Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:
e-mail:

           
Протягом тривалого часу серед української туристичної громадськості не вщухають суперечки про те, яким мас бути державне регулювання галузі. Про те, що воно потрібно, згодні усі, проте практично кожний суб'єкт ринку туристичних послуг мас своє бачення, як воно мас здійснюватися.
Тим часом, серед структур центральної влади с орган, до обов'язків якого входить державне регулювання туристичної галузі, відтак який виконус ці обов'язки у наявному нормативно-правовому полі. Це Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, а якщо бути зовсім точним, то Департамент туризму й курортів МЕРТ. Діяльність Департаменту курус заступник міністра Михайло Титарчук, тож цілком логічно буде дізнатися його думку на стан державного регулювання галузі та перспективи його поліпшення.

- Пане Михайле, просимо поділитися з читачами Вашими поглядами на проблематику державного регулювання туристичної галузі. Які питання, що належать до вказаного сектору, наразі с, на Ваш погляд, найгострішими?
- Туризм, як і решта галузей економіки, потребує більш ефективного управління та впровадження нових інструментів державного регулювання з урахуванням європейського досвіду. Ранжуючи проблеми за нагальністю вирішення, сьогодні на перше місце я б відніс моральну застарілість нормативно-правових актів у сфері туризму. Галузевий закон набрав чинності в далекому 1995 році і до сьогодні не зазнавав суттєвих змін. Визначені чинним законом механізми державного регулювання не досягли бажаної мети.
Для прикладу, я наведу декілька цифр щодо результатів ліцензування туроператорської діяльності. Ліцензійний реєстр налічує 2648 туроператорів, з яких лише 445 виконують ліцензійні умови за формальними ознаками (оновили банківську гарантію, поінформували про зміну місця провадження діяльності, подали звіт про туристичну діяльність). Більше 2200 ліцензіатів не мають чинних банківських гарантій та умисно не інформують про результати своєї діяльності.
У такому випадку ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачас анулювання ліцензії за результатами проведення перевірки. Здійснивши прості математичні розрахунки, можна дізнатися скільки часу необхідно Департаменту туризму і курортів МЕРТ для проведення перевірок 2203 туроператорів. 8 років із залученням усієї штатної чисельності департаменту та у разі скасування мораторію на перевірки бізнесу, який діє на сьогодні.
Слід звернути увагу й на те, що з кожним днем зростає кількість скарг від споживачів щодо неякісного надання туристичних послуг та вчинення шахрайських дій турагентами. Ліцензування турагентської діяльності було бездумно скасовано, без заміни на більш дієвий механізм регулювання. Відтак наразі МЕРТ не мас жодних повноважень державного нагляду (контролю) за цими суб'єктами туристичної діяльності та не володіє інформацією щодо їхньої кількості на ринку.
Тривала дія механізму ліцензування та відсутність повноважень для оперативного реагування на порушення суб'єктами туристичної діяльності законодавства у сфері туризму призвели до можливості провадження туристичної діяльності в Україні поза межами правового поля. Не останню роль у тому, що значна частина туристичного бізнесу змогла піти в тінь, зіграла і відсутність закріпленої на законодавчому рівні відповідальності за порушення законодавства у сфері туризму.

- Якою, на Вашу думку, мас бути нова редакція Закону України «Про туризм»? Які положення вона мас обов'язково містити у своєму тексті? Чи навпаки - без яких положень галузевий закон ефективно не працюватиме?
- Протягом останнього року ми активно працювали над розробкою змін до ЗУ «Про туризм». Постатейно переглянули весь закон, провели низку робочих зустрічей з гравцями ринку, страховими компаніями та профільними асоціаціями. Сьогодні вже маємо проект закону, готовий до громадського обговорення. Законопроект об'ємний, тому я зосереджуся лише на ключових змінах, які цікаві ринку.
По-перше, ми передбачили альтернативний вид фінансового забезпечення туристичної діяльності - страхування цивільної відповідальності туроператорів та турагентів перед туристами. Враховуючи думку бізнесу, залишили банківську гарантію. Разом із цим, запропонували визначити обсяг суми банківської гарантії або страхової суми за договором страхування цивільної відповідальності у розмірі 5% від запланованого річного обсягу продажу туристичних продуктів. Також змінили розмір фінансового забезпечення для новостворених туроператора (від 50 000 тис. євро) та турагента (від 10 000 тис. євро), що обмежить вихід на ринок недобросовісних суб'єктів господарювання.
По-друге, імплементували положення Ради Європейських Співтовариств, що передбачає підсилену відповідальність туроператора за невиконання зобов'язань за договором на туристичне обслуговування, укладеним турагентом як від імені туроператора, так і від свого імені.
По-третє, ми пропонуємо запровадити декларативний принцип для набуття права суб'єктами господарювання на здійснення усіх видів туристичної діяльності. Туроператор, турагент, готельєр чи фахівець туристичного супроводу без зайвих паперів та головного болю можуть розпочати свою діяльність з дня подання декларації до МЕРТ, в т.ч. в електронному вигляді. Для кожного виду суб'єкта туристичної діяльності буде затверджено різні форми декларацій та інструкції щодо їх заповнення, проте вимоги до суб'єктів не стануть жорсткішими.
Мінекономрозвитку мас на меті створення єдиного Реєстру суб'єктів туристичної діяльності, який міститиме інформацію про суб'єктів туристичної діяльності - декларантів. Функціонування реєстру сприятиме інформуванню споживачів туристичних послуг про туристичні ресурси та стимулюватиме суб'єктів туристичної діяльності до добросовісної конкуренції.

