Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:

Хортиця — це історико-культурний заповідник, який в той же час є унікальною природньою пам’яткою, що знаходиться у середмісті Запоріжжя. Як живе і чим дихає унікальна культурна і туристична атракція у непростий період епідемії розповів директор Національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко.
— Заповідник «Хортиця» — най більший територіально та за кількістю унікальних об’єктів музей - нии? комплекс Украі?ни. Як вдається, при порівняно невеликому штаті, керувати ним?
— Будь-якии? заповідник існує з метою збереження культурних цінностеи?, пам’яток, вивчення історичних та археологічних об’єктів. Але коли створювався хортицький заповідник мабуть ніхто і не уявляв, що попит украі?нського та зарубіжного туриста перевищуватиме інфраструктурні можливості.
Головним завданням тоді було відновити на Хортиці штучно розірвану історичну пам’ять. Сьогодні інфрастурктурне відставання, на мою думку, це взагалі одна з наи?болючіших проблем в украі?нському туризмі. У нас було декілька років, протягом яких заповідник не отримував коштів на капітальні видатки. Фінансувалося лише базові потреби: зарплата, комунальні видатки, охорона. Ми не припиняємо дослідницьких програм. Але недофінансування — надзвичаи?но актуальна і болюча для нашоі? галузі проблема. Я вам не розкрию дуже великоі? таємниці, що більшість заповідників не оновлюється.
Вони певним чином застигли десь на рівні середини двохтисячних років, коли за часів Ющенка була потужна програма розвитку культурноі? галузі, а після цього було провалля часів Януковича. Потім почалася віи?на. І, відповідно, в культурі знов все достатньо складно.
Але я вважаю, що питання навіть не в грошах, а в ефективності і?х використання. Дуже багато проблем можна вирішити відносно малою кров’ю. Наша установа власними силами заробляє кошти, які ми спрямуваємо на розбудову додаткових чи то інфраструктури, чи то об’єктів, експозиціи?, розвиваємо наукові напрямки тощо.
Окрім цього, дуже потужним інструментом виступає взаємодія з місцевою владою. Наприклад, за декілька років з обласного бюджету за «Програмою розвитку туризму» для заповідника було виділено близько восьми мільйонів гривень субвенції. Є спільні проєкти і з міською владою.
Окремии? напрямок — робота з меценатами та грантові програми. Багато в чому їх функціонування стикається із питаннями культурного життя. Такии? чималии? ресурс, якщо правильного и?ого залучити, він теж підштовхує розвиток туризму.

— Яка модель управління музеями сьогодні наи?більш оптимальна: виключно державна, комунальна, змішана на базі державно-підприємницького партнерства?
— Тут треба зазначити, що потрібні зміни у державних підходах щодо цільового фінансування, яке б дозволило формувати центри, навколо яких поступово б розвивалися більш дрібні об’єкти та інфраструктура. І, на мою думку, абсолютно вірною і логічною є ідея, яку озвучив Президент Украі?ни Володимир Зеленськии? та Уряд щодо 25-ти магнітів. Взяти в практично кожному регіоні наи?більш топовии? об’єкт, якии? потребує системного державного фінансування і створити на и?ого основі такии? зразок, якии? би показав, як має виглядати сучасна інфраструктура, в тому числі и? в галузі туризму.
Хортиця була озвучена як один з таких магнітів і, наразі, обговорюються декілька сери?озних програм державного і приватного (бізнесового) напрямків фінансування. Саме такии? комплекснии? підхід, така змішана модель управління чи то музеями, чи то заповідниками, діи?сно дасть змогу зрушити цю величезну проблему розвитку з місця. Бо заповідник вже вии?шов на максимальнии? рівень своі?х технічних і фізичних можливостеи?.
Ви повинні розуміти, що із 160 працівників заповідника, тільки третина заи?мається безпосередньо обслуговуванням відвідувачів. А от служба режиму, лісогосподарськии? відділ, відділ археології тощо всі вони заи?маються охороною та збереженням пам’яток історії і природи всієі? території заповідника. Для того, щоб змінити цю ситуацію має бути створена сучасна потужна мережа, яка б об’єднала з одного боку музеи?ні об’єкти, те чим ми власне опікуємося, відповідна цікава для заповідника екологічна, спортивна і розважальна інфраструктура. Бо сучаснии? відпочинок комплексно поєднує декілька напрямків, що дозволяють людину перетворити з екскурсанта на справжнього туриста. Потрібно створити такі умови, щоб людина приї жджала не на дві години, для того аби подивитися музей і побігти далі, а залишалася на тривалий час, щоб ї й надали різноплановий відпочинок, різнобарвну історію — і культурну, і природничу, і розважальну. А це в свою чергу потужний розвиток місцевої та регіональної економіки.

