|
Огляд НАПРЯМКІВ ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ
В арсеналі як професіона¬лів туристичної галузі, так і споживачів туристичних послуг давно вже прижилося по-няття «медичний туризм». Проте, якщо професіонали у своїй більшості розуміють значення цього терміну та використову¬ють його в прямому значенні, то більшість же туристів вважає «медичним» туризм у значно ширшому сенсі, включаючи до нього й оздоровчі програми в санаторіях та на курортах.
Не секрет, що «медичний» туризм у широкому сенсі цього слова, який коректніше буде називати «оздоровчим», обіймає щодалі більшу долю у листах пропозицій україн¬ських туристичних компаній. Адже, на відміну від інших видів туризму, підтримання свого здоров'я на певному рівні є життєво необхідною потребою. Та за сучасного стану медичної та оздоровчої галузі в Україні часто трапляється, що ефектив¬не лікування та оздоровлення є можливим лише за межами держави. Хоча із цього правила є й винятки, які ми теж згадаємо в цій статті. Куди їхати за здоров'ям?
Високий ступінь глобалізації світової економіки та значна мобільність населення більшості держав світу, а також загаль¬не поширення глобальних систем бронювання туристичного контенту призводять до того, що потенційний турист, який планує підлікуватися чи оздоровитися (утім, як і будь-який інший турист), обирає з величезної кількості пропозицій. Часто трапляється й так, що у пошуку достовірної інформації щодо лікування й оздоровлен¬ня на тому чи іншому курорті пацієнт чи турист звертається напряму до туристичного агента, минуючи лікаря. Зрозуміло, ця ситуація не є нормаль¬ною, тож туристичні агенти й оператори протягом останніх років активно співпрацюють з медиками-консультантами, які, у свою чергу, не тільки спрямовують своїх пацієнтів до туристичної компанії-партнера, але й консультують «диких», тобто не направлених колегами-медиками, клієнтів турфірм щодо мож¬ливостей перебування на тому чи іншому курорті.
З географічної точки зору, найбільшою популярністю серед українських туристів користуються курорти держав Східної та Центральної Європи: близько, відносно недорого, в деяких державах практично відсутній мовний бар'єр, врешті-решт, подібний клімат. Хоча й тут є винятки.
Курорти Старої Європи також не втрачають популярності серед українських туристів, однак турпотік сюди аж ніяк не назвеш масовим: відстань та рівень цін промовляють своє вагоме слово. Утім, економічна криза в Європі, а також покращення візової політики по відношенню до українців деякими шенгенськими консульствами призводять до того, що кількість наших співвітчизників на курортах Західної Європи поступово, але невпинно, збільшується.
Нарешті, існують й екзотичні напрямки оздоровчо-лікувального туризму. Наприклад, аюрведичний туризм в Індії та деяких державах Південно-Східної Азії, тури до китайських, корейських, тібетських та в'єтнамських цілителів тощо. Однак такий туризм скоріше можна кваліфікувати як медичний у вузькому сенсі цього слова, ніж оздоровчий. Східна Європа
На українському ринку оздо¬ровчого, в першу чергу, санаторно-курортного туризму протягом багатьох років вирізняється дует лідерів: це Чехія та Угорщина. Ці держави мають у своєму активі природні багатства у вигляді мінеральних та термальних вод, різноманітних грязей та інших мінеральних та органічних чинників (на кшталт бішофіту чи рапи), високорозвинену курортно-оздоровчу інфраструктуру. Усе це доповнюється звичайною туристичною й транспортною інфраструктурою, розвиненою на такому ж високому рівні. Крім того, до більшості з курортів Східної та Центральної Європи можна доїхати з усієї території України за допомогою автомобільного транспорту (або ж власним автомобілем).
Зрозуміло, що українські туроператори охоче користуються такою популярністю та «розкрученістю» чеського та угорського оздоровчих продуктів, збільшуючи свої квоти місць у готелях та житлових корпусах оздоровниць, укладаючи угоди з авіакомпаніями на щодалі більшу кількість крісел у блоках, а також самостійно промотуючи нові, не такі відомі широкому загалу курорти на території цих держав.
Утім популярність деяких курортів серед іноземних туристів, у тому числі українських та особливо російських, часто призводять до підвищення цін на тамтешні послуги до рівня Західної Європи. Так, середні ціни на курортно-оздоровчі послуги в Карлових Варах чи у Гевізі вже мало відрізняються від того ж таки німецького Вісбадена чи бальнеологічних курортів Франції. Відтак туристичні компанії як України, так і цих держав, активно промотують для українців можливості курортів Моравії, Південної чи Північної Чехії, а також регіону Алфьольд в Угорщині, бальнеологічних комплексів Гайдусобосло та Ньїредьгази, Мішкольц-Тапольца та деяких інших, які донедавна
не користувалися популярністю в Україні. Так, на чеських воркшопах в Україні усе активніше беруть участь представники таких курортів, якДарков (Північна Моравія, на кордоні з Польщею), Лугачовіце (Моравія), Тршебонь (Півден¬на Чехія), Константінове Лазне (Пльзеньський край) та деяких інших, маловідомих українському загалові.