- Чи планує МЕРТ, як державний регулятор у галузі туризму, висловлювати саме нормотворчу ініціативу? Якщо так, то в який спосіб?
- Так, плануємо. Я вже зазначив, що МЕРТ розробило законопроект, яким буде внесено зміни до Закону України «Про туризм». На виконання цього проекту необхідно буде розробити та прийняти низку нових підзаконних актів, а також скасувати застарілі акти.
В планах на цей рік внесення змін до ЗУ «Про курорти». Масмо прогалини у порядку підготовки клопотань про оголошення природних територій курортами, які необхідно врегулювати.

- Одна з найгостріших проблем вітчизняної туристичної галузі - її стійкість, зокрема, наявність гарантій належного виконання своїх обов'язків, як для кінцевих споживачів туристичного продукту, так і всередині ланцюжка туристичних послуг. Тим часом, наразі такі гарантії практично відсутні або ж неефективні. Якою с позиція МЕРТ із цього питання?
- На мою думку, державне регулювання туристичної діяльності повинне будуватися так, щоб споживач туристичних послуг був у центрі уваги, тільки тоді буде реалізоване його право на відпочинок та доступність послуг. Позиція МЕРТ із цього питання ґрунтується на захисті прав туриста, його законних прав та інтересів.
Зусилля МЕРТ спрямовані не лише на спрощення умов ведення туристичного бізнесу, а й на підвищення відповідальності туристичних підприємств за якість наданих послуг. Тому у згаданому мною законопроекті ми пропонусмо посилити відповідальність туроператора/турагента перед туристом, змінивши розмір фінансового забезпечення туристичної діяльності та запровадивши страхування цивільної відповідальності туроператора/турагента.
Також ми встановили відповідальність до суб'єктів туристичної діяльності за порушення законодавства у сфері туризму:
1. Адміністративний штраф за здійснення туристичної діяльності без подання декларації про провадження такої діяльності;
2. Адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства у сфері туризму за:
• залучення до надання туристичних послуг суб'єктів туристичної діяльності, які не подали декларацію;
• надання завідомо недостовірної інформації у декларації;
• невідповідність розміру фінансового забезпечення туроператора/турагента;
• незабезпечення організованого в'їзду туриста в Україну та його виїзду на період туристичного обслуговування у визначені в договорі на туристичне обслуговування строки перебування туриста;
• неподання в установлений термін інформації про наявність у туроператора фінансового забезпечення на новий;
• надання послуг фахівцями туристичного супроводу без інформування екскурсанта про особисті дані та номер, за яким такого фахівця внесено до Реєстру;
1. Зупинення провадження туристичної діяльності за здійснення туроператорської/турагентської діяльності без фінансового забезпечення.
 
