 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Грузія як туристичний напрямок користується щодалі більшою популярністю в Україні: турпотоки із України в бік цієї закавказької держави щороку зростають. Така популярність Грузії пояснюється багатьма причинами, про які УТ вже неодноразово писав, і які в цій статті повторювати немає сенсу. Натомість хотілося б звернути увагу на інше, а саме на транспортну логістику туристичних перевезень між нашими державами. Сьогодні практично 100% українського турпотоку до Грузії перевозиться авіаційним транспортом. Наземні маршрути хоча й не закриті остаточно (наприклад, українець може потрапити до Грузії уздовж південного берега Чорного моря - транзитом через території Румунії, Болгарії та Туреччини), їх використання є економічно та логістично невигідним. Однак для туристів, які з якоїсь причини не бажають до Грузії летіти, існує й альтернативний шлях - морський. Український морський перевізник Ukrferry, що оперує кількома вантажопасажирськими поромними лініями в Чорному морі, наголошує на можливості дістатися грузинських портів - Батумі та Поті - за допомогою морських поромів, які стартують з україн¬ського міста Чорноморськ (яке донедавна носило назву Іллічівськ). Відповідно до інформації на сайті компанії, пороми курсують двічі на тиждень, час у дорозі - близько 2-х діб (50 годин ± непередбачувані обставини), вартість проїзду - від $100 в один бік, крім того, турист може у такий спосіб мандрувати власним авто (вартість його перевезення починається від $300 в один бік). Цікаво, що на поромних лініях відсутні суворі обме¬ження на масу багажу: один пасажир, який мандрує без автомобіля, може взяти із собою 100 кг або півкубометра власних речей. Так само до вартості квитка входить триразове харчування в судовому ресторані протягом усього часу перебування на поромі. Як повідомляє сайт компанії «Укрферрі-тур», рух між Україною та Грузією здійснюється суднами «Грейфсвальд» та «Каунас Сівейз» - автомобільно-залізничних поромів, побудованих наприкінці 80-х років минулого століття у Німеччині. Пасажировмісткість «Грейфсвальду» складає 150 осіб, «Каунас Сівейз» - 250 чоловік. При цьому пороми здатні взяти на борт 50 залізничних вагонів та 50 вантажівок TIR. Отже, «Грейфсвальд», який, за повідомленням самої компанії, найчастіше курсує з Чорноморська до Батумі й Поті, може взяти на борт приблизно стільки ж пасажирів, скільки й середньо магістральний Boeing 737-400. При цьому, зауважимо, відправлення здійснюється двічі на тиждень. За відгуками багатьох туристів, розклад руху поромів - річ досить-таки умовна: цілком можливою є ситуація, коли пором спізнюється з відправленням або прибуває до Грузії навіть через півтори доби після часу, вказаного у графіку курсування. Вочевидь, це трапляється завдяки тому. що для компанії «Укрферрі» пріоритетом є саме вантажні, а не пасажирські перевезення. Саме через це й відправлення здійснюється не з морського вокзалу Одеси, а з поромної переправи в Чорноморську, сервіс на якій ще далекий від європейського, та й з логістичної точки зору діставатися туди туристам, що подорожують без власного транспорту, досить-таки незручно. У той же час концепція морського поромного сполучення в акваторії Балтійського моря є принципово іншою: пороми тут відправляються з пасажирських терміналів, розташованих неподалік від туристичних центрів, пасажиромісткість суден вимірюється у тисячах осіб, рух здійснюється за розкладом, а поромні компанії між собою заповзято конкурують. У результаті проїхатися від Таллінна до Стокгольма за 30 євро у каюті зі спальним місцем не є чимось фантастичним... Крім того, на відміну від Чорноморського басейну, пасажири балтійських поромів мають можливість користуватися усіма сучасними досягненнями туристичної індустрії: незважаючи на те, що пороми - це не круїзні теплоходи, на їх борту діють ресторани, розважальні центри, супермаркети, спа-салони, пасажирам доступний мобільний зв'язок та бездротовий інтернет... У той же час мандрів¬ка Чорним морем, знову ж таки, за відгуками туристів, перетворюється на вимушену ізоляцію від навколишнього світу. Тож, може, варто й українському урядові як слід подумати над організацією сучасного поромного сполучення в Чорному морі? Тим більше, років 20 тому таким можливостями дуже цікавилася одна з балтійських поромних компаній. Бо попит на такі послуги в Україні є, гадаємо, є він і в Грузії, та й у Болгарії, Румунії й Туреччині знайдуться люди, які віддаватимуть перевагу саме морським мандрівкам. Може для цього варто залу¬чати турецькі компанії? Або ж поновити пропозицію для балтійців? Врешті-решт, запуск поромної мережі в Чорному морі дасть можливість розвитку не тільки транспортної інфраструктури, але й суттєво оживить туристичний рух у регіоні. ДО РЕЧІ За даними сервісу tickets.ua, вартість авіаквитка у прямому сполученні між Одесою та Батумі при пошуку на дати в середині липня 2016 р, коливається від 4400 до 12000 грн. У той же час вартість проїзду поромом в обидва кінці починається від $200, тобто від 4940 грн (станом на 4.05.2016 за курсом НБУ). Отже, в нинішньому вигляді морське поромне сполучення на лініях Україна - Грузія навряд чи може повноцінно конкурувати за туриста з авіакомпаніями... ВІД РЕДАКЦІЇ Нещодавно тревел-агентам, які працюють через сток Hahn Air, стали доступними послуги оператора морських поромних перевезень Buquebus, який здійснює поромні перевезення між морськими портами столиці Аргентини - Буенос Айрес та Уругваю - Монтевідео. Пором Francisco здійснює між указаними портами 2 рейси на день, пасажирський салон цього судна включає місця в туристичному, бізнес- та першому класах. Оригінальність послуг Buquebus полягає в тому, що цей оператор надає можливість туристичним агенціям усього світу бронювати морські поромні перевезення під двобуквенним кодом 5W. Відповідно, із започатку-ванням партнерства з Hahn Air та заведенням послуг Buquebus до платформи Hahn Air Systems кожний партнер німецької авіакомпанії зможе надавати своїм клієн¬там ці послуги на бланку HR-169.
|
|||||||||||||