 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Про розвиток Чорноморського регіону шляхом міждержавної співпраці тих країн, чиє узбережжя омивають води названого моря, йдеться вже давно. Зокрема, починаючи з 1992 року діє ОЧЕС - Організація чорноморського економічного співробітництва, членами якого є 12 навколо чорноморських країн, в рамках якої було розроблено кілька спільних інфраструктурних проектів на кшталт кільцевої автомагістралі навколо Чорного моря. Було також запроваджено термін «синя економіка», який відображає специфіку економічної діяльності приморських регіонів. Конференція як поштовх для розвитку У Чорноморському регіоні, у тому числі під егідою ОЧЕС, здійснюються різноманітні заходи, проводяться конференції й форуми, на яких розглядаються питання співпраці в міжнародному мультикультурному середовищі, об'єднаному акваторією Чорного моря. Така конференція під девізом «На шляху до кращої інтеграції» відбулася 14-15 червня в Одесі. Її співорганізаторами були Єврокомісія, МЗС України та ОЧЕС. Захід не носив виражено туристичного характеру - на її панельних засіданнях обговорювалися питання розвитку бізнесу, наукових досліджень, екології та транспортного сектору, але навряд чи помилимось, коли зазначимо, що туристична тематика була однією з найважливіших та викликала найбільше зацікавлення в учасників конференції. Пояснити це дуже просто: відповідно до даних UNWTO, туристична індустрія є однією з найдинамічніших галузей світової економіки, забезпечує щодалі більше робочих місць та ВНП держав, які розвивають у себе туризм. А наявність теплого моря якнайкраще сприяє розвиткові туристичної галузі - як пляжно-рекреаційної її складової, так й інших - таких, як круїзний туризм, МІСЕ-індустрія і т.д. - аждо грального бізнесу. Тому бажання причорноморських держав співпрацювати в розвитку туристичної галузі є цілком зрозумілим - адже разом можна досягти значно більшого, ніж поодинці. Конференція з питань «синьої» економіки відбулася в Одесі вже утретє. Однак цього року її рівень був надзвичайно високим: адже її учасниками стала значна кількість високопосадовців. Наприклад, у роботі кон¬ференції взяли участь член Єврокомісії Кармену Велла, член Європарламенту Ґеорґе Піринськи, генеральний секретар ОЧЕС Михаїл Кристидіс, урядовці з більшості навколочорноморських держав - Румунії, Болгарії, Молдови, Туреччини, Грузії та, зрозуміло, України. Відкрив конференцію голова Одеської ОДА Михаїл Саакашвілі, який у своєму короткому, але емоційному виступі висловив кілька, на перший погляд, парадоксальних ідей, які, тим не менше, аргументовано немож¬ливо було заперечити. Так, на його думку, ключову роль у розвитку Одеського регіону зокрема, а в перспективі й усієї України в цілому відіграватиме саме туризм - з огляду на сотні кілометрів нерозвинених пляжів, у тому числі на півдні Одещини та багато інших потенційних переваг. Однак для реалізації туристичного потенціалу регіону необхідно здійснити кілька рішучих кроків. Найперше - установити ліберальний бізнес-клімат для туристичного та суміжних бізнесів, побудувати сучасну транспортну інфраструктуру (або оновити наявну до сучасних вимог), а також ухвалити закон, який дозволяв би здійснювати гральний бізнес на означених територіях. На думку пана Саакашвілі, такою територією міг би стати український острів Зміїний за умов налагодження з ним регулярного транспортного (морського та повітряного) сполучення. За словами голови Одеської ОДА, в регіоні вже сьогодні реалізуються масштабні інфраструктурні проекти: до кінця року планується запустити новий термінал в Одеському аеропорту, реконструюється сумно відома траса Одеса - Рені, яка у перспективі може стати автобаном Одеса - Бухарест (зі слів одеського губернатора, під час візиту до Румунії президент України Петро Порошенко домовився про будівництво мосту через Дунай, що з'єднуватиме Україну безпосередньо з Румунією). Крім цього, конче потребує модернізації й залізнична інфраструктура Одещини. Пан Саакашвілі вважає, що за умови реалізації озвучених проектів за 6-7 років кількість іноземних туристів, що прибуватимуть до Одеси та Одещини, досягатиме 5 мільйонів. Користуймося досвідом попередників Член Єврокомісії Кармену Велла, комісар з питань навколишнього середовища, морських справ та рибальства, у своєму виступі акцентував на тому, що в Середземноморському регіоні щороку генерується 