|
Революція гідності та російська військова агресія пробудили, нарешті, критичну масу свідомих українців, які прагнуть для своєї держави реальних, а не косметичних, змін та просування у бік європейської цивілізації.
Зрозуміло, що неодмінною складовою цих змін є національна ідентифікація та самоідентифікація українців - як на теренах України, так і поза її межами. Адже, на відміну від «совка», європейська цивілізація - це добровільне об'єднання рівних у своїх правах народів та їхніх культур, які прагнуть взаємного збагачення та взаємопроникнення. Таким чином, поступ України до Європи неможливий без активної демонстрації, пропаганди власної культури, здобутків та можливостей для своїх сусідів. А це, відповідно, неможливо без самоусвідомлення мешканців України саме як громадян своєї держави, належних до живого культурного простору.
Тривалий час такий рух за самоідентифікацію підтримували лише нечисленні громадські ініціативи, однак починаючи з 2014 року до цього процесу став долучатися бізнес, у тому числі й туристичний. Так, наприкінці нульових - на початку десятих років у світі про Україну мало хто знав, і наші громадяни автоматично відносилися до так званого «русского рынка», що мало певні, далеко не приємні, наслідки у вигляді автоматичного підлаштування туристичного продукту під потреби російського споживача. Зараз ситуація де в чому змінилася: багато хто у світі вже відрізняє українців від росіян, в готелях з'являються українські телеканали, в ресторанах - україномовні меню, десь з'являються й аудіогіди, проте здебільшого все це здійснюється на волонтерських засадах.
Наприклад, ще навесні 2014 року ми - редакція журналу «Український туризм» - спільно з деякими туристичними компаніями розпочали громадську ініціативу під назвою «Хай чують по світу, а хто ми такії!», спрямовану на підвищення впізнаваності українських туристів на іноземних курортах.
Ще один приклад волонтерської ініціативи - громадське об'єднання митців «Музичний батальйон», члени якого не тільки виїжджають на фронт з концертами для українських військовослужбовців та населення прифронтових районів, але й ведуть потужну проукраїнську агітацію під час своїх закордонних концертів та турне. А от творчий колектив, який сформувала відома українська актриса, співачка та журналіст Соня Сотник, також на волонтерських засадах здійснює деякі україноцентричні проекти. А саме, професійно озвучує аудіогіди для закордонних туристичних компаній та інфраструктурних об'єктів, при цьому беручи на себе клопіт із просування та розміщення цих записів у відповідних місцях.
Ми не могли не поцікавитися у пані Наталії (справжнє ім'я Соні Сотник) її баченням ситуації із просуванням української ідентичності за кордонами нашої держави. А також не спитати про мотиви, що спонукали творчий колектив на цю, поза всяким сумнівом. шляхетну діяльність. Відповіді Соні Сотник наводимо нижче. - Туристична галузь багато в чому виконує роль «народної дипломатії»: люди, які виїжджають до інших країн чи регіонів, знайомляться з чужою культурою. Але водночас справляють певне враження у мешканців туристичних напрямків про себе. Утім, для українців ще донедавна із цього правила діяв виняток: практично всюди за кордоном нас сприймали як «руськіх». Відповідно, майже ніде не можна було зустріти друкованої чи аудіовізуальної інформації українською мовою, при складанні туристичних програм не враховувалась українська специфіка (мешканці пострадянських держав сприймалися як «руській ринок») і т.д. Чи змінилося, на Вашу думку, це становище зараз? - На жаль, я не бачу картини в цілому. Мої активні туристичні подорожі закінчилися 2014 року. Але добрих новин про дружнє ставлення до українців за кордоном дуже мало. Бо України наразі практично немає у новинному потоці. (Скоріш за все, мається на увазі відсутність яскравих позитивних новин - Ред.).
Для того, щоб щось змінити, варто спочатку навести лад у власному домі й усвідомити одну просту річ - ніхто не буде нічого робити за нас. Ми самі повинні проявляти ініціативу. Хочеш щось змінити - йди та міняй.
- Нещодавно Ви з колегами озвучили україномовну версію аудіогідів для туристичного оператора, що організовує автобусні екскурсії формату hop on/hop off у Берліні. Просимо поділитися, чому Ваш вибір упав саме на Берлін та саме на цю компанію? - Наш волонтерський проект називається GuideUA. Берлін - це наша крайня (остання за часом - Ред.) робота. До того ми озвучували Варшаву, Вільнюс, Тбілісі, а зараз працюємо над Будапештом та Мінськом. Зазвичай ми самі домовляємося і вмовляємо операторів поставити україномовну екскурсію в їхніх автобусах. Це досить складно. По-перше - всі компанії приватні, відтак вони реагують на запити своїх клієнтів (та партнерів - наприклад, туроператорів, які формують групи - Ред.). А запитів з боку українських туристів дуже мало. Зазвичай всі обирають або англійську, або російську. По-друге - технічний аспект. Кількість мов на панелі обмежена. І для того, щоб поставити український гайд, треба щось видалити. Єдиний аргумент на нашу користь - це те, що ми робимо все самі й абсолютно безкоштовно для оператора.
З берлінською екскурсією нам пощастило. З нами зв'язалася Катерина Зеленко, представник посольства України у Німеччині. Зараз у ФРН триває Рік Української мови. Вони самі домовилися з оператором, а ми вже зробили переклад й озвучили контент. Це був дуже класний досвід. І нам би хотілося, щоб усі українські місії за кордоном нам допомагали. - Просимо познайомити читачів «Українського туризму» з Вашими подальшими планами в українізації туристичної галузі та створення україномовного й під лаштованого під потреби наших громадян туристичного продукту. Де й коли українці зможуть почути Ваші голоси в майбутньому? - Будапешт, Мінськ, а ще ми, безперечно, відкриті для всіх пропозицій. Наша команда зараз співпрацює з порталом «Интересный Киев» та платформою для смартфонів Kyiv City Guide. Спільно ми записуємо екскурсії Києвом. Це унікальний авторський продукт. Нам було дуже приємно озвучувати спеціалізовану екскурсію для дітей.
Сподіваємося, що зможемо створити в Україні екскурсії для людей із вадами зору. Зараз ведемо перемовини зі спеціалістами. На часі ще співпраця з Національним Художнім Музеєм. Мріємо, щоб картини теж заговорили українською.
Ще я хотіла б зазначити, що наша діяльність - це не авторський громадський проект Соні Сотник. Ми працюємо командою, до якої входять редактори, перекладачі, звукорежисери, а ще до нас із задоволенням долучаться прекрасні диктори-зірки. Мріємо записати екскурсію голосом Сергія Притули, Юрія Горбунова, Джамали, Руслани. Тож заваліть нас роботою! Вимагайте у будь-якій подорожі екскурсію українською! Давайте створимо попит на україномовний продукт! А для початку - не забудьте на екскурсії у Вільнюсі, Тбілісі, Варшаві та Берліні увімкнути український аудіогід! назад >>>
|
English