|
Під час вручення галузевої відзнаки «Український туризм: кращий» міський голова Львова Андрій Садовий виглядав трохи розгубленим.
— Але ж це не для мене нагорода! — промовив Андрій Іванович. — Це львів'яни зробили своє місто настільки привабливим для туристів ! А ми — Міська рада — усього лише виконуємо їхню волю! Та й зроблено сьогодні десь 2% від того, що треба, а залишилось якнайменше 98...
Однак думка редакції УТ є одностайною: в Україні немає іншого мера, який би склав пану Садовому конкуренцію в ефективності розвитку туристичної галузі в межах міста чи регіону. Отже, ми вважаємо за необхідне довести до своїх читачів погляд Львівського міського голови на подальший розвиток туристич¬ної індустрії у місті. — Пане Андрію, Ви кажете, що в царині збільшення туристичної атрактивності Львова зроблено усього лише 2% від того, що необхідно. Просимо Вас розповісти про найважливіші, на Вашу думку, кроки, які має бути здійснено в цьому напрямі.
— Люди, які приїжджають до Львова, захоплюються його привітною, доброзичливою атмосферою, яку створюють львів'яни. Як мерові, мені важливо, щоб мешканці міста мали комфортне та забезпечене життя, щоб створювалися нові робочі місця... А туристична галузь — одна з найефективні¬ших у цьому плані: так, протягом останнього періоду у Львові було створено більше 10000 робочих місць у туризмі. Тому я переконаний: туристичного бізнесу забагато не буває!
Що ж до наших наступних кроків у розвитку туристичної галузі, то вони є прагматичними: ми здобули непоганий досвід у відпочинковому та екскурсійному туризмі, тож тепер нам варто розвивати індустрію ділової
гостинності. Тобто MICE-сегмент. При чому нашою метою є не тільки прибутки: адже діловий туризм, як жодна інша галузь, дає можливість її учасникам взаємозбагачуватись досвідом, новими ідеями, переймати сучасні методи ведення бізнесу, наукової та господарської діяльності.
Звичайно, ще дуже багато робити в галузі оновлення інфраструктури. Так, ми відремонтували більше 100 км доріг, та 100 км — це далеко не весь Львів, тому ремонтні роботи продовжуються й сьогодні, й триватимуть надалі.
Так само багато роботи з реставрації туристичних атракцій. Усі ці завдання розв'язуватимуться поетапно — щось у цьому році, щось у наступному... А взагалі, я переконаний: там, де живуть люди, завжди є потенціал зайнятості. А туристична індустрія — це один з найефективніших шляхів реалізації цього потенціалу. — Наскільки Львівська міська рада зацікавлена у співпраці з ін-камінговими туроператорами — як українськими, так і зарубіж¬ними? А також туристичними компаніями, які спеціалізуються на внутрішньому туризмі?
— Поза всяким сумнівом, така співпраця є для нас надзвичайно важливою. Інакше девіз, що начертаний на туристичному логотипі Львова — «Ми відкриті світові» — не мав би жодного сенсу... Міська влада є відкри¬тою щодо співпраці з туристичними компаніями, у Львові активно працює Туристичний альянс — громадська організація, куди входять ресторатори, готельєри, туристичні компанії, банкіри, які спільно працюють над тим, щоб зробити Львів ще відомішим та привабливішим як в Україні, так і за її межами. А також задля вдосконалення послуг — адже неможливо зробити послугу якісною раз і назавжди: якість треба постійно вдосконалювати.
Тому ми раді вітати у Львові туристичні компанії, які пропагують наше місто та привозять до нас туристів. Із задоволенням надаємо їм підтримку: напри¬клад, якщо така компанія бажає відкрити офіс у нашому місті, Департамент розвитку без особливих проблем допоможе владнати усі формальності. Якщо говорити про готельний бізнес, то ми звільняємо інвесторів від інвестиційних внесків, а міські служби надають їм режим макси¬мального сприяння. В результаті готельний, а також ресторанний бізнес інтенсивно розвивається, при чому не тільки в центрі, але й на околицях Львова. Інакше й бути не може: адже створюючи такі об'єкти, інвестори створю¬ють нові робочі місця! — Наскільки, з Вашої точки зору, є важливими для розвитку туризму сучасні технології? Наприклад, IT-продукти на кшталт систем бронювання готелів, дистанційного придбання послуг чи електронних гідів? Чи є пріоритетним для Міської ради такий напрямок розвитку туристичної галузі?
