Український туризм - ФАМ-ТУРИЗМ: держпідтримці

Уминулому номері «Українського туризму» - останньому в 2017 році - ми опублікували статтю під назвою «Фам-туризм: на шляху до державної підтримки». Цей матеріал викликав досить-таки потужний резонанс: кількість читачів, які з ним ознайомились як у друкованому варіанті журналу, так і в його електронній копії, сягнула кількох тисяч та продовжує зростати. Та найціннішим для нас, як редакції галузевого видання у галузі туризму, є те, що до нас продовжують надходити відгуки - як від організаторів фестивальних заходів, від туристичних операторів та агентів, так і від представників місцевої й регіональної влади. Останні наші респонденти декларують готовність сприяти розвитку подієвого туризму на підвідомчій їм території, а за відгуками від професіоналів галузі в багатьох випадках реально в цьому допомагають.

Більше того, отримали (й опублікували) ми відгук і від представника центральної влади, а саме - Міністерства молоді та спорту України, яке реалізувало програму підтримки фестивалів патріотичного спрямування. Відтак після цього можна авторитетно стверджувати: державній підтримці розвитку фам-туризму в Україні - бути! Зрозуміло, що ані держава, ані місцева влада не зможуть покрити усі без винятку витрати на проведення подібних заходів - врешті-решт, більшість із них мають у собі комерційну складову, й їхня фінансова результативність багато в чому залежить від організаторів цих фестивалів. Та немає сумніву, що з державною та місцевою підтримками організаторам стане легше дихати, й вони зможуть зосередитися саме на питаннях розвитку своїх заходів, промоції серед найширших верств громадян України та сусідніх держав, зокрема, організації взаємодії з професіоналами туристичної галузі.

Враховуючи наведене, редакція ухвалила рішення розмістити ще один матеріал на заявлену тематику. У ньому ми надаємо слово як тим з наших респондентів, для яких не вистачило місця на шпальтах УТ7 за 2017 рік, так і для нових, хто надіслав до редакції свої відгуки вже в новому, 2018 році.

У нашому місті щорічно проходить близько 50 фестивальних заходів, які різняться між собою і концептуально, і цільовою аудиторією, та, відповідно, підходами до організації. Так, фестивалі «Острів семи культур», «Остання столиця» - заходи, які пов'язані з істо¬ричними віхами та культурними традиціями міста. Їх організатором виступає міська рада. З міського бюджету покриваються витрати на рекламу, приїзд, проживання, харчування учасників, технічне забезпечення мистецької частини тощо. Такі заходи є відкритими, їх майданчики - загальнодоступними, без реалізації квитків. Для того, щоб хоч частково покрити витрати, пов'язані із забезпеченням санітарних норм, охороною громадського порядку, споживанням електроенергії - співорганізатором ми визначаємо комунальну установу галузі культури, з якою підприємці, що мають бажання здійснювати виїзну торгівлю під час фестивалю, укладають угоду про пайову участь. Це стало можливим після затвердження виконавчим комітетом «Порядку організації культурно-мистецьких заходів у Кам'янці-Подільському».

Цей Порядок, до речі, врегульовує і проведення тих фестивалів, організаторами яких є вже не міська рада. Це так звані комерційні фестивалі, отримання прибутку для організаторів яких стоїть не на останньому місці. В таких випадках варто виділити фестивалі, організаторами яких виступає туристичний бізнес (фестиваль «Октоберфест. Знову в небо!», «Соборна Фест», кавовий фестиваль «Кам'янецька турка» тощо). Тут організатори отримують відшкодування витрат, а в кращому випадку і прибуток, через реалізацію своїх послуг чи товарів.

Третій підхід до організації фестивалів - коли фестивальні агенції чи фізичні особи беруть на себе всі основні питання проведення заходу (рекламу, гонорари учасникам, проїзд, технічне забезпечення, прибирання тощо) і отримують прибуток через реалізацію квитків. Такими фестивалями є фестиваль музики «Республіка», фестиваль середньовічної культури «Форпост», фестиваль оперного мистецтва «Опера в мініатюрі» і т.п.

