|
Політичні події в Україні, зокрема, окупація та анексія Криму Росією, украй негативно позначаються на туристичній галузі. Особливо страждає в'їзний та внутрішній туризм: іноземці, та й наші співгромадяни, не маючи об'єктивної інформації про ситуацію, просто бояться приїжджати в Україну або мандрувати територією держави. Хоча у більшості випадків для цього немає жодних підстав, індустрія гостинності в Україні несе величезні збитки та опинилася на межі виживання.
Та немає жодних сумнівів, що ситуацію буде, врешті-решт, врегульовано, думки українців знову повернуться до відпочинку, мандрів або корпоративних заходів, іноземці ж згадають, що Україна — це привітна держава з напрочуд гостинними громадянами, й приїжджатимуть до нас знову.
Однак варто зауважити, що навіть сьогодні, в розпал зовнішньополітичної кризи, представники туристичної галузі просто не мають права сидіти й чекати, чим усе закінчиться. Бо в такий спосіб можна втратити не тільки прибутки, але й усю інкамінгову підгалузь. А щоб її зберегти та з честю вийти із ситуації, що склалася, професіоналам галузі треба як слід попрацювати, причому разом. Отже, зустріч готельєрів, екскурсійних бюро, туристичних асоціацій та музейно-виставкової індустрії, яка відбулась
11 березня у столичному готелі «Русь», виявилася знаковою: уперше за всю історію вітчизняної туристичної галузі представники різних структур, які працюють на інкамінг, зібралися разом, щоб знайти та обговорити шляхи порятунку свого бізнесу та усієї інкамінгової підгалузі. Ініціативу про таку зустріч висловив Дмитро Заруба — досить-таки відома та шанована серед професіоналів турбізнесу особистість, колишній заступник голови Держтуризмкурорту, а сьогодні — генеральний директор Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогові.
У своєму вступному слові пан Заруба привів невтішні дані: виявляється, українська інкамінгова індустрія протягом усього докризо-вого періоду працювала в основному на Росію, турпотік з якої перевищував 70% від загального обсягу. Сьогодні, зрозуміло, цей потік майже обнулився, й немає підстав вважати, що він може повернутися до колишніх значень у найближчі місяці чи, тим більше, тижні.
А відтак необхідно терміново створити концепцію виживання галузі, у тому числі залучення альтернативних турпотоків в Україну, та створення умов, які б дозволили усім представникам підгалузі зберегти свій бізнес в ці кризові часи та розвивати його одразу після розв'язання спаду напруженості.
Голова Асоціації зіркових готелів України Дмитро Прохоров у своєму виступі наголосив, що з початку 2014 року завантажен¬ня українських готелів упало до критичного рівня — 20%, а в деяких випадках і менше. Це поставило готельну індустрію на межу виживання, а 400 тисяч зайнятих осіб можуть залишитись без засобів до існування. Отже. на думку пана Дмитра, необхідно донести ситуацію до влади та громадськості, необхідно у співпраці з медіа домогтися, щоб нова влада, яка (принаймні, поки що) демонструє прагнення до співпраці з громадськістю та бізнесом, звернула увагу на стан та проблеми вітчизняних готельєрів.
В унісон з паном Прохоровим звучала й промова представника столичного екскурсійного бюро «Цікавий Київ» Арсенія Фінберга, який, крім усього іншого, зазначив, що на російському турпотоці рано ставити хрест — з Росією треба працювати, незважаючи на кризовий стан у стосунках! Проте життєво необхідно для галузі шукати й нові джерела в'їзних туристів, а також сформувати для влади зрозумілий посил — щоб остання розуміла, для чого їй опікуватися інкамінг-туризмом.
Голова Асоціації туроператорів України Ігор Голубаха вважає, що в Україні попит на туристичні послуги нікуди не подівся, проте в нинішній ситуації перейшов у категорію відкладеного. А відтак колись реалізується — за сприятливих умов. Інша річ, що ці умови настануть лише тоді, коли усі зацікавлені особи, включаючи владу, здійснять реальні кроки, спрямовані в тому числі на покращення бізнес-клімату в галузі. Сьогодні, зазначив пан Голубаха, влада готова почути
туристичний бізнес. Необхідно лише знайти інструменти, здатні створити ефективні комунікативні шляхи між бізнесом та владою. І такі інструменти сьогодні існують — це Громадські ради при органах державної влади, у тому числі при Міністерстві інфраструктури.
