|
Крим, що потрапив в геополітичну бурю, дав непоганий шанс для розвитку тим курортним регіонам України, на які раніше мало хто звертав увагу. Чи зможуть курорти миколаївської та херсонської областей скористатися таким «подарунком долі», стане зрозуміло вже до кінця року Рекреаційна комора
Загальна довжина чорноморського узбережжя Миколаївської та Херсонської областей становить близько 300 км. Щоправда, море між областями поділене нерівномірно – більшість курортів розташовані на території Херсонської області, тому традиційно тут рекреаційному комплексу приділялося більше уваги, ніж у сусідній «корабельній» Миколаївській. Утім, зараз миколаївці досить активно зайнялися розвитком своїх рекреаційних можливостей та намагаються запропонувати відпочивальникам новий рівень комфорту, а також новий підхід до відпочинку.
Всього в літньому сезоні 2014 року в цих областях очікують збільшення туристичного по¬току на рівні 20-30%. Причиною зростання називають анексію Криму та, як наслідок, переорієнтацію потоку відпочиваю¬чих на вітчизняні оздоровниці. Зокрема, в Херсонській області прогнозують до 2,6 млн туристів (за даними моніторингу, який проводився в регіоні, минулого року його курорти збільшили турпотік на 70% порівняно з 2012 роком – до 2,056 млн туристів). Офіційні очікування Миколаївської області є значно нижчими – всього 300 тис. відпочиваючих. Та, за оцінками експертів, реально ця цифра є значно більшою за рахунок тих туристів, які мешкають у приватних пансіонатах або на «квартирах», відтак не піддаються прямим методам обліку. В профільних департаментах і
структурах Миколаївської області прямо визнають, що даних про реальну кількість відпочиваючих за 2013 ніхто не збирав. Бізнес зацікавився інфраструктурою
Величезною проблемою для рекреаційного комплексу Півдня України є якість інфраструктури – від стану доріг та регулярності вивезення сміття, до торгових точок та підприємств громадського харчування. Розвитку інфраструктури тут багато років ніхто не приділяв особливої уваги. Місцева влада не мала на це коштів, а місцевий бізнес не обтяжував себе такими питаннями, адже на якісну інфраструктуру не було попиту – основний «контингент» відпочиваючих складали ті, кому «грошей навіть на Крим не вистачило». При цьому, на відміну відколишньої АРК, туризм на Півдні України не відносився до пріоритетних напрямків розвитку, тож ніякої програмної підтримки з боку чиновників не мав.
Утім, 2014 року в цьому питанні стався справжній прорив – бізнесмени об'єдналися й запропонували свою допомогу місцевій владі у питаннях інфраструктури. У Херсонській області була створена Туристична асоціація Півдня України, у Миколаївській області працює Асоціація туристичного та оздоровчого бізнесу «Відродження», до якої увійшли представники близько 60% курортного бізнесу.
Представник цієї асоціації Тетяна Квасняк відзначає, що завдяки такому об'єднанню, зокрема, на курортах Коблево й Рибаківка вдалося вирішити проблему вивезення сміття та катастрофічного стану доріг. «Ми об'єдналися задля вирі-шення питань розвитку інфра¬структури, прибирання сміття, ремонту доріг, доступу на пляжі та інших питань. У місцевої вла¬ди не вистачає для цього коштів, але ми розуміємо, що розвиток курорту залежить не тільки від того, які умови запропонують в пансіонаті або в готелі, але й від того, що буде за їхньою територією», – наголошує вона.
Крім того, сьогодні на ку¬рортах Миколаївської області актуалізовалася проблема, на яку ще рік тому ніхто не звертав уваги. А саме, занедбані бази відпочинку. Серед них трапля¬ються як уже приватизовані, так і все ще відомчі. У найжах-ливому стані перебувають бази, які до цієї пори знаходяться на балансі державних підприємств. За словами Володимира Требухи, голови Березанської райдержадміністрації Миколаївської області, на території якої розташовані Коблево, Рибаківка і 20 км пляжів, і яка може прийняти до 20 тис. відпочиваючих на добу, місцева влада сьогодні працює над вирішенням цих проблем. «Ми намагаємося знаходити власників таких об'єктів, і просимо їх займатися своїми базами, щоб посеред курортної зони не було «мертвих» об'єктів. Деякі власники розуміють нас і йдуть назустріч», – каже він. Утім, влада розуміє, що не кожен
власник об'єкта сьогодні здатний подбати про свою власність, тож в області всерйоз налаштовуються на проведення інвестиційних конкурсів і шукають механізми виставлення на них «безгоспних» пансіонатів.
