|
Подорожі та відпочинок на курортах Далекого Сходу та Південно-Східної Азії завжди користуються попитом серед мешканців Європи, а відтак і України. Для цього існує багато причин: порівняно невисокі ціни на послуги тамтешньої інфраструктури при здебільшого високій якості, самобутня, не схожа на європейську культура народів, які мешкають у тих регіонах, екзотична природа, специфічний клімат, кухня та багато інших чинників. Зауважимо, однак, що фактором обмеження туристичних потоків до описаних нами регіонів є авіаційне сполучення: у силу своїй віддаленості від Європи воно є далекомагістральним, відповідно, вартість авіаквитків складає 70-80% у сумарній вартості відпочинку.
Саме тому для туристичного агента, та й оператора, який працює на азійських та далекосхідних напрямках, визначальним є філігранне володіння методами оптимізації складання авіаційних маршрутів. Іншими словами, оперативним пошуком оптимального для конкретного клієнта варіанту перельоту до місця призначення. У цій статті ми спробуємо навести кілька прикладів такого підходу до ор¬ганізації трансконтинентальних перельотів з точки зору заоща¬дження коштів клієнта. Різноманітні шляхи на Схід
У більшості випадків, коли йдеться про відпочинок у Південно-Східній Азії, мова в туристів (та й агентів) заходить про Таїланд. Цей напрямок є досить «розкрученим» з рекламно-іміджевого боку та «обкатаним» у плані туристичної логістики – як трансконтинентальних перельотів, так і наземної логістики у країні перебування. Саме тому один з небагатьох далекоманістральних маршрутів, який здійснюється із України авіакомпанією МАУ, кінцевим пунктом має столицю Королівства Таїланд – місто Бангкок. Звідти вже здійснюється внутрішня логістика турпотоків – або внутрішніми авіалініями, або залізницями, які в Таїланді розвинені досить-таки непогано, або ж автобусами чи водним транспортом. Спроби альтернативної трансконтинентальної логістики (наприклад, організації авіарейсів до провінції Крабі, розташованій на крайньому півдні Таїланду та, відповідно, на поблизу кордону з Малайзією) в Україні хоча й здійснювались (наприклад, російським туроператором «Бібліо Глобус» у співпраці з авіакомпанію «Трансаеро» через Москву), але успіху не мали.
Зауважимо, однак, що попри переваги відпочинку саме в Таїланді, цьому напрямку притаманні й деякі недоліки. Перший з них – це візовий режим: незважаючи на те, що тайська віза оформлюється за фактом прибуття, все ж таки візовий режим накладає на туристів певні обмеження. Так, віза, оформлена в аеропорту, дійсна лише 15 днів та не підлягає пролонгації.
Таке обмеження досить-таки легко обходиться за допомогою виїзду до третьої країни (тієї ж Малайзії, або, наприклад. Камбоджі), проте додає клопоту й витрат як туристові, так і туро-ператорові.
Ще один недолік Таїланду як напрямку – так зване «повзуча» русифікація. Іншими словами, через великі туристичні потоки тих-таки росіян місцева туристична інфраструктура підлаштовується під вимоги цієї категорії туристів: ціни зростають, номенклатура послуг змінюється, що далеко не завжди надихне туристів із України чи, наприклад, Польщі.
Утім, з точки зору як пляжного, як пізнавально-екскурсійного туризму, так і для деяких інших його видів, для Таїланда в регіоні Південно-Східної Азії є альтернатива. Й не одна, проте найочевиднішою з них є сусідня Малайзія. Малайзія як альтернатива Таїланду
Причин для цього кілька: однакова кліматична зона, те ж саме море, подібні культура й традиції, високий рівень сервісу та порівняно невисокі ціни на послуги місцевої інфраструктури, а також безвізовий режим для громадян України – на відміну від сусіднього Таїланду. Крім того, протягом останніх років Малайзія позиціонує себе як альтернатива традиційним напрямкам для шопінгу, таким, як Дубай, європейські столиці або ж Тайвань. Експерти вважають, що на деякі категорії товарів (наприклад, побутова електроніка, фототехніка та деякі види ком'ютерного обладнання) Малайзія у плані шопінг-туризму упритул підійшла до китайських спеціалізованих ярмарків. Що не дивно, оскільки найсучасніші заводи з виготовлення такої про¬дукції знаходяться саме тут.
