|
Будь-яка країна прагне залучати до себе іноземних туристів - це позитивно позначається на її ВНП, збільшує експортну його складову та дозволяє підприємцям, задіяним в обслуговуванні гостей, отримати доходи, а бюджетам усіх рівнів - надходження від податків. Однак зрозуміло, що найближчим часом не варто розраховувати на більш-менш значні потоки іноземних туристів Україні не варто. Принаймні, якщо говорити про представників Заходу: про німців, французів чи, скажімо, британців, то про таких туристів власникам та менеджерам українських курортів та дестинацій залишається лише мріяти...
Проте є в Європі країна, громадяни якої охоче приїжджають на українські курорти - як на море, так і в гори, як до санаторіїв, так і до історично-культурних пам'яток.. Головним чином, тому, що в ній немає ані моря, ані гір, тому органічним та природним вибором для громадян цієї держави є туристична інфраструктура України. Ця країна носить назву Білорусь.
Так тривало протягом багатьох років, однак минулого року багато що змінилося: Крим після російської окупації став для білорусів практично недоступним. Тож інтерес білорусів до відпочинку на узбережжі Чорного та Азовського морів у материковій частині України цілком зрозумілий. Однак виявляється, що подекуди сама Україна перешкоджає в'їзному туристичному потоку сусідів... Точніше, до таких наслідків призводить непродумана політика деяких регуляторних органів та державних монополій. Йдеться, передусім, про Укрзалізницю... На запит редакції «Українського туризму» пасажирська служба БЧ («Беларуская Чыгунка», тобто Білоруська залізниця) повідомила, що нинішнього року було суттєво скорочено частотність та маршрутну мережу білоруських потягів по Україні. Зокрема, на колишньому кримському напрямку для білоруських потягів кінцевою станцією визначено Запоріжжя, відтак до Новоолексіївки, Генічеська чи Бердянська ці потяги доїхати не можуть, що автоматично робить ці курорти для білорусів малодоступними. Так само суттєво скорочено частотність потягів у напрямку Одеси та Херсона, а поїзд Барановичі - Житомир скасовано узагалі. В результаті, за даними пасажирського управління БЧ, за 7 місяців нинішнього року пасажиропотік із Білорусі до України скоротився на 23.6%. Якщо врахувати, що за транспортування іноземних поїздів українські залізниці отримують непогані кошти, такі обмеження є абсолютно незрозумілими. Адже білоруси привозять у країну гроші, й роблять це із задоволенням, то для чого обмежувати їхні можливості дістатися до українських курортів? Так, у чомусь можна зрозуміти логіку чиновників УЗ - у перевезеннях між Україною та Білоруссю немає паритету, уся «пасажирка» здійснюється складами білоруських потягів. Добре. Але що заважає відновити цей паритет, подовживши, наприклад, фірмовий потяг №12, що зараз курсує з Києва до Новоолексіївки, до Мінська? Або, у крайньому разі, до Гомеля? Що заважає розробити для білоруських (а можливо, й українських) потягів маршрут «південним коридором», тобто Миколаїв -Херсон - Новоолексіївка - Генічеськ (або Бердянськ)? А продовжити маршрут потяга №668, який зараз курсує від Чернівців до Ковеля, до його історичного пункту прибуття - Бреста, а в перспективі й до Мінська, попередньо домовившись про наскрізний тариф для таких перевезень?
Утім, проблема впирається не лише в потяги. Усі, хто має відношення до туризму, мають зрозуміти: просто так білоруси в Україну не приїдуть, за їхні симпатії (та, відповідно, гаманці) треба боротися, й боротися як слід. Необхідно здійснювати промо-кампанії на території самої Білорусі - можливо, на партнерських засадах, необхідно протидіяти ворожій російській пропаганді, пояснюючи сябрам, що на 95% території України не ведуться бойові дії, а туристам нічого не загрожує. Необхідно, врешті-решт, розвивати й авіаційне сполучення між Мінськом та курортними регіонами нашої держави, наприклад, до Херсона, Одеси, Івано-Франківська та Львова (можливо, на перших етапах залучаючи дотації за рахунок тих самих курортних регіонів з метою зменшення вартості перельотів). Необхідно, врешті-решт, розвивати туризм і в напрямку Білорусі - нашим сусідам є що показати українцям, цілком здатні сябри й приємно здивувати наших громадян.
Приклади такої співпраці вже існують: так, депутат Верховної Ради Анна Романова за сприяння черніговського бізнесу періодично організує прес-тури для білоруських журналістів до рідного їй Чернігова. 6 вересня такий тур відбувся вже уп'яте, у результаті чого до Чернігова потік білоруських туристів відновився майже до довоєнного рівня. Що заважає місцевій владі та бізнесу інших туристичних центрів України, наближених до кордону з Білоруссю (Житомиру, Коростеню, Рівному, Луцьку), робити те ж саме? Ми переконані - Анна Романова охоче поділиться досвідом.
