|
Одним з найнадійніших індикаторів стану туристичної галузі, перспектив та тенденцій її розвитку є показники пасажиропотоків різними видами транспорту. Утім, пасажиропотоки свідчать ще й про стан економіки держави, а також про ступінь зацікавленості нею іноземних громадян та компаній.
Таким чином, «Український туризм» як профільний часопис, що видається в інтересах професіоналів туристичної та транспортної галузей, систематизував дані щодо пасажиропотоків у внутрішньому та міжнародному сполученні, отримані від профільних підрозділів Міністерства інфраструктури України. Сподіваємось, ця інформація стане у пригоді читачам УТ, які, наприклад, плануючи свій бізнес, зможуть відповідним чином скоригувати свої плани та спрогнозувати потоки в тих чи інших напрямках. 1. Авіаційний транспорт
Якщо аналізувати дані від підрозділів Мінінфраструктури, в даному випадку Державіаслужби, та співставити їх з даними, отриманими з інших джерел, можна отримати певні неузгодженості. (Це, утім, стосується й інших видів транспорту, проте для авіації є найяскравішим). Так, відповідно до даних Міністерства туризму Ізраїлю, протягом 2013 року цю державу відвідало 134 тисячі українських туристів, у той же час Україну — 106 тисяч ізраїльських туристів. Оскільки між Україною та Ізраїлем не існує наземних шляхів сполучення, та не діють морські пасажирські лінії, увесь пасажирський та туристичний потік між нашими країнами здійснюється повітряним шляхом. У такий спосіб незрозуміло, ким є 420-(134+ 106) = 180 тисяч авіапасажирів, які 2013 року летіли із України до Ізраїлю чи в зворотньому напрямку, та не є туристами згідно класифікації ізраїльського Мінтуризму.
Так само не є коректною оцінка туристичних потоків на тих чи інших напрямках за показниками пасажиропотоків на авіалініях. Щодо держав Європи, таких, як Нідерланди, Франція чи Німеччина, така оцінка не буде коректною через те, що багато авіапасажирів слідують транзитом через авіаційні хаби на території цих держав, отже, їх не можна вважати туристами. Щодо інших держав, таких, як Польща, таке співставлен-ня є некоректним завдяки іншому чиннику, а саме: завдяки географіч¬ній близькості та видовженій ділянці спільного кордону значна частина туристичного потоку до Польщі дося¬гає мети призначення за допомогою наземного транспорту (в основному автомобільного). З іншого боку. на деяких напрямках (Туреччина, Грузія) показники туристичних потоків можуть бути оцінені за показниками потоків авіапасажирів. Так, за даними відділу культури та туризму Посольства Турецької Республіки в Україні, минулого року Туреччину відвідало 750 тисяч українських туристів, у той же час Державіаслужба повідомляє про 1.02 млн. авіапасажирів, що здійснювали польоти між нашими державами. Оскільки доля українців, що в'їжджають до Туреччини неавіаційним шляхом, є незначною, можна вважати, що позосталих чверть мільйона авіапасажирів — це транзит через стамбульські авіахаби. У випадку ж Грузії усе значно простіше: в цій країні немає потужних авіахабів, тамтешні авіалінії не надають українським авіапасажирам привабливих стикувань, відтак практично весь пасажиропотік до Грузії може вважатися туристичним потоком. 2. Залізничний транспорт
Як бачимо, показники перевезення пасажирів та загального обсягу продажу квитків мають тенденцію до зниження. Це можна пояснити як зменшенням кількості рухомого складу Укрзалізниці (вагони старі¬ють та виводяться з експлуатації), так і розвитком альтернативних залізничному видів транспорту в туристичних перевезеннях (насампе¬ред, авіаційного та автомобільного). Оскільки для різкого покращення як фінансового, так і матеріального стану Укрзалізниці сьогодні немає підстав, очевидно, що такі тенденції спостерігатимуться й нинішнього року.
З іншого боку, різко збільшується показник продажу залізничних квитків дистанційними методами, що цілком узгоджується із загальносвітовими тенденціями. Незважаючи на обмеження, що їх досі застосовує Укрзалізниця щодо цього методу продажу квитків, а також виписки повноцінного електронного квитка (який станом на середину лютого 2014 р. можна оформити лише на сайті Укрзалізниці), тенденція стрімкого зростання кількості оформле¬них у такий спосіб квитків, скоріше за все, продовжуватиметься про¬тягом подальших років — особливо за умови скасування Укрзалізницею штучних обмежень та запровадження в систему дистриб'юції залізнич¬ного контенту авіаційних методів.
Редакція УТ щиро дякує за співпрацю та допомогу в підготовці матеріалу прес-службу Міністерства інфраструктури України, зокрема, Наталію Новікову та Єлизавету Ярмош
назад >>>
|
English