 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Редакція «Українського туризму» оновлює одну зі своїх рубрик, а саме, «Точка зору»: цього року з «мерехтливої» вона переходить в розряд регулярних. Під цією рубрикою ми будемо публікувати матеріали шанованих експертів тревел-галузі, які виявлять бажання висловити свою думку з гостродискусійних питань. У наповненні рубрики в її новій якості люб'язно погодився взяти участь один з найбільш шанованих професіоналів тревел-індустрії - Олексій Муровцев. Наш гість не потребує докладного представлення, однак варто нагадати, що Олексій має за плечима 25 років досвіду розвитку бізнесу авіакомпаній, туристичних агенцій та GDS. Олексій стояв біля витоків успіху Amadeus у великому регіоні та перебував у його штурвалу протягом останніх 19 років. З кінця минулого року Олексій обіймає позицію Регіонального Директора в Центральній, Південній Європі та Євразії AERTiCKET - найбільшого авіаційного консолідатора Європи. Ми попросили нашого гостя поділитися роздумами про актуальні тенденції та феномени індустрії. Дорогі друзі та партнери, радий продовжити наше спілкування на сторінках «Українського туризму». Обдумуючи пропозицію редакції про участь в оновленій рубриці, мені було нелегко вибрати тему для дебютного випуску. Мабуть найбільш злободенною і, в той же час, довгостроковою в перспективі, є питання Airlines Direct Connects та NDC (свідомо не ставлю знак рівності між цими поняттями), того, як вони можуть вплинути на бізнес туристичних агенцій та на їхніх клієнтів. Хотів би відразу підкреслити, що викладене нижче не є офіційною точкою зору будь-якої організації, воно є приватною експертною думкою, про яку судити читачам. Почнемо з того, що Airlines Direct Connects не є чимось новим, вони існували «завжди», нехай і в різних формах. До появи GDS провідні світові авіакомпанії пропонували агенціям свої власні системи, більшість яких пішли в історію й були заміщені рішеннями однієї або іншої GDS. Низка регіональних авіакомпаній, особливо на теренах колишнього СРСР, наполягали (й подекуди продовжують наполягати) на використанні своїх клонів community систем, таких, як SITA Gabriel. Поява значимих у регіоні гібридних та lowcost-перевізників призвела до появи в офісах (нехай і не в усіх) агенцій інтерфейсів Navitaire і т.п. - яскравими прикладами є Wizzair та AirArabia. За іронією долі, Navitaire повністю належить однієї із GDS, тож, можливо, ми станемо свідками цікавої конвергенції в майбутньому. Нарешті, потужним крещендо прозвучали ініціативи (в порядку появи) Lufthansa Group, Ukraine International, IAG (British Airways/Iberia), пов'язані з введенням GDS surcharge в різних формах. Як причини цих ініціатив зазвичай згадують «економію на GDS», що, як мінімум, є лише однією стороною медалі. Виходячи з публічно доступної інформації, глобальні витрати згаданих авіакомпаній на дистрибуцію за допомогою GDS (поки) швидше виросли, ніж знизилися, не забуваємо й про додаткові «пряники» на користь великих агенцій. У чому ж річь? Крім бажаної економії, авіакомпанії, скоріш за все, мають на меті customer intimacy (про що докладніше нижче, кажучи про NDC). До речі суто технічно, жодна зі згаданих ініціатив (поки) не є «NDC of the year» і, так чи інакше, являє собою доступ до Amadeus. Щоправда, у виконанні самих авіакомпаній або третіх сторін. Давайте поговоримо про NDC - абревіатуру, яка використовується в різноманітному контексті. Першоджерело - сайт IATA - говорить нам, що NDC (New Distribution Capability) is a travel industry-supported program (NDC Program) launched by IATA for the development and market adoption of a new, XML-based data transmission standard. Таким чином, йдеться про новий технічний стандарт connectivity, який дозволить дистрибуції авіаційних перевезень крокувати в ногу з часом і замінити стандарт IATA EDIFACT, що лежить в основі більшості використовуваних сьогодні систем. Навмисно спрощуючи цілий ряд важливих технічних деталей (і використовуючи деякі явні перебільшення), дозволю собі зосередитися на двох, напевно, дуже важливих цілях, до яких прагнуть авіакомпанії за допомогою (майбутнього) переходу на реалії NDC. Перша мета - вже згадана Customer Intimacy. Традиційним (і це аж ніяк не негативне визначення!) авіакомпаніям хотілося б досягти того рівня взаємодії з клієнтами, який сьогодні є стандартом в інших індустріях (згадуємо Google і Amazon) і частково доступний найбільшим lowcost-перевізникам. Давайте розглянемо умовний приклад ДО і ПІСЛЯ «переходу на NDC»: ДО