|
Михеїл УКЛЕБА, Надзвичайний і Повноважний Посол Грузії в Україні Сьогодні в Грузії надзвичайно швидкими темпами розвивається туристична галузь. Про це свідчать як туристичні потоки до нашої держави, що інтенсивними темпами зростають з року в рік, так і кількість нових інфраструктурних об'єктів, що відкриваються та приймають туристів на території Грузії. В іноземних гостей часто виникає питання: яким чином нашій державі вдалося створити сприятливий бізнес-клімат у туристичній (та й не тільки) галузі? В який спосіб досягається порозуміння та утворюється державно-приватне партнерство між бізнесом, який жадає отримувати прибутки, та державними чи місцевими владними структурами, інтереси яких полягають, у тому числі, в забезпеченні життєвих потреб населення на підвідомчих їм територіях?
Відповідь на це питання є одночасно дуже простою та складною. Простою – тому, що ми нічого не винаходимо: шляхом, на початку якого зараз знаходимось ми, йшли усі туристично успішні держави: Італія, Іспанія, Франція, Туреччина... Як держава, ми просто намагаємось створити умови для успішної діяльності інвесторів, у тому числі в туристичній галузі.
Наведу приклад. Десь високо в горах є зручні для гірськолижного катання схили, й інвестор готовий облаштувати там траси, побудувати готелі, підйомники та іншу необхідну інфраструктуру. Проте до того місця немає пристойної дороги (або й узагалі ніякої). Бізнес-план інвестора будівництва дороги не передбачає,
а без дороги розпочинати проект безглуздо. Тому нашим завданням (як держави, так і місцевої влади) є сприяння цьому інвесторові у тому, щоб дорогу до місця призначення таки було побудовано. В який спосіб це буде зроблено – визначається в кожному випадку окремо, наша ж задача – створити умови для того, щоб і дорогу було побудовано, і проект реалізувався. Оскіль¬ки такі проекти вигідні для всіх – і для інвесторів, і для держави.
Узагалі, в туристичній галузі спостерігається надзвичайно висока конкуренція не тільки між підприємцями чи послугами, але й між напрямками. Тобто, по суті, державами. Це стосується не тільки туристів, але й інвесторів. Бо для того, щоб інвестор вкладав свої гроші у ті чи інші проекти, недостатньо посміхнутися йому на тлі гарних краєвидів чи запросити його до грузинського ресторану. Інвестор має упевнитись у тому, що вкладені ним гроші повернуться до нього, і що він отримає від своєї інвестиції належний прибуток. А щоб його в цьому переконати, необхідно побудувати сучасні інститути, притаманні успішному суспільству: наприклад, простота й зрозумілість законодавства, зокрема, податкової системи, прозорість ухвалення рішень владними органами, можливість заперечити ті чи інші рішення влади або владнати суперечки з партнерами в незалежних судах, та багато чого іншого. Тільки за дотримання цих умов держава стане конкурентною на ринку інвестиції, у тому числі й до туристичної галузі.
Я вже сказав, що ми перебуваємо на початку цього шляху: побудова цивілізованого суспільства, зокрема, сучасної успішної економіки, займає не рік, не два і навіть не п'ять. Зрозуміло, щось нам вдалося створити швидше – сьогодні за деякими позиціями (легкість та прозорість ведення бізнесу, отримання дозволу на будівництво, реєстрація власності) Грузія обіймає топові місця у провідних рейтингах, таких, як звіти Всесвітнього банку. Але дещо доводиться будувати протягом тривалого часу, докладаючи великих зусиль, у тому числі й з боку держави. Так, зараз у Грузії триває реформа судочинства, прокуратури, пеніцетарної системи... Я вважаю, що підписання 27 червня Угоди про асоціацію в ЄС суттєво пришвидшить наш рух до цивілізованого суспільства.
Бог обдарував Грузію незчисленними природними багатствами: на невеликій території в 69 тис. кв. км. розташовані різноманітні природні зони – від високогір'я до субтропиків. В умовах високої конкуренції як держава, так і бізнес мають спільну мету – до кінця використовувати усі плюси та принади нашої держави: як у природному, як в історично-культурному, так і в етнографічному плані. Бо ні для кого не є секретом, що надбання грузинського народу, створені ним за багато століть, також є туристичними атракціями, а відтак підвищують рейтинг інвестиційної привабливості держави. Найголовніше в цьому плані – правильно ці принади презентувати. Чим ми, до речі, інтенсивно займаємось: наприклад, минулого року ми провели в Україні 4 презентації туристичних можливостей Грузії: в Києві, Дніпропетровську, Одесі та Львові. Зрозуміло, що презентаційну діяльність буде продовжено й цього року: нещодавня презентація в київському гранд-отелі «Фермон» тому яскравий приклад.
Підбиваючи підсумок, хотів би зазначити: Грузія інтенсивно просувається вперед. В нашій державі будуються автошляхи, залізничними магістралями курсують швидкісні потяги, здійснюється внутрішнє авіасполучення. Зрозуміло, що роботи ще вистачить багатьом і надовго. Наведу лише один приклад: у нашій державі протягом нетривалого часу з'явилася значна кількість брендових готелів. Ці готелі демонструють високі показники наповнюваності, однак для того, щоб турпотік до Грузії став насправді масовим, необхідна поява значної кількості дво- чи тризіркових готелів, пансіонів та хостелів, ціни в яких були б доступними для усіх без винятку категорій потенційних туристів, які бажають відвідати нашу країну. Ми поки що відчуваємо дефіцит таких об'єктів розміщення, але не сумніваюся, що за рахунок порозуміння між бізнесом та державою, шляхом державно-приватного партнерства за кілька років цю задачу буде вирішено. Бо повторюся: цей шлях – до успішного суспільства та сучасної конкурентної економіки – проходили до нас, тож історія свідчить, що саме він є єдино правильним, хоча й тернистим та нелегким. Проте наш народ вважає, що для Грузії немає іншої дороги... назад >>>
|
English