|
Углобальному масштабі круїзний туризм - одна з найдинамічніших підгалузей туристичної індустрії. Дійсно, щороку флоти круїзних ліній поповнюють нові лайнери, які пропонують своїм гостям щодалі вищий рівень комфорту та розваг на борту, а також найвишуканіші та найекзотичніші маршрути. Здавалося б, й Україна, як морська держава, мала б приваблювати круїзні компанії, які б могли включати наші порти до своїх маршрутів. Однак ситуація є прямо протилежною: кількість суднозаходів круїзних лайнерів до українських портів щороку зменшується. Відповідно, зменшується й потік іноземних туристів, що знайомляться з нашою державою у такий спосіб.
Чому так відбувається, та що необхідно робити, щоб зламати ці негативні тенденції, йшлося на відкритих зборах Асоціації «Регіональний центр компетенції розвитку круїзного туризму в Чорноморському регіоні Cruise Black Sea (CBS), які відбулися 4 лютого 2016 року в приміщенні Національного університету «Одеська морська академія». Чому занепадає галузь у регіоні?
На відміну від багатьох інших організацій, згадана Асоціація об'єднує професіоналів у галузі морської справи, у тому числі комерційного судноплавства, а відтак і круїзної індустрії. Отже, тривіальні, здавалося б, збори чергової громадської організації перетворилися на подію високого ступеня значущості, у яких висловили бажання взяти участь представники Одеської міської та регіональної влади, професіонали туристичної та суміжних галузей, громадські організації та політичні об'єднання, а також ЗМІ. На збори було запрошено й журнал «Український туризм».
Відкривши засідання, президент Асоціації, проректор НУ «Одеська морська академія» Сергій Заїчко надав слово для протокольних виступів представникам одеської влади та профільного міністерства - МІУ. Цікаво, що, замість звичайних протокольних виступів, високі гості поділилися з присутніми своїм баченням ситуації, що склалася, та представили шляхи виходу з неї. Так, начальник Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» Михайло Соколов докладно розповів про причини різкого зменшення популярності Чорноморського регіону серед круїзних компаній. Цікавими були й доповіді віце-президента Асоціації CBS Елівіри Лещинської, виконавчого директора Асоціації портів Чорного та Азовського морів (BASPA) Георгія Токмана, директора Асоціації «Велика Одеса» Анни Журавської. А ново-призначений завідувач сектору інвестицій у туристичну галузь Одеської обласної державної адміністрації, багатолітній автор «Українського туризму» Роман Козловський виголосив докладну та вельми актуальну промову на тему особливостей інвестування в туристичну галузь Одеського регіону. Пан Роман погодився переробити свою доповідь в окремий матеріал, з яким читачі УТ можуть познайомитися в цьому ж номері журналу.
Якщо резюмувати усі ці виступи, вимальовується така картина: крім фізичних параметрів (висота стамбульських мостів через Босфор), які заважають проходу сучасних круїзних лайнерів у Чорне море із Середземного, присутній також фактор економічної доцільності. Адже після початку російської агресії в Україну та окупації Криму, порти півострова закрилися. Тож наразі багато з круїзних теплоходів, що до початку війни, крім Одеси, відвідували ще й Севастополь та Ялту, мають можливість заходити лише в Одесу. Що з урахуванням зборів за проходження Босфору для компаній є невигідним. Крім того, серія терористичних актів у Стамбулі на початку року призвела до того, що круїзні компанії оперативно змінили маршрути більшості своїх лайнерів, виключивши з них турецькі порти. А іншого проходу з Середземного до Чорного моря, крім Босфору просто немає...
