|
Михайло КУРАЧЕНКО, президент Асоціації авіаційних агентств України
Я к і в усьому світі, в Україні протягом багатьох років діє система взаєморозрахунків між авіаційними агентами та більшістю авіакомпаній за допомогою BSP спеціального фінансового консолідатора, який діє під егідою Міжнародної асоціації авіаперевізників (ІАТА). Попри певні вади, така схема, відповідно до якої BSP виступає у ролі фінансового посередника між авіакомпаніями та агентами, донедавна задовольняла усіх учасників процесу авіаперевезень. Утім, наприкінці 2012 року фактичного банкрутства зазнав найбільший український авіаперевізник компанія «АероСвіт», тож ситуація перестала бути стабільною та різко загострилася. Чому ж так сталося?
Про це якось не прийнято було говорити, але побудованій ІАТА системі фінансового посередництва притаманна різка нерівноправність. Іншими словами, авіаційний агент, який прагне працювати через BSP, у процесі акредитації має доводити свою фінансову спроможність, зокрема, надавати ІАТА гарантії банківські чи страхові, а у процесі роботи підкорятися украй незручним, а подекуди й абсурдним, вимогам. Так, кожна акредитована в 1АТА локація повинна перераховувати в BSP платежі окремо хоча припускаю, що великим компаніям, таким, як, наприклад, «Пілот», це було б зручніше робити консолідованим платежем, оскільки кілька платежів призводять до збільшення операційних витрат. Далі, СІТІ Bank, який здійснює розрахункові операції з BSP Україна, проводить платежі до 16.00, тоді як банківський день в Україні закінчується о 18.00. Нарешті, ІАТА надзвичайно жорстко ставиться до графіку платежів, накладаючи на агентів фінансові санкції навіть у випадках копійчаної нестачі, при цьому не сприймаючи жодних аргументів щодо лібералізації платіжної дисципліни. Як приклад, тільки у січні у понад 75 українських агентств виникли проблеми вони отримали від ІАТА так звані «повідомлення про порушення», а до деяких було застосовано процедуру дефолту.
Та, як я вже казав, донедавна із цим усі мирилися, навіть з вільним трактуванням ІАТА власних правил та Резолюцій. Проте ситуація, яка склалася з коштами, які агенти перерахували до BSP за квитки на рейси авіакомпанії «АероСвіт», змусила нас вивести м в публічну площину. Адже призупинення участі компанії «АероСвіт» у BSP, яка відбулась 10 січня, позбавило пасажирів можливості не тільки повернути гроші за квитки на скасовані рейси, але й навіть заявити про це! Таким чином, авіа-агенти члени Асоціації – змушені виплачувати пасажирам власні кошти.
Ми неодноразово зверталися як до регіонального осередку ІАТА в Україні, так І до центрального офісу цієї організації, з проханням роз’яснити ситуацію та підтвердити наявність коштів за квитки на рейси «АероСвіту» на рахунках ІАТА. Проте отримали досить-таки дивну відповідь: мовляв, ІАТА веде переговори з компанією «АероСвіт», за результатами яких буде вирішено, куди перерахувати наявні кошти перевізникові чи авіа-агентам. Але пробачте: перевізник у силу тих чи інших обставин не виконав свої зобов’язання перед пасажирами, то за що він має отримати гроші цих самих пасажирів? Чи не логічно було б у безумовному порядку повернути ці гроші агентам? А вони вже б повернули ці гроші власникам, тобто пасажирам? Або ж компенсували за їхньою допомогою свої збитки у тих випадках, коли виплати пасажирам вже було здійснено за рахунок власних коштів компаній-агентів? А це, між іншим, чималі кошти: наприклад, компанія «Пілот» через викладені мною причини зазнала збитків у сумі, що перевищує півмільйона гривень. Вказане повторює ситуацію, що склалася рік тому з авіакомпанією MALEV агентства так і не дочекались від ІАТА коштів.
Тут я хотів би зазначити, що ми агенти які мали б бути рівноправною стороною в бізнесі жодним чином вплинути на ситуацію не можемо. Агентські угоди з перевізниками складено таким чином, що pyx коштів від агента до авіакомпанії (і у зворотному напрямку) можливий лише через BSP, і ні в який інший спосіб. Отже, немає сенсу звертатися до того-таки «АероСвіту» за відшкодуванням. Більше того, ми не знаємо, як функціонує схема взаєморозрахунків між BSP та авіаперевізниками, яким чином відбувається pyx коштів. А відтак не маємо жодних прав лише обов’язки, та ризики, які за умови їх реалізації перетворюються на суттєві збитки... То нащо нам, агентам, така гармонь, тобто, вибачте, BSP? Може, настав час вибудовувати прямі взаємини між авіакомпаніями та їхніми агентами?
Тут я хотів би наголосити ще на одному аспекті проблеми. Блокуючи рух коштів від BSP до агента, ІАТА мимоволі • долучається до дискредитації українських перевізників на світовому ринку. Пасажири зазвичай не розбираються у тонкощах механізму продажу авіаквитків, тому, не отримуючи свої кошти за ненадану послугу протягом тривалого часу, у більшості випадків обиратимуть інші, в нашому випадку неукраїнські, авіакомпанії. А відтак до України не надходитимуть суттєві кошти. Ба навіть більше вони вимиватимуться за межі нашої держави, оскільки серед пасажирів міжнародних ліній вистачає українських громадян. Отже, на нашу думку, в ситуацію має втрутитися держава. Звичайно, ми продовжуємо переговори з ІАТА, проте позицію цієї організації важко назвати конструктивною. Тому, якщо протягом 12 тижнів ми не отримаємо вичерпні роз’яснення щодо «завислих» на рахунках ІАТА коштів пасажирів, Асоціація авіаційних агентств буде змушена звернутися до прем’єр-міністра, а можливо, й Президента Віктора Януковича як гаранта конституційних прав громадян. Бо ситуацію, коли міжнародна організація використовує наші кошти (або кошти наших клієнтів) у нецільовий спосіб, наприклад, погашаючи ними борги того ж таки «АероСвіту» в інших державах, жодним чином назвати нормальною не можна. Паралельно ми ініціюємо переговорний процес із вітчизняними перевізниками, у першу чергу МАУ, щодо формування альтернативних бізнес взаємин, та зміни резолюції ІАТА по Україні, яка б надавала агентам ще й права у взаєминах як з перевізниками, так і з цією міжнародною організацією.
назад >>>
|
English