 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
«- Оголошення нових маршрутів до Йорданії стало великою несподіванкою. Чи є якась чергова країна, звідки ви до цього часу не літали, та в якій з'явиться Ryanair? - Така країна є на схід від Польщі. Вочевидь, йдеться про Україну. - Кілька днів тому міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив, що Ryanair почне літати із України восени 2018 року, а рейси відправлятимуться як з Києва, так і зі Львова. Чи підтвердите це? - То реальні терміни, тож я сподіваюсь, що так і станеться. Цієї миті погоджуються деталі угоди. - Чи літатиме Ryanair за тими самими маршрутами, які оголосили минулого року, та які не реалізувалися через припинення переговорів у липні? - Ні, в тому графіку будуть зміни. Але, поза всяким сумнівом, запустимо рейси із України до Польщі». Після минулорічної невдачі із приходом в Україну найбільшого європейського авіалоукостера - компанії Ryanair - в нашій державі, схоже, розгортається новий сезон ірландського авіаційного серіалу. Те, що міністр інфраструктури Володимир Омелян є гарячим адептом приходу лірохвостого авіаперевізника в українське небо, відомо вже усім, навіть тим, хто до авіаційної галузі не має жодного відношення. Так само, як і про його висловлення «200% у цьому (тобто 2018 - Ред.) році», яке одразу стало інтернет-мемом. Утім, керівництво ірландського авіаперевізника зберігало мовчання аж до 14 лютого, коли на сторінці польського туристичного порталу fly4free.pl з'явилося розлоге інтерв'ю з Юліушем Коморкем, членом правління авіакомпанії Ryanair. У цьому матеріалі згадується й Україна. Вони таки прилетять? Нижче ми наводимо дослівний переклад цієї частини інтерв'ю, який безпосередньо стосується нашої держави, наразі ж лише зазначимо: по суті, це перший сигнал «з того боку», тобто від авіакомпанії, який, до того ж, свідчить про те, що ірландський лоукостер, скоріш за все, розпочне рейси в Україну. Зауважимо: не «обов'язково розпочне», а «скоріш за все, розпочне». Як бачимо, відповіді більш ніж дипломатичні та неконкретні. Єдине, що можна стверджувати точно, то це те, що після публікації цього інтерв'ю ймовірність приходу Ryanair до українських аеропортів суттєво зросла. Тим не менше, до закінчення переговорів невідомими залишається ані карта маршрутів (точніше, українського сегменту маршрутної мережі Ryanair), ані пункти прибуття. Різні джерела (починаючи від міністра Володимира Омеляна) називають «Бориспіль» та Львів, та наразі це все лише припущення. Хто за це платитиме? Незадовго до 14 лютого в системі Мінінфраструктури було ухвалено новий механізм надання знижок для авіа¬компаній, які здійснюють чи мають намір здійснювати рейси до українських аеропортів, що перебувають у державній власності. Цей документ, насамперед, має стосунок до аеропорту «Бориспіль»: адже саме незгода його керівництва із запропонованими ірландським лоу-костером ставками зборів призвела (принаймні, формально) до призупинення переговорів та зриву початку польотів на озвученій маршрутній мережі. Про справжні причини зриву польотної програми Ryanair в Україну висловлювалося багато припущень, які мають той чи інший ступінь достовірності. В цьому матеріалі ми їх не аналізуватимемо, зазначимо лише, що аргументація керівництва аеропорту «Бориспіль» щодо неможливості приймати рейси лірохвостого перевізника на їхніх умовах містила у собі раціональне зерно. Підтвердженням цього, хоч і непрямим, є факт, що генеральний директор аеропорту «Бориспіль» Павло Рябікін, який минулого року відмовився підписувати контракт із Ryanair, все ще обіймає свою посаду. Що ж до нинішньої схеми нарахування аеропор-тових та інших зборів, то із нею, як повідомляють галузеві ЗМІ, погодилися усі авіакомпанії, що літають до «Борисполя». Про реакцію самого «Борисполя», зокрема, його керівництва, поки що нічого не відомо. А відтак незрозуміло, чи не призведе ухвалення нової схеми нарахування аеропортових зборів та відповідне скорочення прибутків головної авіаційної брами України до коригування програми модернізації та розширення аеропортової інфраструктури, якої, зазначимо, «Бориспіль» конче потребує. Утім, одним із виходів із ситуації, що склалася, може бути розроблення та ухвалення механізмів бюджетних дотацій на розширення й оновлення інфраструктури «Борисполя», а також інших аеропортів, які перебувають у державній