 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Списи, що ламаються у професійних та навколо-авіаційних колах з приводу знижок для авіа-перевізників в аеропорту «Бориспіль», набирає обертів та загострюється обернено пропорційно часові, що залишився до оголошеного (від 10 липня вже скасованого - Ред.) початку польотів до головної української повітряної гавані ірландського лоукостера Ryanair. Різні сторони висловлюють різні аргументи, часом полярні за своєю спрямованістю. Метою цієї статті не є аналіз усіх тих посилань, однак до одного з аргументів, який час від часу можна почути від усіх сторін, варто придивитися якнайпильніше. Йдеться, звичайно, про те, що «Бориспіль» є хабовим аеропортом, тож залучення лоукостерів до нього є недоречним. Якщо говорити стисло, то років 10 тому це було на 1оо% вірно: жодний більш-менш пристойний аеропорт не погоджувався надавати послуги бюджетним авіакомпаніям на умовах, що їх би задовольняли. Відтак бюджетним перевізникам, або лоукостерам, доводилося літати до другорядних аеропортів, подібно до лондонського Лутона, паризького Бове, стокгольмської Скавсти чи франкфуртського Хана. Де в чому така ситуація зберігається й сьогодні, однак із плином часу бюджетна та класична моделі в авіації почали розмиватися та збли¬жуватися між собою. Це, у найпершу чергу, стосується послуг перевізників: мало яка класична авіакомпанія сьогодні не запровадила лайт-тарифів, які включають до себе мінімум додаткових послуг. З іншого боку, й лоукостери все більше відходять від «жорсткої» моделі - так, той самий Ryanair поступово вводить у свою практику трансферні квитки (наразі лише через римський аеропорт «Ф'юмічіно»), чого в цієї авіакомпанії не було ніколи. Але й аеропорти останнім часом змінили ставлення до лоукостерів: адже ці авіакомпанії генерують потужний pax-flow, на цьому повітряні гавані мають заробіток. З третьої сторони, й самі пасажири чим далі, тим більше прагнуть прилітати саме до центральних аеропортів, а не до віддалених авіалокацій, яких з потужними туристичними центрами поєднує хіба що назва. Так, відстань від аеропорту Бове до Парижа складає 109 км, й трапляється так, що вартість трансферу перевищує ціну авіаквитка. Від Хана до Франкфурта ще далі... Отже, не дивно, що віднедавна й центральні аеропорти почали тісно співпрацювати з бюджетними авіакомпаніями. Яскравим прикладом є римський «Ф'юмічіно», який не просто став приймати рейси лоукостерів, але й зголосився на експеримент з «пом'якшення» жорсткої лоукост-моделі ірландського бюджетника Ryanair. Другий приклад - це аеропорт Франкфурта на Майні, де вже 2020 року відкриється спеціалізований термінал для лоукостерів. При чому в керівництві аеропорту зазначають, що завдяки значному попиту на перевезення бюджетними авіакомпаніями термінал для лоукостерів буде зведено й запущено на 3 роки швидше запланованого раніше терміну. Новий об'єкт споруджується південніше наявного терміналу, а невдовзі в тому ж напрямку буде розпочато будівництво нового термінального комплексу для повносервісних авіакомпаній. Нові термінали буде поєднано з чинними монорейковими потягами. Варто зауважити, що цього року у Франкфурті відкрив свою базу Ryanair, а за пару років кількість бортів ірландського лоукостера, що базуватимуться там, досягне 20. Fraport - керуюча авіакомпанія Франкфуртського аеропорту - надала Ryanair-ові пільгові умови на перший рік, у тому числі 50% знижки на збір за зліт/посадку, що, у свою чергу, призвело до загострення відносин між Fraport та Lufthansa. Переговори про врегулювання ситуації між базовою авіакомпанією та хабовим аеропортом тривають досі, тим часом Lufthansa перебазувала частину свого флоту до Мюнхена. З одного боку, це дає можливість ірландському