|
29 січня в авіаційній галузі України трапилась досить-таки цікава й неоднозначна подія: в міському аеропорту «Смоківка» здійснив посадку борт Saab-340, що належить компанії Yanair. Рейс мав статус технічного: на борту пасажирів не було, проте й така подія привернула увагу авіаційної й туристичної громадськості: адже протягом останніх 25 років комерційні польоти тут не здійснювалися. Більше того, 2011 року «Смоківка» утратила статус цивільного аеропорту й вважалася злітно-посадковим майданчиком...
Утім, віднедавна житомирський аеропорт почав відроджуватися: за цю справу взялася вітчизняна авіакомпанія Yanair, керівники якої неодноразово озвучува¬ли наміри розвивати авіаційну базу для своєї компанії саме в Житомирі.
Що стоїть за резонансною подією? Чи має Житомир реальні перспективи перетворитися на ще один центр авіаційної галузі в Україні? А якщо має, то які саме перспективи можуть реалізуватися невдовзі? У цьому матеріалі ми спробуємо дати відповідь на ці запитання та, відповідно, спрогнозувати майбутнє Житомирського аеропорту. «Національно-регіональна» гавань
Із розвитком взаємин з Європейським Союзом Україна щодалі більше потребуватиме надійних комунікацій із найближчими державами ЄС. Передусім - з Польщею. Наземні шляхи сполучення вже зараз працюють на межі своїх можливостей - кілометрові черги в автомобільних пунктах перетину кордону стали звичайним явищем, і з часом ситуація лише погіршуватиметься. Залізничне сполучення з ЄС завдяки «мудрій та далекоглядній» політиці Укрзалізниці щороку деградує, й перспектива не тільки покращення, але й просто виправлення ситуації не проглядається. Отже, без особливих проблем та у відносно комфортних умовах громадянин України може потрапити до Євросоюзу лише повітряним шляхом.
В умовах, коли аеропортом володіє авіакомпанія (або ж аеропорт перебуває в тривалій оренді в авіакомпанії), підрозділи якої здійснюють наземне обслуговування повітряних суден, собівартість авіаперельотів можна суттєво знизити за рахунок мінімізації аеропортових зборів, виключення доданої вартості хендлінгу, паливних зборів. а у випадку сприяння місцевої влади - ще й за рахунок пільгового режиму оподаткування, скажімо, податком на землю. Усі ці фактори присутні в Житомирі- так, його мер Сергій Сухомлін на церемонії зустрічі технічного рейсу авіакомпанії Yanair повідомив, що збори за зліт-посадку для повітряних суден у «Смоківці» будуть утричі дешевшими, ніж в аеропортах Києва. Та й на авіаційному пальному тут збираються заощаджувати - шляхом отримання відповідної ліцензії та облаштування заправочного комплексу.
Відчутно меншим у Житомирі є й податок на землю. Отже, озвучені власником Yanair Олексієм Янчуком наміри здійснювати міжнародні рейси з Житомира при вартості квитків, нижчій на 25-30% за рахунок зменшення витрат, виглядають цілком реальними.