Ще однією проблемою, яку досить успішно вирішує тандем бізнесу та місцевої влади на курортах Миколаївській області, є доступ до води та стан пляжів. В.Требуха стверджує, що ще минулого року туристи висловлювали незадоволення станом берегової смуги та її хаотичною забудовою, тому владі довелося провести досить жорстку «роз'яснювальну» роботу. «Ми вимагаємо від бізнесу не займати берегову смугу. Жоден пляж у нас не є платним, – говорить він. – Так, у минулі роки близько 3,5 км пляжів на узбережжі були огороджені парканом, а за їх відвідування стягалися гроші. Ми відправляли запити до губернатора, у результаті пляжі зробили безкоштовними. Крім того, нам вдалося призупинити ряд рішень про виділення землі в прибережній смузі». Так само намагаються на курорті прибрати з пляжів стихійну торгівлю і впорядкувати заклади харчування. Оздоровлення не в пріоритеті
Практично неохопленим напрямком для курортів Миколаївської та Херсонської областей є рекреаційна галузь. На відміну від своїх недавніх кримських конкурентів, у південних областях майже не реалізуються проекти із залучення інвестицій саме в цей сегмент. І якщо на чорноморському узбережжі Херсонщини санаторії, що дісталися від Радянського Союзу, ще функціонують, до того ж їх досить багато, то в Миколаївській області таких об'єктів – лічені одиниці. При цьому, за словами представників структур, які займаються залученням інвестицій у галузь, є і гроші інвесторів для розвитку санаторіїв й оздоровчих баз, і попит на такі послуги. Однак розвитку галузі заважає небажання сьогоднішніх власників змінювати наявні механізми й домовлятися з потенційними партнерами.
Більше того, в об'єктах розміщення, які сьогодні вже розвиваються в прибережних селищах, оздоровчі послуги навіть у вигляді мінімального SPA-комплексу з масажем і душем Шарко перспективними не вважають. Навіть найуспішніші пансіонати, які вкладають кошти в благоустрій території та реконструкцію номерного фонду, поки не бачать такої необхідності.
У цьому питанні місцева влада є більш прогресивною: вона пропонує бізнесу цілу низку інвестиційних проектів, зокрема, проект розвитку бальнеологічного курорту в Миколаївській області, взяти участь в якому вже висловили готовність декілька фінансових структур. Більше різних туристів
Говорити про повноцінний та комплексний розвиток курортологічного та бальнеологічного потенціалу південних областей поки що рано. Однак у регіоні вже замислюються і про продовження сезону, який тут ще коротший, ніж у Криму, та й про створення якісних рекреаційних послуг.
Підштовхнути до цього кроку може досить складна ситуація на курортах, яка, незважаючи на райдужні прогнози, склалася на початку літа 2014 року. Як виявилося, українці не поїхали на відпочинок не тільки до Криму, вони взагалі не поїхали на море. За оцінками власників пансіонатів та готелів, і в Миколаївській, і в Херсонській областях станом на початок червня кількість відпочиваючих була суттєво меншою, ніж у той-таки період минулого року. При цьому курорти недорахувалися не тільки індивідуальних туристів, а й колективних організованих груп – значний потік відпо-чиваючих на самому початку сезону традиційно формувався за рахунок різного роду конференцій, семінарів, тренінгів та спортивних зборів. Багато баз розміщення мали на початок сезону «постійних клієнтів», але цього року величезну кількість заходів, які дозволяли пансіонатам запуститися в травні-червні,
було скасовано, тож власники пансіонатів та рекреаційних комплексів задумалися про те, щоб почати залучати більш широку номенклатуру клієнтів. Вони розширюють свій бізнес, вкладаючи кошти як у номерний фонд, так і в надання відпочивальникам комплексних послуг та екскурсійного обслуговування, послуг для відпочиваючих.
