|
Незважаючи на цілу низку сприятливих для розвитку туризму факторів (наявність протяжного спільного кордону, значна кількість туристичних атракцій в обох державах, потужні діаспори з обох боків кордону, спільне історичне минуле, превалювання в обох державах православної церкви), взаємний туристичний рух між Україною та Румунією практично відсутній. Якщо українські туристичні компанії ще пропонують нашим співгромадянам тури до сусідньої держави (в основному на тамтешні гірськолижні курорти), то румунські туристи в Україну практично не їдуть...
«Український туризм» вже неодноразово піднімав питання перспектив розвитку туристичних взаємин між нашими державами. Бо, на нашу думку, за сприятливих обставин Румунія для України з точки зору туристичної індустрії могла б нагадувати Ізраїль, з яким в Україні спостерігається паритет щодо турпотоків, а самі вони щороку зростають. Отже, ми надаємо слово сенаторові (депутатові верхньої палати Парламенту Румунії) Віорелу БАДЯ, який висловив бажання поділитися з українськими професіоналами туристичної галузі своїм баченням стану та перспектив розвитку міждержавних відносин у галузі туризму. - Вельмишановний пане сенаторе, Україна та Румунія є сусідами, обидві держави мають значну кількість туристичних атракцій та можливостей робити бізнес у туристичній галузі, спільний кордон між нашими
державами є дуже протяжним, а по обидва боки кордону мешкають представники обох наших народів: в Румунії - українці, в Україні - румуни. Отже, для України та Румунії є всі підстави розвивати взаємний туристичний рух. Проте насправді туристичні потоки між нашими країнами практично відсутні. Чому, на Вашу думку, склалася така ситуація?
- Дійсно, ми маємо достатньо мотивів для взаємного відкриття дверей - як для українських, так і для румунських туристів. Проте ці мотиви поки що залишаються нереалізованими. Якщо раніше румунські туристи не проводили свої відпустки в Україні через недостатню промоцію українських курортів, то сьогодні більшість румунів, які звикли проводити свої відпустки за кордоном, уникають подорожі в Україну в зв'язку з війною на сході вашої держави. Мало хто з наших громадян знає, що ця війна та неспокійна ситуація насправді мають місце тільки на далекому сході України, на невеличкій території, якщо дивитись в розрізі площі всієї країни. - Що, на Вашу думку, необхідно зробити нашим державам у першу чергу, щоб суттєво збільшити привабливість однієї країни для іншої з точки зору туристичного руху? Іншими словами, як, на Вашу думку, зацікавити українців їхати до Румунії, а румунів - в Україну з туристичною метою?
- У першу чергу необхідне встановлення партнерства та налагодження співпраці між туристичними асоціаціями із України та Румунії - приватних та державних інституцій, які оперують у цій галузі. Також, необхідне просування туристичних об'єктів на території обох держав, створення туристичних маршрутів. Але при цьому Україна має розв'язати свої інфраструктурні проблеми, тому що, наскільки мені відомо, з Чернівців, наприклад, неможливо доїхати автівкою до Львова через надзвичайно погану якість автодороги (реконструкція автотраси Львів - Івано-Франківськ - Чернівці почалася навесні 2015 року - Ред.). Утім, у Румунії інфраструктура покращилась за останні роки, але слід визнати, що в нас ще є багато роботи в цьому напрямку.
Крім автошляхів, Україні та Румунії конче потрібне пряме авіасполучення між нашими країнами. Те, що сьогодні, у ХХІ столітті, між Бухарестом та Києвом - столицями двох сусідніх держав - немає прямого авіасполучення, це не є нормальним! Я вже не кажу про аеропорти інших міст наших країн. Ця проблема може бути вирішена представниками ділових кіл, які, в разі наявності спільних інтересів, для здійснення економічної діяльності лобіювали б відкриття сполучення за вказаними напрямками, що було б важливо і для авіакомпаній обох держав.
