|
Проблема забезпечення громадян України ідентифікаційними документами, без яких неможливий ніякий туризм, а простіше - паспортами, у тому числі й так званими «закордонними», існувала завжди та мас стійку тенденцію до загострення перед початком туристичного сезону. Адже за будь-яких обставин частина громадян звикла відкладати оформлення необхідних документів, у тому числі й паспортних, на останній момент. Через це у певні періоди навантаження на державні органи, які приймають документи для оформлення паспортів, зростає у кілька разів. Враховуючи ж, що в Україні вже більше року триває так звана «паспортна реформа», настав час підбити перші підсумки та ознайомити громадськість з результатами паспортизації громадян України по-новому.
9 лютого в Києві відбувся круглий стіл на тему «Чи наблизив Україну до Шенгену збір біометричних даних?», який організувала громадська організація «Європа без бар'єрів» за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». У заході взяли участь голова комітету з питань євроінтегра-ції Верховної Ради Ірина Геращенко, голова Державної міграційної служби України Максим Соколюк, голова ГО «Європа без бар'єрів» Ірина Сушко, представники МЗС України, ДП «Документ», яке надає посередницькі послуги громадянам, що звертаються за оформленням паспортних документів, а також значної кількості громадських організацій. Тематикою обговорення стала проблематика паспортизації громадян України та підсумки моніторингу оформлення закордонних паспортів у Києві, який у вересні та жовтні здійснювала ГО «Європа без бар'єрів». В цілому було опитано 465 респондентів, які зверталися до 12 підрозділів Державної міграційної служби у м. Києві та двох столичних «Паспортних сервісів».
Доповідь, яку на початку зустрічі виголосила аналітик цієї організації Катерина Кульчицька, викрила досить багато цікавих моментів, які свідчать, що в галузі паспортизації громадян нашої держави далеко не все гаразд. Наприклад, лише 34% заявників отримали паспорт за його номінальну вартість -561 грн. 47 коп. За умови оформлення документа протягом 20 днів. 43% респондентів у підсумку переплачували від 40 до 140 грн, 23% - від 150 до 600 грн. Не дотримуються в багатьох відділеннях ДМСУ й термінів оформлення паспортів - на термін від 2 до 15 робочих днів, при чому в Святошинському й Голосі'ївському районних відділеннях ДМСУ про затримки з видачею документів на термін понад 10 днів вказало понад 50% опитаних. Суттєвою проблемою є й черги: так, 23% респондентів заявили, що при поданні документів для оформлення закордонного паспорту їм довелося провести в черзі понад 30 хвилин. У багатьох районних віділеннях ДМСУ (9 з 12) від заявників вимагали додаткові документи, не передбачені нормативними документами, зокрема, Постановою КМУ №152 від 7 травня 2014 р. (в основному ксерокопії усіх необхідних для оформлення закордонного паспорту документів).
За результатами моніторингу ГО «Європа без бар'єрів» підготувала висновки та рекомендації Державній міграційній службі України, які й оприлюднила на круглому столі та які, відповідно, викликали жваву дискусію серед його учасників. Так, своїми думками з присутніми поділився голова ДМСУ Максим Соколюк, який зізнався, що є держслужбовцем нещодавно, відтак на процеси в очолюваній ним Держслужбі дивиться переважно з бізнесової точки зору. Що, як виявилося, далеко не завжди є негативним чинником. Адже, за словами пана Максима, найближчим часом на громадян України, які звертаються за оформленням закордонного паспорта, чекають суттєві поліпшення. Так, сьогодні у ЗМІ інтенсивно обговорюється експеримент, що його започатковано у Дніпровському районі столиці, щодо організації електронної черги та дистанційного запису на прийом документів. У Києві всі районні відділення ДМСУ планується охопити такою системою до середини березня, у Київській області - до початку літа, а всю Україну - до кінця літа. Проте електронна черга та дистанційний запис - це лише перший етап автоматизації процесу подання документів: Максим Соколюк подлілився із присутніми планами запровадити процедури предоформлення. Тобто громадянин, який звертається до ДМСУ, на сайті цієї держслужби заповнює необхідні бланки, роздруковує їх, після чого йому пропонується сплатити вартість послуг онлайн (від такого способу оплати заявник може й відмовитися - Ред.). У результаті черги у відділеннях мають суттєво скоротитися - адже співробітники ДМСУ відтак не муситимуть вручну вбивати дані громадян у базу даних.