Зауважимо також, що активну діяльність із промоції своїх курор¬тів здійснює в Україні Польща. Враховуючи географічну близькість наших держав, протяжний спільний кордон (573 км), спільні культурні та історичні риси, а та-кож практично однакові природні умови Західної України та Підкарпатського воєводства Польщі, стає зрозумілим, що за певних умов (грамотна промоція, наприклад. організація «курортних» воркшопів за чеським чи угорським зразками плюс подальша візова лібералізація з боку Польщі) на наших сусідів може очікувати український курортно-оздоровчий бум. Щоб переконатися у потенціалі польської курортно-оздоровчої індустрії, варто лише поди-витися на карту східної Польщі: кожний п'ятий, якщо не третій, населений пункт у тій частині країни містить у своїй назві частку «здруй», що польською означає ні що інше, як «курорт» чи «оздоровниця»...
Разом із тим, на карті Європи присутні й держави, які мають непогано розвинену курортну інфраструктуру, проте не за¬лучають до неї українців. Ще більше дивує те, що ці держави є нашими безпосередніми сусідами — це Румунія та Словаччина. Якщо перша ніяк узагалі не промотує свої туристичні можливості на українському ринку, то друга обмежується лише формальною участю в офіційних заходах (наприклад, організо¬вує стенди на туристичних ви-ставках), проте поза їх межами активності не проявляє. Те ж саме можна сказати і про Болгарію, яка залучає українських туристів на свої морські та гірськолижні курорти, проте не в оздоровниці, яких у цій країні також вистачає. Західна Європа
Курорти, або «води» Західної Європи були популярними в Україні ще в середині 19 століття. Сьогодні відпочинок у Баден-Бадені чи на термальних джерелах австрійської провінції Каринтія є виявом самодостатності туриста, його належності до еліти суспільства чи хоча б до верхнього прошарку середнього класу. Це цілком обґрунтовуєть¬ся досить-таки високими цінами. Утім, якість тамтешніх послуг є відповідною.
Останнім часом популярними серед українських туристів, при цьому відносно доступними за ціною, стали бальнеологіч¬ні курорти Італії. Тим більше, деякі з них. такі, як урологічний курорт Ф'юджі у центральній частині Апеннінського півострова, є унікальними щодо впливу на людський організм. Нинішня до¬ступність італійських курортів обумовлюється впливом перманентної економічної кризи, що триває вже кілька років, та лібералізації візової політики з боку Італії по відношенню до українських громадян.
Окремим пунктом у списку напрямків оздоровчого туризму стоїть Швейцарія. Тамтешня оздоровча інфраструктура, як і все у тій країні, характеризується надзвичайно високою якістю. Проте й дуже високими цінами. Отже, туризм на курорти Швейцарії є виключно індивідуальним та доступним хіба що для представників еліти суспільства. Південна Європа та Близький Схід
Досить активно промотує свої оздоровчі можливості сусідня Туреччина — мессіджі про можливість оздоровчих турів на тамтешні непляжні курорти є обов'язковими у будь-яких публічних виступах офісу аташе з питань культури та туризму Посольства Туреччини в Україні. Тим не менше, основу туристичного потоку до сусідньої держави складають все ж таки пляжні туристи, екскурсанти до Стамбула, а протягом останніх років і гірськолижні туристи. Оздоровчі ж дестинації Туреччини поки що чекають на українського туриста.
На південному березі Середземного моря, а саме в Тунісі, є популярним такий різновид оздоровчого туризму, як талассотерапія. Незважаючи на те, що Туніс для українських туристів є в основному напрямком пляжного відпочинку, з кожним роком усе більше наших співвітчизників відкриває для себе і цей вид оздоровлення та реабілітації. Зауважимо, однак, що талассотерапія має досить обмежене коло застосування, тож навряд чи варто роз¬раховувати на масовість турпотоків саме цієї категорії.
Досить популярним для українців є оздоровлення на Мертвому морі — ця унікальна водойма має незвичайні цілющі властивості для пацієнтів, що страждають найрізноманітнішими захворюваннями. Відтак оздоровчий туризм на Мертвому морі розвивають як Ізраїль, так і Йорданія (по середині водойми проходить кордон між цими державами). З ізраїльського боку на узбережжі озера в місцевостях Ейн-Бокек та Неве-Зохар розташовані 22 готелі та близько десятка курортологічних та косметологічних клінік, на йорданському — близько десятка готелів у місцевості Совайма. Оздоровлення тут недешеве (стандартний двомісний номер на базі напівпансіону коштує близько $1500 за тиждень), про¬те досить-таки ефективне. Через що деякі пансіони та циммери, які розташовані на певній від¬стані від берега, приймають від¬почивальників на оздоровлення, надаючи їм додаткові послуги (наприклад, підвезення до пля-жів електрокарами). Крім того, цілющий ефект мікроклімату Мертвого моря зберігається на досить-таки великій від нього відстані, чим користуються від¬далені інфраструктурні об'єкти: так, в ізраїльському місті Арад, розташованому в півтора десятках кілометрів від узбережжя, діє широковідомий санаторій для лікування хворих на бронхіальну астму.
