|
Після скасування візового режиму між Україною та Ізраїлем минуло 2 роки. Вітчизняні туристи вже звикли до того, що в цю країну можна поїхати «просто так», не відвідуючи консульство та не збираючи різноманітні підтвердження мети подорожі. Агенти потроху звикають до last minute sales на ізраїльському напрямку, туроператори пропонують усе більше програм – як в самому Ізраїлі, так і в сусідній Йорданії... А от туристичні потоки із Украї-ни до цієї близькосхідної держа-ви зростають досить повільно: до анонсованого перед скасуванням віз міністром туризму Ізраїлю (на жаль, вже колишнім) Стасом Місежніковим трикратного зростання туристичних по-токів за 2 роки ще дуже далеко. У деяких інкамінг-туроператорів Ізраїлю така ситуація навіть викликає роздратування. Так, керівник одного з них заявив, що єдина категорія туристів, яка виграла від скасування віз – це так звані «гостьовики», від яких туристичним операторам немає жодного прибутку. Зрозуміло, насправді це не так: кількість українських громадян, що приїжджають до Ізраїлю саме з туристичною метою, відчутно збільшилась. Про це красномовно свідчать дані ізраїльського Міністерства туризму, як щодо кількості прибулих громадян України, так і щодо проведених ними в ізраїльських готелях та інших засобах розміщення людино-ночей. Проте немає сумніву, що турпотоки українців на ізраїльському напрямку далеко не насичені, а відтак в ізраїльських туроператорів разом з їхніми українськими партнерами є реальна можливість збільшити кількість туристів. А значить, і свої доходи.
У цій статті ми надамо кілька рекомендацій учасникам туристичного ланцюжка щодо підвищення ефективності продажу турів до Ізраїлю. Сподіваємось, вони стануть у пригоді як українським туристичним компаніям, так і їхнім ізраїльським партнерам. Дешеві послуги в дорогій країні?
«Ізраїль – країна дуже недешева!» Така теза, що поширена серед туристичної громадськості, має під собою реальні підстави – ціни на більшість послуг, що ними користуються туристи, досить високі. Наприклад, квиток для разового проїзду в міському автобусі в Ейлаті коштує 4.70 шекелів (10 грн), а в Акко – 7.90 (17 грн). Туристич-на SIM-картка Big Talk (пакет передплаченого зв’язку) від стільникового оператора Orange обійдеться у 30 шекелів + сума, яку клієнт планує витратити без-посередньо на спілкування. При цьому хвилина розмови в мережі Orange коштуватиме 1.21 шекелів (2.50 грн), а при дзвінках на номери інших операторів – ще дорожче. Інтернет у готелях за-звичай платний та коштує від $8 за годину. Та й на послуги проживання ціни теж у середньому значно вищі, ніж, наприклад, у сусідньому Єгипті.
Тим не менше, і в «дорогій» країні при наявності бажання можна знайти відносно дешеві послуги (а точніше, такі, що не відлякуватимуть туриста своєю ціною). У найпершу чергу це стосується готелів та інших місць розміщення туристів, наприклад, апартаментів, хостелів чи досить популярних в Ізраїлі «циммерів» (тобто пансіонів). Подібних закладів в Ізраілі надзвичайно багато, тож у співпраці з ізраїльськими партнерами українські агенти зможуть запропонувати своїм клієнтам надзвичайно широкий спектр цін на проживания на ізраільських курортах.
Однак тут слід мати на увазі наступне: якість послуг в ізраїльських об’єктах розміщення далеко не завжди відповідає рівню ціни. Утім, така ситуація спостерігається і на більшості інших туристистичних напрям-ках, проте кожний агент зацікавлений у тому, щоб його турист повернувся задоволений. Тому менеджерам, які продають Ізраїль, треба добре знати продукт, для чого варто з’їздити в кілька рекламних турів. Також варто до-слухатися до порад ізраїльських партнерів щодо вибору того чи іншого місця розміщення — врешті-решт, щоб досконально володіти інформацією про всі нюанси ринку послуг розміщен-ня, необхідно там мешкати...
Певні складнощі з пошуком розміщення за прийнятними ці-нами можуть виникнути хіба що на Мертвому морі – кількість готелів тут обмежена, відповідно, й ціни порівняно високі. Проте й у цьому випадку варто зауважити, що тамтешні готе-лі охоче надають різноманітні знижки, влаштовують акції на кшталт «7=6» або «14=12», організовують безкоштовні трансфери до/з аеропортів чи забезпечують своїх клієнтів повним пансіоном за ціною HB. Крім того, готелі, хостели чи циммери, що знаходяться на певній відстані від узбережжя Мертвого моря, часто організовують регулярне сполучення з його пляжами, яке входить у ціну проживання.
