Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:
e-mail:

           

Пасажиропотоки через українські аеропорти протягом останніх років зростають (ця тенденція оминула лише Міжнародний аеропорт «Дніпро»). Тож не дивно, що керівництво вітчизняних повітряних гаваней намагається розширювати пропускну здатність терміналів, у тому числі й за рахунок побудови нових площ. Так відбувається в Запоріжжі, в Одесі, і у столиці також: київський аеропорт «Жуляни» імені Ігоря Сікорського наразі веде роботи із розширення чинного терміналу А, через який здійснюється виліт як міжнародних, так і внутрішніх рейсів.

РОЗШИРЕННЯ ЗАРАДИ КОМФОРТУ
Термінал, який було відкрито ще 2011 року, став першим в Україні, побудованим за схемою державно-приватного партнерства, й першим сучасним інфраструк-турним об'єктом в авіаційній галузі, наразі здатний обслуговувати 700 пасажирів на годину. Проте цього вже замало, відтак компанія «Мастер Авіа», що керує аеропортом «Жуляни», інвестувала 630 млн. грн. у проект розширення терміналу А на 9.5 тис. кв. м.
За словами Дениса Костржевського, голови ради директорів «Мастер Авіа», таке розширення площі дасть можливість збільшити пропускну здатність аеропорту приблизно удвічі, а також зробити перебування пасажирів у «Жулянах» значно комфортнішим. Адже суттєво збільшиться як кількість стійок реєстрації, так і контрольних пунктів авіаційної безпеки та прикордонного контролю, отже, пасажири менше часу витрачатимуть на контрольні процедури. Крім того, розшириться й міжнародна зона вильоту, відтак мандрівники почуватимуть себе комфортніше в очікуванні свого рейс у.
Саме на цьому наголошував Денис Костржевський на зустрічі з представниками вітчизняних ЗМІ, яка відбулася 11 жовтня в аеропорту «Жуляни». Журналісти мали змогу відвідати будівельний майданчик та ознайомитися з тим, як ведеться будівництво другої черги терміналу А, поспілкуватися з Денисом Костржевським та інвестором «Жулян» - головою інвестиційного фонду UFuture Василем Хмельницьким, а також вийти на перон та зайнятися споттингом (фотополюванням за літаками - Ред.).
Планується, що роботи із розширення терміналу А закінчаться вже у травні 2019 року, й того ж місяця оновлений інфраструктурний об'єкт прийме своїх перших пасажирів.
АЕРОПОРТ VS МІСТО?
Звичайно, приватні інвестиції, які вкладаються в авіаційні інфраструктурні об'єкти - це однозначно пози¬тивне явище, як і конкуренція двох столичних аеропортів - «Жулян» та «Борисполя». Однак із точки зору подальшого розвитку міська повітряна гавань, якій нещодавно присвоїли ім'я видатного авіаконструктора Ігоря Сікорського, має певні проблеми. Розташована у межах Києва, вона має обмежені можливості для побудови сучасних інфраструктурних об'єктів, і в першу чергу - злітно-посадкової смуги. Нинішня ЗПС, яку було капітально відремонтовано 2008 року (та збільшено до 2315 м), не дозволяє відправляти сучасні авіалайнери типу Airbus A321 чи Boeing 737-900. Точніше, дозволяє, але з обмеженням злітної маси, що невигідно авіакомпаніям. Для зняття цього обмеження ЗПС необхідно продовжити ще на 600 метрів. Це можна було б зробити під час реконструкції смуги - такі плани існують -але, по перше, для цього «Жуляни» довелося б закрити щонайменше на рік. А по-друге, щодо продовження ЗПС наразі усе ще немає порозуміння між аеропортом та столичною владою. Утім, українська практика (наприклад, ситуація з будівництвом нової ЗПС у Міжнародному аеропорті «Одеса») показує, що таке порозуміння може знайтися під впливом вищого керівництва держави. Проте в ситуації з «Жулянами» виникає питання коштів: за словами Дениса Костржевського, кардинальна реконструкція ЗПС, а відтак і закриття аеропорту, поки що не планується. «Бо ми не маємо ані коштів на це, ані навіть проекту таких масштабних робіт», - наголосив для журналістів очільник столичної повітряної гавані. (Оціночна вартість такого комплексу робіт складає 84 млн. євро - Ред.).
МАЙБУТНЄ «ЖУЛЯН» ЗАЛЕЖИТЬ ВІД «БОРИСПОЛЯ»?
До чого може призвести тимчасове закриття аеропорту, свідчить приклад Варшави. Наприкінці 2012 року неподалік від польської столиці на базі колишнього військового аеродрому був відкритий новий аеропорт «Модлін», куди з аеропорту ім. Ф.Шопена планувалося перевести рейси лоукостерів та чартерних авіакомпаній. Однак за кілька місяців після відкриття «Модлін» із технічних причин було закрито, й усі авіаперевізники знову повернулися до аеропорту
Шопена. За 8 місяців, коли недоліки в «Модліні» було усунуто й він знову зміг приймати авіарейси, туди відмовились повертатися практично всі авіакомпанії. Наразі з «Модліна» здійснює міжнародні рейси лише ірландський лоукостер Ryanair, інші ж бюджетні та чартерні авіакомпанії, у тому числі й ті, які наприкінці 2012 - на початку 2013 років уже перейшли до Модліна, і сьогодні віддають перевагу аеропортові ім. Шопена.
Подібна доля може чекати й на «Жуляни», особливо у випадку, якщо плани їх найближчого конкурента - аеропорта «Бориспіль» - із розвитку інфраструктури та диверсифікації транспортного сполучення - буде реалізовано. Отже, обережність інвесторів та їхнє не дуже велике бажання інвестувати кошти у проект, який може призвести до непередбачуваних наслідків, цілком можна зрозуміти. Сьогодні, попри технічний недолік у вигляді короткої ЗПС, аеропорт «Жуляни» має цілу низку переваг для пасажирів, отже при виборі дестинації у Києві й авіакомпанії дослуховуються до їхньої думки. Так, за 9 місяців поточного року столична повітряна гавань обслужила 2,165 млн. пасажирів, що на 57,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Керівництво «Жулян» сподівається, що за підсумками 2018 року пасажиропотік перевищить 2,5 млн. осіб, а в 2019 році кількість пасажирів зросте ще на 25-30% порівняно з результатами 2018-го. Саме для цих пасажирів інвестори й розширюють термінал, вкладаючи, по суті, кошти в їхній комфорт. А от щодо стратегічної перспективи розвитку «Жулян», то тут з упевненістю щось сказати важко. 

назад >>>