На жаль, сьогодні румунські інвестиції в Україну, та й українські в Румунію, є незначними, і відсутність прямих авіарейсів між нашими країнами, на мою думку, також пов'язана з цим фактом. - Як Ви вважаєте, що в Румунії може найбільше зацікавити українських туристів, у тому числі тих, хто живе далеко від українсько-румунського кордону?
- Румунія може багато чого запропонувати українським туристам, починаючи з лижних курортів, церков та монастирів, середньовічних міст, і завершуючи румунським чорноморським узбережжям. Тамтешня інфраструктура ще програє в конкуренції морським курортам інших держав чорноморсько-середземноморського регіону, але перебуває в процесі модернізації і стає все привабливішою у цій частині Європи. Також варто згадати фортецю Сіґішоара, яка була заснована в ХІІ-му столітті та яка залишалась майже незмінною, до того ж населеною до сьогодні. Починаючи з 1999-го року, фортеця знаходиться у списку культурної світової спадщини ЮНЕСКО, так само, як й українське місто Львів. Брашов та Сібіу - також два міста з Трансільванії, яким є що запропонувати в туристичному плані, тому їх охоче відвідує значна кількість туристів з інших європейських держав. Ще є замки Пелеш та Бран, замок Корвінів, давні церкви з Марамуреш, монастирі в Молдові та Буковині.
Ще одним цікавим з туристичного погляду аспектом є той факт, що в Сучавському повіті, в селі Гура Гуморулуй, народилась та деякий час мешкала велика українська письменниця Ольга Кобилянська. В Гура Гуморулуй знаходиться багато об'єктів, які носять їм'я Ольги Кобилянської, або повязані з роками, які вона прожила там.
Дельта Дунаю також дуже прибавлива для туристів, як румунів, так й іноземців. З площею більше 3000 квад¬ратних кілометрів, резервація біосфери Дельти Дунаю, яка частково знаходиться і в Україні, друга за площею і найбільш збережена з європейських дельт. Вона також є частиною спадщини ЮНЕСКО. Не треба обходити стороною також місто Бухарест, яке приваблює все більше іноземних туристів, завдяки довоєнній архітектурі, а також Палацу Парламента, про який відомо, що він є другою за площею будівлею в світі. Я б повернувся знову на Захід Румунії і згадав би цілющі термальні джерела біля міста Орадя, які є курортом Беіле Фелікс та знаходяться в повіті Біхор. Вони можуть прибавити українських туристів, у тому числі завдяки тому, що це найбільший курорт у нашій державі, який працює цілий рік. Дуже багато людей відвідують Беіле Фелікс для лікування ревматизмів та неврологічних хвороб.
Ще одним туристичним об'єктом є Трансфегерешан - одна з найвидовищніших доріг світу завдяки висоті, на якій її побудовано (2042 м), а також гарним краєвидам та численним серпантинам. Мальовничість цієї дороги походить ще й завдяки факту, що вона перетинає гори Фегераш, найвищі гори Румунії, а також є другою по висоті в Румунії, після Трансальпіни, яка є настілки ж видовищним маршрутом.
Багато чого можна згадати ще, але я вважаю, що краще, щоб цим займалися туристичні агенції з наших держав. - Чи вважаєте Ви достатнім стан пасажирського транспортного сполучення між Україною та Румунією? Якщо ні, чи плануються з румунського боку заходи для його покращення?