— Немає жодного сумніву, що так: сучасний туризм навряд чи можливий без інформаційних технологій. Тим більше, що у Львові вчиться понад 150 тисяч студентів, і багато з них у майбутньому працюватимуть саме у високотехнологічних галузях. Що ж до Міської ради, то IT-технології разом із туризмом підвідомчі одному департаменту — вже звідси зрозуміло, що міська влада розглядає їх як дві неподільні частини одного цілого. Ми намагаємось усі новинки запроваджувати у життя — наприклад, електронні квитки до музеїв, театрів та інші туристичні атракції.
Проте хотів би наголосити ось на чому: жодна електронна новинка не замінить хороші враження та позитивні емоції. Тому послуги, доступні за допомогою найсучасніших інформаційних технологій, мають підтверджуватися своєю якістю та ставленням до їх споживачів, тобто туристів.
Оскільки перевірити ставлення львів'ян до своїх гостей можна лише тут, на місці, я щиро запрошую усіх читачів УТ до Львова! — Пане Андрію, найкращий індикатор, що демонструє ефективність зусиль міської влади — це в'їзні туристичні потоки, в нашому випадку — до Львова. Якою є їхня динаміка? Яку кількість туристів очікуєте за результатами цього року?
— Інтегральні показники туристичних потоків демонструють туристичну атрактивність нашого міста — як серед українців, так і для мешканців інших держав. Якщо минулого року ми прийняли 1400000 туристів, то цього року плануємо обслужити мільйон 900 тисяч. Це, звичайно, не граничне значення — Львів здатний приймати значно більше гостей. Проте для цього треба зробити ще дуже й дуже багато. — У тому числі й щодо поліпшення транспортного сполучення зі Львовом? Чи має Міська рада порозуміння з транспортниками, наприклад, Укрзалізницею, автобусними компаніями чи авіаперевізниками, щодо збільшення рейсів до Вашого міста?
— Потяги та автобуси — це, звичайно, добре, проте я переконаний, що майбутнє туристичних перевезень все ж таки за авіаційним транспортом. Тут нам нарощувати в'їзні турпотоки сильно заважає зарегульованість авіаційної галузі. Проте ми віримо, що угоду про спільний авіаційний простір з Європейським Союзом, тобто «Відкрите небо», буде невдовзі підписано, й кількість авіарейсів до Львова збільшиться на порядок. Адже туристові, особливо європейському, до нашого міста треба якось дістатися, а більшість із них віддає перевагу повітряному транспорту, в тому числі лоукостерам.
Щось необхідно робити і з внутрішніми авіаперевезеннями. Адже сьогодні долетіти зі Львова до Харкова чи Донецька буває дорожче, ніж до Нью-Йорка! Тому співпраця з транспортними, в тому числі авіа¬ційними компаніями, так само, як і з відповідними органами державної влади, є, порозуміння також є. Однак процеси, що зараз трива¬ють, мають певну інерційність, тому маємо тимчасові складнощі в цьому питанні.
Та стратегічна мета Міської ради та мене, як її голови, залишається неодмінною: від розвитку туризму не програє ніхто! Туризм генерує нові робочі місця, підвищує рівень життя громади — я постійно по¬даю в державні органи відповідні економічні обґрунтування цієї тези. Тому я переконаний: нові авіарейси, нові потяги — це нові гості, сотні тисяч туристів, а відтак альтернативи розвитку туризму у Львові просто не існує.
Розмову вели Юрій САМОЙЛОВ та Володимир ГОНЧАРОВ
назад >>>
|
English