— Будь-ласка, розкажіть про розвиток Національного заповідника «Хортиця», що най ближчим часом стане магнітом для відвідувачів?
— Зараз перед нами постало два мега важливих завдання, яке ми обговорюємо на всіх рівнях. Перше — це реконструкція і відкриття для відвідувачів заповідника Музею історії запорозького козацтва, який було зачинено через технічний стан. Без цього об’єкту зрушити з місця туризм на Хортиці неможливо.
Ще одна родзинка, якої немає не тільки в українських музеях. По всій східній Європі можна по пальцях порахувати подібне. Це най краща за збереженістю колекція стародавніх кораблів. Хортиця це острів, місце, де розташовувалася верф, стоянки флотилій і т. п. І в нас є унікальна колекція — 5 кораблів і ще безліч археологічних знахідок, які ї х супроводжували. А це вже колекція май бутнього Музею судноплавства, яка охоплює історію розвитку Дніпра від ІХ до ХІХ ст. ст., тобто Дніпро за тисячу років. Тому, зараз стої ть завдання перетворити ангар, в якому відбувається реставрація та консервація артефактів піднятих з дна Дніпра, в потужний дослідницький і музей ний комплекс.
Окрім цих тем, ми розробляємо такий напрямок як музеєфікація археологічних об’єктів, вік яких перевищує 3-4 тис. років. Мова й де про створення мережі пішохідних маршрутів, які б представляли історію Украї ни часів епохи бронзи, раннього залізного віку.
Це маршрути до стародавніх святилищ, культових місць, які збереглися на острові Хортиця.
Важливою для нас є задача перей ти на новий рівень роботи з туристичним потенціалом Хортиці. Колись ми вий шли на рівень туристичних потоків близько 35-40 тисяч відвідувачів на рік. Маються на увазі ті, хто проходив через музей ні каси, тобто організовані туристи. У 2012 році ми вий шли на кількість 250 тисяч організованих туристів. Це сталося в першу чергу завдячуючи створенню нових об’єктів, таких як Запорозька Січ, а також та інших проектів і програм.
Але ми розуміли, що ми уже захлинаємося в такий кількості людей . Тому що вона потребує відповідно нової якості та обсягу стоянок, зручностей , туалетів і т.д. Тобто ми з нашим нинішнім станом практично вий шли на свій максимум. Проте, потенціал заповідника величезний . Хортиця за розмірами зай має площу середнього 100 тисячного міста. І тут дійсно є куди розвиватися. Як нам показують наші колеги, яких ми залучали для стратегічного планування розвитку заповідника, за умов системних державних інвестицій та залучення приватних інвесторів реально досягнути відмітки у 1,5-2 мільй они туристів.
За останнє десятиліття у Запоріжжі з’явилося декілька унікальних приватних проектів, які залучили сюди нових туристів. Але це має обертатися навколо якогось базового об’єкту, і таким об’єктам, безумовно, є Хортиця, фактично в самісінькому центрі Запоріжжя. Тому повторюся — має бути системна державна програма, яка б об’єднала зусилля музей ників і фахівців заповідника, людей , які долучені до різних екологічних програм. Великою популярністю користуються різноманітні екологічні природничі напрямки. І треба робити те що називається розважальним туризмом, тобто пов’язаним і з анімацією, і з зонами відпочинку, з пляжними зонами і т.д. І в комплексі воно дій сно запрацює і ми перетворимо туризм Запоріжжя в потужний фактор розвитку міста і регіону.
Сподіваємося, що озвучені плани най ближчим часом втіляться в життя і наш Національний заповідник якнай краще запам’ятається туристам та викликатиме бажання повернутися на священний острів знову.

назад >>>