Зауважимо, що держави Близького Сходу також розвивають оздоровчий туризм на термальних та мінеральних джерелах. Так, на кордоні між
Ізраїлем та Йорданією — в ізраїльському містечку Хамат-Ґадер — діє бальнеологічний комплекс на сірчановодневих джерелах, відомий, до речі, ще в часи Давнього Риму. В місті Тверія працює термальний комплекс на сірчаних джерелах, та й на йорданській території діють подібні оздоровниці, які поки що не користуються особливою ува¬гою вітчизняних туристів.
Нарешті, не можна оминути увагою й досить близьку до нас Грузію, яка, крім гірськолижних та морських курортів, має у своєму розпорядженні й бальнеологічні комплекси на природних водах. Найвідоміший із них — Боржомі, однак і в центрі грузинської столи¬ці Тбілісі діють сірчані лазні, про які писав ще Олександр Пушкін, а в Кавказьких горах таких джерел та курортів на них — безліч. Оздоровча екзотика
Сучасна туристична індустрія надає можливість оздоровитися та підлікуватися й на тих на¬прямках, які прийнято вважати екзотичними. Це може бути курс термальних ванн у Японії (в цій державі існує тисячолітня культура оздоровлення та лікування на гарячих джерелах), йогічні та аюрведичні практики в Індії, суд-жок у Кореї та рефлексотерапія у В'єтнамі чи Малайзії. Зрозуміло, що такі курси, а відтак і тури, є суто індивідуальними, проте попит на подібні послуги в Україні існує, а відтак є потреба й у послугах, яких потребують клієнти на цих напрямках, при чому як загально-туристичного плану (авіаквитки, візовий асистанс, готельні номери, трансфери, екскурсії і т.д.), так і специфічних (моніторинг номенклатури послуг та цін на них у різних оздоровчих центрах схожого профілю та інформування клієнта, переговори із оздоровчими центрами та бронювання цих послуг і т.д.). Зрозуміло, що туристи можуть вдаватися й до самостійного бронювання послуг за такими напрямками, проте менеджер туристичної компанії має усвідомлювати та довести до відома туриста: вибір, здійснений у такий спосіб, навряд чи буде оптимальним — клієнтові можуть нав'язати комплекс необов'язкових чи непотрібних йому послуг. Або навпаки: надати менше послуг, ніж передбачається в оплаченому пакеті. Отже, допомога туристичної компанії у такій делікатній справі, як індивідуальний оздоровчий туризм, у більшості випадків є необхідною як з економічної точки зору, так і з міркувань ефективності та безпеки відпочинку. Медичний туризм
Під цим терміном професіонали, як правило, мають на увазі виїзд пацієнтів за межі своєї держави чи регіону з метою отримання медичної допомоги.
Зрозуміло, що медичний туризм є суто індивідуальним та здійснюється у тісній співпраці з медичними установами — як приймаючою стороною, так і медиками-консультантами, які відправляють пацієнтів на лікування. Завдяки цьому на ринку медичного туризму з'явилося досить багато посередницьких компаній — як правило, заснованих самими медиками чи представниками навколомедичних спеціальностей — ці компанії здійснюють комунікацію між пацієн-тами та приймаючими медичними центрами, здійснюють розрахунки, забезпечують супроводження, візовий асистанс, тобто перебирають на себе частину туристичної номенклатури. Тож не дивно, що й традиційні туристичні компанії охоче працюють на ниві медичного туризму, здійснюючи, по суті, ту ж саму комунікацію між медиками та пацієнтами.
Напрямки медичного туризму подібні до оздоровчих: це Східна Європа (особливо популярною в останні роки стала Чехія), Західна Європа (в основному Німеччина та Швейцарія), Ізраїль, США (так званий «пологовий туризм» — осо-ба, народжена на території Сполучених Штатів, у майбутньому може претендувати на громадянство цієї держави) та ті ж самі екзотичні напрямки на кшталт Китаю, В'єтнаму чи Індії.
Приємно зазначити, що в'їзний медичний туризм існує й в Україні — іноземці їдуть до деяких медичних центрів, відомих їм ще з радянських часів. Наприклад, до Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.Амосова, Інституту ендокринології та обміну речовин ім. С.Комісаренка, Одеського інституту очних хвороб та тканевої терапії ім. В.Філатова тощо. Такі установи зазвичай неохоче йдуть на співпрацю з туристичними компаніями, передаючи функції із залучення медичних туристів своїм маркетинговим підрозділам. Проте немає жодного сумніву, що в май¬бутньому останні щодалі більше співпрацюватимуть із професіоналами з залучення туристів, тобто з туристичними компаніями. назад >>>
|
English