власності. Наприклад, за польським зразком, де витрати аеропортів на обслуговування авіакомпаній, зокрема, лоукостерів, покривають ґміни, тобто місцеві громади та муніципалітети. Утім, наразі про такі механізми інформації немає, проте наявність подібного механізму була б цілком логічною - якщо ми тільки хочемо розвивати українські аеропорти, водночас залучаючи до них нові авіакомпанії та туристичні потоки. Не той нині Ryan, Дніпро-річка не та... «Дим-димок од машин, мов дівочиї літа... не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» - писав колись видатний український поет Павло Тичина. Як виявляється, його думка виявилася слушною й для авіаційної галузі. Хоча сам Павло Григорович, скоріш за все, сильно б такому здивувався. Та як би там не було, Ryanair зразка 15-ти чи навіть 10-літньої давності - це зовсім не сьогоднішній Ryanair. У цій авіакомпанії дуже добре вміють рахувати гроші, тож вчасно відмовилися від моделі «жорсткого» лоукостера, еталоном якого вони вважалися ще кілька років тому. Судіть самі: протягом останніх пари-трійки років «Райани» суттєво послабили вимоги до провезення ручної поклажі, скасували найодіозніші збори (наприклад, збір за реєстрацію на рейс в інтернеті), запровадили лінійку тарифів для провезення багажу, нарешті, розпочали експеримент із запровадження трансферних перевезень через рим¬ський аеропорт Ф'юмічіно (та планують поширити його ще на кілька аеропортів - Ред.). З останніх «родзинок» - створення «дочки» під назвою Ryanair Sun, яка працюватиме на ринку чартерних перевезень із польських аеропортів та здійснить свої перші рейси вже у квітні. З іншого боку, український ринок авіаційних послуг також змінився: він демонструє непогані темпи зростання, до нас приходять нові авіакомпанії. а «старі» розширюють український сегмент маршрутної мережі та збільшують частотність на наявних маршрутах. Особливо в цій галузі відзначився польський флагманський авіаперевізник LOT, але й інші авіакомпанії, включаючи вітчизняних МАУ, також проявляють неабияку активність на цьому тлі. Отже, в суспільстві є потреба у збільшенні авіасполучення - у першу чергу, з Європою. А відтак і попит на авіаперевезення в напрямку ЄС. Тож зрозуміло, що на європейських лоу-костерів, передовсім на Ryanair, в Україні чекають так, як свого часу євреї, що під проводом Мойсея вийшли з Єгипту, чекали на манну небесну. Інша річ, що після того, як цей прихід станеться, більшість із тих, хто з таким заповзяттям закликає ці компанії в Україну, висловлюватимуть розчарування - вже хоча б тому, що загальнодоступних (підкреслимо це) квитків до Європи за 5 євро не буде. Та як би там не було, цілком можливо, що Ryanair в Україні таки з'явиться. Інше питання, з якою метою. Бо автор переконаний: незважаючи на відчутне зростання вітчизняного авіаринку, суто з економічної точки зору такій компанії, як ірландський лоукостер, на ньому робити нема чого ще 3, а то й 4 роки. Можливо, це й помилкова точка зору, проте український ринок наразі нездатний генерувати норму прибутку, звичну для Ryanair. Так для чого ж лірохвостий перевізник погодився (якщо насправді погодився - Ред.) зайти на український ринок? Антон Глушенков, авіаційний блогер, адміністратор професійної авіагрупи у фейсбуці, висловив цікаве припущення: мовляв, прихід Ryanair має постати як велике досягнення нинішньої владної коаліції - друге після набуття чинності «безвізу» - та, відповідно, зміцнити її позиції на майбутніх президентських та парламентських виборах. Гіпотеза цілком має право на існування особливо зважаючи на українські реалії. Інша річ, що в Ryanair також має бути певний інтерес до українського ринку. А тут вже висловимо припущення ми: на думку автора, цей інтерес досить-таки тривіальний: «застовпити» місце на перспективному ринку. Така собі інвестиція у майбутнє, що ірландська авіакомпанія цілком може собі дозволити. Бо не «застовпиш» ти - це зроблять конкуренти, яких у європейському небі вистачає. Звідси, до речі, й обережні спроби «Райанів» вийти на ринки арабських держав у вигляді відкриття маршруту до Йорданії... Та, як би там не було, у сухому підсумку можна тільки погодитися із міністром інфраструктури України Володимиром Омеляном. За його словами, бренд Ryanair - це своєрідний індикатор, вказівник на те, що тут безпечно, що сюди варто приїхати. А така репутація коштує чимало.
|
|||||||||||||