|
Той, хто хоча б побіжно вивчав теорію маркетинга, знає, що демпінг – це погано. Принаймні, в середньо- та далекостроковій перспективі. Зниження ціни за рівень собівартості на певну категорію товарів чи послуг хоч і допомагає (в деяких випадках) досягнути тактичних цілей, проте у стратегічному плані за застосування цього інструменту доводиться розплачуватися. Як правило, компанії, що застосувала демпінг. Або ж її клієнтам…
Утім, незважаючи на неодноразово перевірену на практиці хибність такого шляху, деякі компанії знову і знову вдаються до цього сумнівного засобу. На-приклад. вітчизняні авіаперевізники, які в умовах обмеженого пасажиропотоку знижують ціни на деяких напрямках до смішного рівня. Утім, пасажирам, які не зможуть вилетіти через скасування рейсів чи тривалу їхню за-тримку, буде зовсім не смішно– адже загальновідомо, що цінові війни в авіації закінчуються здебільшого у такий спосіб…
Позаминулого року «бодатися» на ринку як внутрішніх, так і міжнародних авіаперевезень раптом вирішили двоє вітчизняних авіаграндів – «Аеросвіт» та МАУ. Навіть незважаючи на те, що топ-менеджери цих авіакомпаній спромоглися домовитись про співробітництво, запровадивши кодшеринг на тих маршрутах, на яких вони раніше конкурували. Утім, до значного підвищення якості обслуговування, а також пунктуальності відправлень, це не призвело – особливо на рейсах, де оперуючим перевізником була компанія «Аеросвіт». Подальші події показали, що вже тоді цей авіаперевізник потрапив у піке, з якого так і не вийшов.
Сьогодні «Аеросвіту» більше немає, більшість його маршрутів (а також деякі повітряні судна) успадкували МАУ, проте на деякі з тих маршрутів призначення отримали й інші авіакомпанії. Зрозуміло, що на цих маршрутах, за давно відомим сценарієм, почалися цінові війни…
Найяскравішою картина є на маршруті Київ – Вільнюс, який свого часу обслуговував єдиний авіаперевізник – той самий «Аеросвіт». Із крахом вітчизняного гранда пішли у небуття й прямі авіарейси між україн-ською та литовською столицями, проте ненадовго: на початку нинішнього року призначення на цей маршрут отримали одразу 3 авіакомпанії: МАУ (яку все більше експертів розглядають як офіційного спадкоємця «Аеро-світу»), «ЮТейр-Україна» та Wizz Air Ukraine. Цінова війна, утім, почалася не одразу – мабуть, перевізники придивлялися до ситуації та оцінювали шанси мирного врегулювання ситуації.
Та не вийшло. У середині квітня, невдовзі після того, як вітчизняні «Віззи» оголосили про намір здійснювати на лінії Київ–Вільнюс, починаючи з липня, щоденні рейси, було оголошено, що МАУ знижує ціни на квитки в цьому напрямку до рівня лоукостерних. Тобто WAU. Таким чином, у липні, серпні і т.д. долетіти до литовської столиці рейсами як МАУ, так і Wizz Air Ukraine, можна буде приблизно за $100 або 800 грн в обидва боки, включаючи всі збори та податки. «ЮТейр-Україна», щоправда, станом на середину квітня трималася: вартість перельоту літаками цієї компанії на початку липня до Вільнюса (при покупці квитка на корпоративному сайті) складала близько 2800 грн.
Зрозуміло, що пропозиції злітати до Вільнюса за 100 доларів підносяться як акційні: напри-клад, МАУ проголошує, що купити квиток за ціною 792 грн на сайті можна лише до 15 травня, а полетіти – до 30 вересня. У Wizz Air Ukraine все значно простіше: перед оголошеною ціною зазвичай стоїть чарівне слово «від», що може означати все, що завгодно.
Утім, немає жодного сумніву, що вільнюський напрямок є своєрідним випробувальним полігоном для майбутніх боїв у прийдешніх цінових війнах. Адже не секрет, що литовська столиця – це своєрідний авіа-ційний тупик: летіти звідти особливо нікуди, тому трансферні рейси через Вільнюс відпадають одразу. Це стосовно МАУ та «ЮТейр-Україна». Що ж до WAU, то тут усе елементарно: як лоукостер, ця авіакомпанія не виписує трансферних квитків, орієнтуючись на прямі пасажи-ропотоки. Отже, виходить, що, запускаючи вільнюський рейс, українські «Віззи» сподіваються на суттєве підвищення саме прямого пасажиропотоку до Литви? Чи з Литви до України? Чи є під-стави для таких сподівань?
Відомо, що більшість паса-жирів авіалайнерів складають туристи та бізнесмени. Сьогодні туристичний потік із України до Литви (та й з Литви в Україну) є незначним, навіть незважаючи на високий потенціал литов-ської туристичної галузі для українських туристів (про що УТ неодноразово писав). Позитиву також додає й досить-таки ліберальне ставлення литовського консульства до українських громадян. Проте українські туристи у своїй більшості просто не знають, для чого їм їхати до Литви. Головним чином, через те, що державна туристична адміністрація Литви ніяк не проявляв себе на українському ринку, обмежуючись лише проведениям семінарів для представників туріндустрії у посольстві цієї держави двічі на рік. Щоправда, цієї весни «Литовський туризм» уперше в історії взяв участь у туристичній виставці UITT-2013, отже, можливо, з часом ситуація зміниться на краще.
Проте сьогодні ємність ринку авіаперевезень на Литву значно менша, ніж пропонують українські авіаперевізники (литовської національної авіакомпанії не існує в природі). А тому такій компанії, як Wizz Air Ukraine, просто нема чого робити на литовському напрямку: навряд чи за нинішнього стану справ вона зможе завантажити свої Airbus A320 до рентабельного рівня (навіть при розрахунку на літній потік литовських туристів до Криму виправданим було б відкриття сполучення між Симферополем та Вільнюсом — Ред.). Що ж до МАУ, то ця авіакомпанія могла б успішно виконувати рейси до Вільнюса, але не «Боїнгами», а вітчизняними літаками Ан-148, яких у неї сьогодні нараховується аж 3. Або ж, якщо виникнуть складнощд з експлуатацією цих лайнерів у повітряному просторі Європей-ської Спільноти, орендувати пару аналогічних бортів в одної з євро-пейських авіакомпаній (подібне трапилось кілька років тому, коли МАУ здійснювала рейси з Киева до Львова за допомогою орендованого в airBaltic Fokker'a — Ред.).
За великим рахунком, для обслу-говування нинішнього пасажиропо-току на Вільнюс цілком достатньо потужностей авіакомпанії «ЮТейр-Україна», яка літає до литовської столиці турбоґвинтовими ATR-72. Усе ж інше носить явні ознаки перших боїв чергової цінової війни. От тільки в таких війнах, як відомо, переможців не буває...
назад >>>
|
English