Український туризм - Румунія відкривається для України

Рівно 2 роки тому - в «Українському туризмі» №7 за 2015 рік - наш журнал розпочав кампанію із привертання уваги своїх читачів, які у своїй більшості є професіоналами туристичної галузі, до Румунії. Тоді ми опублікували інтерв'ю з членом Сенату - верхньої палати румунського парламенту - паном Віорелом Бадя, а також додали до матеріалу коментарі представників як українських, так і румунських туристичних компаній. Ця публікація мала певний резонанс - у подальшому ми публікували статті від румунських компетентних органів у галузі туризму, від журналістів із цієї країни. Відбувався і зворотній процес - деякі з наших публікацій стосовно Румунії перекладали та розміщували румунські ресурси. Але в цілому протягом цих двох років рух назустріч якщо й відбувався, то дуже повільно.

Але ситуація змінилася із призначенням наприкінці літа 2016 року Надзвичайного й Повноважного посла Румунії в Україні - пана Крістіана-Леона ЦУРКАНУ, який із перших днів своєї присутності в Києві різко інтенсифікував інформаційну політику очолюваного ним посольства, у тому числі й у галузі туризму. Утім, з подачі пана посла суттєво зросла й інтенсивність двосторонніх контактів у туристичній галузі. Отже, сьогодні ми пропонуємо нашим читачам думку пана посла про стан та перспективи румунсько-українських взаємин у туристичній галузі.

- Пане Посол, хоч як парадоксально, Румунія - ця велика країна, з якою Україну поєднує не тільки про¬тяжний спільний кордон, але й історія, культура та навіть віра наших народів (більшість румунів, як і українців, сповідують православ'я, тобто християнство східного обряду - Ред.), наявність численної діаспори з обох боків кордону, донедавна була практично невідома українським туристам. Ситуація потроху змінюється, тим не менше, туристичні потоки між нашими державами усе ще далекі від насиченості. У чому, на Ваш погляд, полягає проблема?

- Дійсно, відносини між нашими державами та народами мають тривалу історію. На жаль, багато сторінок нашої спільної історії залишаються маловідо¬мими широкій громадськості. Наприклад, цьогоріч ми відзначаємо 25 років із моменту встановлення дипломатичних відносин, але я хочу сказати, що дипломатичні відносини існували також між Королівством Румунія (Regatul Romaniei) та Українською Народною Республікою (вони були встановлені відразу після закінчення Першої світової війни). В часи Середньовіччя наші народи інтенсивно співпрацювали, особливо в сфері захисту цінностей спільної православної віри.

Наше Посольство, як представництво Румунії в Україні, хоче, щоб українські громадяни знали якомога більше про туристичний потенціал Румунії. Так, докладається багато зусиль для того, щоб збільшити кількість українських туристів у Румунії. Таким чином, на урядовому рівні була створена Робоча група з туристичного співробітництва в рамках Об'єднаної міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. 12 грудня в Києві відбулося перше засідання цієї Робочої групи, яке очолювали два заступника міністрів з обох сторін (заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України Михайло Титарчук та державний секретар міністерства туризму Румунії Крістіна Йонела Тертяце - Ред.). Водночас посольство підтримує участь різних румунських компаній та туристичних агенцій у різних виставках та заходах в Україні.

Ми переконані, що наші колеги з Посольства України в Румунії також просувають туризм вашої держави в Румунії аналогічним чином. Тому ми сподіваємось та впевнені в тому, що всі наші спільні зусилля дадуть очікувані результати для того, щоб кожного року збільшувати туристичний потік між нашими країнами.

- За час Вашої каденції в Україні відбулися серйозні зміни у відносинах між нашою державою та Європейським Союзом у цілому, а відтак і з Румунією зокрема. Чи відобразилися, на Ваш погляд, ці зміни на туристичній галузі? Чи стали українці більше цікавитися можливостями відпочинку та мандрівок у Румунії, а румуни - в Україні?

- Проєвропейська політика, здійснена Україною в останні роки, призвела до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, до лібералізації візового режиму для українських громадян, які подорожують до ЄС. Все це призвело, насамперед, до посилення торговельних зв'язків між Україною та ЄС - понад 40% українського експорту зараз надходить до ЄС, а в двосторонньому плані ми зареєстрували постійне збільшення торговельного обміну, який у перші дев'ять місяців поточного року, вже перевищив суму в 1 мільярд доларів.

