Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:
e-mail:

           

 

Буковинський Музей-садиба народного ткацтва родини Китайгородських

Музей народного ткацтва заснований родиною Китайгородських у 90-х роках минулого століття у селі над Дністровими кручами - Нагорянах, що на Буковині. Засновниця музею - майстриня народної творчості з ткацтва Вікторія Китайгородська перейняла це древнє ремесло від своєї матері - Ольги Іванівни Китайгородської і сама розпочала роботу за ткацьким верстатом у віці 12 років. Перш за все, це було викликано необхідністю вижити в складних умовах тодішнього селянського життя пошуком заробітку. А згодом це ремесло переросло у творчість. Лавреатка мистецької премії імені Георгія Гараса виткала кілька сотень речей, серед котрих - килими, доріжки, рушники, гобелени тощо.
Майстриня ткала рушники, доріжки, полотно, килими, скатертини вночі. У цьому їй допомагала мама - Ольга, яка готувала пряжу, та чоловік - Микита Костянтинович, який утримував отару овець та заготовляв руна.
Спостерігаючи за тим, як нівелюється народне ремесло, майстриня разом із родиною вирішила збирати ткані речі у своєму та довколишніх селах, згодом і з інших районів Буковини та України і облаштувала музей-садибу, у якому на часі зберігаються сотні унікальних зраків народного ткацтва, виконаних у різні часи, різними стилями та з різних матеріалів.
У цій збірні - найбільша частка самої майстрині, яка працює за верстатом впродовж 75 років.
Музей часто відвідують школярі, студенти, туристи, де господиня проводить майстер-класи, розповідає про техніку прядіння вовни, обладнання, необхідні для повного циклу виготовлення готового виробу.
Ткаля володіє найрізноманітнішими техніками ткацтва перебірного (забірного, забираного, перекидного) за допомогою двох, чотирьох і шести підніжок.
Є зразки веріт, верень, налавників, залавників, обійстя з малюнками у техніці "огірочки", "вараниці", "кучері", "коса", "батки" та інші.
Серед цього різноманіття - унікальна техніка з перебором на дротах, за якою об'єм малюнкам надається через намотування через дріт.
У музеї зберігаються вироби з геометричними, квітковими, змішаними малюнками, цікавими є роботи з "ляльками" , роботи з релігійними сюжетами, предмети побуту на щодень та урочистих знакових подій.
Окреме місце в експозиції займає колекція буковинських тайстр, рушників, наміток, а також вишиванок на прядивному полотні, зібрана донькою ткалі, письменницею та громадською діячкою Вірою Китайгородською.
Онука пані Вікторії - Леся Воронюк - є засновницею Всесвітнього дня вишиванки.
Музей розвивається і додає до своєї колекції зразки ткацького мистецтва з усіх регіонів України. Наразі в планах засновників - пошук можливостей для розширення експозицій та підготовки другого поверху будинку для відкриття ще кількох залів та літньої резиденції - школи килимарства.
За попереднім записом музей радо приймає гостей протягом всього року та без вихідних.