|
Сучасні засоби зв'язку сьогодні дозволяють чимало заощадити на відрядженнях. Наприклад, нараду з керівниками регіональних підрозділів компанії можна провести по скайпу. Або ж виставку сучасних технологій можна детально подивитися за допомогою розгалуженої мережі веб-камер. Але економія витрат і часу на поїздку не завжди краща альтернатива самим людям, більшість з яких природно бажає поїхати у подорож. Саме тому індустрія ділового або бізнес-туризму не показує негативних показників навіть у кризові періоди. Бізнес-туризм у світі
За статистикою UNWTO, частка ділового туризму, або МІСЕ, у світі складає 20%. Також туристичні експерти сходяться в єдиній думці, що діловий туризм є одним із найприбутковіших видів туризму. Так, саме цей вид подорожей приносить 50% доходу авіаперевізникам, 60% – готелям і 70% – компаніям з прокату автомобілів. Одна з прибуткових особливостей цього туризму – попит на комбіновану програму: близько 3 днів активної роботи в конференц-залі, а потім 1-2 дні насиченого відпочинку з екскурсійними поїздками. При цьому добові витрати таких туристів в середньому складають близько 345 доларів, у той час як той же сімейний турист витрачає за день до 200 доларів США.
Найбільшу частку в сегменті бізнес-поїздок займають інсентив-тури, покликані підвищувати мотивацію співробітників – близько 73% від загального числа службових поїздок. Ще 16% – це відрядження, пов'язані з відвідуванням семінарів і конференцій. Решта припадає на організацію ярмарків, виставок і презентацій.
Лідером у бізнес-туризмі можна сміливо назвати США. Торік тут збільшилася кількість таких туристів на 1,4%, а сумарний дохід від MICE оцінюють в 292 млрд доларів. При цьому в нинішньому році планується і далі збільшити показники як за кількістю туристів (на 1,7%), так і їхні сумарні витрати на таку подорож (на 6,2%). Також непогану статистику показує Китай, де за минулий рік на 7% збільшилася кількість бізнес-туристів. Щоправда, це зростання нижче торішніх показників, що є непрямим показником зниження ділової активності країни. При цьому в цілому європейські країни демонструють негативну динаміку, пов'язану із загальною економічною рецесією європейського простору. МІСЕ на рідних просторах
Що ж до України, то в нашій державі й раніше туризм не можна було назвати важливою галуззю економіки, а з початком військового конфлікту на Сході майже всі туристичні показники «просіли» в рази. Наприклад, якщо 2013 року нашу країну відвідало близько 305 тис. ділових туристів, то у минулому році їх число скоротилося до 49,5 тис. осіб. Але ключове слово тут все ж таки «майже». Річ у тім, що у порівнянні з результатами 2013 року, коли наше видання проводило схожий огляд стану вітчизняної MICE-індустрії, то саме інфраструктура ділової гостинності стала трохи кращою. Для порівняння візьмемо три основних туристичних напрямки України – Київ, Львів та Одесу.
Судячи за даними порталу з бронювання готелів hotelscombined.com, у столиці нашої країни сьогодні налічується 263 готелі. Таке ж саме число готелів було і на початку 2013 року. При цьому з них 40 надають можливості для проведення бізнес-заходів (наявні конференц-зал, фуршетна зона, бездротовий інтернет і т.п.). При цьому два роки тому таких готелів налічувалося 42. Отже, можна сказати, що інфраструктура бізнес-туризму в цілому залишилася незмінною.
Інша ситуація спостерігається в західній столиці України – Львові. Тут число готелів значно нижче – 131, але з них 19 обладнані всім необхідним для ділового туризму, що у відносному вираженні становить 14,5%. Зате в 2013 році в цьому місті було 117 готелів, з яких лише 10 (або близько 8,55%) могли потрапити під категорію «бізнес». Отже, ми бачимо майже двократне зростання за цим показником.
Говорячи про «перлину біля моря» – Одесу, то тут також можна побачити поліпшення. Зараз у місті пропонують послуги проживання 217 готелів, з яких 25 (близько 11,52%) передбачають прийом бізнес-туристів. У 2013 році ці цифри виглядали так: 153 готелі, й з них 11 категорії «бізнес» (7,19%). У цьому місті зростання менш істотне, ніж у Львові, але в цілому ситуація набагато краща, ніж у столиці.
«Серед головних переваг Одеського регіону в сфері туризму – перетин ряду транспортних коридорів європейського масштабу. До того ж, тут хороша транспортна розв'язка. Через регіон проходять шість транспортних магістралей. У нас є багато готелів з конференц-залами, є аеропорт. Все це надає широкі можливості для ділового туризму в Одесі », – говорить Тетяна Маркова, керівник департаменту туризму Одеської міської ради.
