|
25 квітня в Києві, на вулиці Льва Толстого, 39, відбулась подія, на яку туристична громадськість давно чекала. Щоправда, не можна сказати, що з радістю: посольство Угорщини презентувало відкриття візового центру. Провайдером цих послуг стала вже добре відома українцям індійська компанія VFS Global.
Надзвичайний та повноважний Посол Угорщини в Україні Міхай Байєр, який, за інформацією Ут, й виступив «локомотивом» залучення сторонньої аутсорсингової компанії до процесу оброблення й подачі документів на візи в консульство Угорщини, був переповнений оптимізмом: за його словами, Угоршина навіть «спізнилася із відкриттям в Україні візового центру — адже багато європейських консульств відкрили подібні заклади значно раніше за нас». Проте, незважаючи на «спізнення», пан посол упевне¬ний, що завдяки візовому центру кількість виданих угорським консульством віз надалі зростатиме, а відтак і збільшуватиметься кількість українських туристів, які відвідуватимуть Угорщину.
Чому саме VFS Global? Пан Байєр відповів і на це питання: виявляється, ця компанія має бездоганну репутацію, працює в усьому світі, аутсорсингова ж схема подачі та обробки заявок на візи дозволяє консульству інтенсифікувати процес їх оброблення та, відповідно, збільшити кількість віз. Враховуючи усі ці факти, з точки зору голови дипломатичного представництва, цілком очевидно, що саме індійський посередник виграв тендер на надання послуг візового центру в Україні. Адже, за його словами, таке партнерство наближатиме Україну до Європи, а угорське консульство — до українців.
Випромінував на презентації щастя й доброзичливість і директор компанії VFS Global в Україні та Білорусі Рохіт Сапру. На його думку, компанія розвивається надзвичайно швидкими темпами, пройшовши в Україні за 7 років шлях від 1 партнера до 18 — саме така є кількість консульських установ, з якими індійська компанія співпрацює в Україні.
Дійсно, у візовому центрі на вул. Льва Толстого, 39 усе блищить та сяє. Мимоволі з'являється думка, що, відповідно до задуму власників, атмосфера візового центру мала б створити у клієнта враження надійності, респектабельності та навіть певної вишуканості пропонованих послуг. З тієї ж категорії — й урочиста церемонія відкриття візового центру, яка передбачала урочисті промови, перерізання червоної стрічки...
тільки чомусь такий настрій не поділяла переважна більшість туристичних операторів та агентів, представників яких було запрошено на церемонію відкриття. Усі, з ким вдалося поспілкуватися кореспондентові, вважають, що запровад-жувати візовий центр у консульстві держави, турпотоки до якої можна кваліфікувати як масові, недоречно. Принаймні в запропонованому консульством виді. Адже відтепер усі акредитовані туроператори мають здавати документи своїх клієнтів не безпосередньо до консульства, як це відбувалося досі, а до візового центру, який вже передасть їх до консульства.
На думку представників туристичних компаній, запровадження візового центру призведе до:
• загального здорожчання угорського продукту (на суму зборів за послуги візового центру: 20 євро за прийом документів + різноманітні додаткові послуги, як-от фотографування, ксерокопіюван¬ня, кур'єрська доставка паспортів тощо);
• збільшення часу проходження заявок та оформлення віз;
• зменшення можливостей оперативного врегулювання нестандартних та конфліктних ситуацій, а відтак збільшення кількості відмов. Адже при запровадженні додаткового посередника у вигляді візового центру втрачається прямий зв'язок між заявником (чи його представником, тобто туристичною компанією) та консульством. Утім, на церемонії відкриття зустрічалися й задоволені люди. Дві поважні пані довго розповідали авто¬рові цих рядків, що кількість клієнтів збільшується, що компанія розвивається, що послуги стають якіснішими... Врешті-решт, стало зрозуміло, що я розмовляю зі співробітниками візового центру...