- Звичайно, що наявне транспортне сполучення між нашими державами наразі не є достатнім. На жаль, я не знаю про якісь переговори в цьому напрямку між двома сторонами. Багато обговорювалась можливість відкриття повітряного сполучення за маршрутами Одеса-Кишинів-Бухарест, а також Київ-Бухарест. Це згадувалось навіть цього року в Одесі, але я не знаю, чи мали ці переговори якісь конкретні наслідки. Дискусії та переговори відбувалися і щодо розвитку залізничної інфраструктури в зоні транскордонного співробітництва. Що ж до сполучення деяких міст Румунії та України, таких, як Сигіт, Львів, Рахів, Івано-Франківськ або Чернівці, то в Закарпатській області, наприклад, є пункт перетину кордону Кимпулунг ла Тіса - Тересва, де проходить залізнична колія шириною 1520 мм та довжиною більше 40 км. Але 2009-го року, після того, як румунські прикордонники знайшли сховані у вагонах контрабандні цигарки, українська сторона скасувала цей маршрут, і частина цієї залізничної дороги наразі руйнується.
У тій же області було запропоновано будівництво моста з 4-смуговим автомобільним сполученням між Сигітом та Білою Церквою, але я помітив, що останнім часом навіть про цей проект розмови припинились. Тим часом, таке сполучення було б дуже важливим, тому що північ Румунії, де знаходиться і Марамуреш, межує з українськими Закарпатською, Івано-Франківською та Чернівецькою областями. Більше того, і з однієї, і з другої сторони нашого північного кордону компактно живуть румуни й українці, для яких перетин кордону не є простою справою, зважаючи на недостатню кількість пунктів пропуску на кордоні. Також, цим літом було здійснено обмін нотами між МЗС Румунії та України про відкриття пункту перетину кордону з поромним сполученням для пасажирів та товарів між селами Орловка (Україна) та Ісакча (Румунія). Тоді було повідомлено, що ця міжурядова угода почне діяти з дати останньої офіційної ноти щодо закінчення внутрішніх процедур між цими двома сторонами. Про цей проект я також більше нічого не чув. Знаю тільки, що румунська сторона виконала всі необхідні умови для запуску цього нового маршруту, тож залишилось, щоб й українська сторона дала позитивну відповідь в цьому сенсі (за інформацією Мінінфраструктури України, поромна переправа Орловка - Ісакчя запрацює наприкінці літа 2016 р. - Ред.).
Резумуючи відповідь на це питання, зазначу, що, на мою думку, нам необхідно більше двосторонніх дискусій та переговорів для того, щоб здійснити тиск з боку громадського суспільства на наші уряди. - Частина залізничної колії «російської» ширини (1520 мм) на Закарпатті проходить територією Румунії через місто Сиґіт. Траса колії, що виходить з Румунії у бік Івано-Франківська та Львова й проходить через Рахів, є надзвичайно привабливою з точки зору екскурсійного, у тому числі залізничного, туризму. Як Ви вважаєте, чи було б цікавим для туристів, а відтак і для бізнесу обох наших країн облаштування спільного українсько-румунського туристичного маршруту. Наприклад, у вигляді ретропотяга?
- Будь-який проект, який дасть поштовх туризму в прикордонних зонах, буде корисним для обох країн. В повіті Марамуреш у нас вже є подібний поїзд - «Моканіца». Він приваблює дуже багато туристів, особливо іноземців, завдяки мальовничим краєвидам, які він перетинає. Можна взяти в розрахунок цю залізничну колію, про яку ви говорите, але нам необхідний проект розвитку інфраструктури. Повітові ради з Румунії та місцеві органи влади з України мають ініціювати переговори на цю тему, шукати шляхи співробітництва, зокрема, для того, щоб знайти фонди, особливо через спільні європейські програми, в яких ми беремо участь. - Чи існує можливість з точки зору законодавства Румунії організувати беззупинковий транзит українських потягів через Сигіт (подібно до того, як це сьогодні реалізовано між Україною та Республікою Молдова в районі залізничної станції Окниця)? Що потрібно для того, щоб такий транзитний рух став реальністю?