перевізникові розширювати свою базу у Франкфурті, з іншого - показники зростання пасажиропотоку через Франкфурт такі, що без нових термінальних комплексів не обійтися. Отже, Fraport вирішив підійти до вирішення ситуації кардинально, запланувавши можливість обслуговування як класичних авіакомпаній, так і лоукостерів, в одному аеропортовому комплексі. Звичайно, ситуацію, що склалася у Франкфурті, віддзеркалити на «Бориспіль» не вдасться. Однак в українського хаба є певні переваги перед німецьким: термінали, які можуть обслуговувати лоукостери, в українському аеропорту вже є. А практика європейських хабових аеропортів демонструє, що поєднувати, на перший погляд, непоєднуване, тобто працювати за хабовою моделлю та водночас приймати (та й навіть базувати) лоукостери -хабам цілком по силах. Отже, за наявності доброї волі компромісне рішення можна знайти й для «Борисполя». Утім, поки що доброї волі у пошуку взаємоприйнятного виходу із ситуації щодо рейсів Ryanair до Києва не проглядається. Станом на 10 липня ситуація виглядає так: на прес-конференції, яка відбулась в агенції «Укрінформ», генеральний директор а/п «Бориспіль» Павло Рябікін ознайомив українських журналістів, чому варіант договору з ірландським лоукостером, запропонований авіакомпанією, є неприйнятним для «Борисполя» та за жодних умов не буде підписаний нинішнім керівництвом аеропорту, тобто самим паном Рябікіним - аж до відставки останнього. У прес-кітах, які було роздано присутнім, знаходились копії досить-таки цікавих документів. Наприклад, висновок комісії Державної аудиторської служби щодо проекту договору між а/п «Бориспіль» та авіакомпанією Ryanair у редакції ірландського авіа-перевізника. Цей документ ілюструє цілу низку суперечностей чинному законодавству України, які містить «ірландський» проект угоди. Так, у ньому міститься кілька пунктів, відповідно до яких «аеропорт надає без додаткових витрат з боку авіакомпанії» певні послуги, наприклад, послуги терміналу/інфраструктури аеропорту, простір високого рівня, в тому числі навколо стійок реєстрації пасажирів/багажу, автобуси та буксирувальний тягач та багато іншого в цьому ж роді. У той же час аудитории зазначають: «Зазначені пункти прямо суперечать частині 5 статті 75 Господарського кодексу України, а також п. 4.4. Статуту ДП МА «Бориспіль», відповідно до яких державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом». Отже, здавалося б, картина є зрозумілою: якщо міністерство інфраструктури, яке виступає головним лобістом початку польотів Ryanair в Україну на умовах цієї авіакомпанії, прагне досягти своєї мети - йому необхідно ініціювати зміни в законодавстві, а також оновлювати цілу низку нормативних підзаконних актів, як-от Статут ДП МА «Бориспіль». Замість того очільник міністерства пан Омелян вирішив піти іншим шляхом, опублікувавши в соціальній мережі Facebook надзвичайно емоційний пост, у якому, тим не менше, мало конкретики, але багато політики. Судіть самі: «Просто дивує, наскільки ж небажаним є прихід Ryanair до України, що ані Указ президента - не указ, ані інтереси українців, які б завдяки дешевим цінам на квитки могли б відкритим для себе світ - не аргумент. Так можна і сказати: ми не хочемо Ryanair, бо аеропорт не зможе зробити три додаткові виходи на посадку, а також не зможе розширити зону отримання багажу для транзитних пасажирів». Як бачимо, міністр Омелян подає «3 додаткові виходи на посадку та розширення зони отримання багажу для транзитних пасажирів» як щось несуттєве. Насправді ж це - складові затвердженого тим самим міністерством плану розвитку «Борисполя» на 2017-2022 роки. Для виконання плану потрібні інвестиції, але як розрахунки самого «Борисполя», так і висновки Держаудитслужби, є однозначними: за умов