- Хто, на Ваш погляд, має розробляти та координувати політику промоції туристичних можливостей України на зовнішніх ринках? Чи планує МЕРТ здійснювати кроки, спрямовані на підвищення ефективності цієї промоційної діяльності?
- Пріоритетом для України, як і інших провідних держав світу, мас бути розвиток внутрішнього і в'їзного туризму. Ми спроможні запропонувати найвибагливішому іноземному чи внутрішньому туристу якісний туристичний продукт.
Зважаючи на реалії сьогодення, основна увага Мінформполітики, МЗС та МЕРТ мас зосереджуватися на подоланні наявних негативних тенденцій щодо спаду в'їзного туристичного потоку, створенні і поширенні у світовому інформаційному просторі меседжів про безпечність подорожей до України.
Не можу оминути питання фінансування галузі. Протягом останніх років галузь туризму і курортів не фінансувалася з державного бюджету взагалі. Неможливо просувати і позиціонувати Україну, як туристичний напрям, не вкладаючи коштів.
Завдяки спільним зусиллям Першого віце-прем'єр-міністра Кубіва та народних депутатів профільного Комітету Верховної Ради у 2017 році було відновлено фінансування заходів у сфері туризму та курортів та виділено майже 30,5 млн грн на розвиток туризму, розбудову туристичної інфраструктури міжнародних транспортних коридорів та інше.
На початку 2017 року ми домоглися зняття заборони на фінансування участі України у міжнародних та національних виставкових заходах у сфері туризму. Вважаю це важливим здобутком Мінекономрозвитку та значним кроком у промоції туристичного потенціалу України.
Протягом минулого року МЕРТ проведено широко¬масштабну маркетингову кампанію щодо поширення інформації про туристичні можливості України на між¬народному та внутрішньому ринку. Так: представлено туристичні можливості України об'єднаним національним стендом на 7 виставкових заходах: UITT - 2017 (квітень, м. Київ), «Tourism Expo Japan 2017» (вересень, м. Токіо), «UITM 2017» (жовтень, м. Київ), «WTM 2017» (листопад, м. Лондон), international Travel Show TT Warsaw» (листопад, м. Варшава), «EIBTM 2017» (листопад, м. Барселона), «Travel Turkey Izmir» (грудень, м. Ізмір);
• презентовано туристичний потенціал України у 9 країнах: Ізраїль, ОАЕ, Польща, Німеччина, Грузія, Туреччина, США, Канада, Індія;
• проведено 2 прес-тури для представників іноземних
ЗМІ;
• знято промоційний ролик про туристичні можливості регіонів України;
• підготовлено друковану продукцію про туристичні можливості регіонів України.
У 2017 році, що був оголошений Генеральною Асамблесю ООН Міжнародним роком сталого туризму заради розвитку, поступово крок за кроком, консолідувавши зусилля влади, бізнесу та громадськості, ми гідно представили Україну у 12 країнах світу та продемонстрували серйозність намірів щодо активізації розвитку туризму в Україні.
Звичайно не усі задуми вдалося реалізувати у минулому році, цього року робота за напрямом «маркетингова політика» буде продовжена. Запрошую до співпраці представників бізнесу, громадськість, волонтерів та представників ЗМІ. Якісно проведена маркетингова кампанія приверне увагу світу до України та сприятиме зміцненню іміджу країни на туристичній мапі.
Говорячи про майбутнє, хочу додати, що цього року ми маємо не менш амбітні плани щодо підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері туризму. Це безумовно виклик для команди МЕРТ, але водночас шанс змінити ставлення усіх зацікавлених сторін до туризму як джерела економічного зростання країни.
Усе можливо, якщо консолідувати зусилля і мати велике бажання змінити щось на краще!