500 мільярдів євро валового доходу, в основному завдя¬ки приморській економіці, зокрема, туризму. В регіоні Чорного моря, зазначив єврокомісар, ситуація є подібною до тієї, яка спостерігалася кілька десятиліть тому на теренах Середземномор'я. Тому можливий бурхливий розвиток у тому числі й туристичної індустрії. За словами члена Єврокомісії, вже сьогодні круїзні лінії висловлюють зацікавленість у розвитку маршрутів у чорноморському регіоні, проте водночас нарікають на слабку розвиненість портової та супутньої інфраструктури. Пан Велла поінформував учасників конференції, що Євросоюз ініціював проект розвитку та інтеграції морської інфраструктури Болгарії та Румунії, в рамках якого ці 2 країни отримують по 250 млн. євро щороку. Проект відкритий і для інших держав, тож Євросоюз сподівається почути, як він може допомогти розвитку та інтеграції «синьої» економіки й інших причорноморських держав. Директор департаменту туризму й курортів МЕРТ України Іван Ліптуга, який виступав у якості модератора першої секції конференції «Від узбережжя до узбережжя», виголосив детальну промову на тему сучасних тенденцій у світовій туристичній галузі. Зокрема, він наголосив на тому, що сьогодні світовим туристичним трендом є Китай, чиї туристи є чемпіонами з витрат під час подорожей. Відтак кожна країна світу намагається залучити китайських туристів. З іншого боку, найбільші турпотоки сьогодні, як і раніше, прямують до Європи, відтак Україні разом зі своїми сусідами по Чорноморському регіону варто це брати до уваги при побудові стратегії розвитку в'їзного туризму та промоції на зовнішніх ринках. Пана Ліптугу підтримав Марко Діджойя, директор зі зв'язків з урядами Міжнародної круїзної асоціації CLIA Europe, зазначивши, що туристи приїжджають до якогось регіону чи країни, коли їм доводять, що напрямок для них є цікавим. А круїзний туризм є одним з найдинамічніших секторів у світі: 6.59 млн. туристів, +48% зростання лише у Європі. Однак вже сьогодні спостерігається певна втома круїзних туристів, а відтак і круїзних компаній, від традиційних маршрутів, у тому числі Європою. Отже, якщо нічого не робити, до 2030 року можливе падіння круїзного пасажиропотоку в Європі на 30%, а до 2034 року майже всі ці потоки можуть переміститися до Азії. В такій ситуації Чорноморський регіон може запропонувати круїзним компаніям нові маршрути та дестинації, але для того, щоб реалізувати такі проекти, необхідно покращувати портову та наземну інфраструктуру: аеропорти, автошляхи, залізничне сполучення. Пан Діджойя зазначив, що дещо з цього почало вже реалізовуватись: так, Міністерство інфраструктури України виступило з ініціативою суттєвого скорочення портових зборів, що просто не зможе не вплинути на привабливість українських портів для круїзних компаній. А начальник відділу туризму та євроінтеграції Одеського морського торговельного порту Ельвіра Ліщинська проілюструвала цю ініціативу на прикладі діяльності пасажирської секції ОМТП. За її словами, круїзний лайнер місткістю 3000 пасажирів при заході в Одесу сплачує приблизно 4800 євро портових зборів. З іншого боку, кожний круїзний турист, який відвідує Одесу, витрачає приблизно 20 євро за візит (у Європі значно більше - 50-100 євро). Отже. 3000 туристів залишать в Одесі близько 60 тисяч євро. Що значно більше, ніж сума портових зборів. Отже. Україна в цілому, та й Одеса зокрема, украй зацікавлені у збільшенні суднозаходів в українські порти. *** Конференцію з «синьої» економіки навряд чи можна вважати суто туристичною. Проте навіть представники інших галузей економіки чи, наприклад, науковці, наголошували на необхідності співпрацювати у розвитку туристичної галузі. Так, доктор Адріан Станіка, директор з наукової роботи румунської дослідної інституції GeoEcoMar, запропонував Україні розпочати співпрацю та започатковувати спільні проекти у побудові туристичного продукту з Румунією. Про те ж саме говорив і представник Міністерства регіонального розвитку Румінії, конкретизувавши свої пропозиції регіоном Дунайської дельти - заради підвищення конкуренції в регіоні, залучення інвестицій та створення конкурентного продукту по відношенню до пропозицій Греції та Туреччини. Отже, на нашу думку, проведення подібних конференцій є однозначно позитивним явищем - як з точки зору розвитку туристичної галузі, так і в питаннях іміджу нашої держави на світовій арені.
|
|||||||||||||