- На жаль, чинне румунське законодавство не дозволяє нам організовувати беззупинковий транзит з державами, які не є членами ЄС. Те, що в вас є з Республікою Молдова, можливо, є частиною договорів країн СНД (беззупинковий транзит на ділянці Могилів-Подільський - Окниця - Ларга є результатом ухвалення двосторонньої угоди між Україною та Молдовою в галузі залізничного сполучення - Ред.). З Румунією, яка є членом ЄС, такий проект наразі здійснити неможливо. Але зауважу, що запровадження спільних перевірок при перетині кордону, можливо, дало б свій внесок до реалізації подібного проекту. Але в цьому випадку ми знову повертаємось до проблеми залізничного сполучення із Закарпаттям та констатуємо, що ситуація доволі складна. Румунія веде подібні переговори з Республікою Молдова, але результати не є дуже втішними. З Україною, а саме в актуальному контексті, було б ще проблематичніше, зважаючи на те, що в української сторони вистачає проблем, які вона має вирішити, починаючи з війни на Сході країни та закінчуючи запровадженням реформ в усіх галузях,включно в митному секторі. - Що, на Вашу думку, може зацікавити громадян Румунії в Україні з точки зору туристичного руху?
- В останні роки серед найбільш відвідуваних румунськими туристами об'єктів були церкви та монастирі у Почаєві та Чернівецькій області. Зважаючи на цей аспект, українські туристичні компанії в співробітництві з румунськими мали б зосередитись на цьому виді туризму - релігійному. Україна, як туристичний напрямок, могла б стати привабливою для румунів, якщо б вона вміла себе промотувати. Дуже важливим є вихід українських компаній на румунський ринок, настільки ж, як і прихід наших компаній до України. У вас є що запропонувати румунським туристам, і тут я хочу згадати деякі міста, такі як Львів, Чернівці та Одеса з надзвичайною архітектурою, місто Вінниця зі своїми фонтанами та Лядовський скельний монастир на березі Дністра, старовинні церкви Закарпаття, які мають декілька сотень років. Також Білгород-Дністровська та Хотинська фортеці, які мають особливе значення для румунів: перша з них свого часу належала Дакії, а другу за деякими даними, побудував наш князь Александру чел Бун. Україна могла б бути приваблим туристичним напрямком для Румунії, оскільки вона дуже відрізняється від Західноєвропейських країн. Більше того, румунські туристи будуть приємно здивовані невисокими цінами в Україні, як наслідок знецінення української національної валюти. Туристична поїздка вийде дуже дешевою в Україну в порівнянні з іншими державами, які відвідують румунські туристи. Ну й на останок я хотів би відмітити дуже смачну українську кухню, з якої я з особливою приємністю згадую український борщ з пампушками, часником та салом.
Наталія ГРИЦАК, старший менеджер туристичної компанії Travel Inn (Львів):
Тури в Румунію в нас користуються значно меншим попитом, ніж поїздки в ту ж саму Угорщину, Чехію чи Австрію. більше того, постійного попиту на відпочинок в Румунії
в нас немає: він, скоріше, є ситуативним, орієнтованим на свята. Так, наприкінці вересня - на початку жовтня в нас добре бронювалися тури під Хелловін, з «вампірською» тематикою, наприклад, графа Дракули. Наприкінці листопада - на початку грудня непоганим попитом користувалися тури на Новорічні свята - в основному на румунські гірськолижні курорти. Але це й усе - подальшого сплеску попиту я передбачити не можу. бо для пересічного туриста Румунія є малопривабливою країною. Це, звичайно, не так: професіонали туристичної галузі чудово знають, що в Румунії є й старовинні та надзвичайно цікаві історичні пам'ятки, й можливості для оздоровчого відпочинку, й морські курорти, до того ж це все значно дешевше, ніж у Західній Європі - але ж пересічному українцеві про це майже невідомо! Та й транспортне сполучення з Румунією ускладнене - із України туди не літають прямі авіарейси, не ходять потяги... Отже, для того, щоб підвищувати турпотоки із України в Румунію, в розвиток та промоцію цього напрямку треба як слід інвестувати.