Ми впевнені, що всі ці значні позитивні зміни матимуть вплив на туризм та на бажаючих відвідати нашу країну. Користуючись нагодою, я б хотів ще раз повідомити, що Румунія має, в географічному аспекті, великий туристичний потенціал. У зв'язку з цим хотів би додати, що Румунію можна відвідати як влітку, так і взимку, а туристи, які відвідали Румунію, та з якими я мав задоволення поговорити на цю тему, залишили лише позитивні враження про нашу державу. Загалом, вони готові повернутися в нашу країну також і з іншої нагоди.

Багато українців, з якими я розмовляв про свою країну, попросили мене порекомендувати їм місця, які варто відвідати в Румунії. Якби я зробив короткий опис туристичних маршрутів, то включив би: у сфері гірського туризму (Карпатські гори) я б відзначив курорти Сіная (Sinaia), Предял (Predeal), а також Брашов (Brasov), Бран (Bran), монастирі північної Молдови, якщо ми говоримо про румунське узбережжя, то особливо привабливими є курорти Мамая (Mamaia), Нептун (Neptun), і загалом місто Констанца (Constanta). Містами з особливою історичною та культурною аурою є Бухарест (Bucuresti), Клуж-Напока (Cluj-Napoca), Сібіу (Sibiu), Ясси (Iasi), Сіґішоара (Sighisoara), Сучава (Suceava) та ін.

Зокрема я б відзначив місто Тімішоара (Timi?oara), яке в 2021 році стане Європейською Культурною Столицею. Туристи зможуть сповна скористатися можливістю відвідати різні вистави, виставки, заходи тощо, які призначені для святкування цієї історичної події.

Як ви вже зазначили, важливим зв'язком між наши-ми народами є віра - православне християнство переважає в обох державах. У цьому контексті я хотів би зазначити, що в Румунії є сім туристичних об'єктів, які належать до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, більшість з яких є місцями богослужіння: Монастирі Молдови, монастир Хорезу (Manastirea Horezu), Села з укріпленими церквами в Трансільванії (Satele cu biserici fortificate din Transilvania) та Дерев'яні Церкви в Марамуреші (Bisericile din Lemn din Maramures). Звичайно слід згадати також і Дельту Дунаю (Delta Dunarii), Дакійські укріплення в горах Орештіє (Cetatile Dacice din Muntii Orastie) та Історичний центр в Сіґішоарі (Central istoric din Sighisoara). Враховуючи те, що ці об'єкти географічно розповсюджені по всій країні, я вважаю, що, відвідуючи тільки ці туристичні об'єкти, ви зможете поринути в національний дух румунів.

- Незважаючи на протяжність спільних кордонів, інтенсивність пасажирського транспортного сполучення між Україною та Румунією все ще є невисокою. Хоча й під час Вашої каденції ситуація змінилася на краще, наприклад, між нашими столицями з'явилися прямі авіаційні рейси, можливості інтенсифікації сполучення між нашими державами ще не вичерпано. Як Ви вважаєте, які транспортні проекти у першу чергу варто розвивати між Україною та Румунією?

- Будь-який проект, особливо інфраструктурний, має важливий економічний компонент рентабельності, який робить його стабільним. Як ви зазначили, між Києвом та Бухарестом вже існує пряме авіаційне сполучення, яке працює чотири рази на тиждень. Маємо також пряму залізничну лінію між столицями. Будь-які ініціативи та проекти стосовно розширення сполучень між нашими країнами, чи то залізничні, чи то автомобільні, морські або річкові, безумовно будуть сприяти розвитку туризму. Але ми повинні бути реалістичними та побачити, чи вони будуть економічно рентабельними.

Двостороння співпраця в галузі транспорту залишається пріоритетною темою на порядку денному для обох столиць. Та оскільки це складна й велика тема, ми створили робочі групи, які спеціалізуються в усіх галузях транспорту та які призначені виявити кращі рішення, що б могли послужити інтересам обох країн, кінцевою метою яких є розробка та диверсифікація транспортного сполучення між нашими країнами.

- Просимо Вас поділитися інформацією про те, що вже здійснюється та що робитиметься у майбутньому для того. Щоб збільшити потоки українських туристів на курорти Вашої держави. Які, на Ваш погляд, види туризму та курорти Румунії можуть найбільше зацікавити українців?