У результаті минулого року в Одесу було здійснено усього лише 13 суднозаходів круїзних лайнерів. Прогнозувати щось на 2016 рік - справа украй невдячна, оскільки незрозуміло, як складатимуться політична й економічна ситуації в державах регіону. Наразі маємо 36 заявок на відвідання Одеського порту круїзними лайнерами, проте скільки з них буде реалізовано - на момент виходу цього номеру «Українського туризму» сказати неможливо навіть приблизно. Реанімуймо галузь разом
Чи є вихід з ситуації, що склалася? Учасники зборів Асоціації CBS переконані, що є, й полягає він у тісній співпраці із нашими сусідами за Чорноморським регіоном. Адже, за словами Георгія Токмана, сусідні країни активно створюють умови для круїзного туризму: наприклад, у болгарському місті Бургас вже побудовано другий порт, призначений виключно для круїзних лайнерів. Рішення про перенесення вантажного порту ухвалено й щодо Варни - до нинішнього порту заходитимуть лише пасажирські, зокрема, круїзні лайнери. Що ж до Грузії, то там, за активної позиції її колишнього президента Михаїла Саакашвілі, уся прибережна зона Аджарії перетворилася на зону сприяння розвитку туризму, в тому числі й круїзного. Отже, Україні, зокрема, Одеському регіону, варто скористатися досвідом Грузії, тим більше, що Одеську область наразі очолює ні хто інший, як колишній президент цієї закавказької держави.
Зрозуміло, що разом, співпрацюючи із сусідами, значно легше зацікавити представників світового круїзного бізнесу умовами та атракціями Болгарії, Румунії. України, Грузії та Чорноморського узбережжя Туреччини, ніж поодинці. Тим більше, що принаймні деякі з круїзних теплоходів, які були замінено на новіші на основних круїзних маршрутах світу, цілком можуть возити туристів басейном Чорного моря та, відповідно, приносити прибутки як своїм власникам, так і пристосованій до круїзного туризму інфраструктурі чорноморських держав.
Звичайно, для створення такого масштабного проекту необхідно буде докласти неабияких зусиль, деякі з котрих напряму з круїзною індустрією не пов'язані.
Наприклад, завершення реконструкції Одеського аеропорту (включаючи злітно-посадкову смугу) та прокладення до нього сучасної туристичної логістики зможе повернути Одесі статус пункту посадки/висадки круїзних туристів.
На наш погляд, Чорноморський регіон у середній перспективі цілком може стати самостійним (більше того - самодостатнім) круїзним напрямком, у портах якого базуватимуться лайнери, діятимуть самостійні (без прив'язки до круїзних ліній акваторією Середземномор'я) маршрути та курсуватимуть теплоходи різних класів та призначення аж до спеціалізованих, на кшталт MICE-лайнерів чи плавучих казино. Але для цього необхідно здійснити велику кількість спільних заходів, у тому числі й промо-характеру. Промоція як генератор туристичного потоку
Цінність таких неформальних заходів, подібних до описуваних зборів Асоціації CBS, полягає ще й у тому, що на них представники різних галузей обмінюють¬ся думками, що, відповідно, досить часто привносять щось нове та свіже у, здавалося б, усталені механізми функціонування галузі. А подекуди й призводять до прориву, тобто заповненню прогалин та ліквідації «вузьких місць» на певних напрямках. Таким проривом, на наш погляд, став виступ генерального директора телекомунікаційної компанії Westelecom Наталії Міндак, який було присвячено питанням промоції туристичних атракцій та подій у регіоні за допомогою сучасних телекомунікацій. У принципі, про необхідність заді-яння таких інструментів, як онлайн-трансляції, соціальні мережі, інтерактивні дискусійні клуби, тематичні онлайн-чати і т.п. знає кожний, проте як саме грамотно підійти до вирішення таких задач та отримати стійкий ефект від застосування сучасних телекомунікативних методик, знають саме фахівці в галузі телекомунікацій. «Український туризм» звернувся до пані Наталії з проханням підготувати статтю за матеріалами її виступу на зборах, з якою читачі УТ можуть познайомитися в цьому ж таки номері нашого журналу. Туризм річковий та поромний
На жаль, збори Асоціації CBS не відвідали професіонали індустрії річкового туризму - не було в Одесі ані представників Українського дунайського пароплав¬ства, ані компанії «Червона рута», що здійснює круїзи Дніпром, туроператорів, що спеціалізуються на річкових круїзах... А дарма - адже комбіновані судна типу «ріка - море» цілком здатні курсувати малим каботажем й в акваторії Чорного моря, заходячи в тому числі й в Одесу. Більше того, програми Одеса - Дніпро та Одеса -Дунай, а за певних умов і Дніпро - Одеса - Дунай могли б стати конкурентними на європейському ринку річкових та комбінованих круїзів (звичайно, за умов належної підготовки та промоції такого продукту). Тим більше, Україна все ще має необхідні для здійснення таких програм круїзні теплоходи.
