Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:
e-mail:

           
Невелике місто Коростень - районний центр Житомирської області розташований у 150 км на північний захід від української столиці - протягом останніх років стало відомим як столиця дерунів та дерунярства. Дійсно, починаючи з 2008 року, кожної другої суботи вересня тут відбувається Фестиваль Деруна - своєрідний кулінарний івент, присвячений цій улюбленій багатьма страві та різним способам її приготування. Перерву було зроблено лише 2014 року - тоді фестиваль не відбувся із цілком зрозумілих причин.
Варто зазначити, що коростеньська мерія, яка й виступає засновником та організатором дерунярського фесту, докладає чималих зусиль для його популяризації. У результаті на нинішній фест, який став десятим, приїхало майже 60 тисяч відвідувачів, причому не тільки киян (населення Коростеня станом на 2016 рік складало приблизно 65 тисяч осіб - Ред.), але й мешканців інших регіонів України, в тому числі Одещини та Харківщини, а також іноземних туристів. Серед них - білоруси, німці, голландці чи навіть громадяни США. Зрозуміло, що жителів столиці приїхало до Коростеня найбільше - адже невелика відстань до Києва, непоганої якості автодорога (Варшавське шосе), а також пряме залізничне сполучення зі столицею, включаючи потяги «Інтерсіті+» - усе це якнайкраще сприяє туристичному потоку киян на Фестиваль Деруна.

НЕ ДЕРУНОМ ЄДИНИМ
Коростень - це старовинне місто, історія якого сягає раннього середньовіччя. Протягом тривалого часу на цих землях мешкав слов'янський народ древляни, історичну пам'ять про яких місцеві мешканці зберігають і досі. Детальний опис конфлікту між древлянським князем Малом та київським владним подружжям Ігорем та Ольгою, у результаті якого Ігор загинув, а його дружина Ольга хитрістю спалила древлянську столицю Іскоростень, зафіксовано у літописах та підтверджується численними археологічними знахідками.
2005 року місто широко відзначало 1300-річчя з дня заснування. Дата, зрозуміло, умовна, оскільки дослідження стверджують, що постійні поселення людей на території сучасного міста знаходилися, починаючи з V століття нашої ери. Проте саме у 705 році за нинішнім літочисленням Іскоростень уперше згадується в літописних текстах саме як місто. Таким чином, саме до 2005 року в Коростені було реконструйовано Древлянський парк, побудовано декілька об'єктів. Наприклад, відтворено давнє городище на пагорбі над долиною річки Уж, центром якого та архітектурною домінантою для всього міста є пам'ятник князеві Малу, споруджено пішохідний міст через Уж, розсекречено й перетворено на туристичний об'єкт колишній бункер на лінії укріплень Коростенського району, який був частиною так званої «лінії Сталіна» і т.д.
Отже, нинішній Коростень багатий на історичні артефакти й туристичні об'єкти як екскурсійно-пізнавального, так і релаксаційного характе¬ру, а відтак і представляє інтерес для цілорічного туризму. У тім, через особливості місцевого клімату особливо привабливою для туристів Коростень та Коростенщина є теплої пори року адже пам'ятки, що тут збереглися, носять переважно ландшафтний характер. Хоча й холодної пори сюди варто завітати з одноденною екскурсією.
РУШАЙМО ДО ОКОЛИЦЬ
Туристичні можливості Коростеня не тільки як одноденного екскурсійного напрямку наразі стримує нестача готельних об'єктів у місті. Система Booking.com на запит «Коростень» видає лише 2 готелі, один з яких - 3-зірковий, альтернативні джерела пошуку показують ще один готель радянського зразка під назвою «Коростень». Пансіонів чи хостелів немає зовсім. Тим часом, ця дестинація могла б зацікавити туристів зі Львова чи Перемишля, звідки до Коростеня щодня прибуває потяг «Інтерсіті +». Однак і зараз туристичні оператори цілком можуть формувати етнографічно-екскурсійні тури на наявній готельній базі Коростеня. Адже околиці цього міста можуть зацікавити багатьох небайдужих до своєї історії й народних звичаїв як громадян України, так і туристів з-поза меж нашої держави. Так, у селі Купище (близько 19 км від Коростеня) знаходиться цікавий природний об'єкт - Громовище, або Гніздо блискавок, куди під час грози аномально часто б'ють блискавки. Також поблизу цієї аномальної зони було знайдено римські та боспор-ські монети перших століть нашої ери, а також мегаліти з досі нерозшифрованими написами. А в селі Грозни (фактично біля самого Коростеня) знаходиться природна пам'ятка - виступ граніту «Червона гірка», на вершині якої понад 1000 років тому знаходилася фортеця князя Мала - місто Іскоростень. Археологи підтвердили, що в середині IX століття місто було знищене вогнем - це, скоріш за все, і є матеріальним підтвердженням літописної оповіді про війну, яку вела київська княгиня Ольга проти древлян. На жаль, сьогодні Червона гірка сильно засмічена «пам'ятними» написами на кшталт «Тут був Вася». Тож задля підвищення привабливості цього природного об'єкту місцевій владі варто було б здійснити комплекс робіт з її очищення, а також установити охорону з метою попередження подібних актів вандалізму.
У сусідньому з Коростенським районі - Овруцькому - на території села Селезівка діє етнографічний музей «Древлянське село», де дбайливо відтворено побут мешканців цього краю тисячоліття тому.
Отже, зробимо висновок: комбінуючи екскурсії до перерахованих та багатьох інших пам'яток із відвідан¬ням місцевих підприємств із виробництва сиру, меду та продуктів бджільництва, м'ясних та ковбасних виробів, тканин та виробів з льону, кераміки тощо, туроператори у співпраці з місцевою владою можуть успішно залучати туристів на Коростенщину та до навколишніх територій.