- Проблема розвитку туризму вже починає рухатись угору у списку пріоритетів для двостороннього діалогу. У липні 2017 року в Бухаресті відбулася Спільна міжурядова комісія з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва між Румунією та Україною, на порядку денному якої знаходилися також і питання туризму. Як я вже згадував, декілька днів тому назад в Києві відбулася дводенна зустріч Робочої двосторонньої групи з туризму, в ході якої були проаналізовані конкретні заходи для розвитку туристичного співробітництва. Є дуже багато роботи в цьому сенсі, і я думаю, що окрім інституційного діалогу, ми, в першу чергу, потребуємо більш активного просування наших країн як туристичних напрямків.

Ми всі згодні з тим, що потенціал туризму між нашими країнами величезний, і тут я б відзначив декілька основних аспектів, які збільшують цей потенціал: географічна близькість, відвертість і гостинність народів наших країн, існування великої кількості схожих традицій та звичаїв, близькі кулінарні аспекти - але, разом з тим з індивідуальними особливостями, відсутність бюрократичних бар'єрів для туристичних поїздок тощо. Всі ці аспекти переконують нас, що туристичний потік між нашими державами буде щорічно зростати.

Для українських туристів, я вважаю, цікавими будуть гірськолижні курорти, сіті-брейки у великих містах, тури до румунських виноградників, а також чорноморські курорти. Звичайно, цікавими є також нішеві канікули, такі як фестивалі сучасної музики (Electric Castle, NeverSea, Untold), культурні, гастро-номічні або тури присвячені екстремальним видам спорту, тощо.

- Зрозуміло, що кожна країна унікальна по-своєму, й намагається представити та використати усі свої характерні риси. Важливою перевагою нашої країни є географічна близькість до України: за декілька годин можна дістатись дуже легко на автомобілі в міста поруч зі спільним кордоном, для сіті-брейку, наприклад.

Варто також зазначити, що найрізноманітніші пропозиції та законодавство європейського рівня забезпечують постійну конкуренцію між румунськими туристичними агентствами, а це сприятливо впливає на якість послуг та рівень цін. Звичайно, ми не повинні забувати про спільне минуле, загальні звичаї та традиції, які надають нам додаткову сумісність менталітетів.

Як я вже згадував, Румунію можна відвідати в будь-яку пору року, щоб роздивитись її рельєфи від моря до гір та скористатись різноманітними формами туризму: культурний туризм, екотуризм та прогулянки на природі, туризм для лікування та здоров'я, катання на лижах, пригодницький туризм, пляж, круїзи по Дунаю, MICE (конференції та виставки).

Оскільки я говорив про природні визначні пам'ятки, то хотів би зазначити, що в Румунії є парки та заповідники (Біосферний заповідник дельти Дунаю, 13 національних парків та 13 заповідників), печери (понад 12500, з яких 14 пристосовані для доступу відвідувачів та електрифіковані).

Коли йде мова про культурну спадщину, я вже зга-дував про сім об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО, але маю зазначити, що в Румунії нараховується понад 650 музеїв та понад 220 художніх галерей, понад 12800 культових будівель, з яких понад 2400 мають історичне або архітектурне значення. Щорічно в нашій країні організовуються сотні спектаклів.

Інші привабливі місця: в Румунії є сім соляних шахт, п'ять з яких відкриті для відвідування з лікувальною ціллю та як туристичні об'єкти - Окна Дежа (Ocna Deja), Качіка (Cacica), Прайд (Praid), Тиргу Окна (Targu Ocna), Сленік Прахова (Slanic Prahova); вузькі залізничні колії (так звані «моканіце») є особливим привабливим місцем для туристів у Валя Васерулуй (Valea Vaserului) (32 км), Валя Арієшулуй (Valea Ariesului) (12 км) або в Зоні Молдовиця (Zona Moldovita ) (4 км).

Винний туризм. У Румунії є сім великих винних регіонів, з відомими виноградниками, такими як Мурфатлар (Murfatlar), Жидвей (Jidvei), Панчу (Panciu), Рекаш (Recas), обладнані закладами для відвідування та дегустації.

У нашій державі налічується понад 4000 одиниць житла для тимчасового проживання, з них понад 1000 готелів (з них приблизно 300 на березі моря), понад 1500 сільських пансіонатів, понад 600 міських пансіонатів та понад 700 вілл для туристів.