Так, наприклад, у Скадовську інвестор міського парку розваг вклав кошти у придбання та реконструкцію пансіонату, який почне працювати вже в наступному сезоні. Власники баз відпочинку та пансіонатів розвивають екскурсійні програми, пропонуючи досить екзотичні для українського ринку розваги, наприклад, прогулянки ландшафтними парками або заповідними островами.
Утім, щоб досягти успіху в цих напрямах і дати поштовх розвитку рекреаційного потенціалу, південним регіонам потрібно пам'ятати про головне правило успішного курорту: якість життя господарів залежить від задоволеності туристів. Якщо Миколаївська та Херсонська області зможуть уникнути класичного «совкового» ставлення до відпочивальників, яке можна висловити презирливою фразою «понаїхали тут», регіон зможе залучити не тільки масових туристів, а й більш вигідних та платоспроможних, але й більш вимогливих гостей.
Олександр ЛІЄВ, експерт туристичної галузі, екс-міністр туризму АР Крим:
Щоб зробити короткий пляжний сезон довшим, необхідно позиціонувати курорт з точки зору санаторно-курортного лікування та оздоровлення. Це те, що нам вдалося просунути в Криму за останні роки. Ми чітко розставили акцен¬ти, що Крим - це не пляж, тому, що пляжний сезон дуже короткий.
Пляжний туризм в Україні має дуже туманну перспективу. А ось санаторно-курортне лікування в Україні - це вид туризму, який має шанс реалізуватися по-новому, тому що у всьому світі населення старіє, тож перед суспільством постає глобальне завдання: якомога довше зберігати працездатний стан. А зберігати та відновлювати працездатність дозволяє саме санаторно-курортне лікування. До того ж в Україні є ефективна практика санаторно-курортного оздоровлення, підкріплена великою кількістю грамотних та кваліфікованих лікарів. У принципі, санаторно-курортне лікування тільки зараз набуває свого значення, і на нього є непоганий попит. Тому моя порада цим регіонам: максимально вкладатися в дослідження своїх лікувальних можливостей і факторів. Якщо такі природні можливості є, то їх потрібно використовувати.
Крім того, щоб зрушити з мертвої точки розвиток курортів, потрібні зміни законодавста про курорти, а також державна програма розвитку міст-курортів. Сьогодні, щоб стати містом-курортом, потрібно зробити так, щоб міста були зацікавлені в цьому статусі. На жаль, чинні правила є такими, що в Україні статус «міста-курорту» додає лише багато клопоту.
Володимир САЛЬДО, депутат Верховної Ради:
На відпочинку людям цікаво не тільки на пляжі валятися та засмагати, а й десь щось подивитися. Тому місцева влада, а також підприємці, до цього підключаються, розробляють туристичні маршрути.
Головне, що потрібно сучасному туристу, це можливість відпочивати цивілізовано, тому треба приділяти уваги розвитку системи готелів. Є програма розвитку готельного бізнесу Херсонщини, до якої увійшли Скадовськ, Херсон, Залізний порт. Є й програма розвитку туристичної галузі Херсонської області, яка затверджена Херсонською облрадою. Та час спливає, тому ці програми потрібно коригувати задля підвищення інвестиційної привабливості.
Зараз ми вивчаємо питання про розробку законопроекту, який би дав поштовх розвитку туристичного потенціалу південних регіонів України. Ми збираємо інформацію, яким чином вдалося створити сприятливий інвестиційний клімат на середземноморському узбережжі Туреччини, щоб залучити туди інвесторів. Держава може побудувати дороги, водогони, каналізацію, організувати вивіз сміття, а інвестор повинен в ці умови зайти і будувати готелі. Можливо, щоб це відбулося, потрібно створити спеціальну територію в Херсонській області, в межах якої надати податкові пільги вздовж узбережжя. Для цього потрібно внести зміни в 25 законів, у тому числі до Водного кодексу, який сьогодні обмежує можливості освоєння прибережної зони. Зарубіжний досвід показує, що будівництво з певними обмеженнями в прибережній зоні можливе, але пляжі повинні залишатися у комунальній або державній власності. У нас поки в законодавстві є з цього приводу однозначна заборона, яку тим не менш всі порушують.
назад >>>
|
English