Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:

Кінець червня «порадував» вітчизняну туристичну галузь черговою катастрофою: знову українських туристів, що скористались послугами одного з туроператорів, виселяють з готелів – цього разу в Болгарії та Туреччині, знову деякі з них не можуть вилетіти додому, а дехто, сплативши гроші, просто не зміг вилетіти чи виїхати до місця призначення. Як і колись, директор туроператора зник у невідомому напрямку, офісні телефони не відповідають, агенти ж, що продали тури, справно перерахували кошти туроператору, проте до провайдерів туристичних і транспортних послуг вони так і не дійшли... Цього разу така історія трапилась із туроператором «Ільтур» – компанією, що, за словами деяких агентів, «виринула нізвідки» та стала пропонувати турпродукт на турецькому й болгарському напрямках за надзвичайно привабливими цінами.
27 червня, у день підписання Угоди про асоціацію України та ЄС та закінчення режиму припинення вогню з боку українських силовиків на Донбасі, в Києві відбулась прес-конференція Асоціації лідерів туристичного бізнесу України, присвячена темі банкрутства туроператора «Ільтур» та шляхам порятунку українських туристів, що потрапили у скрутне становище в Туреччині та Болгарії.
На початку заходу президент АЛТУ Олександр Новіковський ознайомив журналістів із ситуацією, що склалася на вітчизняному ринку туристичних послуг щодо забезпечення прав туристів на отримання сплаченого раніше відпочинку, а партнерів по туристичному ланцюжку – на оплату наданих туристам чи партнерам послуг. За його словами, протягом тривалого часу в цій царині нічого не змінилося: туристи в більшості випадків як купували нічим не забезпечені тури, так і купують їх сьогодні, потрапляючи час від часу в халепу, подібну до сьогоднішньої. Так, че-рез раптове припинення діяльності компанії «Ільтур» у «підвішеному стані» виявилось кілька сотень туристів – як в Україні, так і за її межами: когось виселили з готелю, хтось не зміг повернутися додому, а дехто просто не зміг виїхати до місця відпочинку.
За словами представників АЛТУ, саме вони першими прийшли на допомогу постраждалим туристам: туроператор «Тез Тур» заопікувався нашими співвітчизниками, які потрапили у халепу в Туреччині, а «Відерштраль» допоміг повернутися додому тим, хто «застряг» у Болгарії. Керівники цих туристичних компаній, які були присутні на прес-конференції, запевняли, що надали допомогу постраждалим співвітчизникам виключно з почуття громадянського обов'язку, вклавши для цього свої власні кошти та доклавши певних зусиль.
Крім того, очільники АЛТУ оголосили про організацію та початок дії Координаційного центру з питань допомоги українським туристам. За словами пана Новіковського, ця структура засновується на волонтерських засадах, діятиме вона постійно, оскільки в нинішній ситуації ймовірність подібних до «Ільтурівського» банкрутства (чи шахрайства?) є досить відчутною. Відтак, новоутворена структура у подальшому координуватиме дії тих, хто згодиться допомогти майбутнім постраждалим. Утім, новоутворений Координаційний центр уже сьогодні допомагає клієнтам «Ільтуру», які «застрягли» за кордоном.
Допомога постраждалим – справа, зрозуміло, шляхетна. От тільки чомусь присутніх на конференції не відпускало враження, що як АЛТУ в цілому, так і представлені компанії як члени цієї професійної асоціації вирішили добряче на чужій біді попіаритися. Інакше важко зрозуміти, чому на заході були відсутні представники посольства Болгарії, МЗС України, страхових компаній, авіакомпаній та, врешті-решт, Держагенції з питань курортів та туризму – іншими словами, усіх організацій, які в той чи інший спосіб є, чи мали б бути причетними до порятунку «завислих» за кордоном туристів (утім, хай це залишається на совісті нової прес-служби АЛТУ, яка у такий спосіб продемонструвала рівень свого професіоналізму). Також не дуже зрозуміло, чому присутні так часто й недореч¬но згадували, як вони брали участь в усіх подібних випадках, як-от банкрутство туроператорів Karya Tour чи «Проланд». Цілком зрозуміло, що вивезення постраждалих українських туристів двома туроператорами, чиї керівники були присутні на прес-конференції, здійснювалось переважно за допомогою недопроданих блоків, тобто порожніх крісел в літаках чи в автобусах, а тимчасове розселення в готелях – за рахунок законтрактованих, але непроданих номерів. Тож цілком обґрунтованим виглядало запитання кореспондента УТ: чи збираються туроператори, які надавали допомогу своїм співвітчизникам, ініціювати розслідування діяльності оператора «Ільтур» компетентними органами? Або виставляти регресні судові позови до нього? Адже ані «Тез Тур», ані «Відерштраль» не є благодійними організаціями, їхньою основною та кінцевою метою є отримання прибутку. Відтак хтось має повернути туропера¬торам витрачені на рятувальну операцію кошти?
Цікаво також, що у своєму досить-таки емоційному виступі директор компанії «Тез Тур Україна» Аркадій Маслов за-значив, що частина відповідальності за страждання туристів, що потрапили в біду, лягає й на туристичних агентів, які продавали невідомо що від невідомо кого. Таким чином, у присутніх одразу виникло запитання, чи існують якісь юридичні підстави для виставлення претензій агентам, які продавали нічим не забезпечені тури. Кореспондент УТ поставив це питання президенту АЛТУ Олександрові Новіковському. Останній, утім, вважає, що відповідальність агентів у цих випадках може бути лише моральною, проте у жодному разі не юридичною. Після чого нагадав про те, що АЛТУ вже багато років як запровадила недержавну систему сертифікації туристичних агенцій, завдяки якій клієнти таких агенцій мають захист від подібних ситуацій, та закликав агентів долучатися до цієї програми, яка носить назву «Знак якості АЛТУ». Знов став відчуватися присмак піару...
Тим часом, незважаючи на усі ці не дуже зручні питання, на прес-конференції було озвучено правильні та актуальні посилання: сьогодні, як і 20 років тому, український турист, купуючи туроператорський продукт, практично нічим не захищений. Банківська гарантія на 20 тисяч євро, яка є умовою оформлення туроператорської ліцензії, таку роль відігравати не може, оскільки відсутні механізми залучення цих коштів у випадку припинення діяльності туроперато-ра. Страхування ж відповідальності туроператора перед партнерами та клієнтами є справою добровільною, тому в більшості випадків не використовується.
Отже, висновок, який можна зробити за результатами прес-конференції, новим не назвеш, проте актуальності він не втратив: необхідно якнайскоріше розробити й запровадити дієвий механізм захисту туристів від подібних випадків. Інакше громаді (АЛТУ, дипломатам чи іншим структурам) і надалі доведеться рятувати українських туристів...

назад >>>