Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:
e-mail:

           
У багатьох наших співвітчизників, які перетинають Державний кордон України, зазвичай складається негативне враження про процес, а відтак і про сам кордон: черги (особливо це стосується автомобільних пунктів пропуску), відсутність побутових умов, непривітність службовців і т.д.

ХТО ТА ЯК «УПРАВЛЯЄ КОРДОНАМИ»?
Однак із точки зору держави, поняття «управління кордонами» є значно ширшим, ніж процеси, які відбуваються безпосередньо в пунктах пропуску через Державний кордон України. Вони включають, зокрема, процеси взаємодії між різноманітними органами влади, діяльність яких розповсюджується в тому числі й на кордон. Наприклад, між Міністерством закордонних справ, Державною прикордонною службою України, Державною міграційною службою, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки України, Радою національної безпеки та оборони і т.д. Саме від глибини та якості взаємодії між цими державними інституціями залежить багато процесів, які відбуваються на самому кордоні та навколо нього, в тому числі й комфортні умови його перетину як громадянами України, так й іноземціями, які прямують в Україну або перетинають нашу територію транзитом.
23 січня у Києві відбулась прес-конференція на тему «Кордон - 2019: підсумки та прогнози», яку організувала громадська організація «Європа без бар'єрів» - наші давні партнери, що є авторитетними експертами у низці питань міжнародної співпраці та взаємодії громадського суспільства з державними структурами. Отже, експертна думка членів такої організації апріорі заслуговує на якнайпильнішу увагу, тож цілком природною була присутність на заході прес-секретаря Державної прикордонної служби Олега Слободяна.
Під час прес-конференції обговорювалася низка питань: зміни в концепції управління кордонами відбуваються в Україні вже протягом півтора років, з літа 2017. Чи є ефективними зміни, які відбулися з того часу? Що можуть зробити органи влади для подальшого покращення процедури управління кордонами?
На думку Ірини Сушко, виконавчого директора ГО «Європа без бар'єрів», Україні в нинішніх умовах доводиться балансувати між відкритістю для світу та безпекою своїх громадян, а також гостей. Так, світ відкривається для України - щодалі більше держав дає можливість власникам тризубого паспорта в'їжджати на свою територію вільно або ж із полегшеним оформленням візових документів. Україна також здійснює кроки, пов'язані зі збільшенням відкритості для своїх гостей. Так, запровадження електронних віз для громадян 52 держав світу є надзвичайно прогресивним кроком до відкритості.

ВІДКРИТІСТЬ VS БЕЗПЕКА
З іншого боку, міркування безпеки вимагають приділяти підвищену увагу візитерам із держав, які входять до списку міграційного ризику. Цей список, до речі, нещодавно переглянуто й до нього включено Росію. Отже, відповідні рішення РНБОУ у 2017 та 2018 роках зобов'язали органи державної влади запровадити систему попередньої електронної реєстрації громадян держав, які входять до списку міграційних ризиків. Проте наскільки такі заходи є обґрунтованими та ефективними з точки зору підвищення безпеки? Адже у списку міграційних ризиків наразі перебуває 70 країн світу, й лише 2 (Росія та Киргизстан) мають з Україною безвізовий режим. Громадяни усіх інших держав із цього списку для в'їзду в Україну мусять оформлювати візи, причому в закордонних консульських установах. То чи є сенс примушувати цих людей проходити ще й процедуру попередньої реєстрації?
Це посилання підтверджує й інформація, озвучена пресс-секретарем Держприкордонслужби України Олегом Слободяном щодо збору біометричних даних в іноземців, які перетинають Державний кордон України. Варто зазначити, що, попри рішення РНБО, попередня електронна реєстрація ще не працює, але біометричні дані в іноземців вже знімаються, причому у 157 пунктах пропуску на Держкордоні (йдеться про міждержавні та міжнародні пункти. Процедура здійснюється вибірково - Ред.). Отже, із часу запроваждення до кінця 2018 року біометричні дані було взято у понад 650 тисяч іноземців, серед яких понад 500 тисяч - це громадяни Росії. Так само протягом перших трьох тижнів 2019 року біодані було зібрано в близько 17 тисяч візитерів, із них понад 11 тисяч - громадяни РФ. Отже, засоби контролю та обмеження
в'їзду, в тому числі збір біоданних та попередня реєстрація, в першу чергу орієнтовані на тих іноземців, хто може в'їжджати в Україну без віз.
ПОПЕРЕДНЯ РЕЄСТРАЦІЯ ЯК ПІДРОЗДІЛ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ?
То може, варто зосередитися саме на цій категорії? Тим більше, на початку 2021 року для всіх, хто має право безвізового в'їзду до ЄС, а значить, і для українців, запрацює система попередньої реєстрації. Відтак в'їзд залишиться безвізовим, проте кожному, хто план уватиме подорож до Європи, необхідно буде пройти процедуру попередньої реєстрації. То може, варто до цього часу запустити й український аналог ETIAS, у майбутньому інтегрувавши ці системи? В усякому разі, на думку Ірини Сушко, відповідно до концепції інтегрованого управління кордонами, різні органи влади, що ухвалюють рішення і діють у суміжних сферах, повинні посилювати обмін інформації між собою і напрацьовувати механізми взаємодії, щоб забезпечити, з одного боку, ефективний контроль і попередження загроз, а з іншого - зробити Україну більш відкритою для законослухняних мандрівників. Отже, експертка вважає, що потрібно якнайшвидше почати роботу Міжвідомчої групи з питань інтегрованого управління кордонами, яка могла б забезпечити належний рівень комунікації між усіма учасниками процессу управління та контролю в'їзду та пересування іноземців територією України. 

назад >>>