Чого хоче туристичний бізнес від влади? На думку Ігоря Голубахи, перш за все, чітких та зрозумілих правил, у першу чергу в оподаткуванні бізнесу. Необхідно переглядати ставки податків на землю, запроваджувати проміжний ПДВ, переглядати витрати, які можуть бути віднесені до собівартості та багато чого іншого. Проте сьогодні важливо не повторювати помилок кількарічної давнини та розробити насправді ефективну систему оподаткування туристичного бізнесу, інакше ціни на послуги готельєрів, інкамінг-туроператорів та усіх, за-діяних у процесі, лише зростатимуть... Отже, для цього необхідно задіяти механізми громадського контролю за владою, у тому числі й за бюджетними витратами на туристичну галузь. Представник Української спілки підприємців та промисловців Людмила Луганова на-голосила на тому, що в Україні, нарешті, необхідно створити профільне Міністерство туризму, яке визначало б політику в галузі, а бюджет, передбачений, для нього, використовувало б, зокрема, для створення позитивного іміджу України за кордоном.
Також, на думку пані Людмили, необхідно диференціювати ПДВ на готельні послуги, а також в туристичних центрах передбачити спеціальні смуги та стоянки для транспорту, що перевозить туристів та екскурсантів — від відсутності таких об'єктів страждає якість екскурсійного обслуговування.
Представник туристичної компанії «Київська фреска» Анжела Савченко вважає, що сьогодні індустрія в'їзного екс-курсійного туризму має роз¬раховувати лише на внутрішній туризм, тобто на громадян України. Пані Анжела закли-кала всіх, хто має стосунок до підгалузі, встановити мораторій цін на свої послуги, а за можливості — й до їх зниження. А також наголосила на необхідності законодавчої підтримки для туристичної галузі в цілому та інкамінг-туризму — зокрема. Так, необхідно звернутися до Київради та КМДА із проханням змінити графік роботи столичних музеїв — адже вони здебільшого припиняють свою роботу дуже рано, й багато туристів просто не мають можливості відвідувати їх у вільний час.
Експерт із систем оцінювання якості та сертифікації туристичних послуг Людмила Мещерських наголосила на тому, що в Україні практично відсутній туристичний потік між Заходом та Сходом країни. Цьому не сприяють і відсутність «хордових» авіарейсів, і зменшення кількості прямих потягів у транснаціональному сполученні, а також відсутність інформації про можливості відпочинку на Заході для мешканців Сходу, та про туристичні принади Сходу для мешканців західних областей. У результаті, наприклад, са¬наторії завантажені щонайбіль¬ше на 25%, з метою зменшення витрат ці заклади змушені переводити персонал на скорочений робочий тиждень, а також застосовувати подібні неприємні заходи. Що, зрозуміло, не може не відбитися на якості послуг. Отже, висновок: необхідно розвивати просвітницький туризм, у тому числі й щодо відпочинку в регіонах, та всіляко поширювати інформацію про те, що в Укра¬їні спокійно, а відтак туристам нічого не загрожує.
Представник готельного оператора Premier International Ірина Седлецька згодна з пані Мещерських у тому, що серед українських та іноземних туристичних компаній необхідно поширювати інформацію про те, що в Україні безпечно — адже ніхто, крім екстрим-туристів, не поїде до країни, де життю чи здоров'ю туриста загрожує небезпека. А також, на думку пані Ірини, необхідно вживати солідарних заходів проти високих податків та комунальних тарифів для туристичної галузі. Крім того, треба врегулювати й процедуру використання туристичного збору, кошти від якого цільовим призначенням мають спрямовуватись на розвиток індустрії, а не просто відправлятися до Державного чи місцевого бюджета.
Пан В'ячеслав Полуянський, який протягом багатьох років організовує екскурсії українською столицею, переконаний, що особливу увагу в питаннях під¬тримки та розвитку інкамінгової підгалузі треба придялити якості екскурсійного продукту. Для чого проводити навчання екскурсоводів, використовувати «прив'язку» Києва та України до особистостей чи туристичних атракцій, відомих в усьому світі, або ж серед груп екскурсантів з тієї чи іншої держави. Так, для американських туристів цікавим буде ознайомлення з місцями, де починалась діяльність авіаконструктора Ігоря Сікорсько-го, ізраїльтянам варто згадати про те, що в Києві народилась Ґолда Меїр, а росіян, безперечно, зацікавить, що висота Володимирської гірки дорівнює висоті дзвониці Івана Великого у Москві.
За результатами зібрання його учасники створили й узгодили Меморандум, який усіма можливими способами доводитимуть до влади та громадськості — як туристичної, так і міжнародної.
назад >>>
|
English