Ще один досить перспективний напрямок для розвитку морського туризму в Чорноморському регіоні -це поромний туризм. Років 15 тому одна з балтійських поромних компаній цікавилась можливістю організації поромного сполучення між портами Чорного моря, подібно до моделі, яка діє на Балтиці. На нашу думку, сьогодні подібний проект може бути цілком реальним - але лише в тому випадку, коли за його реалізацію візьмуться усі держави Чорноморського регіону, розробивши спільний продукт та залучивши до реалізації проекту поромні компанії. І хоча, як такий, поромний туризм не зовсім можна кваліфікувати як круїзний, рівень сервісу на сучасних морських поромах досягає рівня 4-зіркових круїзних лайнерів. При цьому, на відміну від круїзних теплоходів, морські пороми надають своїм пасажирам надзвичайно широкий клас послуг - від звичайного «палубного квитка» у кріслах, подібних до тих, що використовуються в літаках, аж до кількакімнатних с'ютів з балконами. Отже, попит на поромні перевезення в Чорноморському регіоні однозначно буде, й у середній перспективі саме таке сполучення здатне у кілька разів збільшити туристичний потік між державами, що розташувалися на берегах Чорного моря.
Дмитро ГЛУШЕНОК, директор туристичної компанії «Магазин круїзів та подорожей»:
Власними силами створення регіонального круїзного продукту в Чорноморському регіоні, привабливого для туристичної громадськості як держав ОЧЕС, так і сусідніх з ними країн, напевно, можливо. Та будьмо реалістами: у кращому випадку це буде круїз на 3*, наближений до поромного сполучення. Адже, вочевидь, на таких лініях експлуатуватиметься порівняно невеликий неновий лайнер (скоріш за все, придбаний у бербоут-чартер); привабливості продукту не додаватиме й застаріла інфраструктура берегового обслуговування, а ще й сезонність, тобто перед власниками судна постане необхідність «вигадування» експлуатації у позанавігаційний період. Ну й, звичайно, бізнес-план щодо окупності проекту буде досить-таки тривалим - бо такий продукт являтиме собою виключно бюджетний варіант. Крім того, не забуваймо про політичну нестабільність та непрогнозованість ситуації в регіоні (турецькі національно-територіальні та релігійні внутрішні конфлікти, грецькі міграційні проблеми, відсутність українсько-російської співпраці з очевидних причин тощо). Та гадаю, що попит на подібний продукт все ж таки існуватиме - якраз з огляду на економічність подорожі та оригінальність маршруту. Проте не найближчим часом...
Значно перспективнішим, на мій погляд, є перспектива для розвитку круїзних ліній суднами типу ріка-море в Україні та сусідніх державах. Наприклад, за маршрутами Дніпро - Чорне море - Дунай або ж із Дунаю та Дніпра з кінцевим пунктом в Одесі. Такі маршрути виглядатимуть привабливими в першу чергу для європейських турис¬тів, а якщо безвізовий режим з Євросоюзом набуде чинності, то й для українців. Хто був, наприклад, у Будапешті, той розуміє, що десятки річкових лайнерів в угорській столиці є яскравим прикладом процвітання круїзного туризму в Центральній Європі. А нам зі свого боку є що запропонувати цікавого в цій же Одесі (плюс зручна авіаційна логістика повернення туристів додому, можливо навіть через Київ з екскурсійною програмою). А от привабливість для інвесторів та реалізація подібного проекту напряму залежить від безпеки маршруту - це базовий надважливий принцип для туроператорів. Тому сьогодні ця перспектива теж є досить примарною за умов продовження бойових дій на території нашої країни.