Варто зазначити, що у кожному випадку неабияку роль відіграють партнери, спонсори. І, звичайно, для будь-якого із фестивалів важливою є кількість відвідувачів, від яких залежить і популяризація міста, і формування іміджу, і отримання прибутку.

Для розвитку індустрії фам-тріпу вітчизняний туристичний бізнес має усвідомити важливість роботи на перспективу, виробити стратегію власного розвитку. На жаль, більшість із представників турбізнесу прагнуть отримувати прибуток тут і зараз. Для розвитку індустрії фам-тріпу потрібно вивчати досвід іноземних туристичних кампаній. Зрештою, має появитися розуміння: сьогодні я роблю якісний піар-захід, а завтра - отримую клієнтів, яких забезпечу якісними послугами. Це, в свою чергу, сприятиме формуванню більшої клієнтської бази і розвитку бізнесу!

Як для розвитку подієвого туризму, так і для становлення фам-тріпу важливу роль відіграє співпраця із туристичними агенціями, туроператорами. Кам'янець-Подільський щорічно презентує фестивальний календар. Вже з січня календар подієвого туризму стає відомим усім зацікавленим суб'єктам туристичного бізнесу, що дає можливість заздалегідь формувати тури в місто.

Однією із найгучніших подій загальноміського фам-тріпу є щорічне відкриття туристичного сезону. Це масштабний захід, який спільно проводиться і міською владою і бізнесом, передбачає безкоштовну учать в ньому туристичних агентів, туроператорів, блогерів. Проте, з досвіду роботи із бізнесом, маю сказати, що спонукати готельєрів чи рестораторів на заходи фам-тріпу дуже складно. Хоч за цим - велика перспектива розвитку туристичної галузі міста.

Фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань!» розповідає про неприступну наскельну фортецю та її епоху, про життя, побут, культуру середньовіччя, творить особливу атмосферу і залучає до неї відвідувачів. Це великий іміджевий, промоційний захід Державного історико-культурного заповідника «Тустань», який відбувається щоліта від 2006 року. Фестиваль неприбутковий, проте за допомогою меценатів, спонсорів та квитків вдається вийти в нуль. З одного боку, це зумовлено специфікою фестивалю, намаганням зберегти особливу атмосферу відтворюваного середньовіччя, формат занурення відвідувачів, не «опопсити» подію. З іншого боку, важливо зберегти фестиваль відкритим і фінансово доступним для багатьох.

Захід проводиться у підніжжя унікальної пам'ятки, на лісових галявинах за межами села, тому складним для організаторів питанням є відсутність інфраструктури, будь-яких інженерних мереж (у першу чергу електрики), а також віддаленість села Урич (поблизу якого і є залишки фортеці Тустань) від траси - це збільшує інфраструктурні видатки фестивалю. Зате з'являються результати, що закладають основи сталого розвитку регіону - рік тому до Тустані зробили майже ідеальну дорогу від траси Київ-Чоп.

Для того, щоб той чи інший захід подієвого туризму мав в умовах сучасної України перспективу розвитку, збільшував свою популярність та почав приносити прибутки своїм організаторам, на мою думку, потрібна злагоджена робота команди протягом цілого року, послідовність, системний розвиток усіх напрямків - від досліджень пам'ятки й епохи, облаштування території - до конструювання нових досвідів та промоцій. І з цим усім - грамотне фінансове планування. А крім того, для розвитку фестивальної індустрії потрібні сприятливі умови від влади - зрозумілість намірів, елементарна стабільність та послідовність у діях, сприяння служб - хоча б не заважати, якщо не можуть допомогти.