Світлана МАВІДІ, директор туристичної компанії Mavidi (Чернівці):
Румунія як туристичний напрямок програє сусідній Болгарії - в основному через свою політику оформлення віз для громадян України. Хоча й має досить великий потенціал для розвитку турпотоків із нашої держави. Особливо з її західних регіонів: адже зовсім недалеко від українсько-румунського кордону знаходяться такі яскраві й визначні туристичні атракції, як монастир Сучевиця, місто Сучава або монастир Путна, відстань від якого до українського міста Красноїльськ складає усього лише 7 км. Враховуючи це, потік буковинців до Румунії міг би бути значно більшим, ніж він є зараз - адже багато з мешканців нашого регіону є вірними Румунської православної церкви, відтак мають одних і тих самих святих, прагнуть їздити на прощу до церков та монастирів на території Румунії. Та й просто на вікенди в сусідній країні можна було б організовувати цікаві та привабливі за ціною тури. Однак румунські консульства для туристів не видають візи з більш-менш тривалим коридором. Оформлювати ж одноразову візу, збираючи повний пакет документів та сплачуючи щоразу за це 50 доларів, багатьом туристам просто невигідно. Тому багато з наших туристів віддають перевагу Болгарії - головним чином тому, що процедура оформлення болгарських віз є значно простішою, та й у більшості випадків їхні консульства видають туристам багаторазові візи. Саме тому туристи у своїй більшості відправляються на болгарські, а не на румунські, гірськолижні та морські курорти...
Попит на Румунію все одно є. Трапляється навіть так, що люди в'їжджають за болгарською візою до Румунії - це, звичайно, є порушенням візового режиму. Тож я переконана: якби Румунія спростила візовий режим для громадян України, її туристична галузь від цього тільки б виграла. Денис ДОБРА, голова ГО «Боржавська ініціатива», експерт з питань залізничного туризму:
Західний кордон з Румунією поблизу Рахова можна вважати найзакритішим відрізком з країнами - членами ЄС. Така ситуація не влаштовує румунську сторону з економічних чинників - регіон Марамурешу найбільш віддалений від столиці Бухареста, і тут туризм є головною галуззю економіки. В цьому регіоні Карпат інфраструктура туризму за останні роки мала надзвичайний розвиток поряд з автентичною культурою - багато історичних памяток внесено до списку ЮНЕСКО.
Тобто, наші сусіди очікують «відкриття» воріт для свого бізнесу, і в першу чергу це цікаво через залізничне сполучення Сигіт - Рахів.
Який мотив може бути в української сторони? Звичайно що громадські активісти активно говорять про важ¬ливість залізничного сполучення як з Раховом з боку Івано-Франківська, так і подовженням цього сполучення до Сигіту і транзитом до Тересви і Ужгороду. Аргументом для цього є в першу чергу туризм - який залежить від розвитку якісного пасажирського сполучення на всій довжині від Ужгороду до Тересви через Сигіт до Рахова, так і з Івано-Франківська до Рахова, а далі через територію Румунії до Ужгороду. Скептики можуть згадати про потенційну контрабанду на кордоні - але угорці на залізничній гілці Чоп - Захонь довели 4 парами місцевих потягів про кращі умови подорожування залізницею, ніж автомобільним транспортом через митні пости. Маємо поставити собі також запитання - чи хочемо ми приймати в Рахові бодай 100 європейських туристів щодня? Сучасні будівлі готелів в Рахові вже з'явилися, необхідно звернути увагу на атракції, які як не парадоксально лежать незадіяні вдовж залізничної колії Державний кордон – Костилівка (Берлибаш) - Рахів - Ясіня, і якими потенційно туристи можуть до нас приїхати. А подорож звичайним рейковим автобусом тільки за маршрутом Ясіня - Рахів - Костилівка - Ділове - Державний кордон дає нам унікальну можливість ознайомлення з будівлею залізничної станції Костилівка, залізничним мостом через Тису біля географічного центру Європи, вздовж берега бурхливої Тиси через тунелі можемо попасти до Румунії - і такий маршрут має виконуватися щоденно. Задіявши за маршрутом Івано-Франківськ - Ясіня - Рахів - Сигіт історичний потяг на паровій тязі, українські залізниці можуть запропонувати якісний туристичний продукт світового рівня.
