 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
ПАТ «Укрзалізниця» запустила потяг за маршрутом Київ - Рига: починаючи з 28 вересня. Поїзд вітчизняної залізничної компанії №31/32 сполучає столиці України та Латвії'. Його траса проходить транзитом через Білорусь та Литву, де, крім Мінська та Вільнюса, він зупиняється на станціях Словечно (прикордонна з Україною з білоруського боку), Калинковичі, Жлобин, Молодечно, Сморгонь, Гудогай (прикордонна з Литвою з білоруського боку), Кяна (прикордонна з Білоруссю литовська станція), Шяуляй, а також латвійська станція Єлґава. По території України поїзд слідує через Коростень без зупинок, а прикордонний та митний контроль здійснюється в Києві при посадці до потяга. Таким чином, УЗ відродила поїзд №75/76, який до початку 90-х років минулого століття сполучав Київ та Ригу саме таким маршрутом, та був скасований після запровадження Литвою та Латвією досить-таки жорсткого, як на ті часи, візового режиму для мешканців колишнього СРСР. У такому разі цілком логічним було б присвоєння відновленому міжнародному потягу «старого» номеру, проте поїзд за таким номером вже курсує з Києва до Кривого Рогу. Час проїзду з Києва до Риги - 19 годин, у зворотному напрямку - на півгодини довше. На трасі передбачено 4 процедури митно-прикордонного контролю: в Києві, на білоруських станціях Словечно й Гудогай, а також у литовській Кяні. Деякі з цих контрольних процедур відбуваються уночі, що не дуже зручно для мандрівників. Так само, украй раннє прибуття у Вільнюс (4.25 ранку) при поїздці з Києва робить цей потяг досить-таки незручним саме для подорожей до литовської столиці. Якщо говорити про вартість квитків, то у більшості випадків тарифи на проїзд залізницею до сусідніх сто¬лиць, порівняно з іншими видами транспорту, є цілком адекватними: квитки на автобус зазвичай дешевші, на літак - дорожчі. Винятком із цього правила є хіба що безбагажні тарифи (на залізниці до вартості проїзду пасажира включено провезення багажу масою до 36 кг), авіакомпанії ж (крім хіба що Belavia) зазвичай стягають за це додаткову плату. Крім того, норма зареєстрованого багажу на бортах літаків зазвичай є меншою, ніж у потягах, відтак за вагу, яка в поїзді перевозиться безкоштовно, пасажирові авіакомпанії доведеться добряче доплатити. Отже, порівнюючи проїзд потягом та літаком, стає зрозумілим, що при подорожі тільки з ручною поклажею варто обирати пропозиції авіакомпаній - це значно швидше та зручніше, а у випадку наявності багажу подорож до Риги у купейному вагоні обійдеться мінімум на 36% дешевшою, ніж у літаку. Якщо ж у пасажира з точки зору авіакомпаній багаж виявиться понаднормовим, ця різниця виявиться ще більш суттєвою. Разом із тим, подорож автобусом між Києвом та Ригою обійдеться мандрівникові дешевше на ті ж самі 36%. На думку автора, графік потягу №31/32 на 2018 рік, відповідно до якого він курсуватиме раз на 6-8 днів, демонструє те, що цей поїзд - експериментальний, тактичною метою його запуску є вивчення пропозиції українського пасажирського залізничного продукту на ринках сусідніх держав, у тому числі членів Євросоюзу (Литви та Латвії). Вочевидь, про прибутковість цього потяга у його нинішньому форматі в жодному разі не йдеться. Та його призначення можна розглядати як своєрідну інвестицію у діяльність на європейському (а також певною мірою на білоруському) ринку. Адже буде цілком логічним, якщо за підсумками такого собі експериментального курсування менеджмент УЗ ухвалюватиме рішення щодо подальшої експлуатації цього потяга та корекції його параметрів відповідно до потреб пасажирів. Наприклад, може йтися про корекцію графіків, продовження маршруту потяга до Таллінна, а в перспективі - і до Гельсінкі (адже підводний