Безвізовий режим для громадян України в Малайзії, окрім очевидного заощаджен¬ня коштів, які сплачуються за оформлення візи, має й ще одну перевагу: базувати комплексні тури на основі малайзійської інфраструктури для туроператора значно зручніше та вигідніше, ніж на їхніх аналогах у сусідніх державах. Так, турис¬ти, які бажають у межах свого відпочинку відвідати сусідні країни, можуть безперешкодно
виїжджати й повертатися до Малайзії, тоді як, наприклад, у Таїланді їм довелося б щоразу оформлювати нову візу. Долетіти й не переплатити
У більшості випадків трансконтинентальне та/або далекомагістральне сполучення здійснюється з пересадками – зазвичай у великих міжнародних авіаційних хабах. Це пов'язано з простим фактором: далекомагістральні авіаційні маршрути є досить-таки затратним видом діяльності, відчутний прибуток вони починають приносити авіаперевізникам лише за умови наявності стабільного пасажиропотоку як у безпосередньому сполученні між державами, так і по маршрутній мережі авіакомпаній-партнерів у сусідніх країнах. Отже, як би нам того не хотілося, прямого регулярного авіасполучення між Києвом та, скажімо, столицею Малайзії Куала-Лумпуром або в'єтнамським містом Хошимін (Сайгон) у найближчі роки не з'явиться: традиційно вважається, що перевезення до того регіону традиційно здійснюються через бангкокський хаб.
Насправді це не зовсім так: переліт до тих держав через Бангкок можливий, але далеко не завжди оптимальний, про що свідчить проведений нами порівняльний аналіз вартості авіаційних квитків до кіль¬кох аеропортів Південно-Східної Азії та Далекого Сходу. Наприклад, крім традиційних хабів, таких, як Париж, Стамбул чи Дубай, ми бачимо привабливі пропозиції перельотів через колишню столицю Казахстану місто Алмати, в якому базується національний перевізник цієї держави – компанія Air Astana, яка оперує на досить-таки розгалуженій мережі далекомагістральних маршрутів, пропонуючи при цьому конкурентні тарифи.
Зауважимо, однак, що на більшості далекомагістральних напрямків пасажирам, що вилітають з Києва, пропонується довге стикування в Алмати тривалістю від 13 до 20 годин. Це, звичайно, можна розцінювати як недолік саме цього шляху на Далекий Схід, проте можна й навпаки. Адже переліт на таку далеку відстань навіть з коротким (порядку 1.5-2 годин) стикуванням у транзитному аеропорту є неабияким випробуванням для пасажира. Та ще й різка зміна часових поясів дається взнаки. Таким чином, пасажир, що летить на Далекий Схід чи до Південно-Східної Азії через Алмати з довгим стикуванням, може відпочити у транзитному готелі, або ж, за бажанням, познайомитися з туристичними принадами старої казахської столиці, наприклад, піднятися в гори до спортивного комплексу Медео, пообідати у фольклорному ресторані або ж познайомитися з містом на екскурсії. Варто взяти до уваги, що в'їзд для громадян України до Казахстану безвізовий, а багаж авіакомпанія Air Astana оформлює до кінцевого пункту слідування. Крім того, для таких довгих стикувань авіакомпанія розробила спеціальну програму «Стоповер, сплачений перевізником», яка полягає в тому, що при стикуванні, більшому за 6 годин, авіакопанія оплачує пасажирові номер в одному з алма-атинських готелів. Наприклад, на час виходу №3 «Українського туризму» з друку діяла така програма якраз на напря¬мок Куала-Лумпура (бронювання мало здійснюватися з 10.04 по 31.05.2015, початок перельоту – не пізніше за 15 червня).
Утім, інші авіакомпанії також практикують подібні програми. Наприклад, Emirates при тривалому стикуванні виступає візовим гарантом для пасажира в ОАЕ, надаючи його можливість здійснити екскурсію Дубаєм та/
або відпочити у готелі (залежно від тривалості стикування). Отже, володіння туристичним агентом усіма подібними пропозиціями на напрямку, що ним цікавиться клієнт, є фактором, що суттєво сприяє збільшенню ймовірності продажу продукту та, відповідно, отримання прибутку від своєї діяльності. назад >>>
|
English