Український туризм - НЕСКІНЧЕННЕ КОЛО ТРИПІЛЛЯ

1896 року археолог Вікентій Хвойка зробив сенсаційне відкриття. У селі Трипілля, що неподалік від Києва, він виявив перші знахідки загадкової культури періоду енеоліту (мідно-кам’яної доби). Ця культура невдовзі отримала назву «Трипільська». Від часів Хвойки і до сьогодні таке визначення не змінилося попри те, що просторові межі культури поширилися від Чернігівщини — до Чорного моря та Балканського півострова.

Дивовижної краси кераміка, великі поселення на берегах річок, прямокутні хати з розписаними стінами стали головними розпізнавальними рисами цієї надзвичайно багатої культури хліборобів, яка утворилася на великій частині території України, починаючи від 6-го і до 2-го тисячоліття перед Різдвом Христовим.

Шість тисяч років тому на нашій планеті виникли перші великі поселення. І сталося це не деінде, а на території нинішньої Черкаської області в районі Умані. На території України трипільці лишили унікальні для своєї доби пам’ятки — рештки дуже значних за розміром поселень, які вчені називають протомістами. У середньому Подніпров’ї ‘відомо приблизно тридцять таких поселень, які вражають своїми розмірами: Тальянки (450 га), Майданецьке (270 га), Доброводи (250 га). За оцінками вчених, їхнє населення могло складати 10-20 тисяч людей — це більше, ніж будь-яке українське місто доби Середньовіччя.

Вважається, що ці поселення були центрами племінних об’єднань. Життя кожного такого протоміста тривало до 100 років — адже трипільці були хліборобами і періодичне переселення обумовлювалося виснаженням ґрунтів.

Особливістю трипільського суспільства була заможна соціальна рівність. А серед будівель їхніх стародавніх поселень — дивовижний факт — археологи не знайшли жодної адміністративної споруди. Це може бути свідченням високого рівня самоврядності трипільців — або якщо інакше — у цьому суспільстві всі добре знали хто, що і як має робити.

Село Буша знаходиться на березі двох річок — Мурафа і Бушанка — в Ямпільському районі Вінницької області на кордоні з Молдовою. У 2005 році історики знайшли в центрі села Буші залишки трипільського житла та інші артефакти, що датуються третім тисячоліттям до нашої ери.

На сьогодні в Буші розкопано 4 пам’ятки археології від ІІІ тис. до н.е. в XII в. н.е. Над однією з розкопок було побудовано споруду, яка повторює трипільський стиль. Також тут розташований музей, в якому зберігаються залишки посуду, іграшок та інших предметів побуту трипільців. У селі розташований і таємничій скельний храм.

До якого періоду відноситься цей артефакт — досі не відомо. Виявили його в кінці XIX ст. У «храмі» є унікальний барельєф, на якому зображені: Світове дерево, півень, олень і колінопреклонна людина.

Нині трипільська спадщина досліджується вченими різних країн. Багаті археологічні колекції виставлені в музеях та нагромаджені в університетах, дослідницьких інститутах та приватних колекціях. Найбільші археологічні скарби зібрані в Києві, у Національному музеї історії України та Археологічному музеї Інституту археології НАНУ.

У понад 60 музеях України — у Львові, Одесі, Вінниці, Черкасах та інших містах, у сільських музеях виставлені старожитності цієї культури. Трипільські колекції нині є в музеях Польщі (Краків, Варшава, Познань), Великобританії (Лондон), Австрії (Відень).

В Україні музеї та місця давніх поселень, а також археологічні розкопки на Дніпрі, Південному Бузі та Дністрі притягують багатьох туристів. У с. Трипілля, на Дніпрі, відкрито музей та пам’ятник Вікентію Хвойці, вченому, який віднайшов залишки стародавніх поселень.

Ще однією унікальною пам’яткою, пов’язаною з трипільцями, є печера Вертеба. Ця печера розташована поблизу села Більче-Золоте на Тернопільщині і є однією з найбільших у Європі — довжина її ходів сягає 9 км.

З ХІХ ст. тут проводяться розкопки, результати яких доводять, що приблизно 600 років печера використовувалася як храм та місце тимчасового проживання трипільців. У ній також виявлено людські поховання. Кілька років тому з’явилася можливість відвідувати печеру, в якій трипільці жили впродовж 1000 років. В печерному лабіринті було виявлено сотні мальованих посудин та глиняних фігурок.

Парк Трипільської культури — це музей під відкритим небом. На площі в кілька гектарів розміщено музей під відкритим небом. В спеціальному ландшафтному парку розташували збільшені копії пам’яток трипільської культури. Скульптори максимально дотримувалися всіх пропорцій та контурів. Оригінали статуеток не перевищували тридцяти сантиметрів.

Ближній вхід розташований знизу, біля арки центрального в’їзду до МАУП. З лівого боку арки, встановлено пам’ятний камінь, де вигравійовано назву, дату відкриття парку та завдяки кому він з’явився.

Біля каменю, розташований один з головних тотемів Трипільської культури — бик на колесах. Історики вважають, що саме ця цивілізація винайшла колесо. Цього бика ще називають «Турбик на колесах».

За ними статуетки трипільської цивілізації, притаманні середньому періоду розвитку. Ліворуч від центральної алеї знаходяться пам’ятки, притаманні ранньому етапу розвитку. Зображення жінки в сидячому положенні. Прямо по центру парк Трипільської культури прикрашає Бінокль. Один з головних тотемів, що існували в цій культурі землеробів, які залежали від дощів.

Прадавня Трипільська цивілізація на території України — це унікальне явище в історії людства, а збагатити себе знаннями щодо цієї теми можна в історико-культурному заповіднику «Трипільська культура», що у селі Легедзин Черкаської області. Дирекція заповідника розташована в с. Легедзине. Біля неї відтворено трипільське житло в натуральну величину.

До складу заповідника ввійшло 11 поселень трипільської культури, розташованих на території Уманського, Тальнівського, Звенигородського районів Черкаської області. Зокрема сюди входять такі поселення-гіганти як «Тальянки», «Веселий Кут», «Майданець», «Доброводи». Територія заповідника — 20 кв. км.