Поодинокі ретро-тури вже довели свою популярність - наразі є важливим зробити їх економічно обґрунтованими та регулярними, доповнивши транспортною складовою вже наявні привабливі об'єкти в цьому регіоні - курорти Буковель та Драгобрат. Мої знайомі з туристичних фірм Румунії активно цікавляться організацією відпочинку на цих курортах - і я мрію, щоб вони до нас приїхали якраз історичним потягом Сигіт - Рахів. Світлана СКОРИК, директор туроператора UkrRom (Бухарест):
Відносни між Україною та Румунією завжди були трохи дивними, і я не розумію, чому так. У зовнішньополітичних відносинах ніби все гаразд - діє велика Угода про співробітництво, наші держави визнали кордони одна одної, а от кількома рівнями нижче... Візьмемо, наприклад, транспортне сполучення: по суті, його немає! Між нашими державами немає прямих авіарейсів, багато років не просувається справа у налагодженні поромного сполучення між Ізмаїлом та Тулчею, відсутнє залізничне сполучення з Рахова та Тересви до Сигіта по широкій колії, а також по європейській - з міст Румунії до Мукачева... Та й із регулярних автобусних рейсів між нашими державами діють лише прикордонні, на зразок Чернівці - Сучава...
Немає транспортного сполучення - суттєво обмежуються й можливості для туризму. Українські туристи в Румунію, звичайно, їдуть - наприклад, з Одеси на наші гірськолижні курорти. Проте й тут вони стикаються зі складнощами: фактична відсутність автодороги Ізмаїл - Рені та довжелезні черги на українсько-молдавсько-румунському кордоні в Джурджулешти. Але насправді українських туристів у Румунії могло б бути значно більше - якщо б в Україні активно поширювалась інформація про можливості відпочинку на румунських курортах, ну й було налагоджено нормальне транспортне сполучення. Адже Румунія не обмежується лише карпатськими гірськолижними курортами: розвивається у нас і морський відпочинок на Чорноморському узбережжі. В умовах російської окупації Криму частина українців могла б відпочивати у нас - адже румунські курорти ближчі, ніж болгарські, готельна база у тій же Мамаї краща за болгарську (за відгуками самих туристів) та й ціни на них цілком прийнятні. Вистачає в Румунії бальнеологічних курортів - термальних та мінеральних джерел у нас дуже багато, клінічна їх дія значно ширша, ніж, скажімо, у Карлових Варах, а ціни, знову ж таки, відчутно менші. Та Міністерство регіонального розвитку та туризму Румунії категорично не хоче помічати Україну як донора туристичних потоків. Його представництво, яке має обслуговувати Україну, знаходиться у Москві, що є нонсенсом у сучасних умовах. більше того. По лінії цього міністерства суттєво збільшено фінансування промо-кампанії румунських курортів у Росії - під приводом переорієнтації частини турпотоків, що не поїдуть до Єгипту, на Румунію. Ця ідея хибна із самого початку - не тільки тому, що Румунія не є адекватною заміною Єгипту. Але ще й тому, що сьогоднішня Росія стрімко рухається в бік самоізоляції, тоді як Україна, навпаки, відкривається Європі. Так, хоча й важко та повільно, але почалися та тривають відновлювані роботи на автотрасі Одеса - Ізмаїл - Рені, почалася побудова поромної переправи Орловка - Ісакчя, буквально днями з Бухареста й Сучави було запущено потяги до української прикордонної станції Вадул-Сирет... Отже, незважаючи на нинішній «заморожений» стан, я вважаю, що в українсько-румунських відносинах у туризмі таки є майбутнє.
назад >>>
|
English