 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Попри усі показники росту туристичних показників протягом посткризового періоду, мусимо зізнатися: обсяг вітчизняного ринку туристичних послуг порівняно невеликий, а сам ринок — досить «сирий» та нестабільний. На українському ринку туристичних послуг досі не запроваджено запобіжні механізми, які мають убезпечити його фігурантів від катастроф. А відтак українську туристичну галузь час від часу «трусить» — при чому досить відчутно, з катастрофічними наслідками як для туристів, так і для туристичних компаній чи інфраструктурних об’єктів. Зайве й говорити, що в такій ситуації усі без винятку учасники ринку мають демонструвати згуртованість та взаемодопомогу — врешті-решт, на невеликому та нестабільному ринку дії кожного відчутно впливають на всю систему в цілому. На превеликий жаль, і в туристичній галузі проявляється застаріла хвороба українського менталітету, яку можна висловити за допомогою знову ж таки стародавнього прислів’я: «Де два українці там три гетьмани». Це, зокрема, стосується галузі туристичних виставок, кількість яких в Україні явно є завеликою відносно потужностей вітчизняного ринку. А це, у свою чергу, при-зводить до жорсткої конкуренції, виривання шматків одним в одного та, врешті-решт, деградації заходів як таких — адже на всіх «пирога», тобто платоспроможних експонентів, усе одно не вистачає. Той, хто пам’ятає передкризовий 2008-й рік, пригадає, що саме того року кількість туристичних виставок збільшилась понад усякі розумні межі — крім традиційних UITTта турсалону «Україна», саме того року уперше з’явився UTF — формально Українськийтуристичний форум, а по суті — корпоративна виставка об’єднання, яке само себе назвало «Асоціація лідерів туристичного бізнесу». Крім цих виставок, які в тій чи іншій формі, існують і сьогодні, того року відбулись заходи VisitUkraine та «Євро-2012: Туризм», які виявились провальними, відтак, мирно спочили після першого чи другого сезону. У посткризовій ситуації гранди екпозиційної індустрії — компанії «Прем’єр Експо» та «Автоекспо» — злилися в одну, а відтак і туристичні виставки UITT та турсалон «Україна» стали фактично одним і тим самим, відрізняючись лише за назвою та часом проведения. Чим, до речі, спромоглися зупинити деградацію обох виставок — цей перелом помітили практично всі їх учасники, та багато хто з відвідувачів. Інша виставка — UTF, або, як ії часто називають, виставка АЛТУ, після кількох невдалих експериментів, таких, як ігри з датами проведения чи зміну експозиційного майданчика, оголосила про переформатування та ребрендинг, змінивши, зокрема, назву на «Національний туристичний форум», який уперше було проведено з 9 по 11 жовтня. Про результати такого переформатування варто говорити після завершения хоча б другого НТФ, який плануеться на весну 2013 р., зараз же хотілося б звернути увагу на дещо інше. Виявляється, на туристичному ринку України, окрім самопроголошених «лідерів турбізнесу», яких, мабуть, необхідно вважати елітою, з’явилося где одне угруповання, яке претендуе на те, щоб його визнавали елітою з еліт. Принаймні, саме таке враження виникае, коли знайомишся з матеріалами туристичних виставок DeluxeTravelMarket, які, крім України, проводяться де у Казахстані — мабуть, де одному центрі тяжіння світової туристичної еліти. I справді: повна закритість від преси, зверхність та пихатість у спілкуванні з журналетами, претензії на елітарність та вишуканість — ну просто «ДеЛюкс» та й годі! Навіть місце проведения обрано було відповідне: нещодавно відкритий 5-зірковий гранд-отель Fairmont, який сьогодні є найдорожчим майданчиком для подібного роду заходів у столиці, та, мабуть, й усій державі. От тільки з-під тоненького шару псевдоелітарності виглядає ніщо інше, як ота сама українська Хацапетівка. Бо, попри усю розкіш та стиль «Лакшері» (принаймні, в уяві організаторів дійства), ця виставка, яка, до речі, позиціонує себе як «первое и единственное событие в сфере роскошного туризма на украинском рынке» (цитуемо мовою оригіналу), як «главный помощник в изучении рынка роскошных путешествий и место встреч с представителями индустрии элитного ... возможность узнать о новых отелях, компаниях и предоставляемых услугах, а так же, наладить новые партнерские отношения и укрепить старые, уже существующие», виставка, що з її запуском нібито «начинается новый этап развития рынка роскошных путешествий в Украине», насправді не привабила жодного з вітчизняних туроператорів, які насправді спеціалізуються на туризмі в стилі «Лакшері». Принайми!, «Українському туризму» не вдалося знайти жодного пред-ставника цих компаній, який відвідав цей захід... Звичайно, скоріш за все, ми помиляємось, і хтось із представників лакшері-індустрії в київському гранд-отелі Faimont таки побував. Проте жодного резонансу, жодного поголосу серед туристичної громадськості DeluxeTravelMarketтак i не викликав. А відтак, основною аудиторією заходу стали так звані «тусовочники» — у цьому можна упевнитись, переглянувши хоча б викладені на сайті виставки відео. У принципі, в цьому не було б велико! біди, якщо б на цей захід було запрошено представників справді елітних готелів, курортів та туроператорів із різних куточків світу. Ця ж публіка, спокусившись пропозиціями еліти хацапетівського пошибу, поспілкувавшись замість справжніх професіоналів турбізнесу невідомо з ким, яких видавали за «Посетители выставки — представители лучших туристических компаний Украины, Молдавии и Белоруссии!», повернулася додому з певним уявленням про нашу державу взагалі, та про українську туристичну галузь зокрема. Годі й казати, що навряд чи вони тепер захочуть відвідати справді професійні заходи на кшталт тієї ж UITT, які, незважаючи на всі перешкоди, все ж таки регулярно організовуються та проводяться на території нашої держави. Крім того, ці ж самі лакшері-бренди в туристичній галузі (справжні, а не надумані!), поза всяким сумнівом, з упередженням ставитимуться до пропозицій співпраці від вітчиз-няних туроператорів, якіусерйоз займаються лакшері-туризмом... Виходить, що гримаси та само-вихваляння туристичної псевдо-еліти хацапетівського розливу є черговим чинником у розгойдуванні і так нестабильного ринку туристичних послуг в нашій державі. Чи потрібно це галузі — питания, здається, риторичним...
|
|||||||||||||