- Одна з проблем, яка заважає нормально розвиватися українській туристичній галузі. зокрема, інфраструктурним об'єктам - це відсутність достовірної статистики турпотоків - як в'їзних, так і внутрішніх. Просимо розповісти про те, які заходи планується здійснювати для запровадження в Україні сучасних методів моніторингу та аналізу туристичних потоків.
- Так дійсно, дуже важливо мати достовірну та оперативну інформацію щодо стану розвитку індустрії туризму.
Минулого року ми активізували роботу над вдосконаленням методів статистики туризму та вивчення міжнародного досвіду щодо підрахунку туристів і внеску туризму у ВВП країн.
Мінекономрозвитку наразі користується у своїй роботі даними Держприкордонслужби, Держстату та ДФС, що мають значні розбіжності за однаковими показниками. Так, за метою «туризм» за даними Держстату у 2016 році в Україну в'їхало 35 тис. іноземних громадян, за даними прикордонної служби - майже 172 тис. іноземних громадян.
На початку жовтня минулого року ми провели Міжнародну Конференцію щодо вдосконалення методів статистики у сфері туризму та впровадження рекомендованої ЮНВТО системи Сателітного рахунку за участю експертів з Всесвітньої туристичної організації ООН (ЮНВТО) та країн ЄС. Так, більшість європейських країн, крім усталених методів підрахунку туристів, використовують й інші інноваційні засоби обліку туристів, зокрема дані мобільних операторів. МЕРТ також вийшло з пропозицією співпраці до національ¬них мобільних операторів в частині надання даних про обсяги туристичних потоків. Наприкінці минулого року було підписано Меморандум про співробітництво між МЕРТ та операторами мобільного зв'язку - Київстар, Vodafone та Lifecell.
Метою Меморандуму с отримання оперативних статистичних спостережень щодо переміщення туристичних потоків територією України для визначення кількості насамперед внутрішніх туристів.
Меморандум передбачає надання МЕРТ статистичних показників щодо:
• кількості внутрішніх туристів, зареєстрованих абонентів мобільного зв'язку, що знаходилися більше однієї доби поза межами відповідної області/місця реєстрації (з розбивкою по областях України);
• кількості в'їзних туристів, іноземних абонентів мобільного зв'язку у роумінгу, що знаходилися більше однієї доби (з розбивкою по країнах, з яких в'їхали та областях України, до яких в'їхали);
• кількості громадян України, зареєстрованих абонентів мобільного зв'язку, які виїхали з відповідної області за кордон (з розбивкою по країнах);
• середньої тривалості перебування туристів в області/ місці (туроднів).
Інформація буде надаватися 1 раз на квартал та виключно у знеособленому вигляді.
Цю справу тільки-но розпочато, і ми сподіваємося що плідна співпраця з мобільними операторами сприятиме отриманню оперативної та достовірної інформації щодо туристичних потоків в Україні.
Отже, втілюючи у життя кращі європейські та міжнародні практики вдосконалення методів статистики у сфері туризму, ми забезпечимо розвиток туристичної сфери, що, у свою чергу, сприятиме диверсифікації економіки, створенню додаткових робочих місць та зростанню доходів населення.

Олена КАШПЕРСЬКА, директор туристичної компанії Airlife:
Протягом кількох останніх років Україна пережила досить багато змін. Однією з позитивних можна назвати початок євроінтеграції. Зокрема, набуття безвізового режиму із багатьма державами ЄС. На нашу
думку, треба й надалі працювати в напрямку спрощення візового режиму як для українців, що подорожують світом, так і для іноземців, які хочуть відвідати нашу країну. Бо більш ліберальний підхід до режиму перетину кордонів спонукатиме й українців, й іноземців до подорожей та надасть можливість прозорішого контролю за переміщенням громадян.
Крім того, слід створити рівні умови серед авіа-перевізників, залучаючи європейські компанії на український ринок. Також було б добре збільшити витрати з держбюджету на туристичну сферу, створюючи нову інфраструктуру за світовими стандартами.
Для того, щоб забезпечити стійкість туристичного ланцюжка, Україні, насамперед, потрібний контролюючий орган у галузі - але без корупції. Можливо, у його роботі могли б брати участь експерти - учасники ринку туристичних послуг, представники страхової галузі, центральної та місцевої влади, в тому числі антикорупційних органів та антимонопольного комітету.

Едуард ХАЧАТУРЯН, директор мережі агенцій Aventour:
Будь-який закон є неефективним, якщо його положення не враховують специфіки предмету правового регулювання - суспільних відносин та їх динамічного розвитку. Наразі чинна редакція Закону України «Про туризм» не відповідає сучасним вимогам ринку туристичних послуг, відтак значна кількість положень закону підлягає перегляду в частині забезпечення професійності учасників ринку, гарантій їх відповідальності та прозорості їх діяльності.
Так, турагенції працюють із конфіденційною інформацією споживачів. Також, за наявними правилами, туроператори оперують значними обсягами коштів клієнтів. Отже, сучасний та дієвий закон має встановити низку вимог до учасників туристичного ланцюжка, спрямованих на збереження коштів клієнтів та конфіденційної інформації про них.
Зауважу, що законодавчі зміни в будь-якому випадку слід узгоджувати з учасниками туристичного ринку та їх асоціаціями, аби забезпечити результативність, ефективність та зрозумілість цих змін. Так, для забезпечення стійкості туристичного ланцюжка та його високої якості у кожному сегменті нам необхідний дієвий інструмент впливу. Такий, як УНТА - нова амбітна організація одно¬думців, представників професійного туристичного бізнесу, що на фаховому рівні прагнуть вирішувати труднощі, з якими стикається кожна туристична агенція у роботі з туроператорами, іншими агентствами, клієнтами тощо. На моє глибоке переко¬нання, саме за допомогою такого дискусійного середовища викристалізуються шляхи виходу з багаторічної кризи, що на разі спостерігається в сфері туризму України.
Якщо ж говорити про достовірний підрахунок туристичних потоків, то це досить складне питання, відтак для вичерпної відповіді на нього слід вивчати досвід інших країн, застосовувати спеціальні критерії підрахунку, як-то вартість послуг, їх склад, вид туризму тощо. Однак важливішим є те, що відомості про кількість осіб, які виїхали із (в'їхали до) України є мірилом потенціалу туристичної сфери в державі в цілому, ділової й споживчої актив¬ності зокрема, реальних доходів населення. Такі дані беруться до уваги при формуванні плану заходів стимулювання ринку, розвитку бізнесу. Відтак наявність таких даних в широкому відкритому доступі забезпечить сталу детінізацію, що в свою чергу надасть додатковий поштовх для оздоровлення не лише туристичної сфери, а й економіки країни в цілому.