Порівнюючи міста всередині України, ми можемо оцінити лише наскільки конкурентні вони по відношенню один до одного. Але при цьому важливо розуміти, наскільки наша індустрія ділової гостинності може конкурувати із сусідніми країнами. Візьмемо для прикладу Чехію та її столицю Прагу. Тут названий вище ресурс видає всього 722 готелі, з яких 153 (20,9%) надають послуги для ділових заходів. У даному випадку набагато вище і число самих бізнес-готелів, а також їх частка в загальній кількості готелів. І це при тому, що Чехія не є напрямом № 1 в бізнес-туризмі. Виникає питання: що ж стримує Україну в цьому напрямку? Проблеми вітчизняного МІСЕ-сектора
Можна скільки завгодно звинувачувати військові дії у відсутності великого числа туристів, але це не можна розцінювати як основну причину. Хоча б тому, що той же Ізраїль веде війну відразу з декількома арабськими державами з моменту свого заснування, що не заважає цій країні приймати колосальне число мандрівників, у тому числі, й бізнес-категорії.
Основна проблема України – відсутність комплексу сервісів високої якості, які гостро необхідні в діловій індустрії. Почнемо з головного – дуже мале число обладнаних залів місткістю від 2 тис. людей. Якщо в Києві ще можна підшукати такі майданчики, то в регіонах це навіть немає сенсу робити. У той же час наявність у місті хоча б одного залу на 3 тис. місць – це фактично вже привід, щоб провести в ньому масштабну конференцію або презентацію. До речі, у Львові було представлено проект будівництва сучасного виставкового центру з конференц-залом на 1,5 тис. місць, але інвестор для проекту так і не був знайдений.
Також відносно невелике число напрямків, куди літають літаки авіакомпаній, не дає можливості для залучення якомога більшої кількості туристів, готових витрачати серйозні суми грошей на бізнес-заходи.
Всі ці проблеми вимагають якомога швидшого вирішення, але як показує життя, теперешній уряд перспективи туризму як інстру¬менту для поліпшення економічної ситуації навіть не розглядає. Приклад тому – фактична ліквідація державного агентства з туризму та курортів. Тепер можна сміливо стверджувати, що в Україні влада просто не підтримує туризм. Отже, в української туристичної галузі, в тому числі сегменті ділового туризму, залишився лише один шлях – за допомогою громадських об'єднань достукатися до державних мужів та примусити їх дослухатися до своїх потреб. Олександр СЕМКО, генеральний директор компанії Vertex Group (готелі «Брістоль» та «Лондонська»):
Якщо взяти загальну кількість наших гостей, то доля бізнес-туристів не перевищує 30%. Що ж до відносних показників, то доля ділових туристів знизилась несуттєво – не більше, ніж на 5%. Проте це дані неінформативні, адже загальна кількість наших постояльців зменшилась удвічі.
Варто також зазначити зміни в географії ділових туристів. Раніше нашими постійними клієнтами були гості з Росії, а у першій п'ятірці перебували Німеччина, Італія та США, то наразі Сполучені Штати вийшли на перше місце. Інші лідери минулих років зберегли у долях свої позиції, але в абсолютному вимірі кількість гостей із цих держав суттєво зменшилась.
Причина низької завантаженості готелів у низький туристичний сезон є очевидною – для бізнес-туристів потрібний привід, щоб приїхати до Одеси. Таким приводом може стати проведення масштабних виставок та конференцій, тож нашому місту не обійтися без великого конгрес-холу. Візьмемо, наприклад, Болонью, населення якої не перевищує 400 тис. осіб, проте не в останню чергу за рахунок ефективної роботи місцевого виставкового центру це місто відвідує близько 12 млн. туристів на рік. Ліна ОСТАПЧУК, директор Lviv Convention Bureau:
З метою підвищення привабливості Львова на ринку МІСЕ-по-слуг, а також ефективнішої промоції можливостей ділового туризму в місті Лева, протягом 2014 року Львівське комунальне підприємство «Агенція з підготовки подій», яке більше відоме під назвою Lviv Convention Bureau, здійснило інвентаризацію усіх залів, де можна проводити заходи ділового характеру. Відтак було відокремлено у Львові та найближчих околицях близько 100 локацій: готелей, унікальних закладів, бізнес-центрів та навчальних закладів.
Власне, для проведення заходів європейського та світового масштабу Львову не вистачає сучасного конгресцентру. Такий багатофункціональний комплекс значно б зміцнив позицію міста на ринку ділового туризму та вивів би його на рівень найближчих конкурентів у Східній Європі. Тому в рамках проекту міжнародної технічної допомоги «Розбудова спроможності до економічно обґрунтованого планування розвитку областей і міст України» (РЕОП) було розроблено інвестиційний проект щодо будівництва багатофункціонального комплексу (конференц-центр та виставковий зал) у Львові. У лютому рішенням Львівської міської ради було прийнято ухвалу про резервування земельних ділянок для будівництва багатофункціонального комплексу (конференц-центру та виставкового залу). Наступним кроком стане розробка техніко-економічного обґрунтування та пошук інвестора. назад >>>
|
English