Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:

Всесвітня рада з туризму і подорожей підрахувала, що минулого року число міжнародних туристів досягло 1 млрд. чоловік. Цей показник став абсолютним рекордом туристичної індустрії. По суті, він підтвердив значення туризму як однієї з важливих складових світової економіки: адже на частку туризму припадає 9% світового ВВП. Та світові тенденції – це одне, а українські реалії виглядають зовсім по-іншому…

Туристичний рух у світі
Незважаючи на нестабільну політичну ситуацію в багатьох країнах, а також збільшення глобального індексу тероризму, міжнародний туризм демонструє подальше зростання. Ця тенденція спостерігається на тлі уповільнення зростання або навіть рецесії багатьох економік світу. Варто відзначити, що витрати на туризм продовжують збільшуватися протягом 10 років з одним лише винятком – у 2009 році. Так, 2012 року на туризм з метою відпочинку було витрачено $3115 млрд., а на бізнес-поїздки – $987 млрд.
Пальму першості у якості туристів традиційно обіймають піддані Британської корони, громадяни Німеччини та США. Завдяки збільшенню добробуту активно подорожувати почали й мешканці Азії, зокрема китайці. На перших місцях серед країн, які прагнуть відвідати туристи – США та Франція. Крім того, значний приплив туристів минулого року було відзначено в Домініканській Республіці, Гватемалі та Котд’Івуарі. А до 5 найвідвідуваніших міст увійшли Париж, Лондон, Нью-Йорк, Анталья і Сінгапур.
Та настав час звернути свій погляд на рідні землі й підрахувати, скільки ж туристів прибуло в Україну протягом 2012 року.

Приїхали лише вболівальники?
Євро2012, яке відбулось улітку минулого року в Україні та Польщі, обіцяло колосальний приплив іноземних гостей. Прогнозувалося, що Україна буквально накриє туристичний бум, тож натовпи зарубіжних уболівальників щільно заб’ють весь номерний фонд готелів та інших об’єктів розміщення «футбольних міст», їхніх околиць та інших місць, потенційно привабливих для туристів. Та будемо відверті – ці прогнози не справдилися, ніхто особливого туристичного буму не побачив. Так, у дні матчів зустрічались натовпи вболівальників, аеропорт «Бориспіль» у день фіналу працював мало не на повну потужність, та все це виявилося не таким масштабним, як замислювалося. І сухі цифри тому підтвердження.
Так, всього за 2012 рок, за даними Держприкордонслужби України, нашу державу відвідало майже 3 млн іноземних гостей, яких можна класифікувати як туристів. У статистичних звітах такі категорії виглядають так: службові поїздки (діловий туризм), організовані тури (коментарі зайві), приватні поїздки (можливо, індивідуальний туризм) та культурно-релігійно-спортивний обмін. Сума показників зазначених вище категорій дає цифру в 22900000 чоловік. І це всього лише на 1,66 млн (або 7,2%) більше показників 2011 року. Здавалося б, є привід для радості, але якщо подивитися на детальну розшифровку всіх складових, то ця радість виглядає досить сумнівно.
Тобто, ми бачимо, що по всіх «класичних» категоріях туристів 2012й виявився провальним порівняно з 2011м. І тільки позиція «культурно-спортивний та релігійний обмін», дані по якій у 2012 році перевищують на 4,6 млн чоловік
показники позаминулого року, дозволила докорінно змінити загальні підсумки. Чому так сталося? Чи насправді це був такий масовий культурний обмін? Скоріш за все, ні. Складається враження, що до цієї категорії потрапили саме вболівальники, які приїхали на Євро2012. Приклад тому – гості зі Швеції. У ЗМІ не раз говорилося, що близько 1015 тис. шведів перебували в таборі на Трухановому острові під час проведення чемпіонату. Підтверджується це й цифрами: 2011 року по лінії спортивно-культурного обміну в Україну прибуло всього лише 394 шведи, зате 2012го – 15887 гостей із цієї країни. Можливо, стражі кордону спочатку отримали установку враховувати всіх гостей з інших країн, охочих подивитися футбольні матчі, в окремому списку, що й призвело до такого перекосу в загальних статистичних даних.