Досить гаряча дискусія відбулась із приводу послуг, що її надають співробітники ДП «Документ», при чому в багатьох випадках інформація про необов'язковість цих послуг не озвучується. Утім, таку проблему має бути вирішено шляхом виведення співробітників цієї структури за межі відділів ДМСУ, яке в Києві мало відбутися орієнтово до 15 лютого.
Щоправда, дехто взагалі не погоджується з наявністю такої структури, як ДП «Документ». Так, представник Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук вважає, що діяльність цієї організації суперечить чинному українському законодавству, відтак її має бути ліквідовано, а технічне оснашення та кадри мають перейти у підпорядкування ДМСУ. Звичайно, представники ДП «Документ» не погодилися з цією точкою зору, розповівши про деякі задачі з організації паспортного асистансу, що вона їх вирішує. Та й голова ДМСУ зізнався, що без підтримки з боку ДП «Документ» очолювана ним Служба не зможе працювати ефективно та задовольняти у встановлені терміни всі заявки на паспорти, що надходять від громадян України.
Отже, якщо говорити об'єктивно, то ДП «Документ» є своєрідним аналогом пресловутих візових центрів, які суттєво збільшують потужність консульств в оформленні віз - із наявним штатом співробітників та пропускною здатністю консульських установ останні об'єктивно не зможуть задовольнити усі заявки на візи без візових центрів. Проте наявність таких структур суттєво ускладнює доступ громадян безпосередньо до консульства. В нашому випадку, «консультаційно-інформаційні послуги» ДП «Документ» коштують 350 грн, являючи собою фактично плату за комфортність процедури.
З точки зору редакції «Українського туризму», послуги, що їх надає ДП «Документ», цілком мають право на існування, але лише до того моменту, поки заявники мають альтернативу. Власне кажучи, як і з візовими центрами - хтось має можливість сплачувати їхні послуги та звертається до них, а хтось прагне отримати набір послуг без посередників. Інша річ, що в шенгенських консульствах цей принцип досить часто порушується, але це вже виходить за межі тематики цієї статті.
Цікавим результатом моніторингу від ГО «Європа без бар'єрів» став такий: за підсумками 9 місяців 2015 року, закордонний паспорт «старого» зразка, тобто без чіпа, на який записуються біометричні дані, є популярнішим за «новий», тобто біометричний. За вказаний період до ДМСУ надійшло запитів на оформлення «старого» паспорту на 23% більше, ніж «нового». Цю інформацію підтвердив і голова Державної міграційної служби Максим Соколюк, зазначивши, що із близько 11 мільйонів дійсних паспортів, що знаходяться на руках у громадян України, лише близько 1 млн є біометричними (різниця в ціні оформлення біометричного та «старого» паспорта існує, проте вона не є суттєвою - Ред.). При цьому він висловив припущення, що популярність «біопаспорта» різко збільшиться, коли набуде чинності безвізовий режим між Україною та Євросоюзом, відтак наші співгромадяни пересвідчаться, що за таким документом насправді можна перетинати кордони зі значно меншою кількістю формальностей.
Нарешті, ми не могли не висвітлити ще один аспект діяльності ДМСУ. У доповіді за результатами моніто¬рингу, про яку ми згадали на початку статті, доповідач згадала про «респондентів, які вдалися до посередництва туристичних компаній в оформленні паспорта». Кореспондент УТ попросив уточнити цю тезу голову ДМСУ пана Соколюка. Однак він відверто здивувався такому питанню, повідомивши, що наразі не існує жодних процедур співпраці між його відомством та туристичними компаніями. За словами пана Максима, «турфірми можуть хіба що за руку взяти свого клієнта та привести його до нас», співпраці ж на вищому рівні немає та не планується. А жаль. Бо, на наш погляд, якраз співпраця з туристичними компаніями могла б раз і назавжди закреслити питання черг та подібних негативних чинників при оформленні паспорта. Що ж до безпеки персональних даних, то туристичні компанії спокійно продають авіаційні квитки, для оформлення яких також необхідні персональні дані пасажира, займаються візовим асистансом, оформленням страхових полісів та подібною діяльністю. Отже, навряд чи залучення до посередництва у послугах ДМСУ професіоналів туристичного бізнесу збільшило б рівень небезпеки при оформленні документів - скоріше, навпаки... назад >>>
|
English