|
Незважаючи на украй несприятливі умови, діяльність турагента чи туроператора може й сьогодні бути прибутковою. Зокрема, стабільні прибутки може приносити внутрішній екскурсійний туризм – не в останню чергу за рахунок зменшення купівельної спроможності громадян України внаслідок різкого знецінення гривні на початку року. Проте це можливо лише за умов іноваційного розвитку туристичного продукту.
Таке пояснення є цілком зрозумілим: адже кожний турист, відправляючись у мандрівку просторами рідного краю, прагне дізнатися та побачити щось нове. Або, принаймні, отримати нову інтерпретацію вже відомих йому фактів. У такий спосіб, успіх туроператора внутрішнього туризму та/або екскурсійного бюро складається із вдалої комбінації пізнавальних програм із іноваційними практиками гідів, знайомства з місцевою кухнею, відпочинку та/або розваг у поєднанні з транспортним сполученням та (можливо) розміщенням у місцевих пансіонатах, базах відпочинку чи навіть наметових таборах.
Для прикладу розглянемо екскурсійний маршрут під умовною назвою «Тарасовими шляхами», що його наприкінці літа випустив на «обкатку» київський туроператор «Орнамент України». У презентаційному варіанті маршрут було організовано як одноденний. Він включав у себе вранішній виїзд з Києва, переїзд до Переяслава-Хмельницького, екскурсію музеєм «Заповіту» Тараса Шевченка, екскурсію переяславським скансеном (Музеєм народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини), переїзд до Канева та відвідання музею Тараса Шевченка та могили поета, а також Успенського собору. Тривалість усієї програми складала близько 12 годин.
На перший погляд, нічого іноваційного в такому маршруті немає: усі три перераховані атракції є досить «наїзженими» вітчизняними екскурсійними бюро. Проте на українському ринку досі немає такого поєднання цих атракцій в одному маршруті – саме в цьому й полягає його іноваційність.
Далі у статті ми наведемо коротку характеристику кожної з названих туристичних атракцій, а також, на прохання директора туроператора «Орнамент України» Олени Казьміної, висловимо деякі припущення щодо розвитку та вдосконалення маршруту. Музей «Заповіту» Тараса Шевченка
Туристична привабливість цього музею формується за рахунок вельми цікавої експозиції, що містить значну кількість артефак¬тів, пов'язаних як із життям та творчістю Кобзаря, так і з іншими видатними співвітчизниками. Наприклад, в музеї експонується автентична шабля Богдана Хмельницького, один із нечисленних прижиттєвих портретів гетьмана та багато інших раритетних експонатів. Сам музей розміщено в садибі середини ХІХ століття (тобто Шевченківських часів), а його інтер'єри ретельно відновлено відповідно до тодішнього способу життя.
Утім, є в музеї й недоліки. А саме, рівень тамтешніх екскурсоводів далекий від ідеального – при проведенні екскурсій гіди досі використовують штампи радянської доби, в маркуванні та датуванні експонатів трапляються досить-таки прикрі помилки. Крім того, не містить жодного сенсу заборона фотографування в музеї.
Отже, для створення повноцінного продукту на базі музею «Заповіту» Тараса Шевченка необхідна співпраця туроператора із місцевим управлінням культури з метою підвищення кваліфікації місцевих гідів. Також варто провести переговори з метою встановлення спеціального режиму фотографування всередині музею (наприклад, за додаткову плату та без використання спалаху). Оптимальний час на відвідання цього музею – 1.5 години. Переяславський скансен
Площа цього музею складає 24 га, що більше, ніж у київсько¬го аналога. Експозиція включає як археологічні знахідки (наприклад, реконструйовані помешкання мисливців на мамонтів, скіфські та половецькі кам'яні скульптури, житло часів Київської Русі), так й автентичні будівлі різноманітного при¬значення, перевезені до музею з різних куточків Середньої Наддніпрянщини, тобто Центральної України. Своєрідною інновацією Переяславського скансену є наявність внутрішніх тематичних музеїв, як-от Музей хліба та хліборобства, поштова станція середини ХІХ століття,
Музей сухопутного народного транспорту чи Музей видатного українського інженера та винахідника Миколи Бернадоса. Для звичайних відвідувачів вхід до цих музеїв платний (вартість квитка складає 2-3 грн). Крім того, на території скансену працюють підприємці, що надають відвідувачам різноманітні послуги (в основном продають їжу та напої досить-таки високої якості та за незвично низькими цінами). Що, у свою чергу, дає змогу організувати харчування туристів за кейтеринго-вою схемою.
Отже, на наш погляд, оптимальний час перебування в Переяславському скансені для туристичної групи – 3-4 години, включаючи час на обід. Для організованих груп програма має формуватися за принципом «усе включено» (тобто відвідування внутрішніх музеїв + екскурсійне обслуговування + іноваційні розваги на кшталт катання на возі, запряженому волами – це можна поєднати з оглядовою екскурсією музеєм + харчування). Шевченкова гора
Для відвідання меморіального комплексу (музей + хата сторожа + могила) знадобиться близько 2-х годин. Враховуючи те, що сам музей та хата сторожа зачиняються досить-таки рано, при заїзді груп необхідно провести переговори з керівництвом комплексу про продовження роботи об'єктів. Зважаючи на надзвичайно привабливий краєвид, що відкривається з Тарасової гори, необхідно передбачити вільний час, який туристи зможуть використати на власний розсуд (фотографування, покладання квітів до пам'ятника Кобзареві тощо).
З транспортної точки зору, існує можливість заїзду автобуса на вершину Шевченкової гори. Однак практика показує, що значна кількість туристів бажають піднятися на гору самостійно, по сходах. У такому випадку варто спочатку під'їжджати автобусом до підніжжя гори, а тих туристів, хто не може чи не бажає підніматися самостійно, завезти на вершину. Оскільки Тарасові сходи після реконструкції самі по собі є туристичною атрак¬цією, групі варто запропонувати спуститися самостійно до підніжжя гори, де їх зустріне автобус. У такий спосіб збільшується пробіг туристичного транспорту, а відтак і собівартість туру, проте цей чинник компенсується збільшенням привабливості продукту завдяки вибору, що з'являється у туристів.
Літньої пори, коли тривалість світлового дня є порівняно великою, на зворотньому шляху можна передбачити заїзд до Успенського собору в Каневі – храму, який зберігся з княжої доби.
Після закінчення екскурсійної програми можна організувати вечерю у фольклорному стили в одному з ресторанів на трасі Канів – Ржищів – Київ. Опції та висновки
У теплу пору року раціональним буде представлення на ринку дводенного варіанту туру: з ночівлею в одному з пансіонатів на Дніпрі чи наметовому містечку, пляжним відпочинком та водними розвагами в акваторії (риболовля, катання на човнах та/чи катамаранах, водний кайтеринг тощо), приготуванням рибальської юшки та поверненням до Києва увечері. Комбінація одноденного та дводенного турів (частина групи, що виїхала в суботу, повертається додому, частина – залишається на ночівлю, у той час як туристи, що виїхали в тур у неділю, обслуговуються за одноденною програмою) також зможе підвщити туристичну привабливість програми, а відтак забезпечити ширший вибір пропозицій для клієнтів та, відповідно, прибуток туроператорові. Утім, такий каскадний тур вимагатиме більшого пробігу транспорту, відтак його раціонально запроваджувати лише при появі стабільного попиту на базовий, тобто одноденний, тур. Наприклад, у вигляді опційного його розширення. назад >>>
|
English