ДЕЩО ПРО ФЕСТИВАЛІ
Успіх та популярність Фестивалю Деруна свідчить про те, що грамотно організований івент цілком може служити візитівкою регіону не тільки в Україні, але й за її межами. А відтак цілком слушною є ідея започатковувати й проводити інші фестивалі - з метою залучення до міста й регіону додаткових туристичних потоків та розвитку місцевого бізнесу. На наш погляд, Коростень міг би започаткувати кілька видів фестивалів: історико-культурний з умовною назвою «Спадок Древляншини», військово-реконструкторський, кілька кулінарних (наприклад, фестивалі місцевих сирів, ковбас та продуктів бджолярства), народного мистецтва (виробів з льону) і т.д. Утім, деякі із цих івентів вже проводяться.
Що ж до самого Фестивалю деруна, то, можливо, його варто проводити двічі, а можливо, й тричі на рік (зима, весна та осінь), передбачивши тематичні програми відповідно до сезону Із певними технічними поліпшеннями, Коростень міг би у 2-3 рази збільшити в'їзний тур-потік, із відповідними наслідками для місцевого бізнесу та своїх мешканців.
Андрій ШЕЛЕСТЮК, голова Житомирської регіональної туристичної організації
На мій погляд, одна з найбільших проблем як Коростенщини, так і Житомирщини взагалі як туристичних напрямків - це сезонність. Мають бути цікаві для туристів заходи та пропозиції взимку та навесні, однак поки що практично немає дієвих пропозицій.
А щодо Коростенщини, то їй треба рухатись уперед разом із іншими районами Північної Житомирщини та, можливо, й сусідніх областей, створюючи самобутній туристичний продукт українського Полісся. Ми, як регіональна туристична організація, намагаємось сприяти цьому процесові: так, 6 серпня ми проводили Ярмарок туристичних продуктів Житомирщини, на якому міста й ОТГ області - загалом 8 презентацій, вже готували та презентували свої об'єкти, маршрути та висловлювали свої погляди й бачення розвитку туризму в своїх дестинаціях.
Якщо говорити про Фестиваль Деруна, то нинішній особисто мені сподобався. Відчувалася атмосфера свята, відпочинку. Зустрічав багато знайомих, коростенців у тому числі, і ніхто не робив заува¬жень що до організації. Було багато місцевих майстрів, які представляли вироби, які неможливо купити в супермаркеті. Наприклад. ми з дружиною придбали автентичну шкіряну валізу.
Отже, відчувається, що захід під¬вищує свій рівень, і це не може не тішити. З недоліків - не вистачало столиків, стільців, та й. незважаючи на схему на буклетах, не завжди легко було знайти локацію та зрозуміти, коли там що відбувається. На мою думку, крім буклетів з кар¬тою, організаторам варто було б установити вказівники на території парку.
Максим ШИТИЙ, менеджер з розвитку внутрішніх напрямків туристичного оператора «Країна UA»
Уся Житомирщина, включаючи її північну частину, є дуже цікавим регіоном для формування екс¬курсійно-пізнавальних турів. А природним центром цієї частини Житомирщини є місто Коростень, бо регіон має багато цікавих дестинацій. На користь північної Житомирщини грає ще й той факт, що багато хто з наших громадян вже відвідали найпопулярніші туристичні об'єкти України, такі як Львів, Карпати, Одесу і т.п., тож прагнуть нових вражень.
Якщо говорити саме про Коростень, то поїздки туди наша компанія організовує на регулярній основі: як на визначені (збірні) дати, так і під запит для груп. Саме історичне тло, легенди та власне місце, де відбувалися поді, що стали легендарними, є дуже цікавими, і це вже само по собі є чинником,
що формує привабливість Коростеня для туристів. Плюс їх приваблює можливість відвідати гарний парк, відвідати таємничий об'єкт «Скеля»... На цьому вже можна формувати повноцінний турпродукт. А особливо зацікавлених можна повезти до місця страти князя Ігоря, де установлено пам'ятний знак та, звичайно, ростуть берізки. Зрозуміло, що не ті самі - берези стільки не живуть, проте в екскурсантів неабияке зацікавлення викликають. Однак для таких екскурсій потрібні добре освічені краєзнавці, які зможуть занурити людей в ті далекі часи.
Що ж до фестивалю дерунів, то він є апогеєм представлення міста, коли до сказаного вище долучається місцевий колорит і смачна, хоча все таки вже не коростенська, а загальноукраїнська кухня. Такий колорит особливо цікавий іноземцям. І в цьому є потенціал міста. Надзвичайно гарна поліська природа - також потужний туристичний ресурс, який притягує гостей. Та хотів би зазначити, що місцевій владі варто докладати значно більше зусиль для промоції свого міста та його околиць протягом цілого року. А не кидати всі сили на «розкрутку» фестивалю, про який і так вже знають як в Україні, так і за її межами. Бо потенціал Коростеня значно вищий, ніж пара десятків тисяч відвідувачів гастрономічного фестивалю на початку осені. У співпраці з професіоналами галузі - туристичними компаніями та профільними ЗМІ, міська влада могла б без особливих зусиль у кілька разів збільшити сумарний в'їзний потік до Коростеня. Що, поза всяким сумнівом, однозначно пішло б на користь усій громаді міста.

назад >>>