|
Олексій БЕЛЯЄВ
Ми вже неодноразово казали, що можливості екскурсійного туризму для громадян України наразі сильно звузилися. Тим не менше, у державі досі існує прошарок людей, які прагнуть пізнавати світ за межами України, проте через економічні проблеми Італія, Франція чи Іспанія для них є недоступними. Однак частині таких потенційних туристів можуть сподобатися пропозиції вітчизняних туристичних компаній здійснити тур до однієї з сусідніх держав. Замість Франції - Білорусь?
Першою з потенційно привабливих, проте наразі «не розкручених» таких країн є Білорусь. Тривала спільна історія (протягом кількох сотень років українці та білоруси жили в одній державі – Великому князівстві Литовському), а відтак насиченість історичними пам'ятками, що походять з нашого спільного минулого, безвізовий в'їзд на її територію, а також непоганий стан тамтешньої туристичної інфраструктури роблять Білорусь досить перспективним напрямком екскурсійного туризму для громадян України. А наявність значної кількості природних та історичних пам'яток (наприклад, Біловезька пуща, добре відреставровані Нясвізький та Мірський замки тощо) лише підвищує привабливість нашої сусідки в очах професіоналів туристичного бізнесу. Що ж до кінцевих споживачів, то для їхнього зацікавлення турами до Білорусі необхідний грамотний промоутинг.
Ще одна досить цікава з точки зору розвитку екскурсійного туризму сусідня країна – це Молдова. На її території знаходиться не так вже й багато цікавих туристичних дестинацій, проте вони таки є. На користь Молдови може свідчити можливість безвізового в'їзду, яскраві народні звичаї молдован, розвинена виноробна промисловість (підвали заводу «Крікова» є потужною регіональною туристичною дестинацією), а також національна кухня, приваблива для багатьох українців.
Цікаво, що деякі туристичні компанії вже почали діяльність у цьому напрямку: так, туристична онлайн-агенція «Твій тур» пропонує екскурсійну програму на Волинь (у тому числі на Шацькі озера) з виїздом до білоруської частини Біловезької пущі (цей заповідник частково розташований і на території Польщі – Ред.). Сусіди на перспективу
Європейський союз поки що не надав громадянам України можливість в'їжджати до ЄС без оформлення віз. Отже, екскурсійний туризм до наших західних сусідів стримується ще й цим фактором. Проте сьогодні вже зрозуміло, що рано чи пізно безвізовий режим реалізується, а от на відновлення купівельної спроможності українців до рівня хоча б довоєнного часу сподіватися протягом принаймні кількох наступних років не доводиться. Отже, українським туристичним компаніям вже сьогодні варто замислитись про розроблення та промоцію «близьких» турів до сусідніх держав.
Однією з таких країн є наша південно-західна сусідка – Румунія, значна кількість туристичних дестинацій якої знаходиться у кількох кілометрах від кордону з Україною. Так, у 3-х км від українсько-румунського кордону та в 7 км від буковинського містечка Красноїльськ розташований монастир Путна – надзвичайно приваблива як з історичної, так і з естетичної точки зору пам'ятка (у цьому монастирі похований найбільший молдавський герой усіх часів – король Штефан чел Маре). На відстані близько 50 км від Чернівців розташований монастир Сучевіца – надзвичайно яскрава пам'ятка середньовіччя. А місто Сучава (100 км від Чернівців) славетне своїми як військовими, так й культурними традиціями, що походять з того ж таки середньовіччя.
До речі, Румунія є православною країною, тому у випадку скасування віз туди можливі й паломницькі тури, не кажучи вже про відпочинок у горах, шопінг-турів (славетні колись румунські взуття, меблі, текстильні та шкіряні вироби нікуди не поділися) та оздоровлення на курортах цієї держави. Мінусом для туризму в Румунію є мовний бар'єр, який, утім, долається за допомогою залучення у якості гідів та супроводжувачів або місцевих українців, або ж громадян Республіки Молдова.
Нарешті, на свого українського туриста чекають й атракції сусідніх з Україною регіонів Польщі, Словаччини, Угорщини та тієї ж таки Румунії (її трансільванської частини). За рахунок короткого плеча перевезень (якщо у якості стартової точки використовувати Львів, Ужгород, Мукачево чи Берегово) та розмаїттю інфраструктурних об'єктів екскурсійні (чи екскурсійно-релаксаційні) тури можна зробити прибутковими для оператора за умови збереження невисокої ціни, а відтак і значної привабливості для громадян України. Катерина КУЗНЄЦОВА, директор з маркетингу туроператора «Інкомартур'93»:
Зрозуміло, що різка девальвація гривні по відношенню до основних світових валют грає далеко не на користь закордонних подорожей. Тому наша компанія запроваджує нові підходи до екскурсійного виїзного туризму. Адже не секрет, що в державі все одно залишились платоспроможні клієнти, які прагнуть отримати нові враження та емоції. Про це свідчить хоча б той факт, що практично всі наші тури до Азії відбулися – а це зовсім недешевий продукт, його вартість складає в середньому $1.5 -2 тисячі. Тому для наших клієнтів ми організовуємо виїзди до Європи малими групами – за допомогою мікроавтобусів чи навіть легкових авто. Це дає змогу здійснити тури при малій кількості учасників.
З іншого боку, наша компанія розширює свою діяльність. Наприклад, ми вийшли й на ринок внутрішнього екскурсійного туризму – пропонуємо авторські тури від наших гідів на 1-2 дні в околицях Києва, заходим на ринок послуг бізнес-туризму, а також готуємо до старту деякі інші проекти, розповідати про які зараз ще не час. Також хотіла б зазначити, що нинішня криза є найкращим часом для перепідготовки та підвищення кваліфікації наших співробітників – що ми з успіхом здійснюємо наразі.
На українському ринку туристичних послуг з'явився новий продукт – екскурсійні тури до Європи класу «супер-економ». Виглядає це так: турист сплачує агентові вартість туру в розмірі, наприклад, 1 євро, але при цьому зобов'язується викупити всі екскурсії за програмою туру. Раніше подібні методи практикувалися у так званих «шубних» турах (зазвичай до Греції), а згодом і при організації турів за нерухомістю.
Один з українських туроператорів на умовах анонімності розповів редакції УТ, що у такий спосіб вітчизняні туристичні компанії намагаються обійти жорсткі правила валютного регулювання в Україні. Кошти, сплачені туристом за екскурсії, не потрапляють в Україну, залишаючись в іноземних партнерів українського туроператора, та використовуються для розрахунків за надані послуги (таким чином утворюється своєрідна клірингова схема). Подібні схеми – серйозний індикатор для фінансового й валютного регулятора, тобто Нацбанку України, про негаразди у практиці валютного регулювання в державі.
назад >>>
|
English