 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Минулий, тобто 2016 рік, став останнім роком повноцінного візового режиму для України: адже після того, як 11 травня Рада Європейського Союзу затвердила зміни в законодавстві, які дозво¬ляють внести Україну у список третіх держав, чиїм громадянам - власникам закордонних біометричних паспортів - дозволяється в'їжджати на територію ЄС без обов'язкового оформлення віз, до перетворення омріяного «безвізу» на реальність залишились лічені тижні. Трохи раніше (28 березня 2017) «безвіз» набув чинності для громадян Грузії, й наші східні сусіди наразі вже мають можливість вільно подорожувати Європою. Таким чином, «Український туризм» востаннє публікує загальну візову статистику ЄС для громадян України: незважаючи на те, що за нинішніх правил «призупинення» безвізовий режим дуже легко втратити, сподіваємось, що цього не відбудеться, й надалі наш журнал розміщатиме інші підсумкові статистичні дані - про перетин кордонів з Євросоюзом нашими громадянами, а не про видачу віз. Адже після набуття чинності безвізового режиму шенгенські консульства прийматимуть українські біометричні паспорти для оформлення лише національних віз категорії D, які не призначаються для туристичного руху. Та як би там не було, українцям для в'їзду до Європи, в тому числі з туристичною метою, візи поки що необхідні. Тому ця публікація переслідує 2 цілі: по-перше, порівняти консульську статистику із без-візовою в'їзною (коли вона з'явиться - Ред.), по-друге, це, по суті, остання можливість продемонструвати, наскільки в тих чи інших державах раді українським відвідувачам, у тому числі туристам (графіки 1 і 2). Про що свідчать ці дані? Головним чином, про те, що рішення про надання безвізового режиму дуже слабо корелює з візовими вимогами європейських консульств та, відповідно, зі статистикою відмов у видачі віз. Так, серед 169 держав, громадянам яких шенгенські консульства видавали минулого року візи, Україна має один з найменших показників відмов - 3,2% (аналогічний показник спостерігається у Китаї - 3.1%), у Грузії ж загальна кількість відмов майже учетверо більша - 12.1% (на рівні Ірану, де цей показник складає 12,5%). Тим не менше, громадяни Грузії їздять без віз до ЄС вже зараз. І перші дані свідчать, що європейські прикордон¬ники не дозволяють в'їзд лише одиницям грузинів. Так само й статистика видачі багаторазових віз: громадяни України отримують близько 60% «мультиків», знаходячись у середині другого десятку в рейтингу держав, складеного за цими параметрами. Грузинам же таких віз видають менше третини, тим не менше, знову ж таки, наші східні сусіди вже їздять до ЄС без віз. А ми тільки готуємось (графік і тадлиця 3). Як бачимо, лідером глобального масштабу у видачі шенгенських віз є Франція. У той же час Польща, яка більше за всіх видає віз громадянам України, в загальному рейтингу перебуває лише на 5-му місці. Однак якщо консульства Польщі, яких в Україні нараховується 6, видали українцям 52.9% усіх віз, тобто більше половини від загальної кількості, то єдине французьке консульство продемонструвало значно скромніші показники: наші співгромадяни оформили минулого року усього лише 1.15% французьких «шенгенок» (таблиця 3А). Цікаву статистику демонструє наведений вище графік: кількість відмов у візах для громадян України є відчутно меншою, ніж у цілому для третіх країн. Це, хоч і непрямо, підтверджує відсутність значних ризиків нелегальної міграції наших співгромадян до держав Шенгенської угоди. А от щодо лідерів рейтингу лібераль¬ності ситуація не є такою однозначною: двоє фігурантів топ-5 ліберальних держав Шенгенської угоди - Естонія та Фінліндія - ставляться до українців суворіше, ніж у цілому до візових аплікантів у світі. Утім, навіть за таких умов рівень відмов для українців у цих консульствах є дуже низьким та меншим за середньошенгенський (графік і таблиця 4, таблиця 5).
|
|||||||||||||