Також дуже важливою в плані розвитку індустрії подієвого, зокрема, фестивального, туризму є співпраця організаторів подієвих заходів із туристичними операторами та агенціями. Вона потребує окремої відповідальної роботи, системних зусиль. Плануємо розширювати цей напрямок діяльності.

Фестивальний туризм є чудовим засобом привертання уваги як до вже відомих, так до ще не розрекламованих, але цікавих з аутентичної точки зору, локацій. Так сталося і з фестивалем «Самар-Дніпро-Фест». Ідея запровадження фестивалю йшла від наміру оживити справжню історичну козацьку фортецю, побудовану Іваном Мазепою на місці ще більш давнього козацького міста (1524 року). Привернути увагу до ціннішого історичного об'єкту, на якому розташовуються археологічні розкопки та рекреаційні зони.

Перший фестиваль, який пройшов у 2016 році, був розрахований саме на місцеву громаду. Концепт реконструкції історичних подій, поетична, музикальна сцени, зона вільна від алкоголю дали змогу провести якісний і цікавий фестиваль місцевого рівня, який відвідало близько 15000 осіб - містян Дніпра і мешканців мікрорайону Шевченко. Наступного року було проведено 4 фестивалі меншого масштабу, а на основний додалися нові локації, активності, реконструкції боїв стали видовищнішими(литовський, ранньокозацький і пізньокозацький періоди), а рок-групи різноманітніші. Тож 2017-го показники відвідуваності перевищили 25000 осіб, залучивши вже більше туристів з області та України. Локація була включена до міської Програми розвитку історії міста і місцевої ідентичності «З Україною в серці» на 2018-2020 роки. Це дозволить розвивати цю територію: вже найближчим часом планується відновити елементи фортифікації, побудувати інфраструктуру та перетворити старовинну територію на повноцінний туристичний об'єкт. Ось що може один місцевий фестиваль у перспективі.

«Самар-Дніпро-фест» стовідсотково проводиться за рахунок бюджетних коштів. І він не є самоокупним. Як організатори, на першому етапі ми ставили перед собою просвітницьку мету, а не самоокупність. У майбутньому запровадження платного входу і застосування комерційного підходу до учасників, залучення більшої кількості цільових рекламодавців може зробити фестиваль самоокупним.

Якщо фестиваль має на меті залучення організованих туристів з інших регіонів та з-за меж України, співпраця з туроператорами може бути корисною. Так, на фестиваль минулого року прибув автобус туристів з Полтави. В умовах віддалених локацій, збірні тури з транспортним забезпеченням можуть бути дуже зручними для відвідувачів.

На травневі свята в Закарпатті проводиться Фестиваль вогняного мистецтва FIRE LIFE FEST «Фаєр-шоу». Відвідувачі заходу можуть побачити шоу артистів з Німеччини, Франції, Білорусі та інших країн, а також виступи театрів вогню з усієї України. Концепцією фестивалю є те, що на ньому виступають артисти зі сфери розважальних шоу-програм або артисти циркового жанру. А саме: вогняне шоу, «фаєр-батли» (змагання артистів з вогнем), світлодіодне шоу, циркове шоу (фокусники, гімнасти, акробати та жонглери); танцівники; ходулісти та джамперисти.

На фестивалі діє hand-made ярмарок, спортивна зона, дитяча зона з аніматорами, майстер-класи та конкурси. Під кінець кожного дня можна послухати виступи музичних гуртів. А 2017 року був встановлений рекорд Закарпаття - одночасний виступ з вогнем найбільшої кількості артистів.

У 2018 році планується проводити третій фестиваль вогню, під час якого очікується покриття всіх витрат організаторів. Або навіть вийти на «плюс», щоб покрити минулорічні витрати. Перший фестиваль мав значний «мінус», що не є рідкістю у практиці проведення таких заходів, особливо вперше. У 2017 «мінус» був зовсім невеликий, а тому можна говорити, що нам вдалось вийти на «нуль».

