 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Як завжди, це сталося несподівано: 30 червня російський президент Путін підписав указ, яким заборону на поїздки та відпочинок підданих російської імперії до Туреччини було знято. Наступного дня система «Яндекс-відпочинок» - російський агрегатор туроператорських та турагентських пропозицій - зафіксувала утричі більше запитів на відпочинок у цій державі, ніж на всі курорти імперії, разом узяті, включаючи окупований Крим. Зрозуміло, що запит - це не бронювання і, тим більше, не купівля туру, проте ця картина ілюструє справжнє співвідношення попиту на відпочинок у Росії та за її межами. Отже, у цій статті ми спробуємо спрогнозувати, як розвиватиметься ситуація на турецькому напрямку з урахуванням «російського фактору» та якої стратегії варто дотримуватися українським туроператорам та агентам у процесі конструювання турів та спілкуванні з потенційними клієнтами. Об'єктивної інформації, що насправді трапилось на зламі перших двох місяців літа, й чому Путін вирішив зняти заборону на відпочинок у Туреччині для своїх підданих, просто немає, й ми не намагатимемось будувати якісь свої припущення. Зауважимо лише, що в тоталітарних державах, подібних до путінської Росії, подібне трапляється досить-таки часто: це кілька днів тому пропаганда поливала Туреччину й турків брудом, і раптом такий кульбіт... Найцікавіше, що ніхто (чи майже ніхто) цьому не дивується: у країні, де немає свободи слова, знищено опозиційні ЗМІ, а незгодні з думкою вождя та його партії знищуються, в тому числі й фізично, дивуватися таким речам означає власними руками записати себе у список «підозрілих» та нелояльних режимові. Щоправда, за кілька днів до «історичного» рішення російського самодержця тамтешня пропаганда розповсюджувала «інформацію» про те, що президент Туреччини Ердоган нібито вибачився перед Путіним за збитий російський літак та пообіцяв виплатити компенсацію. Як з'ясувалося згодом, у реальності нічого подібного не було, проте навіть таке інформаційне вкидання на росіян не подіяло: ще за кілька днів до «відкриття» Туреччини вони в соціальних мережах «мірялися патріотизмом», змагаючись між собою в поливанні брудом Туреччини та турків. Це явище, до речі, продовжується й зараз: скажімо, дописи на тему «не їздила до Туреччини й не поїду!» досі потрапляють у топіки жіночих, та й не тільки, соціальних мереж. Більше того, навіть у випадку, коли під час дії заборони у росіян таки була можливість з'їздити до Туреччини, вони цим не користувалися. Так, місяці з 2 тому один білоруський туроператор спеціально для росіян розробив пропозицію оформлення турів до Туреччини транзитом через Мінськ. Проте, незважаючи на привабливі та зручні умови оформлення та сплати послуг (усе робилося дистанційно, виїжджати до Мінська з метою оформлення поїздки необхідності не було), а також украй привабливі ціни в той період, піддані Путіна не скористалися пропозицією. Пояснення цьому є досить простим: поїдеш - донесуть, після чого стикнешся з усіма наслідками непокори режимові. Тим не менше, курорти Туреччини знову відкриті для росіян. Зрозуміло, для турецьких готельєрів це однозначний позитив - готелі, призначені для «росій¬ського ринку», підвищать свою заповнюваність. А їхні власники зменшать збитки, або й отримають сякі-такі прибутки. Так само позитивним став дозвіл працювати з Туреччиною і для російських туроператорів, таких, як «Библио Глобус», який до заборони забезпечував масо¬вий (близько 2 млн. щороку) потік росіян на турецькі курорти, а також турецькі за походженням компанії на кшталт Anex Tour чи Coral Travel - вже хоча б тому, що імперська влада їх відтепер не переслідуватиме за продаж турів до Антальї та Муґли. Російські авіатори теж, скоріш за все, скажуть «спасибі» своєму цареві - адже в них з'являться нові пасажири та, знову ж таки, нові прибутки. Хоча станом на початок липня дозволів на чартерні перевезення до Туреччини імперська авіаційна влада ще не видавала. А от те, що до так званого «російського ринку» деякі туроператори відносять й громадян України -це вже зовсім недобре. Бо цілком зрозуміло, що при зустрічах росіян з українцями на відпочинку ймовірність конфліктів (частина яких переростатиме у бійки, втручання поліції, травми і т.