 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Ігор НАСИНЮК, директор «Міжнародного аеропорту «Рівне» За радянських часів, коли авіаційні пасажирські перевезення дотувалися з центрального бюджету, Україна була покрита густою мережею авіамаршрутів, як місцевих, так і регіональних. Рівне не було винятком. Але після розвалу СРСР та припинення будь-яких дотацій система авіаційних перевезень змінилася докорінно: з більшості регіональних аеропортів польоти або припинилися взагалі, або ж здійснюються вряди-годи. У Рівному аеропорт уцілів, але перші пасажирські рейси повернулися до нас лише позаминулого року - після тривалої перерви. Проте здійснювалися вони й минулого, і цього року. Це були чартерні рейси на замовлення українських туроператорів - регулярних рейсів до Рівного немає й досі, хоча на них є попит. Проте підсумки як минулого, так і цьогорічного туристичних сезонів показали, що попит на чартерні авіаперевезення саме з Рівного існує. Якщо минулого року ми відправили близько 7000 пасажирів, то цього року, станом на середину жовтня, через наш аеропорт пройшло вже 6473 особи. Наприклад, лише до Анталії цього літа з нашого аеропорту виконувалося 4 рейси на тиждень, тож за наявності технічних умов пасажиропо-тік через наш аеропорт може зростати й надалі. БОРГИ ДУШАТЬ РОЗВИТОК Міжнародний аеропорт «Рівне» належить територіальній громаді Рівненщини, й перебуває в підпорядкуванні в Рівненській обласній раді. На жаль, в обласному бюджеті витрати на утримання та розвиток аеропорту не передбачені, отже, ми не можемо оновлювати інфраструктуру, яка, по суті, залишилась у нас із радянських часів. Так само, ми не маємо змоги купувати необхідну техніку для підтримання в належному стані наявної інфраструктури, а також для обслуговування сучасних літаків. Через відсутність фінансування з бюджетів усіх рівнів в аеропорту як у комунального підприємства утворюються борги. На борги, які утворилися ще до 2015 року, накопичуються відсотки (тобто пеня + виконавчі провадження), в результаті їхня величина досягнула приблизно 15 млн. грн., й виконавча служба заблокувала нам рахунок. Звичайно, ми отримуємо певні доходи від обслуговування чартерних рейсів. Але переважна більшість тих доходів спрямовується на погашення боргів, а не на розвиток аеропортової інфраструктури. Що можна зробити в цьому випадку? Ми бачимо лише 2 виходи з ситуації: або гасити ці борги у співпраці 3 місцевою владою, або ж залучати інвестора, який, наприклад, візьме аеропорт у концесію та розвиватиме його відповідно до свого бізнес-плану, який включатиме й погашення наявної заборгованості. Розроблена обласна програма розвитку аеропорту, але знову ж -коштів немає. ТЕХНІЧНІ УМОВИ: ЩО ЗАВАЖАЄ ЛІТАТИ ДО РІВНОГО? Час від часу у вітчизняних ЗМІ з'являється інформація, що, мовляв, у Рівному стан злітно-посадкової смуги не дає можливості обслуговувати сучасні літаки. Це насправді не так: ЗПС у нас добра, маємо позитивні відгуки від усіх необхідних контролюючих структур, добре відгукнулися про нашу смугу й в Асоціації' аеропортів України. Насправді ми маємо проблеми із технічним станом руліжної доріжки. Компанія, яка виграла тендер, оголошений обласним Управлінням капітального будівництва, почала здійснювати реконструкцію цього об'єкту, але так і не завершила роботи з укладення асфальтового покриття на обочинах руліжної доріжки. Асфальт було укладено неякісно, з порушенням технічних вимог, у результаті об'єкт в експлуатацію прийнято не було. Що це означає на практиці? Для сучасних літаків типу Boeing 737 чи Airbus 320 є ризик, що їхні двигуни на цій доріжці можуть засмоктувати камінчики, шматки землі, траву чи інше сміття, що загрожує безпеці польотів. У результаті ми можемо обслуговувати лише літаки з двигунами, які розташовані високо (наприклад, на рівні фюзеляжу), як у MD-83. Ці повітряні судна експлуатують чартерні авіаперевізники, що здійснюють вильоти з нашого аеропорту. Але