В першу чергу важливий зміст фестивалю, зі своєю «родзинкою» та унікальністю - в нашому випадку це професійні артисти та неповторні шоу. І, звичайно, якісна реклама, особливо в соцмережах, захоплюючий промо-ролик, а ще краще «вірусне» відео. Потрібно активно розвивати піар-компанію заходу протягом року; розумно розрахувати бюджет: добре обдумати кожну витрату, чи вона дійсно потрібна, чи можливо краще направити ресурси в інші сфери; шукати партнерів та спонсорську підтримку - це ніколи не буде зайвим.

Налагоджена співпраця з туроператорами може залучити на подію великі групи туристів. Ми це розуміли і одразу поширили інформацію про фестиваль серед туристичних агенцій, інтернет-ресурсів та друкованих видань. Також повідомили місцевих екскурсоводів, які можуть доносити повідомлення до туристів. В майбутньому плануємо тільки розширювати таку співпрацю.

Фестиваль «Срібний Татош», який нами задумався 7 років тому першочергово був майже повністю на самофінансуванні. Звичайно, як і будь-яка початкова справа, він потребував більше капіталовкладень, ніж надав прибутку, тому перші два роки ми мали певні втрати. Проте, завдяки залученню незначних спонсорських коштів, допомоги зі сторони обласної державної адміністрації та поширенню інформативності про нашу подію, за останні з роки вдається виходити на певну самоокупність та незначний прибуток, який коливається в середньому від 1 до 5% вкладених у фестиваль коштів. І це без урахування оплати роботи численної оргрупи фестивалю. Отримані кошти повністю йдуть в подальший розвиток дійства, але, на жаль, цього недостатньо для втілення всіх задумів.

Насправді, багато в чому для успіху тієї чи іншої події важливі зусилля самих організаторів. Жодні сприятливі умови не допоможуть, якщо немає якісного та цікавого продукту і регулярності у проведені дійства. На жаль, сьогодні відчувається засилля численних однотипних дійств, які часто не приваблюють, а псують враження від регіону. Дуже важливо вкладати ресурси у рекламу та залучати спонсорські кошти - без цього не буде росту. Але найголовніше, як на мене - це мати зворотній зв'язок із відвідувачем, тобто реагувати на критику та поради туристів і втілювати їх в подальшому. Бо найкраща реклама фестивалю - це позитивні враження його відвідувачів, які їх передадуть своїм друзям, колегам, знайомим. І звичайно - це розвиток інфраструктури навколо території дійства. Якщо це віддалені місця, важливо формувати можливість та логістику сполучення для відвідувачів.

Якщо говорити про владу різних рівнів, то звичайно, найголовніше - це те, щоб вона не заважала. На щастя, хоч і дивно це звучить, але у нашому випадку цього немає, а навпаки, відчуваємо всебічну її підтримку. А все решта - це елементи ринкової економіки. Якісний продукт залишиться, а неякісний з часом сам зійде на маргінес.

Беззаперечно, що робота із турфірмами є надзвичайно важливою, адже турист - це одна із цільових аудиторій будь-якого дійства. Проте, для підвищення продуктивності цієї співпраці дуже важливо надавати завчасну та точну інформацію про фестиваль. Ми останніми роками пробуємо працювати напряму із багатьма туроператорами та агентами і плануємо продовжувати цю співпрацю і надалі.

В українському фольклорі існує безліч пісень про Дунай. Скільки існує саме поняття «українська народна пісня», стільки ж українці оспівують своє життя на берегах цієї величної річки. Втім, сучасні професійні виконавці неохоче згадують у своїй творчості цей мальовничий регіон, приді¬ляючи натомість увагу Львову, Одесі, Харкову та, звісно ж, столиці. Творче волонтерське об'єднання «Музичний Батальйон» поставило собі за мету виправити цю

«Вода камінь точить», - саме такою народною приказкою можна охарактеризувати наш фестиваль. Розпочинаючи у 2014 році з маленької сцени та трьох гуртів, за три роки силами волонтерів «МузБату» фестиваль спромігся не лише протриматися на плаву, а й розширитися до триденного формату і отримати статус Міжнародного. Вже на четвертому фестивалі «Дунайська Січ» у 2017 році свої інтерпретації народних пісень про Дунай з головної сцени фестивалю заспівали 15 рок-гуртів з України, Литви та Білорусі. А цьогоріч очікуємо на гостину до Ізмаїлу 18 рок-команд, у тому числи з Естонії, Грузії, Білорусі та Польщі.

