|
Ситуація, в якій вже близько року живе Україна (а відтак і ми як її громадяни), якнайкраще ілюструє давню максиму: під час кризи люди забувають про розбіжності та гуртуються навколо простої, усім зрозумілої ідеї. У нашому випадку такою ідеєю є побудова могутньої, заможної, насправді незалежної держави, у якій було б не соромно мешкати, яка врешті-решт стала б зручною домівкою для всіх її мешканців, незалежно від мови спілкування, національності, віросповідання, кольору шкіри чи навіть сексуальної орієнтації. Держави, громадянин якої може здійснювати реальний вплив на її механізми, який має реальні інструменти громадського контролю над процесами на всіх рівнях – аж до міжнародного. Саме за це боролися люди на Майдані, саме такі цінності захищають сьогодні бійці на Сході, відбиваючи зазіхання хоч і конаючої, але все ще зухвалої й агресивної імперії.
Зрозуміло, що й туристична галузь долучилася до формування нової свідомості співгромадян та української політичної нації. Попри скрутне становище (адже туризм під час війни та економічної кризи страждає чи не найсильніше), туристичні компанії допомагають бійцям, що захищають незалежність України в АТО, беруть участь у різноманітних громадських ініціативах та рухах, а також намагаються реагувати на виклики часу.
Один з таких викликів – це бажання українців, що перебувають за межами нашої держави, на повний голос заявити про свою національність та громадянство, а в деяких випадках і домогтися реалізації своїх прав називатися українцями. Адже не секрет, що й досі наших співгромадян де-не-де за кордоном вважають «росіянами»... Якщо кілька років тому це ще терпіли (через псевдотолерантність, чи з яких інших причин), то сьогодні таке ставлення для наших співгромадян є неприйнятним.
Відповідаючи на подібні потреби, в середині літа журнал «Український туризм» та газета «День» започаткували громадську ініціативу, яку найкраще характеризує рядок із вірша видатного українського поета Павла Тичини: «Хай чують по світу: а хто ми такії!» Власне кажучи, цими словами організатори й вирішили назвати ініціативу.
У її рамках було здійснено кілька заходів: проведено кілька зустрічей з туроператорами й агентами у форматі круглих столів та дискусійних клубів, ініціатори акції власним коштом виготовили зразки української символіки (Державні прапори України різних розмірів) та передали їх туроператорам, які побажали приєднатися до ініціати¬ви, а також розробили та, знову ж таки, виготовили власним коштом бланки заяви від імені туристів з вимогою включити в меню супутникового мовлення у готелях українські телеканали. Текст заяви викладено українською та англійською мовами, а сам бланк містить технічні параметри деяких вітчизняних телеканалів для їхнього підключення та налаштування прийому за кордоном. У серпні 2014 року на вулицях Києва й Одеси було розміщено бігборди з назвою громадської ініціативи та інформацією про неї. Також було підписано багатосторонній Меморандум про співпрацю між редакцією УТ, Національною телерадіокомпанією, туроператорами та агентськими мережами.
Варто зазначити, що така ініціатива виявилася в українському суспільстві затребуваною: до неї охоче долучилися більшість вітчизняних туроператорів, що працюють на ринку виїзного туризму. Їхні представники приходили на зустрічі та охоче ділилися своїм досвідом. Ці компанії відгукнулися на заклик УТ фотографуватися або ж робити відеосюжети з українськими прапорами, зображенням Малого Державного Герба України (Тризуба святого Володимира) та іншою українською символікою та всіляко поширювати їх у світі (наприклад, виставляти ці фото й відео в соціальних мережах, ділитися ними з друзями та знайомими або ж надсилати їх до редакції УТ). Більше того, деякі туроператори самі, за власною ініціативою, почали розповсюджувати серед своїх туристів та партнерів українську символіку, вводити в екскурсійні програми українознавчі сюжети і т.п. Так само не може не тішити, що інформацію про громадську ініціативу в туристичній галузі підтримали провідні українські ЗМІ, зокрема, «5 канал», УТР, газета «Факти»...
Утім, наша ініціатива викликала в певних колах несприйняття й відвертий спротив. Наприклад, ми «удостоїлися» уваги «самого» телеканалу «Росія 1», навіть більше – про нашу ініціативу згадали в тамтешній програмі новин, які, подейкують, переглядає сам Путін. Зрозуміло, що російські новини намагалися подати інформацію про нашу ініці-ативу в іронічно-принизливому аспекті, проте в реальності глядачам (принаймні, українським) було очевидно, що ідеологічний відділ путінської адміністрації – реальний власник та замовник останкінських «теленовин» – неабияк роздратований піднесенням національної свідомості українців та її демонстрацією в усьому світі. Непрямим доказом такої реакції стала й активність «ватних» інтернет-тролів на тему української туристичної ініціативи, що різко зросла після виходу сюжету в російських «новинах».
Проте така реакція з ворожого боку переконала нас у тому, що надання проблемі ідентифікації українських туристів за межами нашої держави широкого розголосу у світі є цілком правильним кроком, спрямованим на підвищення громадянської свідомості представників новонародженої української політичної нації. Отже, ми й надалі – разом з туристичним бізнесом – інформуватимемо громадян України про їхні права, зокрема на ідентифікацію та самоідентифікацію. Врешті-решт, незважаючи на спротив зовнішнього ворога та місцевих колаборантів, мрія Павла Тичини сьогодні реалізується. Адже у світі таки почули про Україну! Так, закордонні готелі та інші інфраструктурні об'єкти все частіше наймають україномовний персонал та на своїх сайтах і в системах бронювання підкреслюють, що їхні туристи можуть отримати послуги й українською мовою... До нас доходить інформація, що деякі закордонні екскурсійні бюро все частіше відокремлюють російські групи від українських, а до своїх програм долучають українознавчу інформацію...
Звичайно, ми зараз перебуваємо лише на самісінькому початку тривалого та складного шляху. Та немає сумніву, що, пройшовши його до кінця, ми прийдемо до того, чого прагнуло не одне покоління українців: до квітучої, сильної та потужної держави, громадянством якої можна буде пишатися. назад >>>
|
English