 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Водному з минулих номерів «Українського туризму» ми розмістили матеріал, присвячений конфліктам між мешканцями туристичних дестинацій та, власне, туристами та туристичними компаніями, які привозять своїх клієнтів до цих дестинацій. Насамперед, йдеться про такі міста, як Барселона, Амстердам, Венеція, Рим, хорватський Дубровник та деякі інші території. Наприклад, у зоні ризику знаходяться Куала-Лумпур і Макао. Є проблеми у мексиканського Канкуна, Дубая, Варшави, Праги та інших міст. У цих місцях, користуючись невдоволенням мешканців, місцева влада намагається видавати дискримінаційні розпорядження щодо діяльності туристичних компаній та/або поведінки туристів, а деякі лівацькі рухи чи угруповання здійснюють провокації та вчиняють дії, які цілком можна кваліфікувати як екстремістські. На актуальність цієї проблеми звертає увагу й Усесвітня рада з туризму (WTTC), яка у партнерстві з McKinsey&Company провела спеціальне дослідження та у середині грудня опублікувала його результати. Цікаво, що, крім констатації фактів, у публікації наводяться й поради щодо врегулювання спірних питань. Отже, за даними WTTC, протягом 2016 року у світі було здійснено більше 1,2 млрд. міжнародних поїздок. Щороку їхня кількість зростає на 5%, незважаючи на проблеми з безпекою в усіх регіонах. Як уточнюють автори дослідження, по мірі того, як світ стає заможнішим (за прогнозами, до 2030 року понад мільярд людей у світі належатиме до середнього класу), число міжнародних подорожей продовжує зростати. В результаті популярні у туристів місця опиняються під загрозою. Наприклад, в Ісландії, де з 2010 по 2016 рік кількість туристів зросла учетверо, уряд змушений обмежувати доступ до деяких природних об'єктів. Уряд Таїланду 2016 року закрив доступ публіки до кількох островів через екологічну загрозу. В Європі у багатьох відомих пам'яток у сезон збирається стільки людей, що їх важко роздивитися, а щоб туди потрапити, необхідно вистоювати кількагодинні черги. Для того, щоб боротися з цими неприємними явищами, WTTC радить тим, хто відповідає за розвиток туризму в країнах та регіонах - тобто відповідним підрозділам органів центральної та місцевої влади, а також громадським організаціям, яким делеговано відповідні повноваження - в першу чергу, ретельно рахувати туристичні потоки з деталізацією. У такий спосіб має бути створено високоякісну аналітичну базу турпотоків з урахуванням пір року, місяців, днів та інших параметрів. А вже відповідно до цієї аналітики, влада та місцеві громади мають виробити відповідні шляхи впливу на ситуацію. Зокрема, перевантаженим туристичним напрямкам рекомендується відійти від стратегії механічного збільшення та залучення потоків шляхом промоції та реклами як на локальних ринках, так і на глобальному, та зайнятися довгостроковим плануванням стратегії розвитку та діяльності туристичної галузі. До цього планування потрібно залучати всіх, хто в той чи інший спосіб пов'язаний із туристичною індустрією. Наприклад, одна з найгостріших та найактуальніших проблем для багатьох із напрямків та дестинацій - нерівномірність туристичного потоку. Її можна вирішити, перерозподіляючи потоки більш рівномірно в часі та по території. «Інші варіанти - підвищення цін на послуги. Щоправда, це може привести до того, що місцеві мешканці не матимуть доступу до поїздок по своїй країні через їхню дорожнечу. Також ефективними можуть стати такі методи, як регулювання кількості місць у готелях і приватних квартирах, чи обмеження за кількістю відвідувачів», - йдеться у дослідженні. Принаймні частина наведених порад є досить сумнівною з точки зору вільного підприємництва, відтак їхнє безпосереднє застосування загрожує низкою судових позовів до місцевої влади чи уповноважених нею органів, які запроваджуватимуть подібні обмеження. Утім, автори підкреслюють, що «проблема перенасиченості туристичних потоків є складною та наразі не має простого та ефективного, до того ж прийнятного для всіх, рішення. Ми ж, тобто редакція УТ, зі свого боку підкреслюємо: подібні проблеми мають вирішуватися шляхом переговорів та досягнення громадського компромісу. Утім, наші співгромадяни безпосередньо до цієї проблеми відношення не мають - в Україні поки що немає проблеми перенасиченості турпотоків та, тим більше, проявів туристичного екстремізму. Утім, це не значить, що проблему можна ігнорувати: українським професіоналам туристичного бізнесу, які відправляють своїх клієнтів до перенасичених дестинацій, варто якнайуважніше вивчати місцеву проблематику та вибудовувати свою бізнес-стратегію, спираючись у тому числі й на цю інформацію.
|
|||||||||||||