 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Запровадження візового режиму для громадян україни суттєво Зменшує конкурентоздатність Хорватії на ринку пляжного туризму Хорватський десант: представницький, проте непереконливий Протягом останніх 67 років ринок масових напрямків літнього відпочинку поповнився непоганою альтернативою Туреччині: досить популярною туристичною дестинацією стали республіки колишньої Югославії, передусім Хорватія та Чорногорія. Ці держави протягом тривалого часу встановлювали для громадян України та інших пострадянських держав безвізовий режим, що діяв протягом туристичного сезону, через що потоки туристів до цього регіону щороку збільшувалися. Так тривало до цього літа, коли Хорватія набула членства в Євросоюзі, а відтак була змушена встановити для громадян «третіх» держав (а відтак і для України) повноцінний візовий режим. Про те, що такий захід призведе до відчутного зменшення турпотоку, розуміють як у Хорватії, так і в Україні. Тому цілком зрозумілим є бажання хорватських дипломатів та туристичних чиновників переконати українців у тому, що до Хорватії варто їхати, незважаючи на візи. Інша річ, що шлях, який обрала для цього хорватська сторона, здається не дуже ефективним. 5 червня в Київ прибула досить представницька делегація хорватських високопосадовців, у складі якої були міністр туризму Хорватії Дарко Лоренцин, директор головного офісу Хорватського туристичного співтовариства Мері Матешіч, начальник Сектора консульських справ Міністерства закордонних та європейських справ Вінко Любічіч, директор Хорватського туристичного офісу в Москві Младен Фалконі, а також Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Хорватія в Україні Томіслав Відошевич. Члени делегації зустрілися з представниками акредитованих у посольстві Хорватії туристичних компаній, а також з журналістами профільних ЗМІ. Лейтмотивом обох зустрічей була важливість українського ринку для Хорватії, а також бажання створити умови для того, щоб «кожний бажаючий без усяких проблем отримав хорватську візу». Утім, високі гості не продемонстрували жодних конкретних дій чи намірів, необхідних для реалізації цих запевнень. Хорватська віза – за повною програмою Отже, з 1 квітня 2013 року громадяни України для відвідання Хорватії мають отримувати в посольстві цієї держави повноцінну візу. Зауважимо, що набуття Хорватією членства в Євросоюзі не означає автоматичного входження до Шенгенської угоди. Відтак контроль на кордонах цієї держави з її сусідами зберігається. Тому у випадку справжнього, а не декларативного, бажання Хорватії якщо не збільшити, то хоча б стримати падіння турпотоків із України та інших пострадянських держав, цілком виправданим було б запровадження електронного національного дозволу на в’їзд до країни за кіпрським зразком (або ж до певної її частини, наприклад, до островів – так вчинила Греція). Однак нічого подібного не сталося – хорватська національна віза оформлюється за процедурою, подібною до шенгенської. Відповідною є й вартість цієї візи – 35 євро, на яку дуже скоро накладеться збір індійського візового спрута VFS Global, переговори з яким про відкриття 5х візових центрів в Україні, за інформацією хорватських гостей, близькі до завершення. На запитання кореспондента УТ, чи передбачається примусово перевести акредитовані туристичні компанії до пунктів прийому документів на візи індійського візового центру, пан Вінко Любічіч заявив, що їм буде надано можливість обирати: чи подавати документи своїх клієнтів у посольство напряму, чи користатися послугами візового центру, додавши при цьому, що деякі компанії вже висловили бажання працювати саме за останньою схемою. Утім, слова высокого консульського чиновника сприймаються з певною долею іронії: адже будьяке консульство, що потрапляє в обійми індійців, спочатку також декларує збереження можливості прямої подачі документів, поступово утруднюючи ії до стану, коли така можливість зберігається суто формально. Отже, у найближчому майбутньому відвідини Хорватії вимагатимуть сплати додаткових 60 евро (35 консульського збору + 25 збору індійського візового центру) та щонайменше тижня очікування на візу. Тобто про last minute тури доведеться забути. Так само, як i про комплексні тури з Хорватії до тієї ж самої Чорногорії, яка залишається безвізовою, або ж до сусідніх