приходу Ryanair на умовах авіакомпанії «Бориспіль» потерпатиме від збитків - до 2-х мільярдів гривень щороку. Хто та яким чином має компенсувати ці збитки? У принципі, це можна робити за польською моделлю (коли витрати авіакомпанії на обслуговування в аеропортах компенсуються з місцевих бюджетів) або за ізраїльською (ті самі витрати компенсуються з бюджету Міністерства туризму. А у випадку польотів у південний регіон держави - аеропорт «Увда» чи «Рамон», який відкриється наприкінці цього року - ще й з бюджету Асоціації готельєрів та рестораторів міста Ейлат). Але для цього необхідно вносити зміни в законодавство та «підганяти» під нього нормативно-правову базу. Однак в Україні нічого подібного зроблено не було, замість цього ж маємо потоки популізму в медіа, до яких, до речі, оперативно долучився й Ryanair, того ж таки дня скасувавши продаж квитків в Україну, а за кілька годин оголосивши про скасування заявлених раніше авіарейсів та приходу авіакомпанії до нашої держави. Чим усе це закінчиться? Дехто з посадовців, наприклад, директор міжнародного аеропорту «Львів» Тетяна Романовська, вважає, що ситуацію ще можна виправити та повідомляє про те, що з Ryanair усе ще ведуться переговори. Та поки що зрозуміло лише одне: конфлікт інтересів у даному випадку вийшов за межі вузько індустріального та зайшов настільки далеко, що для його успішного розв'язання, скоріш за все, знадобиться втручання перших осіб нашої держави. Тож не виключено, що рішення про прихід якогось загальновідомого лоукостера (не обов'язково Ryanair) буде політичним, а відтак реалізується під чергові вибори. ДО РЕЧІ У зв'язку з виходом з переговорного процесу ірландської авіакомпанії Ryanair та її відмовою від раніше анонсованих польотів в Україну, значна кількість вітчизняних медіа, блогерів та представників громадськості звинувачують у зриві домовленостей авіакомпанію «Міжнародні авіалінії України» - національного авіаперевізника, який базується в міжнародному аеропорту «Бориспіль» та якому можливий прихід лоу-костера нібито заважає робити бізнес. Із цього приводу 11 липня МАУ опублікувала заяву, фрагменти з якої ми вважаємо за потрібне навести тут. «Авіакомпанія МАУ здивована публічною заявою ірландського бюджетного перевізника Ryanair про скасування своїх планів на українському ринку. Своє рішення лоукост пояснює бажанням міжнародного аеропорту «Бориспіль» захистити «високотарифних перевізників», у тому числі й МАУ, та позбавити наших співвітчизників можливості літати за доступними цінами. Ця заява не відповідає дійсності, оскільки авіакомпанія МАУ пропонує своїм пасажирам широкий діапазон цін, що починаються від 249 грн на внутрішніх рейсах та від 587 грн на міжнародних. У відповідь на численні звинувачення у створенні перешкод для появи в Україні нових перевізників МАУ офіційно заявляє, що не є учасником переговорів між двома господарчими суб'єктами - аеропортом «Бориспіль» та Ryanair, а тому не має жодної можливості впливати на перебіг цих переговорів. <...> Авіакомпанія МАУ, як і раніше, вітає прихід нових перевізників, оскільки це сприяє пожвавленню ринку та поступовому покращенню економічної ситуації в країні. Більш того, поява нових гравців на ринку авіа-перевезень стимулює державну владу до вирішення актуальних галузевих питань, кроки до вирішення яких неодноразово озвучувала МАУ, але пропозиції авіакомпанії постійно ігнорувалися чиновниками. Хоча саме від розв'язання цих проблем виграє український пасажир, який нарешті отримає привабливі ціни на квитки. Тому закликаємо Міністерство інфраструктури та авіакомпанію Ryanair відповідальніше ставитися до публічних заяв. Авіакомпанія МАУ відкрита до діалогу та готова допомагати державі у вирішенні галузевих проблем.» |
|||||||||||||