Джон ТЕРСЕК, віце-президент з комерційного розвитку Royal Caribbean Cruises Ltd Будь-яке приморське місто мріє про те, щоб в його порту зупинялися круїзні лайнери, у тому числі й ті, що належать нашій компанії. Морські порти Чорного моря, у тому числі українські — не виняток. Проте з маркетингової точки зору Чорне море — регіон ддя круїзного судноплавства мало-цікавий, наприклад, порівняно з сусіднім Середземномор’ям. Принаймні, так було ще кілька років тому. Однак сьогодні, після подій так званої «арабської весни» в Тунісі, Лівії та Єгипті, коли триває громадянська вій-на в Сирії, а економіка Греції перебуває у стані перманентно! кризи, зацікавленість круїзних компаній Чор-номорським регіоном збільшується вже хоча б тому, що тутешні країни є стабільними. Проте однієї відсутнос-ті громадських завору-шень чи перманентних страйків у портах недостатньо — для відчутного збільшення круїзного турпотоку необхідне дотримання цілого комплексу чинників та умов. Яких саме — було однією з головних тем, що обговорювались на Третій між-народній конференції Black Sea Cruise 2012, що відбулась 20-21 вересня в Одесі. Розвиваємо інфраструктуру, підвищуємо привабливість Існує ціла низка технічних параметрів, яких мають дотриму-ватись порти, щоб заходи круїзних лайнерів туди були можливими у принципі. До таких параметрів, наприклад, належить глибина стоянки біля причалу, висота пірсу, ширина причальної стоянки та деякі інші. 3 цієї точки зору, сьогодні на Чорному морі є лише 2 порти, які здатні приймати сучас-ні круїзні лайнери: це Одеса та Констанца. Так, Одеса сьогодні може приймати панамакси — таку назву носять лайнери висотою більше 60 м. Якщо говорити про довжину таких лайнерів, то це 320-330 м. Інша річ, що це — межа, яка диктуеться висотою мостів, що сполучають европейський та азійський береги Босфору у Стамбул!. Зрозуміло, що й інші чорномор-ські порти мають програми розвитку своєї інфраструктури, проте сьогодні вони ще не відповідають стандартам круїзних операторів. Тож наша ком-панія, однією зі сфер діяльності якої є створення портової інфраструктури для круїзного судноплавства, веде переговори з урядами чорномор-ських держав, у тому числі з Украї-ною, щодо участі в реконструкції та побудові сучасної інфраструктури в деяких портах регіону. В Україні, зокрема, нас цікавить Ялта — тут ми могли б реалізувати проект, подібний до того, що ми зробили в деяких державах Карибського басейну. Я хотів би коротко зупинитись на цьому. Так, 12 років тому ми побу-дували причали 3, 4 та 5 у Майамі, в Мексиці створили (з нуля) порт Коста Майя, приватизували гондураський порт Роатан, після чого докорінно його реконструювали, у результаті чого він з 2011 року приймае лайнери пасажиромісткістю 6000 чоловік. Та-кож ми уклали угоду на будівництво круїзного терміналу у Гонконгу. Це, звичайно, лише поодинокі приклади тих інвестицій, що їх здійснює компанія Royal Caribbean Cruises, у розвиток портової інф-раструктури, проте вони добре ілюструють наші можливості та досвід у цій галузі. Крім Ялти, в Україні нас ще цікавить Севастополь. Звичайно, це досить складний порт з точки зору лоції, проте цікавий з істо-ричної точки зору. У принципі, круїзні лайнери могли б тут швар-туватися на колишніх військових причалах (зрозуміло, належним чином реконструйованих, а також біля причалу судоремонтного заводу. Звичайно, щоб зробити Севастополь насправді привабливим для круїзних компаній, там необхідно буде побудувати сучасний мор-ський термінал, яхтовий причал, а також розробити концепцію наземного обслуговування круїз-них туристів. Іншими словами — представити круїзним компаніям місцевий туристичний продукт. Наземний турпродукт як необхідна складова аттрактивності Проте портова інфраструктура— це необхідна, але не достатня умова для підвищення аттрактивності приморського міста для круїзних компаній. Друга складова — це міс-цевий туристичний продукту всьо-му його комплексі. Тобто місцева влада чи відповідна урядова структура мають пояснити менеджменту круїзної компанії, для чого вона мае спрямовувати свої лайнери до цього порту, і чим саме в цьому примор-ському місті можуть зацікавитися круїзні туристи. А також наші менеджеры мають зрозуміти, як саме обслуговуватимуться наші туристи на березі, що саме вони побачать, у якій формі це їм буде донесено та наскільки запропо-нований туристичний продукт відповідатиме загальновизнаним світовим стандартам, яких до-тримуються у своїй діяльності круїзні операторы. Лише за цих умов можливе підписання угоди про заходи наших суден (чи будь-кого з наших колег) до того чи іншого порту. Поясню сказане на где одному прикладі з Карибського басейну. В уже згаданому мною гондураському порту Роатан ми не тільки здійснили технічну реконструкцію портової інф-раструктури, але й розробили концепцію туристичної аттрак-тивності міста. Сьогодні тут про- водяться різноманітні фестивалі, діє спеціальний «піратський» маршрут, відкрилися розва-жальні заклади різної тематики, у результаті значна кількість маршрутів наших лайнерів включав цей порт. Якісна промоція -справа спільна! Я вже казав, що Чорномор-ський регіон, на відміну від Середземномор’я, мае значно меншу привабливість для па-сажирів круїзних лайнерів. В основному цей регіон вибирають ті туристи зі США та Великої Британії, які вже багато мандрували світом, і хо-чуть побачити щось нове, досі незнане. Саме таким джерелом нових вражень може стати для них Чорноморський регіон. Проте для підвищення інтересу з боку потенціальних відвіду-вачів портів Чорноморського басейну необхідно пояснити круїзній громадськості, для чого їм сюди приїжджати, що вони тут зможуть побачити ціка-вого. I це, на мою думку, справа спільна — до неї мають долучити-ся усі зацікавлені у підвищенні круїзного туризму держави. Одним з кращих прикладів такого міжнародного співробіт-ництва є ця конференція, яка відбувається вже втрете. Я також виступаю на ній утрете, оскільки, як і всі ІЇ учасники, зацікавлений у розвитку нових напрямків кру-їзного туризму. Ми тут зібрали-ся, щоб уявити та зрозуміти, що треба зробити, щоб сюди, тобто до Чорного моря, приходили реаль-ні круїзні лайнери, щоб їх було більше та щоб учасники круїзного бізнесу отримували більше реаль-них коштів. Іншими словами, що необхідно для підвищення прива-бливості регіону для круїзних опе-раторів, які могли б спрямувати частину свого флоту із Середзем-ного моря в Чорне. Треба мати на увазі, що з розвитком інфраструк-тури, місцевого туристичного продукту та промоції регіону на міжнародному ринку сюди приходитимуть новіші лайнери, які обирає заможніша публіка. А відтак пасажири цих лайнерів витрачатимуть в портах регіону більше грошей. Звичайно, ми шукаемо й нові ринки для чорноморського регіону. Зокрема, сподіваємось, що з розвитком економіки причорноморських держав та підвищенням добробуту їхнього населения громадяни України, Росії, Грузії та інших причорноморських держав більше мандруватимуть круїзними лайнерами, а відтак внесуть свій внесок у підвищення круїзних турпотоків у регіоні. назад >>>
|