Словенії чи Австрії — адже хорватська віза є національною, і у випадку таких турів доведеться відкривати где й шенгенську візу. В’їзд же до Хорватії за австрійською, словенською чи, скажімо, італійською «шенгенками», буде можливим лише за умови, якщо ці візи виявляться принаймні дворазовими. У той же час відомо, що перераховані держави (за винятком, хіба що, Словенії) украй неохоче видають українським туристам шенгенські візи з кількістю в’їздів, яка перевищує один. Хорватію можна замінити! На пресконференції хорватські гості продемонстрували статистику відвідання їхньої країни іноземними туристами, у тому числі й українськими. Ми наводимо цю статистику в трохи доповненому вигляді, засновуючись на прогнозах вітчизняних туроператорів та експертів ринку, відповідно до яких падіння турпотоків до Хорватії за результатами сезону2013 складатиме від 25 до 40%. Об’єктивність цих украй песимістичних прогнозів підтверджують попередні дані: українські чартери до хорватських аеропортів станом на середину червня прибували напівпорожніми, а деякі туроператори стали вдаватися до «жестів відчаю», пропонуючи авіаквитки на ці чартери без наземного обслуговування через спеціалізовані інтернетсайти на кшталт «Групон» чи «Покупон». Ситуацію могли б виправити лише кардинальні дії хорватського уряду та місцевих готельєрів, спрямованих на реальне полегшення доступу до тамтешніх туристичних послуг в умовах візового режиму (наприклад, уже згадуване запровадження електронних дозволів на в’їзд чи суттєве зниження вартості проживания для туристів, що від цього року мусять оформлювати візи). Проте нічого подібного у цьому сезоні не очікується... Так само, як і відкриття в Україні офісу Хорватської туристичної спілки: на питания кореспондента УТ, коли саме відкриється такий офіс, журналісти вислухали приблизно 10хвилинний спіч міністра туризму про реформування хорватської туристичної стратегії. Проте суть цієї промови можна висловити в кількох словах: може, такий офіс в Україні колись і буде, а поки що вистачає й Москви... Отже, немає сумнівів, що туроператорам доведеться шукати Хорватії заміну. Дехто з найдалекоглядніших робить це вже зараз: так, директор компанії «Феєрія» повідомив кореспондентові УТ, що цього сезону запускає комплексну програму Чорногорія — Македонія — Албанія на базі чартерних перельотів до Тівату, а наступного року поставить чартер до Тірани. Оскільки Албанія, як і Чорногорія, залишається для громадян України безвізовою державою, такий підхід цілком може спрацювати — звичайно, за умови належної розкрутки. Що ж до Македонії, то пя держава мае значну кількість історичнокультурних та природних пам’яток (серед останніх значної популярності серед європейців набуло Охридське озеро), які цілком спроможні залучити українських туристів, компенсувавши відсутність у Македонії морського узбережжя.
Станом на середину липня спостерігається різке зменшення – до 50% туристичного потоку на Хорватію. Чартери не заповнюються, відтак їх доводиться суміщати чи скасовувати, готельні номери, заброньовані та оплачені в результаті формування блоків, «горять», тобто залишаються незаповненими. Відтак оператори – консолідатори чартерів та замовники блоків місць – потерпають від збитків. Причин, що призвели до такого становища, нараховується кілька. Передовсім, це кризова ситуація в інших державах традиційного літнього відпочинку – Іспанії, Італії, Греції. Болгарії та, відповідно, здешевшення тамтешніх туристичних послуг. Що, у свою чергу, призвело до відтоку туристів з хорватського напрямку на перераховані. Донедавна Хорватія мала перед ними перевагу, проте після запровадження візового режиму для громадян України цю перевагу втратила. Щоправда, ще залишаються надії на серпень, однак станом на середину липня результати раннього бронювання хорватського контенту великих сподівань не дають. Відтак вже сьогодні з великою долею ймовірності можна вважати, що сезон на хорватському напрямку провалився. Відтак туроператори замість прибутків отримають збитки. А дехто, цілком ймовірно, і збанкрутує. «Український туризм» неодноразово на своїх сторінках попереджав учасників ринку про ймовірність такого розвитку подій, наводячи водночас рецепти нормалізації ситуації. Цікаво, що ж повинно статися, щоб учасники ринку, нарешті, відкинули амбіції та почали домовлятися? |
|||||||||||||