Віталій ПЕРЕДЕРКО, начальник відділу туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації:
На мій погляд, законопроект у його нинішньому вигляді украй необхідний як для суб'єктів туристичної діяльності, так і для споживачів їхніх послуг. Для перших він пропонує прозорі та зрозумілі «правила гри» на основі європейського досвіду, для других - більш дієвий захист їхніх прав як споживачів.
Так, законопроект пропонує скасування ліцензування туроператорської діяльності, що призведе до суттєвої (до 350 млн. грн.) економії суб'єктів ринку туристичних послуг на оформленні дозвільної документації. До 70% цих коштів буде інвестовано в економіку (це за розрахунками EasyBusiness 2016 року).
У документі більш чітко прописаний механізм запуску в дію фінансового забезпечення діяльності туристичних операторів. Зокрема, виконання зобов'язань фінансового забезпечення не вимагатиме тільки визнання банкрутства; достатньою підставою стане виникнення обставин неплатоспроможності суб'єкта туристичної діяльності.
Законопроект зменшує зарегульованість процедури категоризації готелів та інших закладів розміщення. Нова редакція категорії «засіб розміщення» унормовує більш адекватний розподіл засобів розміщення за місткістю. Повертається колишня норма про колективні (від 10 місць) та індивідуальні (до 10 місць) засоби розміщення туристів. Чинна норма дозволяє приймати одночасно до 30 туристів без реєстрації підприємницької діяльності, що створює неконкурентну перевагу на ринку послуг розміщення для готельєрів, які працюють чесно і легально.
Документ унормовує діяльність фахівців туристично¬го супроводу. Дерегуляція туристичних послуг після скасування ліцензування турагентської діяльності і дозволу на право здійснення туристичного супроводу призвела до ситуації, коли турагенти розпочали успішно продавати повноцінні туристичні продукти на ринку внутрішнього туризму, а фізичні особи без належної освіти і реєстрації підприємницької діяльності проводити екскурсії, замовляючи самостійно трансфери, не страхуючи споживачів своїх послуг.
Законопроект усуває декілька юридичних колізій, зокрема, про обов'язкову категоризацію за результатами добровільної сертифікації для закладів розміщення.
Зрозуміло, що й у нинішньому вигляді проект змін не ідеальний: у випадку його ухвалення в нинішньому вигляді деякі питання залишаться невирішеними, а деякі й загостряться. Є, звичайно, моменти, над якими ще треба попрацювати, документ потребує уважної «юридичної вичитки». Наприклад, у ст. 21, де автори законопроекту зобов'язують фахівців туристичного супроводу надавати послуги на підставі письмового договору, хоча в Україні вже давно договори можуть бути укладені в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Тим не менше, запропоновані зміни вперше за багато років професійно підготовлені. Вдосконалення законодавства сфери туризму актуальне та необхідне. Нормативна реформа давно назріла, а виконання плану заходів щодо імплементації європейського законодавства стане хорошим, впливовим стимулом для того, щоб ця реформа була успішно проведена.