Що ж до морських, гірськолижних, бальнеологічних та кліматичних курортів, то місцевій владі та бізнесу варто наслідувати приклад Трускавця, мерія якого запросила у гості представників однієї з найбільших туристичних організацій Білорусі - Республіканського унітарного підприємства «ЦентрКурорт». Керівництво цієї поважної організації, яке, до речі, у поїздці супроводжували білоруські журналісти, на власні очі переконалися у тому, що громадянам Білорусі на Прикарпатті нічого не загрожує. У результаті потік білоруських туристів до трускавецьких оздоровниць поступово відновлюється.
Отже, шановні колеги та друзі, борімося разом за в'їзні турпотоки! Практика показує, що витрати на промоцію на сусідніх ринках себе окуповують сторицею. Юрій ЯВОРСЬКИЙ, заступник міського голови Трускавця:
Білоруські туристи - завжди бажані гості у Трускавці, й протягом багатьох років у санаторіях та оздоровницях нашого міста відпочивало й лікувалось немало гостей із сусідньої держави. На жаль, події минулого року, а точніше, відверто тенденційне й викривлене донесення інформації про них російськими ЗМІ викликали цілком зрозумілі побоювання у громадян Білорусі щодо їхньої безпеки. Отже, лист, який надійшов до мерії Трускавця від білоруської державної установи, що спеціалізується на наданні санаторно-курортних послуг громадянам РБ - Республіканського унітарного підприємства «ЦентрКурорт» із проханням роз'яснити ситуацію, що склалася в нашому регіоні України та оцінити ступінь небезпеки для білоруських туристів, які, попри негативне інформаційне тло, все ж таки матимуть бажання приїхати до Трускавця, ми потрактували як можливість донести до наших сусідів реальний стан справ на нашому курорті.
Розуміючи, що найкраще сприймається й запам'ятовується побачене на власні очі, міськрада у співпраці з оздоровницями запросили представників компанії «ЦентрКурорт» приїхати до Трускавця та особисто склас¬ти враження про те, що відбувається в нашому місті та регіоні. Я щиро вдячний білоруським колегам, що вони прийняли цю пропозицію та оперативно приїхали на Прикарпаття, до того ж у супроводі журналістів. Не буду коментувати їхні враження - зазначу лише, що наші гості були здивовані натовпами російськомовних туристів - усміхнених та задоволених, яких ніхто не думав дискримінувати.
Сьогодні, на жаль, у нас ще немає підсумкових даних про кількість білоруських громадян, що відвідали Трускавець нинішнього року. Та навіть візуально їх значно більше порівняно з минулим роком, і ми сподіваємось, що потік туристів із сусідньої держави щодалі лише збільшуватиметься. Адже з точки зору ефективності та доступності лікування та оздоровлення у Трускавця знайдеться мало конкурентів...
За результатами оперативного моніторингу, протягом 7 місяців 2015 року в Трускавці оздоровилось на 270% більше громадян Білорусі, ніж за аналогічний період 2014 р, причому суттєве зростання припало на останні місяці (приблизно в 14 разів за період квітень-липень).
Олег МИХАЙЛОВ, директор Республіканського унітарного підприємства «ЦентрКурорт», Мінськ:
Наше підприємство представляє на білоруському ринку туристичних послуг більше ЗО інфраструктурних об'єктів України на курортах Трускавця та Моршина. 12 років плідної співпраці з санаторно-курортними закладами обумовлені багатьма факторами: як унікальними природними лікувальними факторами (мінеральні води, клімат, гірський озокерит), успішним лікуванням та профілактикою різноманітних захворювань, наприклад, шлунково-кишкового тракту, так і спільні слов'янські корені, історія та традиції, відсутністю мовного бар'єру та необхідністю оформлювати візи. Усе це приводить до того, що білоруські туристи охоче відвідують курорти Прикарпаття.
Донедавна потік туристів від нашої компанії до українських оздоровниць складав близько 1500 осіб на рік. На жаль, через нестабільну політичну ситуацію та побоювання туристів за свою безпеку минулого року ця кількість скоротилася. З метою інформування своїх клієнтів про реальний стан справ на українських курортах компанія «Центр Курорт» організувала у червні 2015 р. прес-тур до Трускавця та Моршина, в якому взяли участь 10 представників білоруських ЗМІ (в основному з Мінська, проте були й представники інших регіонів нашої держави). Ми переконалися, що, як і раніше, санаторії українського Прикарпаття надають своїм гостям якісний та доступний сервіс, ефективне лікування, що безпеці громадян Білорусі в Трускавці та Моршині нічого не загрожує. Отже, на наш погляд, співпраця в такому ключі є надзвичайно корисною та ефективною для роз'яснення ситуації та розвіювання міфів.
назад >>>
|
English