тунель між естонською та фінською столицями мають почати будувати вже наступного року - Ред.). Також, на наш погляд, за певних умов актуальними будуть переговори з усіма державами - учасниками проекту - про взаємне зниження тарифів, або, скажімо, виділення групи вагонів до литовської Клайпеди та латвійської Лієпаї для установлення прямого сполучення цих міст-курортів з Києвом, чи, скажімо, продовження траси потягу на літній період до Одеси/Херсону, а в зимовий - до Івано-Франковська/Яремчі/Рахова... Та й українські вагонобудівники можуть у такий спосіб продемонструвати свою продукцію на зовнішніх ринках: адже не секрет, що наразі на теренах так званого «простору 1520» російські продуценти пасажирських вагонів обіймають практично монопольне становище. У той же час українські вагонобудівники цілком здатні випускати сучасні та зручні пасажирські вагони, які цілком можуть користуватися попитом як у Латвії, так і де-небудь у Казахстані. Що ж, гадаємо, що найближчі кілька місяців покажуть, чи є справедливим таке припущення. ВІД РЕДАКЦІЇ Події останніх місяців демонструють, що для деяких громадян України перебування на території Білорусі є потенційно небезпечним у плані викрадення їх російськими спецслужбами. У той же час пасажирські поїзди не мають статусу екстериторіальності, а на станціях БЧ, через які курсує потяг Київ - Рига, не обладнано міжнародні зони (подібно до залізничних станцій Вільнюса й Каунаса, через які транзитом проходять російські потяги до Калінінградської області). Сподіваємось, що українські компетентні органи досягнули відповідних домовленостей зі своїми білоруськими колегами щодо безпеки транзитних перевезень громадян України через територію Білорусі. У протилежному випадку привабливість залізничного шляху сполучення з країнами Балтії для багатьох наших співгромадян буде украй низькою... Світлана ШАТІЛІНА, директор туристичної компанії Delfa Tour Відновлення залізничного сполучення між Україною та Латвією транзитом через Білорусь і Литву на додаток до наявного авіаційного та автобусного сполучення - це, безумовно, є позитивним фактором. Адже практика показує: чим більше варіантів комунікації, тим більше можливостей для мандрівників, а в перспективі й менша вартість проїзду. Адже пасажиропотік може перерозподілятися, і це враховуватимуть всі транспортні провайдери. Однак, якщо говорити лише про туристичний сегмент цього поїзда, то станом на сьогодні його привабливість не дуже велика, оскільки авіасполучення можна заздалегідь купити дешевше. Та й короткі поїздки з Києва до Риги або Вільнюса зазвичай не передбачають великого багажу в туриста, вартість перевезення якого є значною в авіаперевізників. Однак припускаю, що поїзд все ж таки знайде «свого» туриста, який: - боїться літати; - намагається уникати автобусних перевезень, особливо нічних; - хоче провести тиждень та більше на балтійському узбережжі Юрмали (25 км від Риги), і йому потрібний багаж. Гадаю, що в цьому випадку вартість залізничного квитка, куди вже включений багаж вагою 36 кг, буде вигіднішим, ніж авіа + аналогічний багаж; - прагне відправитися в комбінований тур. Скажімо, прилетіти до Вільнюса, пробути пару днів у литовській столиці, після чого потягом відправитися до Риги, а звідти полетіти в Київ. Знову ж це у разі, якщо залізничний тариф та час у дорозі виявляться вдалішими, ніж при автобусному сполученні (квиток на автобус регулярних ліній за маршрутом Рига - Вільнюс наразі коштує близько 25 євро, а проїзд займає 4 години); - стане учасником групового туру, наприклад, для школярів, коли груповий тариф на літаку дорожче, ніж звичайний. Отже, поживемо - побачимо. Життя зазвичай саме підказує варіанти, які спочатку навіть не розглядалися. |
|||||||||||||