д.), суттєво зростатиме. А це, у свою чергу, призводитиме до зростання претензій з боку всіх учасників туристичного ланцюжка - від готельєрів до туристів - які виставлятимуть вимоги компенсувати отримані збитки до партнерів. Отже, як необхідно поводитися українським туроператорам та агентам на турецькому напрямку? Перш за все, усвідомити, що ніякого мирного співіснування з росіянами бути не може. Навіть на іноземних курортах. Тому єдиний вихід - розділяти потоки, поселяючи українців та росіян якщо не в різні готелі, то, принаймні, у віддалені один від одного корпуси одних і тих самих готелів. А також не допускати перетинання укра¬їнських та російських туристів на екскурсіях, у ресторанах та, по можливості, у розважальних закладах. Це, звичайно, призведе до певних витрат, але їх можна розглядати як попередження серйозних конфліктів, а відтак як інвестиції в підвищення репутації туропера-торської компанії. Тим більше, основним гравцям на турецькому ринку розвести потоки буде не так вже й складно, оскільки практично всі вони - Tez Tour, Anex Tour, Coral Travel, Pegas Touristik, «Библио Глобус» (в Україні ця компанія діє під брендом «Зевс Тревел» -Ред.) працюють як на українському, так і на російському ринках, контрактуючи відносно великі обсяги готельних номерів у різноманітних закладах розміщення. Крім того, цим операторам варто проінструктувати персонал своїх інкаминг-партнерів, у тому числі гідів, на тему «Україна - не Росія». Це також не є проблемою для великих системних туроператорів. Цікаво, що деякий час тому в цьому напрямку пішов туроператор TUI Ukraine, долучивши нашу державу у своїй класифікації до східноєвропейського регіону. Отже, у клієнтів TUI відтоді значно зросла ймовірність відпочивати на турецьких курортах разом із поляками чи румунами, ніж із росіянами чи, наприклад, казахами. Що ж до туристичних агентів, то їм варто було вже з початку липня, не чекаючи на запити з боку клієнтів, при переговорах з операторами наполягати на відокремленні громадян України з «російського ринку». Адже відпочинок «без росіян» має підстави знову стати трендом літа 20і6 року. Тож той, хто перший запровадить цей тренд у свої бізнес-схеми, зі значно більшою ймовірністю за підсумками сезону опиниться серед переможців. *** Якщо говорити про ціни та потоки, то варто усві¬домити таке :росіяни-20і3 та росіяни-20і6 - це зовсім різні види туристів. По-перше, за роки війни з Україною та західних санкцій росіяни значно збідніли. Крім того, кремлівська верхівка суттєво обмежує виїзд за межі імперії кількох категорій своїх підданих - у першу чергу, поліцейських та співробітників спецслужб, державних чиновників та військових. Оскільки саме ці категорії є найбільш платоспроможними в путінській імперії, масового заїзду «Тагілу» до 5-зіркових туристичних комплексів, що працюють за принципом All Inclusive, цього року не буде. Та й, скоріше за все, не буде його й далі. Отже, основним контингентом (до 70%) на турецьких курортах стануть москвичі та петербуржці - обидві імперські столиці традиційно останні¬ми відчувають на собі наслідки економічних криз. Це, утім, жодним чином не покращить взаєморозуміння між українськими та російськими туристами. якщо вони перетинатимуться на турецьких курортах. Отже, краще, щоб цього не було взагалі. *** Як відкриття Туреччини для підданих Путіна відобразиться на цінах на послуги тамтешнього туристичного сектору? Немає сумніву, що вони піднімуться - але навряд чи сильно. Річ у тім, що, всупереч російській пропаганді, відсутність саме російських туристів практично не позначилася на курортному секторі Туреччини. Значно більш болісним для нього стало зменшення потоків німців, британців, французів та інших громадян Західної та Північної Європи. Саме тому турецька влада вживає відчайдушних заходів для повернення у країну саме цих категорій туристів. Отже, інтегрально рівень цін на турецьких курортах визначатимуть саме західноєвропейські туристи. А зовсім не російські. Тим більше, цього року їх багато не буде - час вже упущено, на й не ті зараз пішли росіяни. Отже, за підсумками цього року можна очікувати максимум 50% від російського турпотоку 2013 року, та й то є найоптимістичнішим прогнозом. Відтак можна спрогнозувати, що «російська» складова у традиційному літньому зростанні цін на тури до Туреччини складатиме не більше 10%. |
|||||||||||||