Обов'язковою умовою участі як для українських, так і закордонних виконавців є виконання пісень українською мовою (для іноземних колективів - мінімум одна пісня). Також усім без винятку колективам пропонується зробити авторський кавер на українську народну пісню про Дунай зі збірника «Ой у гаю при Дунаю», упорядкованого та виданого силами волонтерів «Музичного Батальйону». Найкращі пісні про Дунай від наших рокерів потрапляють до однойменної аудіо збірки, яка щороку оновлюється. Таким чином, фестиваль «Дунайська Січ» не лише популяризує сучасну україномовну рок-музику у Бесарабії, а й дає нове життя багатющому пісенному спадку під назвою «Пісні про Дунай», що залишили нам наші пращури.

Перш за все, маю зізнатись: організовуючи перший Lutsk Food Fest, ми з однодумцями навіть не думали про заробіток, а просто горіли ідеєю, були переповнені авантюризмом та жагою зробити «щось таке, чого в місті ще не було». Цілі ставились дуже скромні, а все, чого ми боялись - це аби не впасти обличчям у калюжу, оскільки до нас прийдуть друзі та знайомі. Та результат перевищив наші оптимістичніші очікування, й ми навіть вийшли в невеликий плюс. Проте заробляти ми почали не одразу з наступного фестивалю, а лише через рік. Основними передумовами для цього стала розширена співпраця з партнерами та спонсорами, а також залучення більшого числа кулінарних учасників. Формувались спеціальні презентації та створювались додаткові умови, які збільшили зацікавленість місцевих та всеукраїнських бізнесів.

На мою думку, щоб той чи інший захід подієвого туризму мав в умовах сучасної України перспективу розвитку, збільшував свою популярність та почав приносити прибутки своїм організаторам, як і в будь-якій іншій справі - це, перш за все, бажання організаторів (підприємців/власників бізнесу) вкладати у свій проект енергію, час, сили та кошти. При чому постійно й багато. Україна має всі передумови для успішного розвитку подієвого туризму. По-перше, у нас дуже низький ціновий діапазон для іноземних туристів, по-друге - маємо безліч унікальних локацій, які могли б стати додатковою атракцією для іноземців, по-третє, протягом останніх років суттєво виросла кількість внутрішніх туристів, проте це поки що не вплинуло суттєво на кількість заходів, розрахованих на них.

Не менш важливою також є підтримка та сприяння органів місцевого самоврядування. На мою думку, необхідно створювати партнерські відносини з містом чи територіальною громадою, в яких обидві сторони однаково усвідомлювали б важливість проведення заходів, що будуть приваблювати туристів та генерувати прибутки обом сторонам. На щастя, нам вдалось вибудувати такі стосунки з владою Луцька та Волинської області, постійно отримуючи підтримку та розуміння у вирішенні комунальних та організаційних питань. Цього можливо добитись тільки в разі усвідомлення першими особами, наскільки подієвий туризм є важливим і потенційним як для міста, так і для краю.

У цьому плані украй важливою є співпраця і з туристичними компаніями. Так, Lutsk Food Fest постійно фігурує в календарі подій міста, промоційних матеріалах області та інших джерелах. Вже давно маємо в планах розробити програму турів для жителів інших регіонів, в які включити відвідування Lutsk Food Fest, «Фестивалю Пива і М'яса», а також інших визначних місць регіону.