Павло ГРИГОРАШ, виконавчий директор Української асоціації туристичних агенцій (УАТА):
Нинішній Закон України «Про туризм», з косметичними змінами, діє з 1995 року. Наразі він повністю не відповідає реаліям сьогодення. Також, одним зі стимулів, що прискорює процес ухвалення нового закону, є необхідність приведення національного туристичного законодавства до вимог директиви ЄС N 2015/2302. У нас є цілий перелік вимог до нового закону, але найсуттєвіші з них: фінансове забезпечення діяльності туроператора на випадок призупинення ним своєї діяльності, вивід у легальну площину діяльність значної кількості гравців на ринку та забезпечення цивілізованих та законних форм оплат у туризмі, а також формалізація вимог до самих турагентів. Останнє питання вирішує запропоноване міністерством економіки запровадження реєстру суб'єктів туристичної діяльності.
Хотів би детальніше зупинитися на питанні стійкості туристичного ланцюжка. Відповідно до чинного законодавства, за надання турпродукту відповідає туроператор, тобто найбільший ризик як для кінцевих споживачів, так і для партнерів по ланцюжку туристичних послуг, несе саме призупинення діяльності туроператора. Наразі туроператорська компанія зобов'язана мати банківську гарантію у розмірі 20 тис. євро, але, по-перше, цієї суми категорично недостатньо для виплат компенсацій постраждалим, а по-друге - виплати можливі лише у випадку визнання компанії банкрутом. На практиці це не відбувається через складність та недоцільність усього процесу. Запропонований у проекті закону варіант страхування 5% від минулорічного обсягу продажу є розумним та доцільним, однак необхідно, щоб законом чи підзаконними актами гарантувалося, що туроператор надаватиме коректну інформацію щодо обсягу продажу та кількості відправлених туристів регулятору. Також необхідно передбачити механізм обов'язкового коригування величини страхового покриття при збільшенні обсягів туроператором протягом поточного року. Що ж до страхування відповідальності турагента, то ми не проти ідеї як такої, але наразі не бачимо дієвого механізму її реалізації, який би був при цьому економічно доцільним, адже страхові суми тут значно менші, а кількість гравців, яких необхідно контролювати - значно більша. Окрім того, директива ЄС не містить таких вимог до турагентів і в більшості країн Європи такого страхування не існує.
Також важливим є донесення інформації до кінцевих споживачів про їхні права (наприклад, УАТА розробила для туристів чат-бот, цілодобово доступний у най-популярніших інтернет-мессенджерах), а також про необхідність укладення письмового договору з тур-оператором/турагентом та офіційних, документально підтверджених оплат за таким договором.
Якщо ж говорити про методи підрахунку туристичних потоків, особливо у секторі внутрішнього туризму, то тут досить непоганим є варіант співробітництва з операторами мобільного зв'язку, який починають застосовувати в Україні. Окрім того, в Україні є обов'язковий туристичний збір. Такі дані будуть точнішими, аніж звіти прикордонної служби щодо кількості осіб, які перетнули кордон.
 
Денис БЕНДЕР, співзасновник групи компаній «Одеський Туризм»:
На мій погляд, щоб покращити бізнес-клімат у туристичній галузі, необхідно прибрати із нормативно-правової бази, а в першу чергу - з тексту чинного Закону України «Про туризм» - низку застарілих норм та правових актів, привести їх у відповідність до реалій сьогодення. У законі, наприклад, конче необхідно прописати повний ланцюжок фізичного виконання туристичного договору: агент - туроператор - авіакомпанія - приймаюча компанія - готель - екскурсійне бюро - страхова компанія. Щоб усі учасники ланцюжка, включно з клієнтом, мали інформацію про те, яку послугу було придбано та кому за неї сплачено в пакетному турі. Крім того, необхідно запровадити додаткові пункти, які б стосувалися організованого дитячого туризму - з підвищеними вимогами до безпеки, охорони, харчування, медичної допомоги і т.д. Так само важливою є законодавча фіксація права громадян на безоплатні громадські екскурсії.
Якщо ж говорити про в'їзний та внутрішній туризм, то тут, я вважаю, важливим питанням є наведення порядку у процедурі присвоєння зірок готельним об'єктам. Принаймні, у 3-5-зірковому сегменті. «Зірковий» готель має додержуватися усіх сертифікаційних вимог, а з метою контролю треба здійснювати перевірки 2-3 рази на рік. Особливу увагу треба приділяти 5-зірковим готелям: адже це - рівень сервісу, який багато в чому визначає імідж країни в цілому.
Що ж до статистики турпотоків, то в наших умовах кращого інструменту, ніж статистика операторів мобільного зв'язку, не знайти. Бо будь-яка поїздка тривалістю 3 дні та більше з 90-відсотковою ймовірністю може вважатися туристичною. Відтак опрацювання переміщень абонентів, які постійно меш¬кають в інших областях та регіонах України, а також карток іноземних операторів, з великою точністю дадуть статистику турпотоків. Особливо у таких курортних локаціях, як Одеса, Затока, Бердянськ, Коблево, Буковель та інших подібних до них.
 

 

назад >>>