У далекі й не дуже краї
Не менш цікава виїзна статистика українців за кордони. Тут ми бачимо впевнений приріст 2012 року порівняно з позаминулим: 21400000 проти 19,7 млн. чоловік. Тобто, протягом минулого року кількість українських туристів зросла на 1,6 млн осіб або на 7,7%. Але якщо в цілому ми бачимо зростання, то детальне дослідження складових виїзного туризму дозволяє переконатися, що туристичні настрої в українському суспільстві навряд чи втішать турфірми.
Так, за 2012 р. службові поїздки за кордон знизилися більш ніж удвічі – з 897 тис. у 2011 році до 362,6 тис. чоловік. Також істотно знизилося число туристів, що подорожують у складі організованих турів: з 1,58 млн чоловік в 2011 р. до 641,8 тис. у 2012му. При цьому відзначається колосальне зростання індивідуальних поїздок туристів за кордон: 17,2 млн чоловік у 2011 році проти 20,4 млн. у 2012му.
«Зростання кількості індивідуальних туристів спостерігається у всіх країнах світу: це можна назвати глобальною тенденцією. Туристи стають самостійнішими, вірять у власні сили, а з розвитком мережі Інтернет стало набагато простіше бронювати готелі та переїзди без допомоги посередників», – говорить Анна Бірковська, директор українського представництва Національного туристичного управління Чеської Республіки Czech Tourism.
До речі, саме Чехія стала одним з лідерів у зростанні туристичних симпатій індивідуальних українських туристів, зумівши більш ніж удвічі збільшити турпотік із України в 2012 році: зі 104 тис. індивідуальних туристів 2011 року до 264 тис. чоловік у минулому році. Також збільшилося число приватних туристів до Угорщини з 1,64 млн. туристів 2011го до 1,74 млн. у 2012му. На перший погляд, збільшення потоку на 100 тис. чоловік не виглядає суттєвим, але слід пам’ятати – зростання відбулося на тлі банкрутства національного угорського авіаперевізника MALEV.
«У лютому 2012 року припинила польоти авіакомпанія MALEV. Ті з перевізників, що залишились на ринку, ані за цінами, ані за якістю обслуговування не відповідали очікуванням ділових туристів, тому кількість корпоративних заходів українських компаній в Угорщині дійсно скоротилась. Але при цьому стабільно зростає число індивідуальних туристів. Це не може не радувати », – каже Світлана Кабиш, директор інформаційного бюро «Угорщіна Туризм».
Якщо говорити про топові позиції у торішньому рейтингу виїзних напрямків для українських туристів, то перші місця обійняли Росія та Польща: 5,9 і 5,7 млн. наших співгромадян відвідали ці країни.
«Хочеться вірити, що це здобуток у тому числі й представництва Польської туристичної організації. Адже ми активно просуваємо польський туристичний продукт в Україні. Чималу роль відіграє й близьке сусідство наших держав, а також той факт, що в Польщу легко дістатися й відкрити візу в її консульствах. Ну й особливу роль зіграло спільне проведення Євро2012 », – зазначає Олена Бондаренко, менеджер представництва Польської туристичної організації в Україні.

Підведемо підсумки
Наведені вище тенденції є досить тривожними для туристичних компаній: дійсно, сучасні комунікації дозволяють індивідуальному туристові самостійно, без залучення туристичних компаній, спланувати усі етапи своєї подорожі та успішно її реалізувати. Наведені дані свідчать про те, що дедалі більше українців так і роблять. Отже, туристичним компаніям варто звертати увагу своїх потенційних клієнтах саме на переваги співробітництва з професіоналами, такими, як наявність блоків місць на літаках чи номерів у готелях, можливість раннього бронювання турів на сайтах туроператорів та оптималізації пошуку цін на авіаквитки. Це звична робота для професіоналів, однак далеко не кожний громадянин, що не має стосунку до туристичної галузі, спроможний самостійно вирішувати такі трепел-задачі.
Також туристичним компаніям варто задуматись над соціальною рекламою на кшталт: «З туроператором – безпечніше!» чи «У нас дешевше!», нівелюючи у такий спосіб негативне сприйняття частиною громадян діяльності туристичних компаній. Адже не секрет, що чимало українців сприймає турфірми як «посередників, які накручують ціни». Час від часу подібні твердження можна зустріти й у ЗМІ, тому підсумки туристичного руху в минулому році вказують на необхідність знаходити адекватні відповіді й на такі тенденції.
 

назад >>>