Авіакомпанія завантажила тарифи в ATPCO, остання «роздала» їх GDS і тарифи перетворилися на статичну інформацію. Звичайно, авіакомпанії можуть управляти доступністю тих чи інших тарифів відкриваючи й закриваючи певні класи бронювання, але факт залишається фактом: якщо 2 різних клієнти одночасно забронюють місця на одному й тому ж рейсі в одному й тому ж класі, в двох різних туристичних агенціях однієї держави, скоріш за все, вони забронюють його за однаковим тарифом, з однаковим набором послуг та умов. ПІСЛЯ (як мінімум, у теорії). Все відбувається з точністю до навпаки. Наші 2 різних клієнти прийшли до двох різних агентів, нехай і на одній умовній вулиці. Тільки один із (поки потенційних) клієнтів молодий, бізнесмен, який часто літає, а другий - пенсіонер, який по цьому маршруту раніше не літав, та й у майбутньому навряд чи полетить. Один має картку frequent flyer конкуруючої авіакомпанії, в іншого немає жодної. В одного є сім'я - також потенційні клієнти, в іншого поки не передбачається. А ще (удар гонга) одна агенція історично є більш лояльною до даної авіакомпанії, а інша краще продає квитки на рейси конкурентів. Так ось: в ідеалі, на запит в одному і тому ж класі ці два потенційні покупці (а відтак два агенти-продавці) мають отримати два різних набори: наявності місць, тарифів, включених послуг і правил застосування. Ну й, зрозуміло, винагорода для цих агенцій також має відрізнятися. Відчуваєте різницю? Щось подібне (але простіше) вже відбувається у готельній індустрії з її павутинням XML-інтеграцій всіх з усіма. Щоправда, для досягнення цієї мети цілий комплекс систем, які використовують авіакомпанії, має ефективно підтримувати інноваційні техніки CRM, Business Intelligence та Margin Management. Друга мета виглядає дещо конспірологічно, але авіа¬компаніям, ймовірно, хотілося б фрагментувати ринок дистрибуції, знизити свою залежність від глобальних Metasearch, OTA, GDS та великих традиційних агентів. Теоретично це можливо за рахунок використання простої та доступної NDC, технічні протоколи якої дозволили б безлічі регіональних й локальних інтеграторів, в тому числі й за межами тревел-індустрії, отримувати й продавати контент авіакомпаній. Знову згадуємо Google і Amazon, а також гравців на кшталт rozetka.ua, а також софтверну компанію з сусідньої вулиці, та ще ось того індійського розробника ... Знаєте, в чому я практично впевнений? У тому, що в майбутньому найбільшими інтеграторами NDC стануть... GDS! У них є абсолютно все необхідне для досягнення успіху, відтак конкурувати з ними «софт-верній компанії з сусідньої вулиці» буде украй непросто. Щоправда, це займе час: GDS - це складні механізми, що підтримують різні бізнес-лінії, їм властива деяка об'єктивна інертність. Тож очікуємо. Добре, запитаєте ви: що ж цей експерт порадить моїй агенції? Дозволю спочатку відповісти на питання, яке міститься в заголовку статті. Мені здається, що Airlines Direct Connects - це й не загроза, і водночас не можливість. Це як сніг взимку або спека влітку, тобто об'єктивне явище. З ним просто треба навчитися жити. Тепер практичні поради. Я б не радив агентам (як мінімум у доступному для огляду майбутньому) захоплюватися множинною інтеграцією, та й просто використанням Airlines Direct Connects - ані самостійно, ані за допомогою софтверних агрегаторів. Якщо гарненько й об'єктивно зважити всі «за» й «проти», вірним залишиться принцип піраміди Парето - в даному контексті він означає максимальне використання можливостей і переваг GDS. Звичайно, з цього правила є два потенційних виключення: (1) ви - велика OTA зі значними продажами пари ключових перевізників і (2) ви будь-яка велика агенція й дуже сильно залежите від одного, як правило, домашнього, перевізника. Що б я рекомендував усім агентам, навіть з урахуванням пари винятків вище: (1) продовжуйте по максимуму використовувати обрану вами GDS, ведіть за необхідності діалог та тріалог з авіакомпаніями; (2) встановіть взаємовигідні відносини з консолідатором світового рівня або його локальним партнером. Такі гравці вже інвестували в інтеграцію Airlines Direct Connects і, на відміну від софтверних компаній, будуть раді надати вам такий контент без додаткових IT вартостей - їхній інтерес полягає в іншому.
Я навмисне не уникав певної провокаційності суджень. Сподіваюся, вам захочеться поділитися своєю точкою зору, і ми отримаємо задоволення від результативної дискусії. Будь ласка, надсилайте свої відгуки в редакцію УТ або безпосередньо на omurovtsev@gmail.com. |
|||||||||||||