Український туризм - Візи-2012: чи є зміни?

Для того, щоб відвідати біль-шість держав світу, громадный України мають оформлювати візи, для чого мусять звертатися до консульських установ цих держав. У силу різних факто-рів найпопулярнішими серед громадян України є візи членів Європейського Союзу, зокрема, шенгенські візи. Проте практика оформления цих документів для наших співгромадян мае в собі певні проблеми, яких УТ неодноразово торкався на своїх сторінках.

Для того, щоб з’ясувати, чи змінилося щось в усталеній практиці оформления євро-пейських віз, кореспондент УТ взяв участь у заході, що його 24 вересня проводила громад-ська інціціатива «Європа без бар’єрів». Підчас експертного круглого столу «Візова практика країн ЄС у 2012 році: чи є зміни?» було презентовано результати щорічного незалежного моніторингу візової практики консульств країн ЄС та Шенгену в Україні.

Учасниками круглого столу стали організації-партнери до-слідження, що представляють громадську ініціативу «Європа без бар’єрів», з Луцька, Одеси, Ужгорода, Донецька, Харкова, Львова та Вінниці. До обговорен-ня також приеднались незалеж-ні експерти з Полыцд, Молдови, Вірменії, Грузії та Азербайджа-

Дослідження, результати якого було презентовано на круглому столі, здійснювалося улітку нинішнього року в Києві та інших містах України. Ак-тивісти громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» опитали 1380 респондентів у столиці та 900 в інших містах (загалом 2280 осіб — заявників 23-х консульських служб держав-членів ЄС та Шенгенськоїугоди).

Опрацювавши масив отрима-них даних, експерти прийшли до таких висновків: візова практика кожної конкретної країни є індикатором як адміністративної культури цієї країни, так і рівня приязності до країни перебуван-ня та ії громадян. Так, незва-жаючи на спільну законодавчу базу ЄС щодо візових процедур,

Цікаво, що перелік приязніших («дружніх») та прискіпливіших («проблемних») типів візової політики зберігає спадкоємність протягом усього періоду спосте-режень. На цьому наголосила ке-рівник громадської ініціативи «Европа без бар’єрів» Ірина Сушко. Наприклад, більшість країн Центрально-Східної Європи (Польща, Угорщина, Словаччина, країни Балтії) демонструють відносно приязну візову практику протягом усього періоду спостережень — з моменту їх вступу до Шенгенської зони наприкінці 2007 року. Тради-ційно суворішими є візові вимоги держав Західної Європи.

Проте це правило не є абсолют-ним: практика окремих країн не-рідко зазнає змін, унаслідок яких країна може суттєво коригувати як формальну візову статистику, так і сприйняття своєї політики заявниками. Так, наприклад, останніми роками зазнала позитивного коригування візова практика Греції та Іспанії.

Аналізуючи стан виконання діючих правових норм, зокрема Угоди про спрощення оформления віз та Візового Кодексу ЄС, провідний експерт «Європа без бар’єрів» Олександр Сушко зазначив, що запровадження згаданих нормативних документе сприяло певному покра-щенню ситуації з видачею віз. Але наразі передчасним було б стверджувати, що всі законос-лухняні громадяни, що мають намір здійснити подорож до ЄС, можуть це зробити без зайвих проблем.

Характеризуючи ситуацію з багаторазовими та довго-строковими візами, Олександр Сушко звернув увагу на те, що одноосібне лідерство за кіль-кістю виданих довгострокових та багаторазових віз зберігає Угорщина (58,1% віз терміном дії понад півроку, включаючи

рекордні 22,5% віз з терміном 365+, тобто переважно на 2, 3 і 5 років). Минулого року Угорщина також тримала першість за цим параметром, видавши 57,2% віз терміном дії понад півроку.

Мар’яна Кузьо, керівник проекте ініціативи додала, що леерами по «найдовшій» категорії віз 365+ лідерами, окрім Угор-щини (22,5%), є Естонія (15,0%) та Німеччина (10,3%). Також пані Кузьо відзначила, що рекордний показник Угорщини формується переважно за рахунок особливо! візової політики в двох її консульствах, розташованих у Закарпатті (Ужгород, Берегово), зорієнтованих значною мірою на місцеву угорську етнічну спільноту.