Утім, трапився на презентації досить цікавий випадок. Так, гаряче переконував мене в необхідності та, скажімо так, безальтернативності таких-от візових центрів молодий хлопець, який назвався Олегом. «Ми ж йдемо до Європи! — захоплено виголошував він. — То й послуги в нас також мають бути європейськими. Чи не так?». Утім, на прохання на¬звати своє прізвище, посаду та компанію, в який працює, Олег категорично відмовився, заявивши, що він «просто відвідувач, який зайшов подивитися, що тут відбувається, і якому дуже сподобалася ідея візового центру». Однак зауважимо, що вхід на захід здійснювався за запрошеннями та за списками, тож «просто відвідувача» на відкриття б
просто не пустили. Отже, ми мали справу з таким собі сучасним «клакером», тобто найнятим фахівцем зі створення позитивного враження. Жаль тільки, що на професіоналів галузі такі методи не діють: адже тепер їм доведеться поділитися своїм і так мізерним прибутком зі структурою, яку можна порівняти з паразитом, який смокче кров... Адже запропонована схема взаємодії між туристичними компаніями, візовим центром та консульством не передбачає альтернативи, через що «послуги» візового центру перетворюються на додатковий податок на отримання візи, який сплачуватимуть усі без винятку клієнти туристичних компаній, навіть ті, хто звільнений від сплати консульського збору. Та в сьогоднішніх умовах спаду на ринку туристичних послуг піднимати ціни на турпродукт неможливо, через що тягар нового податку буде покладено на плечі туристичних компаній.
Про все це представники керівництва туристичних компаній розповідали начальнику консульського відділу посольства Угорщини в Україні пану Яношу Коллару. Проте рішення щодо відриття в Україні візового центру ухвалю¬валось не паном Яношем, і навіть не в Києві. Тим більше, не спитали думку туристичних компаній, які формують в Угорщину турпотік. А варто було б...
То може, час вже туристичній громадськості втрутитись у ситуацію? Можливо знайдеться в Україні авторитетна громадська організація (наприклад, АЛТУ чи Асоціація українських туроператорів), яка б узяла на себе тягар оскаржити в угорському суді рішення МЗС Угорщини про запровадження співпраці з візовим центром, що суттєво погіршують умови бізнесу? Може, досить вже годувати індійських кровососів? Т Юлія ТИМОШЕНКО, комерційний директор туроператора «Круїз-ЮТ»:
Введення візового центру Консульством Угорщини — це, звичайно, справа МЗС цієї країни: саме воно вирішує, як їм організовувати подачу документів на візи. Але навіщо угорському консульству «винаходити велосипед», тим більше, зараз, у кризові часи? Адже коли туристів мало, ми мало не до ніг їм кланяємось, намагаючись переконати поїхати в державу, в яку необхідно оформлювати візу? Бо сьогодні кожний турист ретельно рахує гроші, й додаткові 20 євро з людини «за повітря» можуть мати наслідком його відмову від поїздки! Чому б не скористатися досвідом Болгарії, яка дозволила туроператорам подавати документи напряму, без візового центру? А індивідуальні туристи, котрі їдуть не в організовані тури, могли б подавали документи в візовий центр. Адже туристу не цікава структура витрат туроператора — він має певний бюджет, та ще й намагається заощадити. Тому оплачувати збори візового центру доведеться нам — за наших мізерних прибутків!
В такому випадку я не розділяю оптимізм пана посла й можу впевнено сказати, що турпоток до Угорщини через запровадження візового центру не збільшиться — скоріше, навпаки... Надія НАЗАРЕНКО, начальник відділу туризму туроператора «Богемія Сервіс»:
Угоршина — це напрямок, туристичні потоки на якому досить-таки слабо залежать від сезону. Проте це не значить, що такої залежності немає — влітку потоки туди зменшуються. І саме перед літнім сезоном нас ставлять перед фактом — документи від наших клієнтів відтепер мають проходити через візовий центр... Здавалося б, 20 євро для туриста — не такі вже великі
гроші, проте для родини з 3-х осіб вартість подорожі збільшується приблизно на 100 доларів. Я вже не кажу про те, що збільшуються терміни оформлення документів, що відчутно знижує мобільність у формуванні груп...
На мій погляд, консульство могло б для системних туроператорів, які вкладають власні кошти в розвиток напрямку, залишити прямий доступ до консульства. Наша компанія, наприклад, є офіціальним представником в Україні музичного фестивалю «Сігет», та й багато чого ще. Нам важко буде пояснити своїм клієнтам, чому в умовах економічного спаду та політичної нестабільності у державі вартість турпродукту раптом зросла...
назад >>>
|
English