|
Іван ЛІПТУГА, президент. Асоціації туризму Одеси
Сезонність притаманна різним галузям економіки, від сільського господарства до важкої промисловості. Туризм у цьому плані залежить від фактора сезонності більше за багатьох інших, оскільки відпочинок та подорожі прив'язані до сприятливих періодів для їх здійснення. Тому не можна сказати, що сезонність має відношення тільки до певних регіонів або курортів. Поділ на високий та низький сезон присутній всюди, до того ж часто залежить не тільки від кліматичних або погодних умов.
Відтак до фактору сезонності необхідно ставиться спокійно, як до факту, а не як до проблеми. При правильній стратегії та чіткому плануванні розвитку галузі туризму в конкретному регіоні, сезонність може і має бути ви-користана з користю й найменшими негативними наслідками для галузі та регіону в цілому. Причини піків і спадів у туризмі в різні періоди року можна умовно розділити на природні та інституційні. До природних відносяться сезонні й кліматичні зміни, до інституційних – різні чинники економічного, культурного чи соціального характеру: свята й релігійні традиції, шкільні канікули та періоди відпусток, олімпіади та спортивні змагання, періоди розпродажів, різні фестивалі, форуми та мега-події.
Враховуючи стійке зростання міжнародного туризму в останні десятиліття та збереження такої тенденції у наближчі 20-30 років, є всі підстави очікувати розвиток інфраструктури та сфери послуг, пов'язаних із гостинністю, в'їзним туризмом та рекреацією. До 2030 року глобальний турпотік має досягти майже 2 млрд. осіб на рік – при збереженні вказаної тенденції. Відтак інвестиції в інфраструктурні зміни, збільшення зайнятості у сфері туризму, безсумнівно вплинуть на ставлення до сезонності, зажадавши системнішої та якіснішої експлуатації туристичних та рекреаційних об'єктів, адаптації та диверсифікацій міст і регіонів.
Для того, щоб знизити рівень негативних наслідків сезонності та, навпаки, використовувати низький сезон з користю, необхідно розглядати кожну конкретну дестинацию окремо й виявляти позитивні моменти в її маркетинговому плануванні та управлінні. Так, наприклад, до позитивних сторін низького сезону можна віднести:
• Відновлення природних ресурсів, які в пік туристичного сезону активно експлуатуються;
• Приділення більшої уваги питанням та проблемам місцевих жителів;
• Здійснення відновлювальних та будівельних робіт, які неможливо проводити в пікові періоди, спорудження нових інфраструктурних об'єктів. Асоціація туризму Одеси вирішила відповісти для себе на питання, пов'язані з черговим «несподіваним» приходом зими та зменшенням туристичного потоку, який цього року не тішив. На загальних зборах туристичної громадськості було вироблено маркетингові заходи, які ляжуть в основу туристичної стратегії регіону Великої Одеси.
Головними напрямками зниження впливу сезонності було визначено наступні:
• Подовження основного сезону з початку квітня по кінець жовтня;
• Диверсифікація на туристичному ринку, розробка нових продуктів;
• Використання цінової диференціації та податкових пільг протягом низького сезону;
• Розвиток подієвого та фестивального туризму, залучення більшої кількості конференцій, форумів та виставок;
• Акцент на внутрішній туризм у низький сезон, організація проведення зимового відпочинку, канікул і відпусток;
• Маркетингове посилення просування єдиного календаря подій – «Одеса 365»;
• Рекламні та PR-кампанії «Зима в Одесі», «Cool in Odessa» та подібних. назад >>>
|
English