Олександр Сушко підтвер-див, що згідно результатів до-слідження кількість як багаторазових, так і довго (середньо-) строкових віз з року в рік по-вільно зростає. Так, за оцінками експерта, дослідження зафік-сувало наступну тенденцію: цього року вперше кількість віз категорії 365+ (тобто переважно з терміном дії 2, 3 та 5 років)

Виступ кєрівника консульської секції посольства Угорщини Яноша Коллара був емоційним, протє цікавим та повчальним для всіх учасників

В той же час, зауважила Ірина Сушко, при співвідношенні кіль-кості багаторазових та довгострокових віз виявилось, що біля чверті багаторазових віз мають короткий термін дії (до трьох місяців), що суттєво знижує об’єктивну варість таких віз для заявників і супере-чить Статті 24.2 Кодексу, згідно якої багаторазові візи видаються на «термін дії від шести місяців до півроку».

Найнижчу кількість багато-разовихвіз (12,5%) експерти Європи без бар’єрів зафіксували при дослідженні візової практики Італії, що очевидно не відпові-дає рівню інтенсивності поїздок громадян України до цієї країни.

Під час обговорення органі-затори дослідження вказали на одну з найактуальніших проблем візовоїпроцедури — важкодос-тупні документа, що є одним із факторів, який перетворює візу на «бар’єр».

Найменшу кількість додат-кових документів вимагають Польща, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Словенія, країни Балтії, «не-шенгенські» Болгарія і Руму-нія, найбільшу — Франція, Гре-ція, Португалія, Іспанія, Італія та «не-шенгенська» Британія.

Особливу увагу експерти зосередили на питанні рівня від-мов. За даними громадського мо-ніторингу Європи без бар’єрів, рівень відмов в середньому складає 2,05%, тоді як за остан-німи даними статистики ЄС (за 2011 рік) — 3,3%. Ці показники засвідчують, що Україна практично досягла неофіційного «безпечного» рівня за показни-ком відмов (таким вважається рівеньу 3%).

Втім, як і раніше, зазначають експерти громадської ініціативи Європа без бар’єрів, ситуація в консульствах відрізняється між собою. У консульствах таких країн, як Італія, Чехія та Нідер-ланди (найпроблемніша група) відносно високий відсоток від-мов (понад 5%) зафіксовано як офіційною статистикою, так і даними нашого моніторингу. Утім, представники візової секції консульства Чехії із цими даними не погоджуються, стверджуючи, що, за їхніми даними, кількість відмов у візах не перевищує 2%.

У таких країнах, як Бельгія, Латвія, Німеччина та Іспанія результата моніторингу засвідчили кращу картину у порівнянні з офіційними даними (це може бути зумовлено як сезонними обставинами, так і наявністю певних позитивних зрушень). У випадку Фінляндії, Швеції та Португалії дані соціологічного опитування дають дещо гір-ший результат, ніж офіційна статистика. У випадку Польщі, Угорщини, Франції, Словенії, Словаччини, Австрії, Данії, Гре-ції, Литви (найкраща трупа за даним показником) — низький відсоток відмов (до 2,5%) зафік-совано як офіційною статистикою, так і даними моніторингу. До цієї групи належать також «не-шенгенські» Румунія та Болгарія.

У матеріалі наведено підсумки чергової, шостої хвилі моніторингу практики видачі віз громадянам України консульствами країн ЄС, метою якого є всебічна оцінка до-ступності віз країн ЄС для громадян України, і, зокрема, якості впровадження норм Угоди про спрощення оформленні віз та Візо-вого Кодексу ЄС. Проект підтрима-но Європейською програмою Між-народного фонду «Відродження».

Участь закордонних гостей у даному заході відбувається в рамках проекту «Досвід громадської експертизи та адвокатування візо-вої лібералізації з ЄС на прикладі країн Східного Партнерства» за сприяння програми «Схід-Схід» МФВ. Маймо, однак, наувазі, що представлені на круглому столі дані базувалися на опитуванні індивідуальних заявників. Тож картина може відрізнятися від ставлення консульських установ до організованих туристів, тобто тих із них, які довіряють оформления віз туристичним компаніям, які діють у якості комерційних посередників.