Зауважимо, однак, що нинішня інфраструктура Житомирського аеропорту (який, до речі, 30 грудня отримав від Державіаслужби новий сертифікат аеро¬дрому), зокрема, злітно-посадкова смуга довжиною 1700 м. дозволяє приймати лише літаки типу Ssab-340, Ан-24 та їм подібні. Для прийняття більших повітряних суден потрібна реконструкція та продовження ЗПС, для чого потрібні кошти та час. Утім, щодо першого - компанія Yanair декларувала продовження інвестицій в аеро-портову інфраструктуру. Але й за нинішніх умов із Житомира вже можуть здійснюватися польоти невеликих літаків до аеропортів Східної Польщі - наприклад, до Любліна, Ольштина чи Жешова - або ж Литви. Попит же на такі перевезення залежатиме від подальшого просування України в бік до безвізового режиму з ЄС, а також реального наповнення Зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Пункт відправлення чартерів
Вже згаданий нами власник компанії Yanair Олексій Янчук висловив наміри вже влітку нинішнього (тобто 2016-го) року відправити з Житомира перші чартерні авіарейси. Про які саме чартери йдеться - він не уточнив. Хоча, скоріш за все, за нинішніх умов до Житомира чартерні рейси здійснюватиме хіба що бізнес-авіація. Але за умови подовження нової ЗПС туристичні чартерні перевезення зі «Смоківки» цілком можливі - адже сукупність наведених вище чинників зменшать собівартість крісла на чартерних рейсах. Відтак туропера-торський продукт, що базуватиметься на рейсах Yanair із Житомира, може суттєво подешевшати за рахунок авіаційної складової. А відтак і скласти конкуренцію наявним туроператорським програмам - адже в нинішній економічній ситуації більшість туристів змушені обирати програми, орієнтуючись на їхню ціну. Перший лоукостерний?
В Україну досі не літають європейські лоукостери. Wizz Air - скоріше, виняток: у переважній більшості випадків ціни на квитки із України на рейси «Віззів» аж ніяк не лоукостерні. Інші ж бюджетні авіакомпанії - передусім, ірландська Ryanair - висловлюються з приводу можливості їх приходу в Україну досить чітко: дороге обслуговування в аеропортах + візові обмеження + низька купівельна спроможність українців не дає підстав для формування достатнього пасажиропотоку в Україну та із нашої держави.
Утім, за кілька років усе це може змінитися. Україна може отримати безвізовий режим із Євросоюзом, економіка нашої держави може почати зростати (у тому числі й завдяки Зоні вільної торгівлі з ЄС), а обслуговування принаймні в одному з аеропортів України може виявитися не таким вже й дорогим - у силу наведених вище чинників. Якщо ці можливості реалізуються, не виключено, що саме Житомир стане першим аеропортом України, куди літатимуть європейські лоукостери. Звичайно, це можливо у випадку, якщо керуюча «Смоківкою» компанія (тобто Yanair) вирішить піти на співпрацю з іноземними компаніями та не встановлюватиме бар'єрних ставок для сторонніх авіакомпаній.
Хоча не виключається й інший сценарій: на лоукостера (повністю чи частково) перетвориться сама Yanair. Проте така метаморфоза має сенс лише у випадку підписання та імплементації угоди про «відкрите небо» з Євросоюзом, а також із популярними в Україні середньомагістральними напрямками (Туреччина, Ізраїль, ОАЕ тощо). Куди піде «Повітряний експрес»?
Усі наведені перспективи розвитку Житомирського аеропорту впираються в підвізну логістику. Незважаючи на порівняно невелику відстань від аеропорту «Смоківка» до Києва (140 км) та непоганий як на українські реалії стан Житомирського шосе, однієї - автобусної - логістики - Житомирові не вистачить. Тож у випадку подальшого розвитку аеропорту як чартерної чи лоукостерної гавані менеджменту «Смоківки» доведеться вирішувати альтернативні логістичні задачі з доставки пасажирів з Києва.
Але тут Житомиру, можна сказати, підфартило. Річ у тім, що кілька років тому було електрифіковано залізничну гілку від Фастова до Житомира. Протягом певного часу з Києва до столиці українського Полісся курсував електропоїзд, який, утім. було з незрозумілих причин скасовано. Але до аеропорту «Смоківка» також прокладено залізничну гілку. Тож за умови домовленості з реформованою «Укрзалізницею» (з нинішньою, на жаль, домовлятися немає жодного сенсу), зокрема, електрифікацією цієї гілки на засадах державно-приватного партнерства, а також при облаштуванні в аеропорту сучасного залізничного терміналу цілком можливо, що перший в Україні «Повітряний експрес» відправиться з Києва не у «Бориспіль», а до Житомирського аеропорту. назад >>>
|
English