Що ж до харчування, то обід чи вечеря на двох у ресторані може обійтися в 370 шекелів, тобто $100, а у фалафельній – у 80 шекелів (велика порція шаурми в піті + необмежена кількість салатів + свіжовичавлений сік-фреш). Заощаджуємо на транспорті та зв’язку
Усе перераховане вище актуально і для інших послуг. Наприклад, найдешевший квиток із України до Ізраїлю через Стамбул на рейси турецької авіакомпанії Pegasus Airlines коштує $223, у той час як вартість квитка на прямі рейси починається від $345 (щоправда, Pegasus не літає до Києва, а лише до Харкова. Донецька та Львова). Переліт з Тель-Авіва до Ейлата коштує близько $100 в один бік, проте ввечері у су-боту (після закінчення шабату) квиток на рейс авіакомпанії El Al обійдеться у 79 шекелів (близько 160 гривень). Те ж саме стосується й переїздів територією країни: наприклад, для переїзду до курортного селища Ейн Бокек на Мертвому морі з Ейлата туроператори зазвичай пропонують групові трансфери вартістю $45 в один кінець, проте квиток на рейсовий автобус компанії «Еггед» за цим же маршрутом обійдеться у 47 шекелів, тобто у 3.5 рази дешевше. При цьому в автобусах працюють кондиціонери та без-коштовний Wifi.
Інтернет, хоч і відносно по-вільний, у тому ж таки пакеті Big Talk від стільникового оператора Orange коштуватиме 59 шекелів за 2 гігабайти: цього обсягу вистачає для щоденного відеозв’язку через skype, перегляду пошти та улюблених сайтів протягом 10 днів (щоправда, доведеться придбати ще й SIM-карту за 30 шекелів).
Отже, з усього наведено-го можна зробити висновок: у співпраці з ізраїльськими туроператорами українська туристична компанія цілком може знизити вартість пакету, а відтак і розширити свою клієнтську базу. В Єрусалимі все спокійно!
Серйозною проблемою для ізраїльської туристичної галузі є негативне інформаційне тло, яке супроводжує цю країну у світових медіа, зокрема, щодо висвітлення конфлікту з палестинцями. У результаті багато хто з туристів, не володіючи достовірною інформацією про справжній рівень безпеки в Ізраїлі, відмовляється від турів до цієї країни, обираючи для себе інші напрямки. Про це повідомляють ізраїльські інкамінг-оператори. Побороти такі тенденції до-сить складно, хоч і можливо. Менеджер туристичної агенції повинен вміти донести до свідомості потенційного клієнта, що для туристів Ізраїль є повністю безпечною країною.
На наш погляд, ефективним способом остаточного пере-конання клієнтів, які готові зробити свій вибір на користь Ізраїлю, проте побоюються «бомбувань», стане можливість безпосередньої комунікації по-тенційних клієнтів туристичної компанії з туристами, які вже здійснили мандрівку до Ізраїлю та залишились задоволеними. Останніх, зрозуміло, необхідно заохочувати (наприклад, за допомогою спеціальних бонусних програм чи адресних знижок при повторному зверненні до туркомпанії) публікувати свої відгуки, блоги, а у виключних випадках — і можливість безпосереднього спілкування. Адже не секрет, що найбільшою довірою серед наших співгромадян, як і багато років тому, користується «циганське радіо»... Україна - не Росія!
Одним із факторів, що стримують розвиток туристичних потоків із України до Ізраїлю, є необізнаність багатьох співробітників ізраїльських інкамінг-операторів з відмінностями між народами ко-лишнього СРСР. Іншими словами, для більшості ізраїльтян усі ми — «росіяни». Доходить до абсурду: в інструктивних листах для українських чи, скажімо, казахських туристів, що випускаються ізраїльською приймаючою стороною, вказуються адреси й телефони... посольства Росії в Тель-Авіві! Так само в цих випадках майже всі готелі у своїх реєстраційних формах у графі Nationality автоматично вказують Russia.
Таким чином, для обслуговування та залучення туристов із пострадянських країн автоматично застосовуються методи й способи, розроблені й апробовані на російському ринку. Проте ані Україна, ані, тим більше, Азербайджан чи Молдова насправді не є Росією, мешканці цих держав відрізняються від росіян як за рівнем доходів, так і за інтересами. Тому не дивно, що «російські» методи на українському ринку не спрацьовують – у цьому вже переконалися великі російські туроператори, що прийшли в Україну працювати на нашому ринку. На наш погляд, настав час це зрозуміти й ізраїльським інкамінг-туроператорам, а також менеджменту інфраструктурних об’єктів, та розробляти програми, які б враховували інтереси саме українських (а також білоруських, грузинських чи, сажімо, узбекських) туристів. Тоді й не доведеться бідкатися: мовляв, росіяни їдуть, а українці — ні... У цьому питанні можна вітати позицію Міністерства туризму Ізраїлю, яке підвищило статус свого представництва в Україні та розробляє маркетингову програму спеціально для нашої держави. Од-нак основний тягар переконання ізраїльських колег у тому, що Україна — це не Росія, у будь-якому разі ляже на плечі українських турис-тичних компаній.
Працювати на ізраїльському напрямку складно, проте цікаво. Тут не спрацьовують «турецький» підхід, можливо, саме тому на цьому напрямку представники «Великих Турків» не досягли значного успіху. У той же час ми переконані, що турпотоки із України в Ізраїль збільшити цілком можливо, у тому числі й за допомогою застосування викладених у статті методів. Зро-зуміло, що це не так вже й легко, проте кінцевий результат — а саме, збільшення потоків, а відтак і прибутків — виправдовуватимуть будь-які зусилля.
назад >>>
|
English