інфраструктурні об'єкти в Туреччині. Географічна прив'язка до цієї країни цілком зрозуміла: адже система All Inclusive - це саме турецький винахід, відтак максимально розповсюджена вона саме в колишній Оттоманській Порті. Це, утім, не означає, що готелів «усе включено» немає в інших регіонах світу. проте найбільша їх концентрація спостерігається саме на турецьких курортах. Другий аспект підвищеної цікавості українців до цієї тематики - це популярність Туреччини серед наших співгромадян. Наш сусід за Чорним морем є одноосібним лідером із прийому українських туристів, і так, вочевидь, триватиме ще довго. Відповідно, багато хто з українців звик до відпочинку за системою All Inclusive, тож навіть теоретична можливість її скасування непокоїть багатьох її прихильників. Не надають упевненості й коментарі експертів (точніше, тих, кого редактори вітчизняних ЗМІ вважають експертами у туристичній галузі). Усе це створює нездоровий ажіотаж у туристичній галузі та жодним чином не сприяє її стабільності. Пояснювати професіоналам, що тут до чого, немає жодного сенсу: колеги й так знають про всі нюанси діяльності цієї системи. Інша річ, що таке розуміння непритаманне клієнтам туристичних операторів та агенцій. Зважаючи на це, ми в УТ вважаємо за потрібне навести тези спілкування з потенційним клієнтом у тому випадку, якщо він/вона торкнеться цієї тематики. Особливо ж корисною, на наш погляд, наведена інформація стане в тому випадку, коли саме від неї залежатиме успіх (чи невдача) укладення з клієнтом угоди про продаж туру. Хто блокує All Inclusive Відомо, що в європейських державах та в Ізраїлі All Inclusive практично не зустрічається, а якщо й про-сувається, то з надзвичайним «скрипом». Винятком із цього правила є хіба що Греція, де готелі «усе включено» останніми роками стали відчутно (хоч і не масово) з'являтися в курортних зонах. Але до турецької щільності таких «комбінатів туризму» Греції ще далеко. Це ж саме стосується й Еміратів: All Inclusive там теж зустрічаються, але далеко не так часто й широко, як у Туреччині чи Єгипті. Також ця система розповсюджена в Тунісі, проте готелі світових мереж, як правило, її уникають. Відповідь на питання, чому в одних місцях «олл інклюзив» є, а в інших - немає, й хто його блокує, насправді дуже проста. All Inclusive не приживається там, де є сильні профспілки, а також спостерігається відчутна децентралізація влади. Профспілки, що об'єднують підприємців, зайняті у навколотуристичних галузях (власників ресторанів та кафе, вуличних торговців, екскурсійних бюро і т.д.) вважають, що «туристичні комбінати», які пропонують туристам повний комплекс послуг та, відповідно, позбавляють своїх гостей сенсу виходити назовні, позбавляють членів професійних об'єднань законних доходів. Отже, у таких державах, як Італія, Іспанія, Франція чи Ізраїль, профспілки роблять клімат для запровадження All Inclusive надзвичайно некомфортним. У хід тут іде все: від відвертого бойкоту (скажімо, постачальники продуктів харчування можуть просто відмовитися від поставок для таких-от «комбінатів»), аж до антиреклами, в тому числі за допомогою «чорного піару» та судових позовів. Іншими словами, працювати такому підприємцеві просто не дадуть - у той чи інший спосіб. Саме тому в названих країнах All Inclusive не приживається. У Туреччині та Єгипті ж сильних профспілок немає. Високий рівень безробіття (особливо у Єгипті) та реальне покращення життя місцевого населення в туристичних регіонах за рахунок створення нових робочих місць у тих-таки готельних комплексах, збільшення товарообігу (а відтак і прибутків) для навколотуристичних бізнесів призводить до того. що в тих-таки Єгипті. Туреччині й Тунісі системі All Inclusive нічого не загрожує. На користь цього твердження також свідчить бажання центральної, в багатьох випадках авторитарної, влади за будь-яку ціну підвищити показники в'їзних туристичних потоків до своєї держави. Хто ініціює чутки Однак слід розуміти, що в курортних зонах перерахованих держав вистачає й класичних готелів, які не запроваджують у себе All Inclusive. Наприклад, у Туреччині готелі «все включено» в основному розташовані в провінції Анталья. А «класичні», у тому числі бутік-готелі - у сусідній провінції Муґла, територію якої омиває в основному Егейське море. Зрозуміло, що відпочинок у звичайному готелі, не кажучи вже про «бутік», у середньому обходиться туристові дорожче, ніж в «оллі». Також зрозуміло, що класичні готелі та «бутіки» намагаються залучати до себе додатковий контингент, підвищуючи в такий спосіб свою заповнюваність та .відповідно, прибутки. Зазвичай це робиться за рахунок надання послуг вищої якості (зручніших номерів, ексклюзивних ресторанів, більшої інтимності та приватності за рахунок меншої кількості відпочивальників і т.д.). Однак власники таких готелів не гребують й методами «чорного піару», час від часу запускаючи в інформаційне середовище те, що кілька десятиліть тому було прийнято називати «газетною качкою». Отже, чутки про швидке «закриття» All Inclusive у тій-таки Туреччині походять в основному саме з цього джерела. Утім, вірити їм не варто: адже навіть якщо 95% підприємців відмовляться від «оллу», попит на цей формат обслуговування туристів нікуди не подінеться. А відтак все одно знайдуться власники бізнесу, які. як і раніше, надаватимуть послуги у звичному для гостей форматі. Більше того, центральна влада, скоріш за все, поставиться до ініціативи скасування All Inclusive украй неприхильно. З однієї причини: скасування звичної системи обслуговування туристів одразу позначиться на в'їзних туристичних потоках, при чому зовсім не позитивно. А показники турпотоків - це яскравий показник інвестиційної привабливості країни. Тому, скоріш за все, реакція центральних урядів на реальні кроки зі скасування All Inclusive буде швидкою й надзвичайно жорсткою, подібною до реакції іспанського уряду на спробу відокремлення Каталонії. Як поводитись агентові Як ми вже казали, туристичні оператори все це чудово розуміють. Більше того, на масових напрямках вони зазвичай контрактують готельні номери наперед, при чому на певних умовах. Тобто, якщо готель надає послуги All Inclusive, і його номери законтрактовано одним чи кількома туроператорами саме на цих умовах, тільки божевільний чи самогубця може вирішити погіршити умови обслуговування. Вже хоча б тому, що це одразу ж призведе до ініційованих туроператорами мільйонних судових позовів. А от агентам в цій ситуації варто не тільки пояснювати своїм клієнтам механізм та філософію роботи системи All Inclusive (зрозуміло, якщо така потреба насправді існує), але й ретельно відслідковувати ситуацію на ринку готельних послуг на масових напрямках. Особливо у міжсезоння. Бо час від часу трапляється, що готель змінює модель обслуговування. Тому за потреби агент має пояснити своїм клієнтам, що відбулося, й чому сталося саме те, що викликає в них занепокоєння. При чому пояснення мають бути надані в такій формі, щоб клієнт їх прийняв. Бо без такого пояснення неза-доволені клієнти виступатимуть не тільки ретрансляторами чуток про скору смерть системи All Inclusive, але й суттєво погіршать репутацію самого агента. Що в сучасних умовах висококонкурентного ринку є абсолютно неприйнятним для будь-кого, навіть найуспішнішої компанії.
|
|||||||||||||