Активний туризм: можемо говорити про зимові види спорту - в Румунії існує понад 30 офіційно визнаних гірськолижних районів, з більше ніж 80 авторизованими гірськолижними схилами, обладнаними канатними транспортними засобами (фунікулерами, підйомниками, телегондолами), про пішохідний туризм (hiking) - понад 300 пішохідних гірських маршрутів, з відстанями від 1 до 20 годин ходьби, про дев'ять центрів верхової їзди, про численні мисливські та риболовні райони, які очікують любителів природи.

- Що, на Вашу думку, мала б робити Україна, щоб громадяни Румунії були б зацікавлені приїжджати відпочивати та мандрувати теренами нашої держави? Що в Україні могло б зацікавити румунів у першу чергу?

- Як показала робота двосторонньої Робочої групи, Україна вже зробила перший важливий крок для розвитку туризму завдяки усвідомленню важливості цієї сфери та виділенню, вперше, коштів з державного бюджету на розвиток туризму. Звичайно, треба ще багато чого зробити, але я б хотів надати в якості позитивних прикладів міста Київ та Львів, які щорічно притягують велику кількість туристів. Організація проведення Євробачення 2017 та інших культурних і спортивних заходів в майбутньому може стати способом для залучення більшої кількості туристів, в тому числі з Румунії.

Україна має дуже багато гарних місць, які могли б зацікавити румунських туристів. Можу швидко згадати фортецю Хотин, фортецю Білгород-Дністровська, Кам'янець-Подільський, монастирські комплекси Києво-Печерська Лавра та Почаївська Лавра. Україні потрібно активніше просувати туристичні напрямки та включити їх у привабливі туристичні пакети.

Із запровадженням безвізового режиму та поки що слаборозвинутим лоукост-авіасполученням із країнами Європи, погляди українців звертаються в першу чергу до країн-сусідів, однією з яких є Румунія. До цієї країни туди можна дістатися протягом декількох годин - поїздом чи автомобілем, у складі туристичної групи чи самостійно.

Румунію інколи ще порівнюють зі «сплячою красунею» - у ній є багато цікавих місць для відвідання, але про них в Україні мало хто знає. Та й сама держава до останнього часу не дуже активно розповідала про свої туристичні можливості.

В першу чергу, відвідувачів Румунії цікавлять старовинні міста й фортеці: на першому місці це «замок Дракули» Бран та палац Пелеш у Сінаї, міста Сібіу та Брашов. Розташовані вони серед густих карпатських лісів, в оточенні мальовничих гір. Природа тут ще досить дика та неурбанізована - зустрічаються навіть ведмеді, а по дорогах поруч із машинами їздять запряжені кіньми гарби. Але, якщо у найвідоміших місцях ви зустрінете буквально натовпи туристів, в інших їх буде досить мало, тож слід відзначити поки що точковий розвиток туризму в Румунії.

Інший цікавий для українців напрямок відпочинку - на морі. Поки що Румунія не асоціюється із морським відпочинком. Хоча знаходячись на береговій лінії Чорного моря між Одещиною та Болгарією, має для цього весь необхідний природний потенціал. Поки що на румунському узбережжі активно відпочиває місцеве населення. Пляжі великі, але інфраструктура ще тільки починає розвиватися. І це теж дає свою перевагу - вартість.

Як туристичний напрямок, Румунія надзвичайно цікава й перспективна для українських туристів. На її користь тут грає й географічна близькість між нашими країнами, безвізовий режим, ціни на проживання. харчування та основні туристичні послуги, які є суттєво нижчими порівняно з іншими європейськими державами.

Чим цікава Румунія для українців, то це своїм розмаїттям та різноплановістю своїх атракцій. Наприклад, унікальні природні пейзажі румунських Карпат не тільки сусідствують із середньовічною архітектурою Трансильванії, але й органічно доповнюють одне одного.

Але для формування туристичних потоків із України до Румунії є й чимало перешкод. Перша з них-це дуже слабка поінформованість наших громадян про можливості туризму в сусідній державі, слабка розкрученість Румунії на туристичному ринку України. Більшість українських туристичних компаній чудово знають, для чого відправляти туристів до Європи, що цікавого для них може запропонувати Франція, Іспанія, Угорщина і т.д. Румунія на цьому тлі поки що є білою плямою, і якщо й викликає якісь асоціації, то буває й так, що не на свою користь. Зрозуміло, що туристичні компанії до певної міри можуть заповнювати цей інформаційний вакуум, та в будь-якому разі ми не можемо замінити промоційну діяльність цілої держави на сусідньому ринку: цю роботу має робити сама Румунія, в першу чергу, її профільні відомства.