Наталія МІНДАК, генеральний директор телекомунікаційної компанії WESTELECOM:
За наших часів світова туристична індустрія розвивається надзвичайно швидкими темпами. Це справедливо і для круїзної індустрії, яка демонструє солідні фінансові результати. За даними дослідження Міжнародної асоціації круїзних ліній (CLIA), глобальний попит на круїзний продукт досягнув 22,04 млн. пасажирів у 2014 році. Для порівняння, 2004 року кількість усіх круїзних туристів у світі складала 13,1 млн., відповідно, за 10 років кількість туристів, що користувалась послугами круїзних компаній, збільшилась на 69.4%. Загальний внесок круїзної індустрії у глобальну економіку досягнув майже $120 млрд. у 2014 році порівняно зі $117 млрд. 2013 року.
Варто зазначити, що світовий круїзний туризм розвивається досить-таки динамічно, темпи зростання з року в рік залишаються стабільними і становлять в середньому 7%. Це найбільший показник серед усіх сегментів туристичної галузі. Така тенденція збережеться і в майбутньому: 2017 року, за прогнозами Cruise Market Watch, круїзні оператори перевозитимуть по 700 тис. пасажирів на рік.
Однак розподіл круїзного продукту по регіонах вельми нерівномірний.
Усі ці дані свідчать, що український круїзний туризм може отримати свій подальший розвиток, відтак при¬носити стабільний дохід як країні в цілому, так й Одесі та Одеському регіону зокрема. Роман БЕРЕЗОВ, директор компанії Nafta Cruises:
Якщо говорити про морські круїзи в Чорноморському регіоні, то це питання варто розділити на кілька глобальних частин:
А) створення локального продукту в акваторії Чорного моря. - Це не дуже перспективно через обмеженість географії. Мало кому буде цікаво відвідувати 5-7 портів (хоча й такий продукт може мати свого туриста на рівні річкових круїзів; але не варто забувати, що для моря треба мати флот із зовсім іншого класу лайнерів). А якщо говорити про розширення географії як мінімум на Середземне море - то такі продукти існують у достатній кількості. Тут ми стикаємося з іншою частиною проблеми:
Б) чому наявні круїзні компанії перестали заходити в наші порти? - Відповідь на це питання очевидна. Це сталося 2 роки тому - Крим, вибухи в Одесі і т.п. Заходити ж у Чорне море заради лише румунської Констанци не зовсім доцільно. Та як тільки весь наш букет проблем вирішиться, то круїзні компанії із задоволенням знову включать порти Чорного моря до своїх маршрутів. Але і тут не бажано було б тішитися ситуацією, а треба буде переходити до третьої частини проблеми:
В) чому так мало круїзних компаній включали наші порти до своїх маршрутів? - Наразі сучасні лайнери беруть на борт до 6400 туристів + екіпаж та мають довжину до 360 м. Жоден з портів України не має можливості прийняти лайнер такої довжини, тим більше кілька одночасно.
А от перспектива продовження дунайських круїзних ліній до Одеси, а в перспективі й по Дніпру, була б цікавою, але за умов гідного розвитку туристичної інфраструктури. Євро-2012 показало, що багато європейців зацікавились нашою країною та були б раді приїхати сюди ще раз. З іншого боку, багатьом нашим туристам теж було б цікаво почати своє знайомство з круїзним продуктом з «неглибокої води» та десь «поближче», щоб не летіти півдня (оскільки досить велика частка вартості круїзного туру припадає на авіапереліт). Тим більше, що на Дунаї стоять дуже цікаві міста та столиці європейських держав. Ця перспектива була б ще більш інтригуючою у контексті скасування візового режиму для громадян України з боку ЄС. назад >>>
|
English