якщо в нас була б можливість закінчити роботи на руліжній доріжці, ми б мали змогу обслуговувати й «Боїнги» з «Ербасами», що багаторазово розширило б наші можливості приймати й обслуговувати як чартерні, так і регулярні рейси. Ціна питання - приблизно 4 млн. грн., проте ми самі ці роботи ані замовляти, ані здійснювати не можемо - адже рахунок у нас заблокований... Звичайно, щоб з Рівненського аеропорту зробити казкову повітряну гавань, потрібні величезні кошти - мільйонів 200 доларів. Ми розуміємо, що таких коштів нам узяти нема де, проте для того, щоб налагодити стабільну роботу аеропорту при тому, що є, обслуговувати всі типи сучасних середньомагістральних літаків та заробляти гроші на їхньому обслуговуванні, необхідно не так вже й багато. Які в нас першочергові потреби? Це, по-перше, закінчити роботи на руліжній доріжці, а також придбати 4 одиниці аеропортової техніки: повітряний запуск, наземне джерело живлення, аеропортовий тягач та для зимової експлуатації - устаткування для антикригового оброблення літаків. ХТО ЛІТАТИМЕ З РІВНОГО? Наш аеропорт потенційно може обслуговувати північний захід України - регіон з 7-8 мільйонами населення, а також прилеглі регіони сусідніх держав, передусім Білорусі. Зауважу, що серед пасажирів цьогорічних чартерних рейсів громадяни сусідньої країни складали досить-таки відчутну долю. Крім того, у мешканців Рівненщини та сусідніх областей - Волині, Житомирщини, Хмельниччини, врешті-решт, є стійка зацікавленість у наявності регулярного міжнародного сполучення з європейськими аеропортами - передусім, з Польщею. Ми вели переговори як з українськими авіакомпаніями, так і з польськими, щодо установлення регулярного сполучення між Рівне та деякими польськими містами, наприклад, Любліном. Але все, врешті-решт, упирається в наші обмежені технічні можливості, а ті, відповідно - у неврегульовану фінансову ситуацію. У перспективі, за умови лібералізації бізнес-клімату в авіаційній галузі, цілком можливе й відновлення регулярних рейсів на внутрішньоукраїнських маршрутах. Передусім, до Одеси та Херсону влітку. Адже Україна - це держава з досить-таки великою територією, тож я переконаний, що за умови адекватної вартості авіаквитків авіаційна альтернатива потягам та автобусам у сполученні з півднем країни сприйматиметься як мешканцями нашого регіону, так і сусідніх областей та країн, цілком позитивно. ПАСАЖИРОПОТОКИ СТИМУЛЮЮТЬ БІЗНЕС Наявність сталого пасажиропотоку в аеропорту матиме ще один позитивний ефект: чим більше пасажирів проходить через аеропорт, тим більша його привабливість для супутнього бізнесу: кафе та ресторанів, магазинів - звичайних та безмитної торгівлі, автопарковок та заправок та подібних об'єктів. Бо аеропорт знаходиться зовсім близько від Рівного, фактично на околиці міста. А це, відповідно, джерело додаткових, причому неавіаційних, прибутків для повітряної гавані. Наприклад, за рахунок орендної плати, хоча й окрім оренди в нас є можливості співпрацювати з приватним бізнесом. А це - додаткові робочі місця для наших громадян, а відтак і підвищення їхнього добробуту. Також відновлення повноцінної діяльності аеропорту однозначно збільшить туристичні потоки в галузях оздоровчого, розважального, релігійного туризму. Також наш регіон славиться чималою кількістю історичних і природних місць (замки, форти, Тунель кохання, базальтові стовпи, заповідні зони на Поліссі і т.д.) Відкриття регулярних маршрутів, у тому числі лоукостерів, привабить й інвесторів. Це все однозначно стимулюватиме ринок, регіон, стимулює утворення робочих місць, збільшаться податки, сфера послуг поповниться попитом і ресурсами. Варто також зазначити вигідне розташування підприємства на міжнародній трасі Е40 Київ-Чоп і близькість до країн Європейського Союзу, що також приваблює логістичні компанії у напрямку розвитку вантажних перевозок Азія - Європа, сприяє побудові нових логістичних центрів.
|
|||||||||||||