Румунія - це надзвичайно багата з історичної та культурної точки зору держава, до того ж дуже близька українцям. На превеликий жаль, в Україні мало хто знає про ті туристичні скарби, які пропонує наша сусідка. Взяти хоча б Трансильванію: цей регіон інакше, як казковим, просто не можна назвати! Чарівні міста та замки, мальовничі краєвиди, чудова природа... Свого часу ми їздили туди у 8-денну подорож, нарахували там понад 150 замків, відвідали 51 з них - це, звичайно, було для учасників групи щось на кшталт екстрим-туру, та саме ця поїздка дала можливість зрозуміти, наскільки цікавою є ця країна, зокрема, вказаний регіон. Досить сказати лише одне: спадкоємець британського престолу принц Чарльз регулярно обирає Трансильванію для відпочинку своєї родини, й якось висловився: «Якщо б Трансильванія належала Великій Британії, ми стали №1 з туризму у світі!»

Утім, й інші регіони Румунії теж дуже цікаві й можуть приваблювати туристів, у тому числі й українців. Наприклад, історична область під назвою Південна Буковина - це Сучавський та Ботошаньський повіти. Цей регіон цікавий своїми архітектурними пам'ятками - у першу чергу, церквами та монастирями. Такі монастирі, як Сучевіца чи Молдовіца справляють просто незабутнє враження на туристів - вже хоча б своїми розписами, які нанесено не тільки на стіни усередині храмів, але й назовні. А в монастирі Путна, який, до речі, знаходиться у якихось 3-х км від українсько-румунського кордону, похований видатний румунський полководець, господар Валахії та Молдавії Штефан чел Маре - особа, яка свого часу відіграла неабияку роль і в історії України.

Ще один прикордонний з Україною регіон - Мараму-реш - межує із Рахівським та Тячівським районами Закарпаття. До речі, це етнічно українська територія, тутешнє населення чудово розуміє українську, а багато хто й спілкується нею в побуті. Тут збереглося надзвичайно багато унікальних зразків дерев'яної архітектури, насамперед церков.

Отже, до Румунії українським туристам їхати варто однозначно. Тим більше, якість тамтешньої інфраструктури та сервісу є досить-таки високою - на рівні польської, а ціни лише ненабагато вищі, ніж в Україні. Тобто цілком прийнятні для нашого співгромадянина. Інша річ, що в Україні катастрофічно не вистачає реклами Румунії як туристичного напрямку - більшість людей просто не знає, для чого туди їхати. Хочеться сподіватися, що в майбутньому ситуація зміниться на краще.

Ще одна проблема - недостатнє транспортне сполучення та мала кількість транскордонних переходів. На Буковині, по суті, діє лише один перехід - Порубне, що ж до Красноїльську, від якого, до речі, у пішій досяжності розташований монастир Путна, то він працює вряди-годи, й мало хто про нього знає. На Закарпатті потрапити до Румунії можна у Солотвині, де діє мостовий перехід через Прут. Проте там не ходять автобуси - міст є дерев'яним та не витримує великих навантажень. Та й працює той перехід не цілодобово, що теж незручно. На мій погляд, суттєво посилити туристичний рух могло б відновлення залізничного пасажирського сполучення з Рахова та Тересви до румунського прикордонного міста Сіґету-Мармаціей, куди доходить «широка» колія. Таке сполучення діяло на початку 2000-х років, але невдовзі було припинене.

Буде дуже добре, якщо запрацює врешті-решт поромна переправа на Одещині між українською Орловкою та румунською Ісакчею: адже дельта Дунаю - то теж надзвичайно цікавий регіон для туризму. Наразі ж прямого сполучення між берегами Дунаю немає, хоча з українського боку до румунського можна докричатися...

Взагалі ж, за певних умов, туристичний рух в обидва боки між Україною та Румунією може бути суттєво пожвавлено, що пішло б на користь як туристичним компаніям, так й інфраструктурним об'єктам: як українським, так і румунським.